Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Індивідуальна техніка журналістів для обробки тексту, аудіо, аудіовізувльного запису інформації в системі Інтернет -видань.

Найголовнішим елементом техніки для набору і обробки тексту є текстовий редактор.
Комп'ютерні програми текстових редактори призначені для підготовки журналістських матеріалів. Оскільки ці матеріали бувають різної складності щодо набору і верстки, існують різні програми обробки текстів. Їх можна класифікувати за рівнями вимог до обробки текстів.

Серед найпопулярніших з них є:

А. Програми для набору та обробки простих текстів:

Lexicon
Refis
Norton Editor

MultiEdit
Word 4.0 і 5.0 та ін

Б. Програми для набору складних текстів:

ChiWriter
TechWord
Word 5.5, 6.0 і 7.0

Word for Windows 1.1 і 2.2

WordPerfect
TeX, LaTex

Кожен текстовий редактор має свої технічні вимоги до складу та конфігурації комп'ютерної техніки.

Для набору простого тексту достатньо мати:

• персональний комп'ютер IBM PC / XT, AT(або сумісні з ними) з ємністю оперативної пам'яті 640 кбайт;

•дисплей монохромний CGA, EGA або Hercules 14.

Для набору складних текстів, що містять формули, таблиці, схеми необхідно мати

• персональний комп'ютер IBM PC / AT 286 (або сумісні з ним), з ємністю оперативної пам'яті 1 Мбайт;

•дисплей монохромний CGA, EGA або Hercules 14;

•накопичувач на жорсткому магнітному диску (30 - 40 Мбайт);
• матричний 9 - або 24-голчастий принтер, струменевий або лазерний принтер;
Для підготовки чорно-білих ілюстрацій, логотипів, обкладинок, титулів, розробки шрифтів необхідно мати:

• персональний комп'ютер IBM PC / AT 386/486 (або сумісні з ним) з ємністю оперативної пам'яті 4 Мбайт;
•дисплей кольоровий VGA, SVGA 14/15;

•накопичувач на жорсткому магнітному диску (більше 80 Мбайт);
• лазерний принтер;

• сканер;

Розробники програм текстових редакторів намагаються передбачити в них надання користувачу всіх необхідних операцій і сервісних можливостей для ефективної обробки текстів. Виділимо головні з них:

набір тексту в інтерактивному режимі;

редагування тексту;
робота з фрагментами тексту (копіювання, переміщення, видалення і т.п.);
форматування тексту (установка абзацу, перенос, вирівнювання кордонів рядки і т.п.);
робота з декількома текстами одночасно допомогою багатовіконного принципу;

файлова організація роботи з текстами і взаємодія з операційною системою;
імпорт / експорт текстів з одного формату в іншій, в інші прикладні системи;

робота з різними шрифтами;

робота зі спецсимволами (математичні знаки, індекси і т.п.);
робота з ілюстративним матеріалом (таблиці, схеми, формули тощо.

Нині широку популярність набули настільні комп'ютерні видавничі системи Видавнича справа стає актуальним практично для будь-якої організації і в першу чергу для періодичного видання. Випуск інформаційних бюлетенів, рекламних проспектів, власних малотиражних газет і навіть книг тепер стає необхідним атрибутом інформаційного забезпечення. Мабуть, з усіх нових інформаційних технологій, комп'ютерне видавництво є найбільш масовою і практично легко впроваджуваною.

Настільні видавничі системи (desktop publishing) являють собою комплекс апаратних і програмних засобів, призначених для комп'ютерного набору, верстки та видання текстових та ілюстративних матеріалів.

Мінімальні апаратно-технічні вимоги для розгортання видавничих систем такі:
• персональний комп'ютер: IBM PC / AT 486 або інший того ж класу, з ємністю оперативної пам'яті 8 Мбайт;

•дисплей: кольоровий VGA, SVGA 15/17;

• накопичувач на жорсткому магнітному диску (більш 160 Мбайт);

• кольоровий лазерний принтер;

• кольоровий струменевий принтер;

• кольоровий сканер,

Існують різні програмні системи, серед них найбільш поширені такі:Word for Windows, Express Publisher, Illustrator for Windows, Ventura Publisher, PageMarker, TeX. Перераховані програмні системи призначені для комп'ютерної верстки. Серед програм підготовки ілюстрацій можна виділити наступні: CorelDraw, CorelSystem, Designer, DrawPerfect, GalleryEffect, PC Paintbrush, PhotoStyler, Adobe Photoshop та ін
Для видавничих систем існують різні сервісні програми обробки текстових матеріалів. Серед них можна виділити 7 основних груп:

перетворення растрової графіки у векторну;

обробки сканованих зображень;

обробки шрифтів;

перевірки правопису;

читання текстів за допомогою сканера;

програми-перекладачі.
Робота з видавничими системами передбачає:

• роботу з меню та з діалогової панеллю,

• роботу з текстом та ілюстраціями (набір і формування);

• редагування тексту та ілюстрацій,

• оформлення тексту (форматування; вибір шрифтів, гарнітури, стилю, розмірів і т.п.);

• налаштування екрану.

Видавничі системи мають стандартні правила роботи з меню, командами, сервісними утилітами.
Техніка обробки зображень

Обробка зображень — це одна із форм обробки інформації, для якої вхідні дані представлені зображенням, наприклад, фотографіями або відеокадрами. Вона може здійснюватися як для одержання зображення на виході (наприклад, підготовка до поліграфічного тиражування, до телетрансляції і т. д.), так і для отримання іншої інформації. Крім статичних двомірних зображень, обробляти потрібно також зображення, що змінюються з часом, наприклад, відео.

Ще в середині XX століття обробка зображень була здебільшого аналоговою і виконувалася оптичними пристроями. Подібні оптичні методи досі важливі, зокрема, в таких галузях як, голографія. Зі зростанням потужності комп'ютерів ці методи все в більшій мірі витіснялися методами цифрової обробки зображень. Вони зазвичай є більш точними, надійними, гнучкими і простими в реалізації, ніж аналогові методи.

У цифровій обробці зображень широко застосовується спеціалізоване обладнання (процесори з конвеєрної обробкою та багатопроцесорні системи). Особливо це стосується систем обробки відео. Обробка зображень виконується також за допомогою програмних засобів комп'ютерної математики, наприклад, MATLAB, Mathcad, Maple, Mathematica і ін Для цього в них використовуються як базові засоби, так і пакети розширення Image Processing.
Більшість методів обробки одновимірних сигналів (наприклад, медіанний фільтр) застосовуються і щодо двомірних сигналів, якими є зображення. Деякі з цих одномірних методів значно ускладнюються з переходом до двомірного сигналу. Обробка зображень вносить сюди кілька нових понять, таких як зв'язаність і ротаційна інваріантність, які мають сенс тільки для двовимірних сигналів. В обробці сигналів широко використовуються перетворення Фур'є, а також вейвлет-перетворення та фільтр Габора.

Обробку зображень поділяють на обробку в просторовій сфері (перетворення яскравості, гамма-корекція і т. д.) і частотній (перетворення Фур'є, і т. д.).

Редагування зображень (лат. redactus - наведений у порядок) — це зміна оригіналу зображення класичними або цифровими методами. У цьому сенсі можна скористатися і терміном “ретушування” (фр. retoucher - підмальовувати, підправляти). Метою редагування є корекція дефектів, підготовка до публікації, вирішення творчих завдань.
Ціллю редагування зображень є усунення дефектів (випадкові похибки кольору в кожній точці зображення, недостатня або надмірна яскравість
недостатня або надмірна контрастність (вуаль або надлишковий динамічний діапазон зображення), неправильний колірний тон, нерізкість (розфокусування), пил, подряпини, «биті пікселі» тощо.
Як вид редагування зображень широко використовується портретна ретуш, що включає в себе: ретуш шкіри - усунення дефектів (подряпини, шрами, синці, звуження пор, видалення веснянок або зменшення їх кількості, розгладження зморшок); обробку очей (додання їм більшої виразності), відбілювання зубів;
заміна кольору волосся, очей а також пластика: корекція недоліків фігури.
Структурне редагування зображень — це насамперед кадрування
(створення панорам, усунення непотрібних деталей зображення, зміна композиції).
Інші види редагування — фотомонтаж (створення з частин декількох зображень нового зображення), домальовування, включення в зображення технічних креслень, написів, символів, покажчиків тощо, застосування спецефектів, фільтрів, тіней, фонів, текстур, підсвічування.

Підготовка фотографій до публікації в пресі, на телебаченні, в Інтернеті.У кожного пристрою виводу (монітор, принтер, офсетна друкарська машина і т. п.) є свої можливості щодо колірного спектру (адже не будь-який колір можна відтворити). Наприклад, на папері співвідношення за світлотою між білим і чорним кольорами досягає 40, у той час як у слайда воно більше 200. Основним завданням є передати задум автора з найменшими втратами. Виконується перетворення кольору, наприклад, у випадку друку на паперовому носії, визначення кількості фарби для передачі кожного кольору.
Редагування зображень цифровими методами.Сьогодні редагування зображень проводиться в основному на комп'ютері растровими редакторами в цифровому вигляді. Для цього зображення, навіть отримане з традиційного носія (плівки), переводиться в цифровий вигляд - наприклад, за допомогою сканера.

Програми для перегляду і обробки зображень часто поставляються разом з цифровими фотоапаратами та сканерами. Більш складні і потужні програми (Adobe Photoshop, Corel PHOTO-PAINT, Paint Shop Pro, Microsoft Picture It!, Visualizer Photo Studio, Pixel image editor, PixBuilder Photo Editor, Fo2Pix ArtMaster і пр.) потрібно діставати окремо. Виняток становить GIMP, безкоштовно поширювана програма, можливості якої можна порівняти з можливостями Adobe Photoshop.

Інструменти технічного редагування цифрових зображень. Для редагування зображень застосовуються різні програми, проте існують основні можливості та алгоритми роботи програм і оператора.

За допомогою більшості графічних редакторів можнавиділити фрагмент зображення для обробки. У більшості програм використовується метод обробки зображення частинами. Спочатку частина зображення виділяється, після чого робота ведеться тільки з нею, не зачіпаючи залишок зображення. Виділення певних ділянок зображення можна реалізувати як вказівку контуру (наприклад, інструмент ласо), так і з використанням редагованих масок. Останній варіант надає більше можливостей. Виділену частину зображення зазвичай можна також рухати, обертати, масштабувати, деформувати, домальовувати і т. п.

Виділення може бути як тимчасове, так і постійне - виділена частина зображення в різних графічних редакторах може бути оформлена як постійний «шар» або «об'єкт». Інструменти структурного редагування цифрових зображень. Це — зміна розміру зображення, кадрування. Розмір зображення може бути змінений до необхідного за допомогою математичних алгоритмів, які вираховують колір пікселів виходячи з кольору пікселів оригіналу. Слід враховувати, що при збільшенні зображень втрачається різкість, при зменшенні — деталізація. Часто композицію зображення можна також поліпшити, видаливши зайву площу по краях. Це називається кадруванням.

Один із видів редагування зображень є колажування (фотомонтаж) — створення з частин декількох зображень нового зображення. Має майже таку ж історію розвитку, як і фотографія. В даний час часто застосовується не тільки професіоналами, але й аматорами.
Обтравкой називається процес виділення якогось об'єкту на зображенні з метою його відділення від фону.
Ретуш - усунення непотрібних деталей зображення, зміна композиції. Часто до ретуші доводиться вдаватися для того, щоб прибрати дефекти шкіри, пил на одязі моделі.
Програми редагування можуть повертати зображення під будь-яким кутом або відображати дзеркально.
Фільтри і спецефекти використовуються для додання зображенню незвичайного вигляду. За допомогою фільтрів картинка може бути перекручена незвичайним чином, стилізована, може бути додана видимість об'ємного рельєфу, змінені кольори.
Розширення динамічного діапазону зображення шляхом комбінування фотографій одного сюжету, отриманих з різною експозицією. Для цього робиться кілька кадрів з одним положенням камери (бажано зі штатива). При обробці, зображення з різною експозицією об'єднуються в одне. Це дозволяє зафіксувати висококонтрастний сюжет без вибілення яскраво освітлених об'єктів і без неприпустимого зашумлення темних деталей.

Кольорокорекція - внесення змін в колір оригіналу. Багато відносять до кольорокорекції ті процедури, які не пов'язані зі зміною сюжету зображення. У більш вузькому сенсі кольорокорекція - це таке перетворення зображення, об'єкта або фрагмента, коли новий колір оброблюваного пікселя залежить від старого значення цього пікселя і не залежить від сусідніх пікселів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характеристика сайтів	\|	Типи мікрофонів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.