Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тематична та емоційно-настроєва характеристика лірики.

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ

Тема її. Радість і журба Олександра Олеся._______

"Замовкніть всі: великий час прийшов", "Воля! Воля? Сниться може?", "1 Мая!, "Лебідь", "О слово рідне! Орле скутийі", "Айстри", "Чари ночі", "Коли б я знав, що розлучусь з тобою...", "Люби, люби! Не журися", "Моїй матері". |

1. За яскравою зорею поезії. |

15 грудня 1878 р. в містечку Білопілля (на Сумщині) в сім'ї ' робітника з колись відомого, але край збіднілого роду побачив світ ' Олександр Іванович Кандиба.

1893 р. ~ хліборобська школа в м. Дергачі неподаліквід Харкова, видає рукописний журнал "Комета", де поет-початківець вміщував вірші російською й українською мовами, короткочасно -вільний слухач Київського політехнічного інституту.

1903 р. Харківський ветеринарний інститут. Після участі у святі на честь відкриття пам'ятника І. Котляревському у Полтаві почуває себе українським поетом.

1906 р. - перша книга поезій "З журбою радість обнялась", підписана псевдонімом "Олександр Олесь".

"Олесю не довелось завойовувати своєї поетичної слави. Вона сама прийшла до нього на другий день після виходу з друку першої книжки його поезій. Свіжість поетичних образів, плавність і легкість вірша, сміливість деяких прийомів... зачарували українське громадянство". Микола Зеров, 1917 р.

1909-1911-1914-1917 pp. - чотири збіркипоезій і драматичних ;

етюдів. ,

Лютий 1919 p. ~~ від'їзддо Будапешта. •

В еміграції - найпомітніші збірки "Чужиною" (1919 p.), "Княжі часи. Минуле України в піснях" (1920 p.), сатирична збірка "Перезва" (1921 p.), "Поезії. Книга X" (1930 р.), "Кому повім :

печаль мою" (1931 р.), нетуб лікована збірка "Маска", де зібрані вірші 1922-1944 pp.

Червень 1944 p. - у концтаборі Заксенгаузен загинув син - Олег . Ольжич, поет і археолог.

22 липня 1944 p. ОлександрОлесь помер. Похований у Празі на | Ольшанському цвинтарі.

л) "З журбою радість обнялась" - місткий поетичний образ, що відбив суспільні контрасти доби і суперечливі людські почування.

- "Журба і радість - ці два стани людських почуттів, переживань і настроїв - переплелися на лише в першій збірці, а й стали ідейно-емоційною домінантою всієї Олесевої творчості". Ростислав Радишевський.

З журбою радість обнялась...

В сльозах, як в жемчугах, мій сміх,

І з дивним ранком ніч злилась,

І як мені розняти їх?!

В обіймах з радістю журба. ^ Одна летить, друга спиня... І йде між ними боротьба, І дужчий хто - не знаю я...

б)"Весь божий світ сміявсь, радів..." (краса природи в ліриці О. Олеся), неповторність поеми "Щороку".

- Поетичний світ Олеся грунтується на відвертому почутті, щирому переживанні, чисто суб'єктивному сприйнятті й особистій реакції, настрої. Ця лірична стихія проймає всі жанри в його творчості, і всі теми, які розробляв поет.

Передача настроєво-елегійного тонучерез осінній пейзаж ("Айстри", "Осінню віє...").

Оптимістична надія пов'язана з картинами весни ("Коли весна рожева прилетить", "О ніч, чудовна і чудова", "Жита з волошками, і луки, і гаї...").

Повнота і щастя життя - в літніх малюнках ("Літньої ночі", "Літній вечір..,").

Зимовий пейзаж асоціюється з холодом тиранії, гніту ("Ой не сійтесь, сніги..." "Зимою").

- "Весільне свято квітів" у поезії Олеся/(оспівані троянди, айстри, проліски, нарциси, маки, лілея, акації, _"залиті білим цвітом", кущ бузовий, мімоза, фіалка, ромашка та ін.). Ось строфа з поезії "Безсмертники":

Ці квіти - спогади про світлі дні... І хай відносин наших світ погасне, А спогади все ж будуть жить в мені, Нагадувать про дні, про ночі теплі, ясні...

в) Вічна тема кохання в трансформації Олександра Олеся.

- "Приємно-болісний щем, прекрасне і чисте поривання юнацької душі до життєвих радощів, до людської привабливості, до дивовижного світу в собі і навколо. Запальні й відчайдушні, сповнені музики рядки "Чарів ночі" п'янять журбою про скороминущість і невлаштованість людського життя на тлі вічноїкраси та гармонії Всесвіту". Василь Яременко.

Поезія "Чари ночі" (1904 р.) стала народною піснею.

Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, -Гори! Життя - єдина мить, Для смерті ж - вічність ціла.

- Чарівна музичність ритмів Олеся., "Весноюдише від сих віршів. Виступає молода сила, в якій уже тепер можна повітать майстра віршованої форми і легких, граціозних пісень. Майже. кожний віршик так і проситься на ноти, має в собі мелодію".Іван Франко.

На сьогодні понад 80 композиторів України і Європи створили понад 200 музичних творів на слова Олеся, серед них М. Лисенко, Я. Степовий, К. Стеценко, С. Людкевич.

г - Оспівування юнацьких почуттів, молодості, свята життя ("Любов", "Коли хочеш знать, серденько...", "У тім садку, деми''колись сиділи", "Затремтіли струни у душі моїй...", "Казка ночі")?,

Складне, суперечливе почуття зрілої людини, котре охоплює і велику радість, і справжній драматизм ("Тобі хотілось сліз моїх", "Люблю. Без пам'яті люблю", "Геть рахівницю! К бісу все!", "Після дикої оргії-ночі", "Кожний погляд твій, зітхання",. "Ти біляморя"та ін.). ;

3. Патріотична мелодія в поезії О. Олеся. ', а) Мажорні і мінорні дисонанси, різкі контрасти у змалюванні образу України:

Для всіх ти мертва і смішна, Для всіх ти бідна і нещасна, Моя Україно прекрасна, Пісень і волі сторона.

О дух України! Орел! Дух вільний, смілий і високий, Злети, стурбуй цей мертвий спокій І влий життя з своїх джерел.

(1906 р.)

б) Образ України і образ матері невіддільні:

Швидко, швидкоми побачимось, Рідна матінко моя... Наговоримось, наплачемось...

Виглядай мене в віконечко:

Незабаром я прийду, Принесу я серце - сонечко...

(1922 р.)

в) Туга за приреченими на офіру і загибель айстрами, що

мріяли "про трави шовкові, про сонячні дні" (поезія "Айстри"). Образ чудових осінніх квіток, котрі "опівночі., в саду розцвіли", немов убирай в себе увесь смуток і жаль за тими зневіреними романтиками, котрі випередили життя і стали жертвою на шляху супільного поступу. Ранок зустрів ніжні квітки "холодним дощем".

І вгледіли айстри, що вколо - тюрма... І вгледіли айстри - що жити дарма, -Схилились і вмерли... І тут, як на сміх, Засяяло сонце над трупами їх!..

(1905 р.)

- Трагічна й жертовна доля тих людей, які йдуть попереду часу й народу, в поезії "Лебідь". Вірш побудовано ня контрасті образів шляхетного білого лебедя і темного болота, де "спала зграя лебедина, вічна ніч чорніла і стояв туман". Спить зграя лебедів і не чує голосу свого зраненого ватажка. А коли вранці птахи, побачивши, в якому вони болоті, піднялись у небо,

Тихо, тихо сходив білий лебідь кров'ю, То здавивши рани, крила рознімав... І в знесиллі бився.. Зграє лебедина! Чи хто-небудь в небі лебедя згадав?

(1917р.)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гірська орлиця.	\|	Романтика революції, свідоме прагнення політизувати поетичне слово.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.