Коли наявні протиріччя суджень.

Коли йде пошук шляхів використання наявних знань у нових умовах.

Типи проблемних ситуацій

На основі суперечностей можна виділити ряд таких проблемних ситуацій:

Прикладом такої ситуації може бути фрагмент уроку на тему «Попит, пропозиція, ринкова ціна». Після того, як на уроці було розглянуто найголовніші економічні чинники (ціна одного товару, ціни інших товарів, доходи покупців, смаки на уподобання покупців, очікування покупців), проілюстровано закон попиту на прикладі з велосипедами (при падінні ціни з 350 до 300 гривень величина попиту на велосипеди збільшилася на 20 тис. штук, а при збільшені ціни зі 150 до 200 гривень – зменшилася на 50 тис. штук) учитель поставив перед учнями запитання: «Чи може виникнути ситуація, коли за тією самою ціною, що і раніше, покупці погодяться придбати більше блага (велосипедів)?»

Перед учнями постала проблема, яка зацікавила їх. Їм потрібно використати набуті уже знання у нових умовах. Які ж ці умови? Їм на допомогу приходить учитель, застосовуючи корегуючу інформацію, і наводить приклад збільшення попиту (не величину попиту, а самого попиту) на велосипеди. За допомогою вчителя учні приходять до висновку, що у таких випадках повинна статися подія, яка зробила б це благо більш привабливішим для покупців, ніж раніше. Яка ж це подія? Так, у 1973-1974 роках у світі вибухнула нафтова криза, викликана скороченням поставок нафти з Ближнього Сходу. Нафта дуже подорожчала, а разом із тим піднялася ціна на бензин. Користування автомобілями стало дуже дорогим задоволенням. Тоді громадяни, що використовували автомобіль в основному для особистих поїздок, а також небагаті громадяни віддали перевагу велосипедам, а не витратам на бензин. У такий спосіб велосипеди стали для них більш цінним благом, ніж раніше, а значить, вони погодилися платити за них більше, ніж платити до подорожчання бензину. Отже, кількість велосипедів, що купувалася за ту ж ціну що і раніше, збільшилася.

У навчанні основ економіки часто доводиться пояснювати навчальний матеріал, у якому стикаються судження «можливо-неможливо», «раціонально-нераціонально», «впливає на процес позитивно чи негативно» і ін. Проблемні ситуації такого типу відіграють важливу роль у формуванні активної розумової діяльності учнів.

Прикладом такої ситуації може бути фрагмент уроку на тему «Підприємство і власність. Форми власності та організаційні форми підприємства». Вчительставить перед учнями проблемне запитання: «Як створити підприємство через нестачу капіталу?» Для підготовки учнів до розв’язання різних ситуацій з даної проблеми вчитель підкреслює, що досить часто трапляються ситуації, коли для реалізації ідеї потрібні значні оборотні кошти, а в підприємстві їх немає.

У цьому випадку можливі два варіанти дій: взяти в діло компаньйонів і скористатися їхніми грошима, або звернутися в банк із проханням надати кредит.

Учні залучаються до розв’язання двох ситуацій і проходять до певного висновку.

Ситуація перша.Банк може відмовити у кредиті, тоді час, витрачений на запит кредиту, виявиться загубленим, а виробництво простоюватиме або зірветься вигідна операція.

Ситуація друга.Припустимо, що банк кредит видав. Але значну суму не так уже просто буде повернути, особливо якщо вона потрібна на тривалий час (для придбання верстатів, а за кожний день користування кредитом доведеться сплачувати банку відсотки).

Висновок.Якщо підприємець не впевнений у можливості швидкого повернення кредиту, то він бере у справу компаньйонів, що стають співвласником бізнесу. У такий спосіб створюється підприємство.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Суть і основні поняття проблемного навчання	\|	Моделі викладання основ економіки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.