• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ІІІ. Норми, що використовуються для кооперації праці

1. Нормакерованості – кількість працівників, які згідно підпадають під керівництво керівника певного рангу (старшого керівника, головного бухгалтера, старшого бухгалтера, старшого касира, завідувача сектору, керуючого групою) та відповідної кваліфікації при заздалегідь визначених організаційно-технічних умовах роботи.

Норми керованості як правило, застосовують у нормуванні праці керівного складу всіх рангів, починаючи зі старшого бухгалтера – керівника сектору чи групи. Так, нормою керованості для старшого бухгалтера з обліку грошових операцій є кількість старших касирів (завідувачів окремих кас підприємства), безпосередньо підпорядкованих йому.

Якщо в підпорядкуванні одного керівника перебуває багато штатних працівників – можуть виникати неузгодженості в роботі, конфлікти, суб’єктивне ставлення, що погіршує якість виконання обов’язків підлеглими, ефективність роботи всього колективу.

Оптимальною нормою керованості є така, за якої керівник забезпечує повноцінне керівництво підрозділом протягом робочого дня та кожним працівником цього підрозділу. Це приблизно 6–10 підпорядкованих.

Норма керованості керівників вищих рангів, наприклад головного бухгалтера великого підприємства (заводу, холдингу, материнського підприємства тощо), може бути виражена не тільки кількістю працівників, безпосередньо йому підпорядкованих, а й кількістю осіб, котрі входять до підрозділів, якими керують керівники, підпорядковані головному бухгалтерові.

Таблиця 6.4 Типові норми часу на роботи з обліку матеріалів

2. Нормаспіввідношення – це кількість працівників певної кваліфікації, яка припадає на одного працівника іншої кваліфікації за заздалегідь визначених організаційно-технічних умов. Наприклад, норма співвідношення між старшими та рядовими бухгалтерами може бути виражена так: на одного бухгалтера-економіста з вищою освітою має бути не менше 4–6 бухгалтерів

із середньою спеціальною освітою. Нормами співвідношення можуть бути охоплені всі категорії працівників, що дає змогу досягти оптимальної структури та забезпечити високу ефективність колективної праці.

Дані з типових норм часу та норм обслуговування з бухгалтерського обліку подано в таблицях 6.4.

У зв’язку з передачею частини облікових робіт на машинну обробку важливим елементом організації є визначення питомої ваги робіт, які виконують за допомогою цих машин.

Обсяг робіт, що їх передають на машинну обробку, розраховують за формулою, %:

де Чі, Чз – працемісткість робіт, які відповідно виконує бухгалтерія за місяць вручну і за допомогою ПК.

6.3. Побудова структури облікового апарату

Розрізняють три типи організаційних структур апарату бухгалтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності:

· лінійна (проста),

· лінійно-секторна (ступінчаста), · комбінована (багатогранна).

Простий (лінійний) тип організації апарату бухгалтерського обліку передбачає безпосереднє підпорядкування всіх працівників безпосередньому керівникові – головному бухгалтерові. Така організаційна побудова найбільш придатна для невеликих підприємств, де чисельність облікових працівників не перевищує 10 – 12 осіб. В підпорядкування керівнику бухгалтерської служби при застосуванні лінійного типу організації апарату бухгалтерського обліку перебувають працівники облікової служби, які здійснюють окремі розподілені функції з ведення обліку за окремими ділянками – обліку основних засобів, обліку ТМЦ, обліку коштів і розрахунків, обліку зарплати, обліку податків і платежів до бюджету і т. д. (рис. 6.4.)

При ступінчастій (лінійно-секторній) формі організації структури апарату бухгалтерського обліку створюють сектори (підрозділи, відділи), які об’єднують працівників бухгалтерської служби, зайнятих обліком окремих напрямків діяльності підприємства. За такого типу організаційної побудови створені в межах облікової служби відділи (сектори) очолюють керівники відділів, яким безпосередньо підпорядковуються бухгалтери окремого відділу. В свою чергу, керівники відділів підпорядковуються головному бухгалтеру підприємства.

Головний бухгалтер

Рис. 6.4. Проста (лінійна) форма організаційної структури апарату бухгалтерського обліку

Така організаційна побудова структури бухгалтерської служби характерна для підприємств, де бухгалтерський апарат складається з 10–25 осіб (рис. 6.5).

Головнийбухгалтер

І заступник головного бухгалтера – керівник відділу обліку розрахункових операцій

ІІ заступник головного бухгалтера – керівник відділу обліку ТМЦ

Рис. 6.5. Лінійно-секторна форма організаційної структури апарату облікової служби

З огляду на рисунку, в бухгалтерії підприємства може бути кілька підрозділів, які відповідають за різні етапи обробки бухгалтерської інформації:

· фінансово-розрахунковий відділ складається з працівників бухгалтерської служби, які ведуть облік грошових коштів, цінних паперів; розрахунків з дебіторами та кредиторами, юридичними та фізичними особами; розрахунки по оплаті праці, виконують розрахунки щодо оплати праці та утримань з неї, ведуть облік розрахунків з працівниками і службовцями з відрахувань на соціальне страхування і відрахувань до Пенсійного фонду тощо;

· відділ обліку ТМЦ (матеріальна група) включає працівників, які ведуть облік надходження та зберігання необоротних та оборотних матеріальних активів у розрізі місць їх зберігання; використання

запасів, МШП; облік незавершеного виробництва та випуску і реалізації готової продукції тощо.

Функціонально-комбінована форма організаційної побудови облікової служби найбільш доцільна до використання на великих підприємствах – об’єднаннях, асоціаціях, концернах, торгівельних об’єднаннях, консорціумах тощо, для яких характерні різнонаправлені види діяльності з охопленням значної кількості матеріальних, трудових ресурсів та віддаленим територіально-просторовим розташуванням.

Відповідно до назви, в основу даної форми організаційної побудови облікової служби покладено функціональний розподіл працівників бухгалтерської служби на підрозділи, які виконують повний цикл облікових робіт.

При цьому типова структура апарату будується за функціональним розподілом управління, створюються спеціальні підрозділи, які виконують предметно-замкнені облікові процеси. Цей тип організаційної побудови передбачає передачу частини прав головного бухгалтера (головного економіста) керівникам секторів (підвідділів) (рис. 6.6).

Одним із важливих елементів розробки структури апарату бухгалтерського обліку, контролю та аналізу є формування системи посад.

Контрольно-ревізійний відділ

аступник головного бухгалтера

Головний бухгалтер (головний економіст)

Заступник головного бухгалтера

Відділ капітального будівництва

Відділ аналітичної роботи

Відділ обліку випуску

родукції

Відділ обліку атеріалів

Відділ обліку виробництва

Відділ обліку продукції та її

еалізац ї

Відділ обліку грошей та розрахунків

Відділ фінансового

бліку

Бух алтерія структурного підрозділу № 1

Бухгалтерія структурного підрозділу № 2

ухгалтерія структурного

підрозділу № 3

ухгалтерія структурного

підрозділу № 4

Бухгалтерія структурного підрозділу № 5

Рис. 6.6. Структура бухгалтерської служби за комбінованим функціональним типом

В основу вибору посад покладено характер, склад та обсяг функцій, які виконуватиме працівник у цій організації. Службова посада є первинним елементом структури.

Система відібраних посад має повністю відповідати вимогам та відображати прийняту структуру апарату бухгалтерського обліку, контролю й аналізу і бути засобом ефективного використання людського потенціалу та сприяти цілям управління. Істотні зміни у поділ та кооперування праці вносять такі елементи організації, як застосування обчислювальної техніки, і насамперед ПК.

6.4. Особливості організації роботи керівника служби обліку

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, в тому числі і введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером.

Метою роботи головного бухгалтера – як на новоствореному, так і діючому підприємстві – є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства (відповідно до ст. 3 Закону України від 16.07.99 p.№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»).

За характером діяльності та сукупністю робіт головний бухгалтер – це керівник функціональної служби, оскільки він очолює окремий структурний підрозділ, підпорядковується безпосередньо власникам підприємства або уповноваженому ними органу. Основне його завдання – ефективне керівництво роботою підлеглих, організація облікового, контрольного та аналітичного процесів та роботи виконавців для забезпечення надання послуг високої професійної якості власникам (роботодавцям) та іншим користувачам фінансової звітності.

Праця керівника відділу (служби, управління, департаменту) обліку – головного бухгалтера має ряд складових:

· професійна (забезпечення ефективного виконання поставлених завдань тощо);

· функціонально-організаційна (організація раціональних зв’язків та структури облікового апарату, делегування повноважень працівникам, планування робіт, нормування, контроль, підвищення кваліфікації тощо);

· соціальна (забезпечення психологічного комфорту працівників, мотивація до співпраці тощо).

Підтримання високої професійної компетентності головного бухгалтера – це різноплановий процес постійного професійного розвитку, вдосконалення, підтримки та підвищення професійної компетентності, який передбачає постійне формування та оновлення професійних знань, вмінь та навичок, а також розуміння закономірностей відтворювальних процесів в економіці країни у взаємозв’язку з розвитком політичних, культурних та інших суспільних явищ.

Сучасна практика господарювання в умовах панування ринкових відносин вимагає того, щоб головні бухгалтери, не зважаючи на розмір підприємства, розв’язували більш масштабні завдання, ніж представники цієї професії минулих років. Тому, на керівника облікової служби покладено не тільки організацію облікової, контрольної й аналітичної роботи як процесу; формування апарату, добір, розстановку; організацію функціонування апарату і робіт необлікового апарату з виконання ним облікових робіт, але й прийняття господарських й організаційних рішень, управлінських рішень стратегічного характеру. Такі рішення можуть бути стандартними

(стосуються безпосередньо проведення облікових, контрольних та аналітичних робіт тощо) і нестандартними (нові форми, підходи, методи роботи, рішення нетипових завдань тощо).

Призначення на посаду та звільнення з посади головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій здійснюється власниками підприємства або уповноваженим ними органом, вищестоящим органом в порядку, встановленому у відповідності до прийнятих положень.

При прийнятті на посаду головного бухгалтера керівниками (власниками) перед особою – претендентом виставляється ряд певних вимог. Так, на посаду головного бухгалтера призначаються особи, що мають вищу спеціальну освіту (подеколи без вищої спеціальної освіти, але з достатнім стажем роботи в сфері бухгалтерських послуг на підприємствах відповідної галузі).

Але існують і так звані неписані норми-вимоги до цієї посади. Керівник відділу (служби, управління, департаменту) обліку – головний бухгалтер повинен мати ділові та особисті здібності високого рівня: бути послідовним при рішенні робочих ситуаційних моментів, діяти відповідно до принципів та норм моралі (мати свій відповідний стиль); мати також організаторські здібності та вміти мотивувати працівників до активної співпраці.

Слід зазначити, що застосування методу організаційного впливу відіграє не менш значущу роль ніж професійні якості керівника відділу (служби, управління, департаменту) обліку – головного бухгалтера. Даний метод передбачає владу керівника як правовий дисциплінарний елемент та включає наступні моменти: постановку завдання, визначення критеріїв виконання і відповідальності, наявність повноважень, ресурсів роботи, інструктаж, спостереження, координування ходу роботи, контроль.

Слід відзначити, що після перегляду документації підприємства та висловлення згоди обійняти посаду, проходить процес прийому-передачі справ. При цьому особі, яка входить в посаду, дають документ довільної форми, у якому будуть відображені всі назви папок, книг, папок первинних документів, договорів, звітності, регістрів бухгалтерського обліку та інших бухгалтерських документів, їх кількість і дати (роки) заповнення, що носить назву Акт приймання-передачі справ. За цим документом слід перевірити наявність всіх зазначених документів, реєстрів, папок тощо.

Окрім обов’язкового складання вищезазначеного акту особі, що вступає на посаду керівника відділу обліку – головного бухгалтера, слід вдатися до наступних запобіжних дій: провести перегляд сум, термінів виникнення та взаєморозрахунків за дебіторською та кредиторською заборгованостями; ознайомитися із звітністю підприємства, дозвільними документами; виявити наявність відповідних наказів щодо організації бухгалтерського обліку на підприємстві; добути максимум інформації про роботу підприємства.

При наявності посади керівника відділу (служби, управління, департаменту) обліку – головного бухгалтера на підприємстві особа, що її обіймає, є службовою особою і несе солідарну адміністративну та кримінальну відповідальність з керівником підприємства, який здійснює

керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років тощо.

Головний бухгалтер, як правило, є найманим працівником, і відповідно на нього поширено гарантії, що містяться в Кодексі законів про працю від10.12.1971 р.

Згідно з частиною першою ст. 130 КЗпП працівники, які заподіяли підприємству шкоду через порушення покладених на них трудових обов’язків, повинні нести за це матеріальну відповідальність. Розмір такої відповідальності передбачено ст. 132 КЗпП. Отже, якщо головний бухгалтер заподіяв підприємству шкоду через те, що порушив покладені на нього трудові обов’язки щодо ведення обліку та своєчасного подання звітності, зберігання бухгалтерських документів тощо, його можна притягнути до матеріальної відповідальності – стягнути з нього кошти в розмірі завданих підприємству збитків, але в межах середнього місячного заробітку (див. тему 14).

Трудові обов’язки працівника – це обов’язки, визначені як законодавством (щодо головного бухгалтера це, зокрема, п. 7 ст. 8 Закону України від16.07.99 p. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), так і трудовим договором, посадовою інструкцією, внутрішніми документами підприємства.

Складність ситуації в бухгалтерському обліку спричинює спробу багатьох бухгалтерів замінити організацію його ведення організацією ведення лише податкових розрахунків.

Окрім того, виправданий протест з боку головного бухгалтера можуть викликати такі вимоги, що висуваються керівником:

проведення незаконної господарської операції;

підписання документів, які не слід підписувати (наприклад, таких що оформляють сумнівну угоду або виходять за межі нормативних розпоряджень);

подача звітності, яка містить неправдиві або спотворені дані.

Слід зазначити, що ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність (ст. 19, 60 Конституції України).

6.5. Регламентація роботи бухгалтерії та обов’язків облікових працівників

Виконання всього комплексу облікових, аналітичних та контрольних функцій працівниками облікового персоналу потребує конкретного, чіткого закріплення у спеціальних документах завдань, функцій та обов'язків кожного окремого виконавця. Іншими словами робота всього облікового

апарату, а також кожного окремого відділу, працівника має бути регламентована відповідними документами організаційними регламентами. Розробка цих регламентів є одним із основних завдань головного бухгалтера, а їх наявність на підприємстві визначає рівень організаційного забезпечення функціонування цілої облікової системи підприємства.

Отже, організаційні регламенти — це документи, що регламентують роботу обліково-аналітичного апарату з метою забезпечення функціонування облікового, аналітичного та контрольного процесів. До них належать положення про відділи (бухгалтерія, фінансовий департамент тощо), посадові інструкції, стандарти, графіки, програми управління, інструкції, регламенти робочого дня тощо.

Спинимося на обґрунтуванні методики розроблення основоположних, що є прямим обов'язком керівника обліково-аналітичної служби на підприємстві — головного бухгалтера.

Отже, увесь обсяг облікової та аналітичної роботи на підприємстві розподіляють між структурними обліковими підрозділами.

Перелік конкретних робіт, які має виконувати відділ, визначається в положенні про відділ. Структура цього документа має містити такі розділи: «Загальні положення», «Функції відділу», «Права відділу», «Відповідальність відділу».

У розділі «Загальні положення» мають бути зафіксовані основні завдання відділу, його організаційне місце серед інших відділів, керівництво відділом, основні нормативні документи, що регламентують його роботу.

У розділі «Функції відділу» перелічують усі види облікових чи інших робіт, що визначені об'єктом обліку цього відділу, строки їх виконання, заходи щодо впровадження нових методів та форм обліку, а також можливості для застосування нових технологій.

Тут же подають форми і строки складання та подання бухгалтерської, фінансової, статистичної чи податкової звітності щодо об'єкта обліку цього відділу.

У розділі «Права відділу» чітко визначають права працівників відділу щодо вимог до інших відділів чи посадових осіб про подавання в установлені терміни облікової інформації; перелік документів, які в межах своєї компетенції можуть підписувати відповідні працівники відділу й робити за ними висновки; у яких випадках слід подавати необхідні матеріали про притягнення до матеріальної відповідальності працівників облікових підрозділів за порушення внутрішніх чи зовнішніх організаційно-правових регламентів; права працівників на преміювання та інші види заохочення за ефективну організацію праці тощо.

У розділі «Відповідальність відділу» перелічують найважливіші функції, за виконання яких відповідає відділ:

дотримання трудового законодавства;

виконання вимог зовнішніх і внутрішніх організаційно-правових регламентів;

своєчасне та якісне подання результативної обліково-аналітичної інформації на відповідних носіях.

Працівники відділу несуть повну адміністративну та матеріальну відповідальність за невиконання покладених на них обов'язків.

Отже, проект такого організаційного регламенту розробляється головним бухгалтером, обговорюється на засіданні всіх працівників облікового апарату, після чого затверджується наказом по підприємству, і він стає внутрішнім нормативним документом. Зрозуміло, що його наявність на підприємстві впорядковує розподіл функцій та обов'язків серед облікового персоналу.

Таблиця 6.5 Функціональна сітка облікового апарату підприємства

Логічним продовженням до організаційно-правового регламенту — Положення про відділ є функціональна сітка — перелік окремих груп облікових працівників (структурних підрозділів облікового апарату) із зазначенням їхніх функцій (табл. 6.5).

Таким чином, функціональна сітка впорядковує працю облікового апарату, підвищує відповідальність виконавців, полегшує складання структурних та зведених графіків облікових і звітних робіт.

Далі для кожного структурного підрозділу облікового апарату, внесеного у функціональну сітку, треба скласти перелік посад облікових працівників, що належать до цієї групи, зазначивши їхні основні функції відповідно до посадових характеристик. Такий перелік називається функціональною картою і має форму таблиці (табл. 6.6).

Таблиця 6.6

Функціональна карта розрахункового відділу бухгалтерії

Дослідження показують, що навіть за наявності таких організаційних регламентів, як положення про відділ, у межах відділів серед працівників немає чіткого розмежування функцій, що призводить до нерівномірного навантаження, необгрунтованої заміни виконання тих чи інших функцій, як наслідок — зниження міри відповідальності за доручену ділянку. Простіше кажучи, усе це призводить до хаосу, помилок, нездорової атмосфери серед працівників.

У зв'язку з цим необхідно в плані організації обліку працювати над конкретним розмежуванням обов'язків між окремими виконавцями, що дасть можливість кожному з них ефективно планувати виконання призначених йому функцій, удосконалювати себе тощо. Цьому сприяють посадові інструкції, що містять регламентований перелік обов'язків, прав і персональної відповідальності кожного працівника облікового апарату.

Визначення чіткого кола обов'язків, прав і відповідальності, зафіксованих у посадових інструкціях, підвищує ініціативу працівників, зменшує неефективні витрати робочого часу, поглиблює професійні навички та кваліфікаційний рівень, активізує оперативність і дієвість результативної облікової інформації. У зв'язку з цим розроблення та запровадження обґрунтованих посадових інструкцій є одним із важливих чинників упорядкування праці виконавців.

Для облікових працівників посадові інструкції розробляє головний бухгалтер.

Посадові інструкції зберігають три роки після заміни їх новими.

Поряд із Положенням про відділи, посадовими інструкціями в роботі облікового апарату широко використовують графіки, що конкретизують і деталізують їх, оскільки в них наочніше і конкретніше визначаються види робіт, виконавці, планові та фактичні терміни виконання.

Отже, наступним етапом у впорядкуванні організаційного забезпечення, подальшим розвитком функціональних сіток і карт є план виконання облікових, аналітичних та контрольних робіт, який реалізується через складання індивідуальних графіків, структурних графіків та зведеного графіка обліково-аналітичних і контрольних робіт.

Індивідуальні графіки роботи окремого виконавця складає головний бухгалтер, виходячи з обсягу робіт, передбачених функціональною картою, посадовою інструкцією. Зазвичай ці графіки мають таблично-текстову

форму. У графіку перелічують усі робочі операції з числа обов'язків цієї посадової особи із зазначенням конкретних строків виконання. Наведемо приклад індивідуального графіка роботи бухгалтера з обліку матеріалів (табл. 6.7).

Зрозуміло, що в наведеному графіку можуть мати місце виокремлені операції, які має виконувати бухгалтер з обліку матеріалів, лише ті, що передбачені в посадовій інструкції для цієї посади. Графік тільки конкретизує їх виконання в часі, що, з одного боку, полегшує роботу бухгалтера, а з другого — сприяє організації документопотоків.

Таблиця 6.7 Індивідуальний графік роботи бухгалтера з обліку матеріалів

Індивідуальні графіки роботи окремих посадових осіб облікового персоналу мають бути узгоджені між собою з таким розрахунком, щоб у роботі не було перебоїв. Зазначимо, що складанню індивідуальних графіків передує підготовча робота з планування документообігу. Індивідуальні графіки сприяють підвищенню відповідальності виконавців за доручену ділянку, дисциплінують усіх виконавців, дають змогу використати робочий час облікових працівників якнайбільш раціонально. У практиці використовуються різні графіки за періодом, на який їх складають, —

постійні і разові, що залежить від певних особливостей на етапі організації праці окремих виконавців.

Структурні графіки - це перелік облікових і звітних робіт кожного структурного підрозділу бухгалтерії підприємства із зазначенням виконавців та строків виконання кожної роботи. Іншими словами — це конкретизоване в часі та за групою облікових працівників виконання комплексу облікових, аналітичних та контрольних робіт. В основі таких графіків лежить, передусім, положення про відділ та функціональна сітка. Наведемо приклад структурного графіка роботи відділу розрахунків з персоналом (табл. 6.8).

Таблиця 6.8 Структурний графік роботи відділу розрахунків із персоналом

Структурний графік можна скласти й у формі сіткового графіка, за яким можна оцінити кожне відхилення щодо його впливу на кінцеву мету облікового апарату. Це визначають за відхиленням від графіка строків виконання робіт, які лежать на «критичному шляху», що відображається потовщеною лінією.

Нормальний хід облікового процесу, передбачений графіком, може порушуватися з найрізноманітніших причин. Головний бухгалтер не може передбачити такі зриви в роботі, але повинен зуміти якщо не запобігти їм, то усунути, зважаючи, які з них впливають на кінцевий результат.

Наявність структурних графіків забезпечує можливість систематичного контролю за виконанням у господарських підрозділах усіх облікових та звітних робіт у повному обсязі та у визначені строки.

Зведений графік є зведенням усіх структурних графіків. У ньому передбачено всі облікові та звітні роботи. Він може мати табличну або

сіткову форму. Таблична форма є свого роду копією всіх структурних графіків, записаних у порядку черговості на одному аркуші (табл. 6.9.).

Таблиця 6.9 Зведений графік облікових робіт по бухгалтерії

Такий зведений аркуш можна з успіхом замінити набором структурних графіків, зібраних в одну папку.

6.6. Вимоги до ергономічного та соціального забезпечень праці працівників обліку

Організацію робочого місця облікового апарату слід починати з організації робочої зони бухгалтерії, тобто її службового приміщення.

Працівників бухгалтерії слід розміщувати не в одному великому залі, а групами в окремих кімнатах з метою уникнення шуму в робочому приміщенні. Якщо склад облікового персоналу невеликий, для бухгалтерії можна виділити одну кімнату, але з розрахунком, щоб на кожного працівника припадало не менше ніж 6 м² площі. Робоче місце головного бухгалтера слід обладнати в окремій кімнаті.

Кімната, відведена бухгалтерії, має бути затишною, сухою та світлою, з добрим опалюванням і можливістю провітрювати. Бажано на вікнах мати штори, щоб у кімнату не проникало різке сонячне світло. Кімнату слід обладнати засобами зв'язку, а також необхідною кількістю пересувних або стінних шаф, картотек або інших місць для зберігання поточного архіву. Доступ до шаф має бути вільним.

Велике значення для раціональної організації обліку має також правильна організація робочого місця кожного працівника бухгалтерії.

Робоче місце повинне мати таке обладнання: конторський стіл, стілець, персональний комп'ютер, письмове приладдя. Бажано, щоб стіл мав площу, достатню для розміщення предметів обладнання, книг, реєстрів тощо.

Біля робочого місця кожного працівника має стояти стілець для відвідувачів, а якщо вони приходять регулярно, то слід передбачити й місце для розміщення принесених документів. Піклування про зручності для відвідувачів диктується не тільки правилами ввічливості, а й вимогами підвищення продуктивності праці.

Організовуючи робоче місце облікового працівника, слід пам'ятати про те, що в цій справі не може бути маловажних питань. Навіть велика відстань

від краю столу до обчислювальної техніки створює незручності, підвищує втомлюваність працівника, спричиняє відчуття незадоволення, роздратування, збільшує час на процеси обчислення та ведення обліку.

Велике значення має також режим роботи бухгалтерії. Початок і закінчення робочого дня, а також перерву на обіду бухгалтерії треба узгодити з потребами виробництва. Не бажано, наприклад, мати обідню перерву в бухгалтерії одночасно з перервою на обід робітників.

Успішна робота облікового апарату значною мірою залежить від стану робочих місць і умов, у яких відбувається трудовий процес, тобто його психологічного середовища. Воно складається з кількох елементів: організації робочого місця, мікроклімату робочого місця, освітленості, рівня шумів, естетичного, рівня виробничого оточення, режиму, стилю праці бухгалтерів, службових відносин у бухгалтерії.

Стан психофізіологічного середовища трудового процесу в бухгалтерії є відображенням культури праці і досить суттєво впливає на рівень продуктивності праці.

Мікроклімат робочого місця. Основними елементами мікроклімату в приміщенні є: температура, відносна вологість і вентиляція.

Оптимальними є: температура в холодні періоди року в межах 20—22 градусів, у теплі — 22—25 градусів; відносна вологість, — відповідно, 75% та 30-60%.

Колірне сприйняття навколишнього середовища дуже впливає на емоційний стан і працездатність людини. Нераціональний колірний клімат збільшує зорову та загальну стомлюваність. Різні кольори випромінюють світлові хвилі різної довжини, які впливають на організм втомлююче або тонізуюче.

Теплі, довгохвильові кольори спричиняють збудження, підвищену рухливість і швидку втомлюваність. Холодні, короткохвильові — діють депресивно на органи зору, створюють враження спокою. Проміжні (середньохвильові) — жовтий, зелений найбільш сприятливо впливають на зір і нервову систему, а отже, і на загальний стан працівника. Вони зменшують стомлюваність, підвищують продуктивність.

Підлогу в робочих кімнатах бажано фарбувати в нейтральні тони (сірий, червоно-жовтий). Паркетній підлозі залишають природний тон.

Естетика приміщення бухгалтерії не зводиться лише до фарбування. Має значення оформлення всього інтер'єру разом із меблями та обладнанням. Це впливає на престижність і продуктивність праці.

Режим праці і відпочинку — це порядок чергування часу праці і відпочинку окремих працівників та апарату загалом. Режим визначає час початку і закінчення роботи, перерви та відпочинку, чергування видів робіт, графік відпусток. Усе це впливає на працездатність - здатність організму витримувати певні навантаження протягом робочого дня.

Якщо працю і відпочинок організовано неправильно, втома може нагромаджуватись день за днем і переходити в перевтому та захворювання. Через це режим праці слід будувати з урахуванням працездатності, яка

змінюється протягом доби. Найбільшою працездатність є в ранкові години — з 8-ї до 12 години, у період з 14 до 17 години вона знижується. З огляду на це, плануючи розпорядок, слід керуватися такими загальними принципами:

­ відвести для найбільш напруженої розумової праці вранішні години;

­ передбачити час для виконання індивідуальної, найбільш відповідальної праці, протягом якої ніхто не повинен відволікати увагу;

­ щоб зняти втому, через кожні 1,5—2 години робити перерви для відпочинку на 5—10 хвилин;

­ протягом робочого дня чергувати характер праці;

­ перерви для приймання їжі робити через 4-5 годин; ­ регламентувати прийом відвідувачів;

­ у другій половині дня вирішувати організаційні питання (проводити наради, ділові бесіди, узгодження, переглядати пошту тощо). Специфіка роботи бухгалтера, постійне спілкування з людьми

справляють певний нервово-емоційний вплив, тому в розпорядку дня слід передбачити чергування праці і відпочинку, щоб стомлюваність звести до мінімуму.

Тема 7. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО,ТЕХНІЧНОГО ТА ЕРГОНОМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБЛІКУ

7.1. Організація інформаційного забезпечення обліку

Мета організаційного проектування полягає у забезпеченні ефективного функціонування інформаційної системи обліку, а також взаємодії автоматизованої інформаційної технології з фахівцями, які використовують у сфері обліку сучасну комп’ютерну техніку.

Всі різновиди інформаційних систем незалежно від сфери їх застосування включають наступний набір компонентів: функціональні, організаційні компоненти та визначені способи обробки даних (рис. 7.1).

ІНФОРМАЦІЙНАСИСТЕМАПІДПРИЄМСТВА

Функціональні компоненти

Функціональні модулі, блоки

Функціональні завдання

Способи обробки даних

Інформаційне забезпечення

Технічне забезпечення

Організаційні компоненти

Нова організаційна структура

Персонал

Алгоритми Програмнезабезпечення

Правове забезпечення

Рис. 7.1. Компоненти інформаційної системи підприємства.

Під функціональними компонентами розуміють систему функцій

управління – комплекс взаємозалежних у просторі (за рівнями) і часу робіт, необхідних для досягнення поставлених перед системою (підсистемою) цілей.

Декомпозиція інформаційної системи по функціональній ознаці припускає виділення функціональних модулів (блоків), що реалізують систему функцій управління витратами. Функціональна ознака визначає призначення модуля, тобто те, для якої області він призначений, яким основним цілям він служить, які завдання і функції виконує.

Специфічні особливості кожного функціонального рівня управління обумовлює склад і зміст так званих функціональних завдань. Звичайно управлінський персонал пов’язує поняття «завдання» з досягненням визначених цілей, чи визначає його як роботу, що повинна бути виконана визначеним способом у визначений період. Однак, з появою нових інформаційних технологій це поняття стали розглядати ширше – як закінчений комплекс обробки інформації, що забезпечує здійснення прямих керуючих впливів на хід процесу управління, або інформації, необхідної для прийняття рішень управлінським персоналом. Таким чином, задачу варто розглядати як елемент системи управління витратами, а не системи обробки даних.

Способи обробки даних призначені для інформаційного обслуговування фахівців різних служб, що приймають управлінські рішення в частині управління витратами підприємства.

Під організаційними компонентами інформаційної системи розуміють сукупність методів і засобів, що дозволяють удосконалити організаційну структуру управління й управлінські функції: визначити штатний розклад, розробити посадові інструкції управлінському персоналу в умовах комп’ютеризації.

Інформаційне забезпечення обліку розглядають як сукупність вхідних даних, систему бази даних, їх обробки й отримання вихідної інформації. Загальне визначення і склад інформаційного забезпечення обліку мають особливості, зумовлені його специфікою. Основним об’єктом обліку є інформація (облікова), причому на різних етапах технології обліку в цілому і технології розв’язання кожного облікового завдання. Зокрема, у зв’язку з цим на певній стадії облікового процесу облікова інформація є метою, результатом вирішення одного облікового завдання, і разом з тим її використовують для розв’язання іншого облікового завдання. На цій стадії така облікова інформація для наступного облікового завдання виступає як інформаційне забезпечення його розв’язку.

Систему управління обліком в Україні можна представити схемою, наведеною в табл. 7.1. Кожним рівнем управління обліком створюється певна нормативна та методична база стосовно його ведення, цілей і задач.

Таблиця 7.1 Загальна схема управління обліком в Україні

Інформацію для забезпечення отримувати з багатьох джерел. інформації наведені в табл. 7.2.

системи Перелік

бухгалтерського обліку можна основних джерел отримання

Таблиця 7.2

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
2. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
3. Адаптація працівників.
4. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
5. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
6. Акти з охорони праці в організації.
7. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
8. Алкоголізм і безпека праці.
9. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
10. Аналіз і оцінка стану охорони праці
11. Аналіз оплати праці
12. Аналіз продуктивності праці

Переглядів: 1959