• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

План лекції

1. Витрати та їх вплив на формування ціни.

2. Визначення прибутку у ціні.

3. Формування у ціні товарних податків.

4. Посередницькі надбавки та знижки у ціні.

Домашнє завдання:

1. вивчити конспект, (10) с.83 – 85,

2. розвязати задачу №№ 16 с.190,

3. дати відповіді на запитання с. 51, 104.

4. підготовка рефератів.

5. опрацювати питання теми, яка виноситься на СРС:

- Система цінових знижок (СРС №№ 10,11).

- Торгівельні надбавки і націнки (СРС №№ 12).

І. Основні категорій і поняття

Відпускна ціна виробника є його оптовою ціною, що забезпечує підприємствам можливість розширеного відтворення за рахунок власних коштів.

Собівартість реалізованої продукції являє собою виробничу собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг).

Валовий прибуток розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації і собівартістю реалізованої продукції. Валовий прибуток повинний покривати адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати, а також включати у свій склад суму операційного прибутку підприємства.

Податок на додану вартість являє собою частину знову створеної вартості, що відраховується в державний бюджет на кожному етапі виробництва і реалізації продукції. Об’єктами оподатковування є операції з продажу товарів (робіт, послуг) на території України.

Витрати змінні — вартісні витрати, які прямо залежать від зміни обсягів виробництва (сировина, матеріали, технологічна енергія, зарплата працівників тощо), але на одиницю продукції залишаються сталими.

Витрати постійні — вартісні витрати, які не залежать від зміни обсягів виробництва (амортизація, комунальні послуги, зарплата управ­лінського персоналу тощо), але на одиницю продукції, зокрема зі збіль­шенням виробництва, вони зменшуються.

Маржинальний дохід — фінансовий показник, який складається з постійних витрат та прибутку.

Надбавка торговельна — елемент ціни, який додається до ціни придбання торговельною організацією і складається з її витрат обігу, прибутку і ПДВ.

Націнка посередницько-збутова — елемент ціни, який додається до ціни придбання посередником з метою відшкодування особистих витрат, отримання прибутку та сплати ПДВ.

Структура ціни — відсоткове співвідношення елементів ціни в її абсолютному значенні.

Знижка:

ü дилерська— міра зниження ціни, яку виробник надає своїм постійним представникам або посередникам за операції з реалізації товару;

ü за швидкість платежів — міра зниження ціни, що надається покуп­цям, які сплачують рахунки раніше встановленого угодою кінцевого терміну;

ü кумулятивна — кількісна знижка, яка надається постійним покупцям у разі придбання ними за певний період партії товару, що перевищує встановлену угодою межу.

ІІ. Короткий виклад теми

За своїм значенням головним елементом ціни є витрати, які виступають у формі собівартості.

Собівартість- це вираженні в грошовій формі витрати підприємства , які пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції, товарів та послуг.

Правильне визначення витрат необхідне для встановлення ціни пропозиції і для вироблення ефективної цінової стратегії.

Витрати , що входять до собівартості продукції можуть бути згруповані за різними ознаками:

І. За економічним змістом поділяються на окремі елементи;

II. За способом віднесення на окремі види продукції - на прямі і непрямі;

III. За цільовим призначенням - на калькуляційні статті;

IV. За обсягом виробництва - на постійні та змінні.

Перша група об'єднує економічно однорідні витрати, які групуються за такими елементами :

1 - сировина, матеріали;

2 – соціальні відрахування;

3 - заробітна плата;

4 - амортизація;

5 - інші витрати.

В основі групування витрат за калькуляційними статтями є принцип розподілу за цільовим призначенням, згідно з яким виділяються виробничі витрати управлінськогоого характеру. Ця класифікація пов'язана з їх розподілом на прямі і не прямі (накладні).

Прямі - витрати, які можуть бути віднесенні на певний вид продукції, робіт.

Читайте також:

1. Більш детально про інвестиційну взаємодію в наступному Додатку до цієї Лекції.
2. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
3. Валютне регулювання ЗЕД розглянуто окремо в наступній лекції «Валютне регулювання ЗЕД.
4. Вибір остаточного варіанта плану лекції. Робота над формою викладу.
5. ДОДАТОК до Лекції № 12
6. Документальні колекції науково-історичних товариств в Україні 19 – початку 20 ст.
7. Закріплення матеріалу лекції
8. Закріплення матеріалу лекції
9. Закріплення матеріалу лекції
10. ЗАПИТАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ лекції № 3.
11. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
12. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Переглядів: 574