• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Під владою Російської імперії

ЗО

Висновки

1. Масові виступи робітників, селян, студентів пожвавилі діяльність ліберальної буржуазії в земствах.

2. Сприяли організації кооперативного руху.

3. Мали велике значення для створення політичних партій які намагалися очолити національно-визвольну боротьб] в Україні на початку XX ст.

Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя

Індустріалізація привела до зростання міст і зміни тра­диційного будівництва. Міста й села масово забудовували будинками з двома, трьома й чотирма кімнатами. Заможні міщани и селяни зводили цегляні будинки, вкриті залізом або черепицею.

Навіть на селі тканини фабричного виробництва й одяг міського покрою витісняли доморобні тканини і традицій­ний народний одяг. Почали занепадати твори декоративно-ужиткового мистецтва, бо вони не витримували конкуренції з дешевою фабрично-заводською продукцією.

З'явилися новинки: побуту:

• швейні машинки,

• грамофон,

• гумове взуття.

Великі й середні міста забудовували багатоповерховими житловими будинками, спорудами культурного призначен­ня — театрами, музеями, бібліотеками тощо.

Околиці міст було забудовано бараками й халупами: Про­
те й тут з'явилися народні будинки, бібліотеки-читальні,
клуби тощо. . \

На вулицях з'явилося електричне освітлення, трамвайне сполучення.

Діяли хорові й театральні гуртки, народні університети, вечірні й недільні школи.

Велику роботу проводили- Просвіти, які діяли у містах і селах усієї України.

1909 р. у Харкові було завершено будівництво першого в Україні Палацу робітника, кошти на будівництво якого збирали самі робітники.

Таким чином, відбувалася модернізація- оновлення, вдосконалення, надання сучасного вигляду, технічне та тех­нологічне переобладнання повсякденного життя в Україні. Але цей процес відбувався повільно.

Доля жінки

Становище жінки в обох імперіях було важким, безправ­ним.

Життя бідноти важке, напівголодне. Жінкам потрібно було вести домашнє господарство, виховувати дітей, якось їх одягати й годувати, а також працювати в полі, на фабри­ках і заводах. Оплата праці жінок була меншою, ніж чоло­віків. Тяжке становище склалося з жіночою освітою. Серед жінок велика кількість були неписьменними, а тому вони почали активно долучатися до боротьби за свої права. Національному відродженню України сприяв і жіночий рух:

•на західноукраїнських землях виникли жіночі громади, які займалися просвітницькою діяльністю;

• у Львові діяв «Клуб русинок»;

• жіночі громади Галичини боролися за відкриття для жі­нок навчальних закладів, за організацію дитячих садків;

• жінки вимагали відкриття культурно-освітніх установ, яких на Буковині працювало понад 590;

• у Києві діяло Товариство захисту жінок, які працюють.

Посилення еміграції українського селянства

Еміграція — добровільне або вимушене переміщення насе­лення з країн постійного проживання до інших країн.

Перша хвиля еміграції — від останньої чверті XIX ст. до по­чатку Першої світової війни і пов'язана з дією соціально-економічних факторів. Це трудова еміграція в пошуках кращої долі. За цей час лише з Західної України виїхало близько 500 тис. осіб..

Причини масової еміграції:

1) пошуки вільних земель для, сільськогосподарського об­робітку, надмірна скупченість населення Західної України, нерозвиненість сільського господарства;

2) безземелля і малоземелля;

3) низькі врожаї, велика заборгованість селян;

4) слабкий розвиток промисловості, безробіття через над­лишок робочих рук;

5) хронічні голодування;

6) тягар непосильних і нестерпних податків, свавілля здир­ників цих податків;

7) пошуки перспективи нормальної праці й життя;

8) турбота про майбутнє дітей, про їх навчання.

На південь України переїжджали сотні тисяч переселенців з Росії.

Відбувалася масова міграція сільських жителів до міст. Переселенський потік з Наддніпрянської України спрямо­вувався на східні й південно-східні окраїни Російської ім­перії. Переселенський потік тривав:

•у Поволжя;

•на Північний Кавказ;

•у Казахстан, Середню Азію;

•у Сибір (особливо після побудови Транссибірської за­лізничної магістралі);

•на Далекий Схід (у 1914 р. тут проживало вже 2 млн українців).

Читайте також:

1. Взаємовідносини муніципальних органів з державною владою.
2. Вигідне господарсько-географічне розташування Харкова перетворило його у XVIIІ ст. на один з найпотужніших економічних центрів Російської імперії.
3. Виконавче провадження Російської Федерації
4. Виконавче провадження Російської Федерації
5. Виконавчою владою охоплюється найширша сфера відносин у державі.
6. Від часу виникнення перших держав до падіння Римської імперії (476 р.).
7. Відносини органів місцевого самоврядування з центральною владою
8. Відображення господарського розвитку українських земель під владою Польщі та Литви в документальних джерелах середньовіччя
9. До складу Російської імперії
10. Епоха еллінізму і Римської імперії
11. Етнічна складова життя західних українців в Австрійській імперії.
12. З 27 р. до н.е. в історії стародавнього Риму почався період Римської імперії.

Переглядів: 519