Техніка

Одним з істотних чинників у виникненні неврозів В. Франкл вважав так звану випереджаючу тривогу. Остання часто викликає саме ту ситуацію, якої побоюється клієнт.

Франкл таким чином описує механізм утворення патологічної реакції страху: у людини з'являються страх перед яким-небудь явищем (серцевий напад, інфаркт, онкозахворювання тощо), реакція очікування — страх, що це явище або стан наступить знов. Це сприяє виявленню окремих симптомів очікуваного стану, що підсилює страх, і коло напруги замикається: страх очікування події стає сильнішим, ніж побоювання, безпосередньо пов'язані з подією. На свій страх людина починає реагувати втечею від дійсності (від життя). Страх є біологічною реакцією, що дозволяє уникати тих ситуацій, які представляються небезпечними. Коли він сам собою стає проблемою, то це вже симптоматично. Якщо людина замість того, щоб очікувати появу страху, сама активно шукатиме ці ситуації, то вона навчиться діяти «поза» страхом, і страх поступово зникне, як би «атрофується від неробства».

У ситуації, що склалася, Франкл пропонує використовувати самовідсторонення. Найяскравіше здібність до самовідсторонення виявляється в гуморі. Гумор дозволяє дистанціюватися від чого завгодно (у тому числі і від самого себе) і тим самим знайти контроль над собою і ситуацією.

Іншим чинником виступає надмірне інтенсивне прагнення — інтенція, що утруднює здійснення мети.

На цих фактах В. Франкл засновує техніки дерефлексії та парадоксальної інтенції для того, щоб допомогти людині у вирішенні її проблем.

1. Метод дерефлексії означає зняття зайвого самоконтролю, роздум про власні складнощі — те, що у побуті називають самокопанням та самоїдством. Суть методу полягає у тому, щоб відволікти людину від очікування страху перед лякаючою ситуацією чи допомогти забути про надмірно інтенсивне прагнення. Так, у ряді досліджень було показано, що сучасна молодь в більшій мірі страждає від думки про те, що у неї є комплекси, ніж від самих комплексів. Знайти спосіб забути про те, чи є у тебе комплекси чи ні, або як здійснити твоє заповідне бажання і є методом дерефлексії.

2. Метод парадоксальної інтенції використовується в корекційній роботі із страхами. Він полягає в тому, що психолог надихає клієнта саме на те, чого той намагається уникнути. При цьому активно використовуються різноманітні прояви гумору.

Клієнту пропонується припинити боротьбу з симптомом і натомість умисне викликати його і навіть прагнути підсилювати його. Наприклад, якщо дитина страждає на енурез і тому постійно боїться прокинутися в мокрій постелі, то за методом парадоксальної інтенції, необхідно створити умови, за яких вона була б зацікавлена в тому, щоб мочити постіль кожної ночі. Наприклад платити їй гроші кожний раз, коли вона намочить ліжко. За Франклом, як правило симптом породжується страхом того, що він виникне, а не чимось іншим. І зацікавленість у його виникненні знімає цей страх, а перемотивованість у його виникненні (хочеться заробити більше грошей), ─ блокує симптом зовсім.

Методика припускає кардинальні зміни установки клієнта по відношенню до свого страху, включає не тільки перевертання ставлення клієнта до свого страху, але і гумористичну установку. Просто кажучи, клієнт повинен відсторонитися від свого неврозу, посміявшись над ним.

У логотерапії також використовуються наступні прийоми: персональне осмислення життя; «сократівський діалог».

3. Персональне осмислення життя. Прийом полягає в тому, щоб людині, що втратила зміст життя, допомогти усвідомити, що вона потрібна іншій людині, що життя без неї втрачає для цієї людини значення. Для матері, що втратила дорослу дитину, змістом життя може стати виховання онуків. Жінка, що втратила дитину в результаті онкозахворювання, організовує добродійний фонд і знаходить смисл у тому, що допомагає іншим матерям, які опинилися в подібній ситуації. Таким чином, зміст свого життя людина набуває через усвідомлення того, що вона потрібна і корисна іншим, близьким їй людям. Це один із способів перетворення життя, позбавленого змісту, в осмислене, усвідомлення своєї унікальності, неповторності, хоча б ще для однієї людини. Людина може знайти зміст свого життя в творчості, у тому, що вона робить добро для інших, у пошуках істини, в спілкуванні з іншою людиною. Найголовніше, щоб вона могла одержувати задоволення від всіх цих справ і видів діяльності. За Франклом, проблема полягає не в тому, в якому положенні опинилася людина, а в тому, як вона ставиться до свого становища і як його переносить.

В. Франкл вважає гумор формою свободи, аналогічно тому, як в екстремальній ситуації формою свободи є героїчна поведінка. Власний досвід В. Франкла у концентраційному таборі підтверджує правомірність його позицій. Саме там В. Франкл переконався, що навіть в нелюдських умовах можливо залишатися людиною, підноситися над обставинами. Для цього потрібно зберігати смисл життя. Свій досвід він описав в книзі «Психолог в концтаборі» (1946). У концентраційному таборі більшою мірою були здатні до виживання ті люди, у яких була задача, що чекала свого вирішення і втілення. Коли Франкла забрали в Освенцим, у нього конфіскували майже готовий до публікації рукопис, і лише глибоке прагнення написати цей рукопис наново допомогло витримати звірства табірного життя».

4. «Сократівський діалог». Задача даного прийому — залучення клієнта до співпраці і розширення сфери його свідомості. «Сократівській діалог» — свого роду інтелектуальний поєдинок між психологом і клієнтом, в ході якого коректуються непослідовні, суперечливі і бездоказові думки клієнта.

Психолог поступово, крок за кроком, підводить клієнта до запланованого висновку. У основі даного процесу лежить логічне аргументування, що становить ядро прийому. Під час бесіди психолог формулює питання так, щоб клієнт давав максимальну кількість позитивних відповідей. Таким чином клієнт підводиться до прийняття думки, яка раніше не приймалася, була мало зрозумілою або невідомою.

Висновки до 3-го питання

Отже: основні положення логотерапії: людина не може нормально жити, якщо її життя стає безглуздим, вона втрачає спокій до тих пір, поки знов не знайде мету і сенс свого життя; смисл життя не може бути даний людині ззовні, запропонований або нав'язаний. Вона повинна знайти його тільки сама, хоча, можливо, за сприяння інших. Унікальний сенс життя (або узагальнені цінності, які виконують ту ж функцію) може бути знайдений людиною в одній із трьох сфер: творчості; емоційних переживаннях; свідомому прийнятті тих обставин, які людина не в змозі змінити.

Задачею логотерапії виступає допомога людині у віднайденні нею сенсу життя. Для того, щоб допомогти людині у вирішенні її проблем, В. Франкл пропонує два основні методи: метод дерефлексії і метод парадоксальної інтенції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Техніка екзистенційної психокорекції.	\|	Будьте настирними

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.