Історична наука

М. Ірушевський(1866-1934) - його праці початку XX ст. об'єктивно висвітлювали основні події минулого України. Велику популярність мали праці «Очерк історії українського народу» (1904 р.) та ілюстрована історія України (1911р.).

Одночасно М. Грушевський працював над створенням багатотомної «Історії України - Руси», яка стала першим фундаментальним викладом української історії від стародавніх часів до середини XVIIст. М. Грушевський очолював Наукове товариство імені Шевченка, яке почало діяти в Києві й відігравало велику роль. Завдяки невтомній праці Михайла Грушевського, Івана Франка Наукове товариство до 1914 р. випустило близько 3 тис. різноманітних видань. З 1898 р. Товариство почало видавати Літературнр-науковий вісник, на сторінках якого друкувалися твори молодих літераторів і публіцистів. Воно друкувало також наукові праці українською мовою, зазнаючи цензурних переслідувань і заборон. О. Єфименко(1848 - 1918) - перша жінка-історик, доктор історії. Написала працю «Історія українського народу».

І. Лучицький (1845 — 1918) — досліджував розвиток аграрних відносин багатьох країн. У 1912 р. написав працю «Стан землеробських класів у Франції напередодні революції і аграрна реформа 1789 - 1793 pp.». Багато працював у закордонних архівах. ) \. Баталій (1857 - 1932) — автор багатьох праць з історії Харкова, Харківського університету, з історії культури Слобідської України. О. Левицький(1848 - 1922) - глибоко вивчав народний побут, звичаї та обряди населення України в далекому минулому. Написав яскраві праці «Нариси народного життя у Малоросії XVII ст.», «Волинські оповідання» тощо. IVI. Довнар-Запольський (1867-1934) - досліджував період Великого князівства Литовського, становище руських земель періоду феодалізму, а також почав вивчати історію декабристів. Написав такі праці, як «Таємне товариство декабристів», «Ідеали декабристів». IVI. Аркас(1852-1909) - написав узагальнювальну книгу «Історія України - Руси», видану українською мовою 1908 р. Видано досить великим тиражем для того часу — 7 тис. примірників — і її дуже швидко розкупили. На власні кошти М. Аркас відкрив народну школу з українською мовою навчання, але влада її заборонила.

Мовознавство Б. Грінченко(1863 - 1910) - зробив значний внесок у розвиток української лінгвістики. У 1907 - 1909 pp. вийшов його чотиритомний «Словник української мови».

A. Кримський(1871-1942) - у 1905 - 1908 pp. написав три
томну «Українську граматику». Вільно володів майже
шістдесятьма мовами, а також знав усі діалектні особли
вості української мови.

B. Гнатюк(1871 — 1926) — вивчав фольклор українців Східної
Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Упорядку
вав і видав фольклористичні та етнографічні праці.

Медицина

Д. Заболотний(1866—1929) - перший у світовій науці дослідив шляхи поширення чуми і запропонував ефективні засоби боротьби з цією страшною хворобою.

І. Мечников(1845—1916) — тривалий час працював в Одеському університеті, переїхав до Парижа, де заснував лабораторію та став лауреатом Нобелівської премії (1908 р.) за досягнення в новій галузі біології та медицини - імунології (вчення про захисні властивості організму від інфекційних захворювань). Створив теорію походження багатоклітинних організмів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розвиток техніки	\|	Антропологія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.