Моделі викладання основ економіки

Лекція 5. Інтерактивні методики викладання основ економіки

Коли виникають утруднення під впливом «психологічного бар’єру» попереднього досвіду.

Коли учні стикаються із ситуацією, в якій з різноманітних знань чи способів дії потрібно вибрати необхідні.

Цей тип проблемної ситуації дуже часто виникає під час виконання практичних робіт, у процесі закріплення навчального матеріалу тощо.

Наприклад, у процесі виконання практичної роботи «Визначення структурних елементів виробництва» учням пропонується вибрати чинники виробництва (земля, праця, капітал, здібності до підприємництва, інформація) до таких виробничих ресурсів:

· Міні-пекарня «Дока-піца» (капітал).

· Гребля Кременчуцького водосховища (капітал).

· Вода в Кременчуцькому водосховищі (земля).

· Описання методу обробки кольорових металів (інформація).

· Шахтарі шахти «Першотравнева» (праця).

· Документація на нову технологію виробництва цементу (інформація).

· Риболовецький траулер (капітал).

Відома психологічна закономірність – вплив попереднього досвіду на процес засвоєння нових знань і способів дії, у науковій літературі зустрічається під назвами «психологічний бар’єр» попереднього досвіду, «явище інтерференції» і «явище від’ємного переносу». Оскільки ця закономірність у навчальному процесі виступає як перешкода, утруднення на шляху до нового, то варто користуватися поняттям «психологічний бар’єр попереднього досвіду».

Суть цього психологічного явища полягає в тому, що вироблені в процесі практичної діяльності вміння і навички гальмують встановлення нових способів дії. Учні не можуть звільнитися від звичних способів дії й піти шляхом нових, оригінальних рішень.

Розрізняють два види цього явища: асоціативне і репродуктивне гальмування. Репродуктивне гальмування спостерігається тоді, коли замість нового способу виконання дії проявляється інший, раніше засвоєний. Воно може використовуватись для створення проблемних ситуацій тільки в тому разі, коли виникає потреба його запобігти. Асоціативне гальмування проявляється під час заміни раніше засвоєних способів дії новими. Це – досить ефективний засіб створення проблемних ситуацій.

Ключові слова:моделі викладання, моделювання, проектування, дослідження, «мозковий штурм», ділова гра, комп’ютерне забезпечення гри.

До основних моделей викладання навчального матеріалу відносять: моделювання, проектування, дослідження, ділові ігри тощо.

Моделювання –це такий метод навчання, який передбачає залучення учнів до вирішення спрощених реальних процесів. При цьому учні виконують роль реальних персонажів (виробників продукції, споживачів). Перед ними ставляться конкретні цілі, наприклад, одержати прибуток. Для виконання ролей учням пропонуються ті чи інші ресурси, і їм доводиться приймати рішення щодо їх використання.

Моделювання навчального процесу включає в себе такі етапи:

а) введення понять, які вивчаються на уроці;

б) визначення ролей і ресурсів, необхідних для виконання кожної ролі;

в) встановлення необхідних правил і формулювання вказівок про виконання гри;

г) проведення гри;

д) підбиття підсумків подій, які відбувалися;

ж) обговорення труднощів і способів їх подолання.

Прикладом моделювання навчального процесу може бути гра «ЕКОНО» (методика Національної Ради економічної освіти США), поміщена у методичних рекомендаціях для вчителів економіки «Моя економіка» (автори Л.П.Крупська і інші) у процесі вивчення теми «Кругообіг економічної діяльності».

На початку уроку учням розкривають такі основні поняття теми: кругообіг товарів, послуг, виробничих ресурсів і грошових платежів; виробничі ресурси; платня за ресурси; взаємозалежність.

Учням пропонується взяти участь у моделюванні реального процесу. З цією метою клас поділяють на дві половини. Учні однієї групи представлятимуть ділові фірми, учні другої – домогосподарства. Кожна ділова фірма має отримати 1000 грн. у вигляді 10 банкнот по 100 грн. і знак фірми, щоб відрізнятися впродовж гри. Кожне домогосподарство має отримати 15 карток «Ресурси домогосподарств» (необов’язково давати домогосподарству однакову кількість карток кожного виду ресурсів).

Учням доручається прочитати інструкцію до гри. У цій грі учні гратимуть роль домогосподарства або ділової фірми.

* Домогосподарства: їх роль полягає в тому, щоб продати діловим фірмам трудові та природні ресурси і капітал, потрібні їм для виробництва товарів і послуг. Далі потрібно використати дохід, зароблений внаслідок продажу цих виробничих ресурсів, щоб купити у фірм товари і послуги, які домогосподарство хоче споживати. У даній грі ці товари і послуги називаються Еконо. Успіх домогосподарства вимірюватиметься кількістю нагромаджених ними Еконо. Домогосподарства отримують 15 карток «виробничих ресурсів». Вони можуть продати відразу всі свої ресурси, оскільки їх ціна може змінюватися впродовж гри. Втім, чим більше ресурсів вони продадуть, тим більше грошей для придбання Еконо зароблять. Нехай спробують продати всі свої картки ресурсів до завершення вправи, оскільки лише кількість Еконо, якою вони володітимуть, враховуватиметься після закінчення гри.

Ділові фірми: їх роль полягає у тому, щоб постачати товари і послуги, яких бажають домогосподарства, і одержати в процесі цього доход. У даній вправі єдиним товаром, який бажають купити домогосподарства, є Еконо. Для виробництва одного Еконо фірми мають придбати 1 одиницю трудових ресурсів, 1 одиницю природних ресурсів і 1 одиницю капіталу. Вони повинні купувати ці ресурси у домогосподарств за найвигіднішою ціною, про яку їм вдасться домовитися. Після нагромадження 1 одиниці кожного з ресурсів, фірми можуть здати набір із трьох карток на Фабрику Еконо, яка виробить для них 1 Еконо. Фірми можуть далі продати Еконо будь-якому домогосподарству за найвигіднішою ціною, про яку їм вдасться домовитися. Щоб отримати доход, вони мають продати Еконо на суму, що перевищує їхні витрати виробництва, які у цій грі становлять заробітна плата, виплачена трудовим ресурсам, рента, сплачена за використання природних ресурсів, і відсоток, сплачений за використання капіталу. Фірми можуть далі використати отримані гроші, щоб купити нові виробничі ресурси для виробництва і продажу нових Еконо. На початку гри фірми мають 1000 грн. Їхній діловий успіх вимірюватиметься гривнями прибутку, який вони зможуть заробити впродовж гри. Фірми повинні намагатися продати всю свою продукцію до завершення гри. Якщо у них вичерпалися гроші й немає Еконо для продажу, вони мусять оголосити себе банкрутом і повернутися на своє місце.

Кілька слів про ціни. У цій вправі використовуються лише банкноти по 100 грн. Можна запровадити й інші ціни, окрім 100 грн, 200 грн, 300 грн тощо, комбінуючи кілька предметів в одній операції. Наприклад, дві картки «виробничих ресурсів» можна продати за 300 грн, що еквівалентно ціні 150 грн за кожну, п’ять карток можна продати за 300 грн, що еквівалентно ціні 60 грн за кожну. Проте, учні мають домовлятися про ціну, за якою може відбутися обмін з використанням банкнот запропонованої у грі вартості. Пропонований діапазон цін на картки «Виробничих ресурсів» від 50 грн до 300 грн, проте будь-яка ціна, про яку домовились покупці та продавці і яка може бути сплачена з використанням банкнот у 100 грн, є прийнятною.

Треба розмістити знак «Фабрика Еконо» в тому місці класу, де фірми можуть обмінювати набори з однієї картки «Природні ресурси», однієї картки «Трудові ресурси» та однієї картки «Капітальні ресурси» на один Еконо. Еконо представляє товари та послуги, які продаватимуться домогосподарствам. У ролі персоналу Фабрики Еконо можуть виступати учитель або один із учнів.

Дальше доцільно обговорити інструкції до гри і дати відповіді на всі питання, що виникли. Учні можуть мати до 20 хвилин для обмінних операцій, але після того, як чверть або третина домогосподарств продали всі свої картки, оголосіть, що обмін закінчиться за п’ять хвилин. Учні мають знати заздалегідь, коли закінчуються операції, щоб спланувати організований продаж виробничих ресурсів і продуктів, які в них залишились. Переконайтесь, що домогосподарства знають, що їм слід продавати свої картки за гроші і використовувати гроші для купівлі Еконо. Фірми мають платити гроші за картки виробничих ресурсів і потім продавати Еконо домогосподарствам.

У процесі спостереження за грою треба звертати увагу на те, що деякі домогосподарства спробують обійти виробничий процес, принісши свої картки ресурсів безпосередньо на Фабрику Еконо. Треба пояснити, що у них немає знаку фірми і вони не можуть виробляти Еконо.

На завершення моделювання реального процесу доцільно обговорити з учнями інформацію, яку вони набули завдяки участі у грі. Проаналізувати відповіді учнів, розглянувши схему кругообігу. Призначити одного учня, щоб він написав свій варіант завершеної схеми кругообігу, і нехай решта учнів оцінить його. Продемонструвати схему кругообігу і пояснити кругопотік виробничих ресурсів (чинників виробництва), товарів і послуг (продуктів) та грошових платежів.

Моделювання має ряд переваг над традиційними методами навчання. Так, як показують дослідження, залучення учнів до участі у моделюванні реальних процесів сприяє кращому запам’ятовуванню навчального матеріалу і формуванню у них позитивного ставлення до навчального предмета. При цьому учні набувають більшої впевненості у власних здібностях приймати конкретні рішення. Зокрема, у моделюванні бізнесу учням доводиться вирішувати, яку ціну призначити за свою продукцію. Також вони знайомляться з теоретичною моделлю реального життя, наприклад, як на ринках встановлюються ціни.

Разом із тим, моделювання, як і кожна методика навчання, має деякі недоліки. Так, наприклад, щоб його можна було застосовувати у навчальному процесі, треба спрощувати реальні процеси, з іншого боку, велике спрощення реальних процесів може призвести до спотворення економічних знань.

Проектування – це такий метод навчання, який передбачає формування в учнів знань, умінь і навичок через проектну діяльність. В основу методу проектування покладена ідея, яка складає суть поняття «проект» і передбачає вирішення якої-небудь проблеми на основі знань із різних наук. Наприклад, дуже гострою залишається проблема міст – забруднення навколишнього середовища відходами побуту. Виникає проблема: як домогтися повної переробки всіх відходів? Тут потрібні знання хімії, екології і економіки.

Розглянемо, як приклад, обґрунтування з економічної точки зору проекту, спрямованого на оздоровлення довкілля на уроці основ економіки «Як країни вирішують економічні проблеми?» Цей приклад взятий із навчального посібника «Моя економіка» (автори Кириленко Л.М. і інші).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Коли наявні протиріччя суджень.	\|	Проект «Аналіз збитків суспільства внаслідок хибного командного рішення».

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.