МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Під владою Російської імперіїЗО Висновки 1. Масові виступи робітників, селян, студентів пожвавилі діяльність ліберальної буржуазії в земствах. 2. Сприяли організації кооперативного руху. 3. Мали велике значення для створення політичних партій які намагалися очолити національно-визвольну боротьб] в Україні на початку XX ст. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя Індустріалізація привела до зростання міст і зміни традиційного будівництва. Міста й села масово забудовували будинками з двома, трьома й чотирма кімнатами. Заможні міщани и селяни зводили цегляні будинки, вкриті залізом або черепицею. Навіть на селі тканини фабричного виробництва й одяг міського покрою витісняли доморобні тканини і традиційний народний одяг. Почали занепадати твори декоративно-ужиткового мистецтва, бо вони не витримували конкуренції з дешевою фабрично-заводською продукцією. З'явилися новинки: побуту: • швейні машинки, • грамофон, • гумове взуття. Великі й середні міста забудовували багатоповерховими житловими будинками, спорудами культурного призначення — театрами, музеями, бібліотеками тощо. Околиці міст було забудовано бараками й халупами: Про На вулицях з'явилося електричне освітлення, трамвайне сполучення. Діяли хорові й театральні гуртки, народні університети, вечірні й недільні школи. Велику роботу проводили- Просвіти, які діяли у містах і селах усієї України. 1909 р. у Харкові було завершено будівництво першого в Україні Палацу робітника, кошти на будівництво якого збирали самі робітники. Таким чином, відбувалася модернізація- оновлення, вдосконалення, надання сучасного вигляду, технічне та технологічне переобладнання повсякденного життя в Україні. Але цей процес відбувався повільно.
Доля жінки Становище жінки в обох імперіях було важким, безправним. Життя бідноти важке, напівголодне. Жінкам потрібно було вести домашнє господарство, виховувати дітей, якось їх одягати й годувати, а також працювати в полі, на фабриках і заводах. Оплата праці жінок була меншою, ніж чоловіків. Тяжке становище склалося з жіночою освітою. Серед жінок велика кількість були неписьменними, а тому вони почали активно долучатися до боротьби за свої права. Національному відродженню України сприяв і жіночий рух: •на західноукраїнських землях виникли жіночі громади, які займалися просвітницькою діяльністю; • у Львові діяв «Клуб русинок»; • жіночі громади Галичини боролися за відкриття для жінок навчальних закладів, за організацію дитячих садків; • жінки вимагали відкриття культурно-освітніх установ, яких на Буковині працювало понад 590; • у Києві діяло Товариство захисту жінок, які працюють. Посилення еміграції українського селянства Еміграція — добровільне або вимушене переміщення населення з країн постійного проживання до інших країн. Перша хвиля еміграції — від останньої чверті XIX ст. до початку Першої світової війни і пов'язана з дією соціально-економічних факторів. Це трудова еміграція в пошуках кращої долі. За цей час лише з Західної України виїхало близько 500 тис. осіб.. Причини масової еміграції: 1) пошуки вільних земель для, сільськогосподарського обробітку, надмірна скупченість населення Західної України, нерозвиненість сільського господарства;
2) безземелля і малоземелля; 3) низькі врожаї, велика заборгованість селян; 4) слабкий розвиток промисловості, безробіття через надлишок робочих рук; 5) хронічні голодування; 6) тягар непосильних і нестерпних податків, свавілля здирників цих податків; 7) пошуки перспективи нормальної праці й життя; 8) турбота про майбутнє дітей, про їх навчання. На південь України переїжджали сотні тисяч переселенців з Росії. Відбувалася масова міграція сільських жителів до міст. Переселенський потік з Наддніпрянської України спрямовувався на східні й південно-східні окраїни Російської імперії. Переселенський потік тривав: •у Поволжя; •на Північний Кавказ; •у Казахстан, Середню Азію; •у Сибір (особливо після побудови Транссибірської залізничної магістралі); •на Далекий Схід (у 1914 р. тут проживало вже 2 млн українців). Читайте також:
|
||||||||
|