Крок 4. Віртуальні функції

Що ж потрібно зробити для того, щоб досягнути бажаного результату - щоб при виклику функції Fun(X) відбувався виклик базового методу, а при Fun(Y) - виклик похідного методу? Саме для цього і використовуються віртуальні функції. Перед описом функції print() в базовому класі ставимо ключове слово virtual. Це означає, що в функції Fun зв'язування виклику функції print() з її тілом буде відбуватися динамічно ("пізнє зв'язування") на етапі виконання програми. Тому і будуть працювати різні методи для різних вхідних даних. В цьому і полягає механізм віртуальних функцій. Віртуальну функцію можна викликати і невіртуально, якщо вказати кваліфікатор класу.

#include <iostream.h> #include <conio.h> class Base // базовий клас { public: virtual void print(); // віртуальна функція }; void Base::print() { cout<<endl<<"Base-print"<<endl; // базовий метод } class Derive:public Base // похідний клас { public: void print(); }; void Derive::print() { cout<<endl<<"Derive-print"<<endl; // перевизначений метод } void Fun(Base &M) // функція, що отримує об'єкт базового класу по посиланю { M.print(); // відбувається "пізнє" (динамічне) зв'язування, виклик віртуальної функції } int main(int argc, char* argv[]) { Base X; // об'єкт базового класу Derive Y; // об'єкт похідного класу X.print(); // виклик базового методу Y.print(); // виклик похідного методу cout<<endl; Fun(X); // працює базовий метод Fun(Y); // працює похідний метод !!! cout<<endl; Y.Base::print(); // невіртуальний виклик віртуальної функції, статичний виклик getch(); return 0; }

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Крок 3. Функція, яка отримує параметр базо- вого класу по посиланню	\|	Структура видавництв

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.