• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Життя, позначене працею.

25 листопада 1838 р. в містечку Стеблеві (тепер Черкащина) у сім'ї

священика Семена Левицького народився син Іван. 1853-1865 pp. - навчається в духовних закладах, здобуває звамЖ

магістра богослов'я. 1.5 1865 p. ~~ перший твір - повість "Дві московки" (у Полтаві) |'|

вийшов 1868 р. у львівському журналі "Правда" під псевдонімові

"Іван Нечуй". 1866-1885 pp. ~~ працює в гімназіях Каліша, Сідлеия, Кишинева, пише

романи "Причепа" (1869 р.), "Хмари" (1871 р.), повісті "Микола

Джеря" (1876 р.), "Кайдашева сім'я" (1877 р.) та ін. 1885 р. виходить у відставку і оселяється в Києві, вже визнаний

класик української літератури. 15 квітня 1918 р. славетний письменник помер у Дігтярівській

богадільні на Лук'янівці в Києві.

2. Повість "Микола Джеря" - це "історія всього українського селянства в тоту важку епоху, написана в однім широкім образі". Іван Франка.

а) Жанр - соціально-побутова повість-хроніка, тобто твір, що оповідає про життя однієї людини від юних літ до глибокої старості.

б) Микола Джеря - "один з світлих лицарських типів українсь­ких". Іван Франка. Правдошукач і протестант, він не знайшов волі

ча під час судунад ним і його товаришами відбулася реформа iRfl V-, ^що скасувала кріпацтво). Але, натура цілісна і горда, наче тесана з велетенської брили граніту без жодної шпаринки, він

•ко їй не йшов на компроміс із життям, його не зламала жорстка

•йгність, він не переміг, але й не був переможений. "І до кінця свого живоття Джеря йшов проти панів та жидів, так вони багато іпіпкодили йому й скривдили його, занапастили його вік".

- Молодий, дужий, гарний собою парубок Микола Джеря, по-ррчянському освічений, розумний, тонко відчуває красу і природу, тає на скрипці, задумується: "...одному дано панство й степи й лани, -і другим... важку працю, бідність та трохи не торби..."

Весілля з коханою Нимидорою, сиротою, що була в наймах у сусідньому селі, відкладається, бо "Пан казав, що пустить Нимидору тільки тоді, як з Вербівки яка-небудь дівка вийде заміж у Скрип-

чинці".

Людей, які відробили панщину, знову женуть, Микола і його

друзі вийшли на своє поле. Коли "осавула замахнувся на Миколу нагайкою. Микола одскочив у жито, піднявши серп угору". Зав'язу­ється конфлікт між молодим селянином-кріпаком і осавулою та паном Бжозовським. Поміщик вирішив віддати Миколу у солдати, Микола тікає з рідного села.

Па сахарні посесора Бродовського теж підневільна праця і знущання: Микола помщається панові, котрий відшукав його тут, і тікає далі у південні степи, в Акерманщину.

Не мириться Микола й зі "своїм" отаманом ватаги рибалок Іваном Ковбаненком. Він відмовляє в коханні юній красуні Мокрині, бо бачить у сні, як по райдузі йде до нього Нимидора.

Пан-таки знайшов утікачів і притяг до суду, але реформа їх порятувала. Старий утікач повертається до Вербівки: проти матері й Нимидори вже немає, дочка його не впізнала.

- Микола Джеря посідає особливе місце в ряду образів стихійних протестантів: кривавого месника Яреми; Прокопа, котрий пішов у солдати за те, що зупинив гнів пані; Назара, який втратив дитя, а жінка його - вільна козачка - втопилась; Чіпки Вареника, який зламався, перетворився на вбивцю, кривавого зарізяку. Микола Джеря - то такий тип чоловіка-правдошукача, який є гордістю нашої нації і свідчить про колосальний її внутрішній потенціал.

в) Жіночі образи у повісті - це традиційна для української літератури галерея жінок-страдниць (Нимидора, стара Джериха), окрімно стоїть Мокрина - дівчина, що виросла на волі і свобідно висловлює свої почуття. Красуня Нимидора все життя прожила, тяжко працюючи на панщині і чекаючи повернення чоловіка.

Письменник поетизує народні вірування і прикмети: Нимид і Микола бачать піщі сни; пташка, що влетіла в Нимидорину кімн, провістила їй смерть і т.ін.

3. Соціально-побутова повість "Кайдашева сім'я" - хроніі| життя селянської родини в післяреформений період в атмосфеЗ повної бездуховності й агресивності. ••„

а)Задум твору: "Часто трапляються сім'ї, в котрих буває така колотнеча та завсідня лайка та сварка, що життя в хаті стає якимсь пеклом" (рукопис "Папутіння і навчіння для українських селян").

б) Специфіка композиції твору, пов'язаної з розгортанням сюжету.

- Експозиція: опис села Семигори, знайомство з подвір'ям і сім'єю Кайдашів, розмова синів Карпа й Лавріна про майбутнє одруження, роздратування батька - все це вказує на наступний конфлікт батьків і дітей.

- Розгортання подій - хроніка життя сім'ї, одруження синів, нелади невісток із свекрухою, сварки, бійки, старий Кайдаш все частіше заглядає у чарку, його нагла смерть.

- У творі кілька кульмінаційних моментів - це бійки між членами сім'ї, кожна з них має свою зав'язку і розв'язку. Наприклад, перша зав'язка - одруження Карпа з Мотрею, "кусливою, як муха в спасівку", розвиток дії - лайки і сутички Мотрі з Кайдашихою, що призводять до кульмінації: бійка свекрухи і старшої невістки за_« мотовило, розв'язка - Карпо відділяється від сім'ї, і

в) Поєднання у повісті кількох жанрових ознак. '

- Комічна ознака: найяскравіший комічно-сатиричний гіерс^ наж - це звичайно, Маруся Кайдашиха, чисельні епізоди з її участи позначені то добродушним гумором, то їдкими сатиричним звинуваченнями, викликають різну реакцію. Нечуй-Левицьки майстерно використовує ефект контрасту між застосування! епічного народнопоетичного паралелізму і нікчемністю поді дріб'язковістю, жалюгідністю людей, того, у що вони перетвори.;

своє існування.

"Не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала Мот;

з Карпом з-за своєї хати до тину.

Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тяї. стара видроока Кайдашиха, а за нею вибігли з хати Мелашка Лавріном, а за ними повибігали всі діти".

- Лірична ознака; зустрічі Лавріна з Мелашкою до одруження,| пісенний, ніжний характер Мелашки до заміжжя: "Я б прикрила твій| слід листом, щоб його вітер не завіяв, піском не замів", "А може,;

ти оце підеш за ту діброву та й занесенні навіки свою любу ! розмову" - її мова, як рядки з народної пісні.

_ Драматична ознака:вся повість перейнята сміхом крізь сльози;

й пючс й образливо усвідомлювати, що ці роботящі, умілі, фізично ні видні собою люди кращий час свого життя проводять у іоках, бійках, пиятиці, бачити, як моторна, працьовита Мотря, що „ „р серце з перцем", виколює око свекрусі, а її чоловік Карпо іганяє рідну матір у ставок. Вони не знають духовності, дріб'яз-ітвий побут убив у них ті бруньки потягу до краси, статечності, котрі були закладені в них природою. Важко уявити, що Омелько і Міруся ~" ровесники і сучасники Миколи Джері. Однак це так. Гетянам вкрай потрібна освіта, наче говорить автор.

г) Характеристика персонажів.

- Омелько Кайдаш - працелюбний, старий, обмежений селянин, на якому "панщина поклала... свій напечаток", його не поважають діти, він гине від алкоголізму.

- Маруся Кайдашиха, котра замолоду "довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства", гарна господиня, вона, однак, перейняла панське владолюбство і лицемірство для своєї хати і стояла над душами невісток, "наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду".

- Карпо Кайдашенко - практичний, неговіркий, вимогливий, він першим піднімає руку на батьків.

- Веселий, ліричний Лаврін з часомперетворюється на такогож обмеженого господаря, як батько й Карпо.

- Енергійна Мотря, горда і працьовита, стаєлайливою, загре­бущою господинею.

- Поетична, співуча Мелашка, якій хата свекрухи спочатку видалась раєм, стає дріб'язковою й егоїстичною, як і всі в сім'ї.

д)Глибоке знання письменником народних звичаїв, обрядів, традицій, вірувань, способу життя: чудово описані картини сватання, оглядин, ворожіння, знахарства, прощі в Києві та ін.

4. Роман "Хмари" - нова сторінка української прози.

" До цього твору тема української інтелігенції не розроблялась у великих прозових полотнах. Назва символічна. Хмари - це і гнобительська національна політика Російської імперії в Україні, і свавілля урядової реакції, і консерватизм в усіх сферах суспільного

життя.

На думку письменника, саме інтелігенція мусить бути здатною розігнати ці хмари, відкрити народові вільну перспективу.

^- Гострота національного питання в романі, підкреслення рис Ментальності українців: зовнішня і внутрішня культура, пісенність, музичність, тверезість розуму, працелюбність, акуратність, грома­дянськість.

•

Протест проти русифікаторської політики царату, щ "Студенти з України й Білорусії були цивілізованіші, делікат-' ніші. Вони стояли далеко вище од інших, навіть ролвиттям розуму і виглядали паничиками і європейцями між грубими великоросами Всі студенти говорили московським язиком, і рідко траплялося почути співучу, м'яку розмову українську. Серед самого монастиря стояла велика гарна Богоявленська церква. На полуденній стіні церкви була залізна дошка з написом над могилою гетьмана Конашевича-Сагайдачного. Самий монастир з академією стояв на Мазепиному дворі. І, невважаючи на те, в академії Петра Могили св. Димитрія Туптала й інших не було й духу, й сліду тих давніх діячів України, тих Сагайдачних, Могил... В Братськім монастирі в давній славній академії панував чужий великоруський дух, чужа наука, чужий язик, навіть чужі люди... Все давнє українське лежало десь глибоко під землею, рядом з могилою Сагайдачного, а над землею роєм вилися попід деревом чужі люди з чужої далекої сторони, з чужою мовою, з чужим духом, нагнані Бог зна звідкіль, щоб загнати ще глибше в землю нашу старовину і новину і поховати її навіки". . jjik

- Нова людина в середовищі інтелігенції - Павло Радюк, aj^H між ним і трудовим народом - величезна відстань. У рома^^І зображені часи, коли в середині XIX ст. пожвавилось української культурне життя, виходив журнал "Основа", молодь лапалила^^В бажанням щось зробити для розвою свого народу. "Знання ЦН просвіта - це одні й єдині золоті ключі, котрими ми одчинимсд світлий рай для нашого краю". Письменик показує, як жадібний всотують прості люди Шевченкове слово. Ось на баштані РадюІЦ читає селянам "Наймичку". "Вплив того читання на Ониська буї— такий великий, що він неначе очамрів і скам'янів, поклавши рук^Я на коліна й нахиливши сиву голову. Він не поворушив пальцем, Н^І кліпнув очима, ні разу не зітхнув, що буває знаком великої сил^Н почування в щирого українця". Та реакція не дрімала. Черезу переслідування й поголос Радюк покинув Україну. ^!»

5. "Слід старого лихоліття виявився зараз жепо скасуванні панщини і на першому плані стоять, на думку Левицького, недо­гризки кріпацтва в сучасному економічно-громадському житті тп непевне становище і шлях національної справи. Народ найбільше відчуває на собі перші, інтелігенція ламає ноги на другому Цей двобічний процес і малює Левицький усвоїх повістях та оповідан­нях". Сергій Єфремов.

Тема 12. Леонід Глібов - славетний український байкар.

"Мірошник", "Вовк та ягня", "Шелестуни", "Мальований стовп", "Журба".

Читайте також:

1. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
2. Злочини, що посягають на життя, здоров’я, особисту безпеку, інші блага та інтереси захисників чи представників особи у зв’язку з їх діяльністю з надання правової допомоги.
3. Передбачалось певне втручання держави в сферу економі­ки, вона мала здійснювати упорядкування економічного життя, забезпечувати право власності.
4. Проблема смислу життя, смерті та безсмерття у філософії.
5. Рівень зайнятості населення професійною працею.
6. Сенс життя, життєвий шлях і вчинки особистості
7. Слобожанщина дала багато щирих культурних робітників у всіх галузях життя, як то Каразін, дякуючи котрому виник
8. Смерть,як і людське життя, явище багатовимірне. Вона має біологічні, соціально-культурні й світоглядні виміри.
9. Спосіб життя, поселення, житла.
10. Страхування на дожиття, страхування дітей, весільне страхування
11. Таким чином, безладне статеве життя, гомосексуалізм, проституція, наркоманія і алкоголізм – ось фактори, які спричиняють розповсюдження СНІДу.

Переглядів: 1307