• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методи фінансового аналізу

Для вирішення конкретних задач фінансового менеджменту застосовується ряд спеціальних систем та методів аналізу, що дозволяють отримати кількісну оцінку результатів фінансової діяльності у розрізі окремих її аспектів, як в статиці, так і в динаміці.

Рис. 2.7. Сутність і види фінансового аналізу

В теорії фінансового менеджменту у залежності від методів, що використовуються розрізняють наступні основні системи фінансового аналізу, що проводиться на підприємстві: горизонтальний аналіз; вертикальний аналіз; порівняльний аналіз; аналіз коефіцієнтів; інтегральний аналіз (рис. 2.7.).

Горизонтальний фінансовий аналіз базується на вивченні динаміки окремих фінансових показників в часі. В процесі використання цієї системи аналізу розраховуються темпи росту окремих показників фінансової звітності за ряд періодів і визначаються загальні тенденції їх зміни.

У фінансовому менеджменті найбільшого розповсюдження набули наступні види горизонтального фінансового аналізу:

1. Вивчення динаміки показників звітного періоду у співставленні з показниками попереднього періоду (наприклад, з показниками попереднього місяця).

2. Вивчення динаміки показників звітного періоду у співставленні з показниками аналогічного періоду минулого року (наприклад, показники другого кварталу звітного періоду з аналогічними показниками другого кварталу минулого року).

3. Вивчення динаміки показників за ряд минулих періодів. Метою даного виду аналізу є виявлення тенденції зміни окремих показників, що характеризують результати фінансової діяльності підприємства.

Рис. 2.8. Види горизонтального фінансового аналізу

Усі види горизонтального фінансового аналізу доповнюються зазвичай вивченням впливу окремих факторів на зміну відповідних результативних її показників. Результати такого аналітичного вивчення дозволяють побудувати відповідні динамічні факторні моделі, які потім використовуються в процесі планування окремих фінансових показників.

Вертикальний фінансовий аналіз базується на структурному розложені окремих показників фінансової звітності підприємства. В процесі здійснення цього аналізу розраховується питома вага окремих структурних складових агрегованих фінансових показників. У фінансовому менеджменті найбільше розповсюдження набули наступні види вертикального аналізу:

1. Структурний аналіз активів. В процесі цього аналізу визначається питома вага оборотних та необоротних активів; елементний склад оборотних активів; елементний склад необоротних активів; слад активів підприємства за рівнем ліквідності; склад інвестиційного портфелю за видами цінних паперів. Результати цього аналізу використовуються в процесі оптимізації складу активів підприємства.

Рис. 2.9. Види вертикального фінансового аналізу

2. Структурний аналіз капіталу. В процесі цього аналізу визначається питома вага власного та позикового капіталу, що використовується підприємством; склад позикового капіталу за періодами його надання; склад позикового капітау за його видами – банківський кредит; фінансових кредит інших форм; товарний кредит. Результати цього аналізу використовуються в процесі оцінки ефекту фінансового левереджу, визначення середньозваженої вартості капіталу, оптимізації структури джерел формування позикових фінансових ресурсів.

3. Структурний аналіз грошових потоків. В процесі цього аналізу в складі загального грошового потоку виокремлюють грошові потоки за операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю підприємств; у складі кожного з цих видів грошового потоку більш глибоко структуруються надходження та витрачання грошових коштів, склад залишку грошових активів за окремими його елементами.

Рис. 2.10. Види порівняльного фінансового аналізу

Порівняльний фінансовий аналіз базується на співставленні значень окремих груп аналогічних показників між собою. В процесі використання цієї системи аналізу розраховуються розміри абсолютних та відносних відхилень показників, що співставляються. У фінансовому менеджменті найбільшого розповсюдження набули наступні види порівняльного фінансового аналізу.

1. Порівняльний аналіз фінансових показників конкретного підприємства та середньогалузевих показників. В процесі цього аналізу виявляється ступінь відхилення основних результатів фінансової діяльності конкретного підприємства від середньогалузевих з метою оцінки своєї конкурентної позиції за фінансовими результатами господарювання та виявлення резервів наступного підвищення ефективності фінансової діяльності.

2. Порівняльний аналіз фінансових показників конкретного підприємства та підприємств – конкурентів. В процесі цього аналізу виявляються слабкі сторони фінансової діяльності підприємства з метою розробки заходів зміцнення його конкурентної позиції на конкретному регіональному ринку.

3. Порівняльний аналіз фінансових показників окремих структурних одиниць і підрозділів конкретного підприємства. Такий аналіз проводиться з метою порівняльної оцінки та пошуку резервів підвищення ефективності фінансової діяльності внутрішніх підрозділів підприємства.

4. Порівняльний аналіз звітних та планових фінансових показників. Такий аналіз складає основу контролінгу поточної фінансової діяльності, що організований на підприємстві. В процесі цього аналізу виявляється ступінь відхилення звітних показників від планових, виявляються причини цих відхилень та вносяться рекомендації з корегування окремих напрямків фінансової діяльності підприємства.

Рис. 2.11. Види аналізу фінансових коефіцієнтів

Аналіз фінансових коефіцієнтів базується на розрахунку співвідношення різних абсолютних показників фінансової діяльності підприємства між собою.

В процесі використання цієї системи аналізу визначаються різні відносні показники, що характеризують окремі результати фінансової діяльності та рівень фінансового стану підприємства. У фінансовому менеджменті найбільше розповсюдження набули наступні групи аналітичних фінансових коефіцієнтів: коефіцієнти оцінки фінансової стійкості підприємства; коефіцієнти оцінки платоспроможності підприємства; коефіцієнти оцінки оберненості активів; коефіцієнти оцінки оберненості капіталу; коефіцієнти оцінки рентабельності.

Рис. 2.12. Коефіцієнти оцінки фінансової стійкості підприємства

Коефіцієнти оцінки фінансової стійкості підприємства дозволяють виявити рівень фінансового ризику, пов’язаного зі структурою джерел формування капіталу підприємства, а відповідно й ступінь його фінансової стабільності в процесі майбутнього розвитку.

Рис. 2.13. Коефіцієнти оцінки платоспроможності (ліквідності) підприємства

Коефіцієнти оцінки платоспроможності характеризують можливість підприємства своєчасно розраховуватися за своїми поточними фінансовими обов’язками за рахунок оборотних активів різного рівня ліквідності. Проведення такої оцінки потребує попереднього групування оборотних активів підприємства за рівнем ліквідності.

Рис. 2.14. Коефіцієнти оцінки оборотності активів підприємства

Коефіцієнти оцінки оборотності активів дозволяють визначити, наскільки швидко сформовані активи обертаються в процесі господарської діяльності підприємства. В певній мірі вони є індикаторами його ділової активності (рис. 2.14).

За допомогою коефіцієнтів оцінки оборотності капіталу можна визначити, наскільки швидко капітал, що використовує підприємство, та окремі його елементи обертаються в процесі його господарської діяльності (рис. 2.15).

Коефіцієнти оцінки рентабельності (прибутковості) характеризують здатність підприємства генерувати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Їх розрахунок дозволяє визначити загальну ефективність використання активів та вкладеного капіталу.

Інтегральний фінансовий аналіз дозволяє отримати найбільш поглиблену оцінку умов формування окремих агрегованих фінансових показників. У фінансовому менеджменті найбільшого розповсюдження набули наступні системи інтегрального фінансового аналізу:

Рис. 2.15. Коефіцієнти оцінки оборотності капіталу підприємства

Рис. 2.16. Коефіцієнти оцінки прибутковості підприємства

1. Система інтегральної оцінки ефективності використання активів підприємства. Ця система фінансового аналізу, розроблена фірмою «Дюпон», передбачає розкладення показника «коефіцієнт рентабельності актвів» на ряд приватних фінансових коефіцієнтів його формування, взаємопов’язаних у єдиній системі.

Рис. 2.17. Види інтегрального фінансового аналізу

В основі цієї системи аналізу лежить «Модель Дюпона», згідно з якою коефіцієнт рентабельності активів підприємства, представляє собою добуток коефіцієнту рентабельності реалізації продукції і коефіцієнту оборотності активів:

,

де Ра – коефіцієнт рентабельності активів;

Ррп – коефіцієнт рентабельності реалізації продукції;

КОа – коефіцієнт оберненості активів.

2. Система СВОТ – аналізу фінансової діяльності. Назва цієї системи представляє абревіатуру начальних букв термінів, що характеризують об’єкти цього аналізу:

S – Strehgths (сильні сторони підприємства);

W – Weaknesses (слабкі сторони підприємства);

O – Opportunities (можливості розвитку підприємства);

T – Trears (загрози розвитку підприємства).

Основним змістом СВОТ – аналізу є вивчення характеру сильних та слабких сторін фінансової діяльності підприємства, а також позитивного або негативного впливу окремих зовнішніх факторів на умови її здійснення в майбутньому періоді.

3. Об’єктно – орієнтована система інтегрального аналізу формування чистого прибутку підприємства. Концепція інтегрованого об’єктно – орієнтованого аналізу, розроблена фірмою «Модернсофт», базується на використанні комп’ютерної технології та спеціального пакету прикладних програм. Основою цієї концепції є представлення моделі формування чистого прибутку підприємства у вигляді сукупності взаємодіючих первинних фінансових блоків, що представляють «класи» елементів, що безпосередньо приймають участь у формуванні суми чистого прибутку. Користувач сам визначає систему таких блоків, виходячи зі специфіки фінансової діяльності підприємства. Після побудови моделі користувач наповнює всі блоки кількісними характеристиками у відповідності зі звітною інформацією підприємства. Систему блоків та класів можна розширити та поглибити по мірі зміни напрямку діяльності підприємства та появи більш детальної інформації про процес формування прибутку.

Читайте також:

1. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
2. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
3. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
4. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
5. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
6. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
7. Адміністративні методи управління
8. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
9. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
10. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
11. Аерометоди
12. Активи як об’єкт фінансового менеджменту

Переглядів: 2658