• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЛК.01 – Основи управлінських рішень 8 страница

А в чудовому мальовничому містечку Коломия на Івано-Франковщині існує перший у світі Музей писанки. Цей унікальний архітектурний витвір, основою якого є яйце заввишки 12 метрів, був спроектований коломий- ськими скульпторами Василем Андрушком та Мирославом Ясинським. Колекція музею нараховує близько 3 тис. писанок з усього світу.

Ігри і забави з крашанками на Великдень

«В блудька». Один із гравців кладе крашанку на землю і робить 5 кро- ків. Іншому гравцеві зав'язували очі, тричі обертали навколо себе і зму- шували робити 5 кроків. Потім розв'язували очі, і він намагався дотягну- тись до крашанки рукою. Якщо дотягнувся, то забирав собі.

«В транка». Гравця відводили далеко від крашанки, і він, закриваю- чи шапкою обличчя, намагався підійти до неї.

«Битки». Гравці «стукались» крашанками. Чия розбилася, той про- грав.

«В кидка». Дві крашанки клали так, щоб між ними не могло проко- титися третє яйце. Гравець кидав між яйцями свою крашанку, намагаю- чись розбити зразу обидва яйця.

Дуже важливим чинником великодніх святкувань є гаївки — вес­нянки, що їх виконують здебільшого дівчата. Гаївки — це весняні ігри, які прийшли до нас із сивої давнини і поєднують у собі співи, танки. Вони зображують весняне пробудження природи, початок весняних польових робіт, а також зародження людських почуттів. Гаївки виконують біля цер­кви на Великдень, а також на провідну неділю.

(Розучування гаївки на вибір.)

IV. Підсумок уроку

Яка частина великоднього обряду найбільше тобі до вподоби?

Які гаївки ви ще знаєте?

ВЕЛИКДЕНЬ — МИЛИЙ ГІСТЬ

Зима пропала, люта, зла,— Весна воскресла над полями, Луги змережала квітками І нам Великдень принесла.

Встаєм удосвіта. За мить Побожно в церкву поспішаєм, «Христос воскрес!» — гуртом співаєм, І серце радісно тремтить. У нас Великдень — милій гість, Його вітаєм гаївками, Його стрічаєм писанками — Он на тарілці їх аж шість!

(Р. Завадович)

V. Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника.

Намалювати ілюстрацію «Великдень».

УРОК 33

Тема. Незабаром літо.

Спостереження за природою влітку

Мета: формування поняття літо, ознайомити з вінкоплетенням, на- родними іграми; розвивати спостережливість за змінами у природі, ви­ховувати інтерес, захоплення, любов до рідної природи.

Обладнання: малюнки про літо.

ХіД УРОКУ

Актуалізація знань

У ч и т е л ь

Теплий, довгий-довгий день, Повна миска черешень, Достигає жовтий колос, Демонструє коник голос, І суничка дозріває. Тож коли це все буває? (Влітку)

Виклад нового матеріалу

Ось і незабаром настане літечко. Які місяці має літо?

Чи знаєте ви, чому вони так називаються?

Назва місяця «червень» (тобто «красний», «красивий») походить від назви комахи (вид червеців), яку збирали у цій час, а потім виготовляли з неї червону фарбу для бойових знамен княжих дружин.

У давнину слов'яни називали цей місяць ізок (час стрекотання ко- ників), а також ау (час збирання окремих видів грибів). В окремих місце- востях його називають ґедзень (ґедзь), бидцень (бицькатися — твари- ни відганяють кровососів), хліборост, світозар, сінокосінь, бджоляр, сві- тогрій, щедрій. Назва «июнь» походить від імені давньоримської богині неба Юнони.

Сьомий місяць року зобов'язаний своїм ім'ям давньоримському ім- ператору Юлію Цезарю — «июль». У слов'ян його назви були пов'язані із різними видами праці: білень (час відбілювати полотно), пасень, косень (заготівля сіна), суничник і чорничник. А також жарник, грозовик, росяні зорі, маківка літа, жнивар, сінозарник, громотворець, липець, липень.

Джерелом походження назва місяця серпня, звичайно, є серп — зна- ряддя праці на збиранні трав, хліба. У білорусів він має аналогічну на- зву — жнивець. Називали його також заревом (від частихзірниць), кивнем (коні головами кивають, відганяючи кровососів), густирем (бо було багато наїдків), грибнем. Російська назва «август» має давнє походження — від імені давньоримського імператора Октавіана Августа.

Які відчуття, спогади викликає у вас літо? (Розгляд малюнка в під­ручнику на С. 131.)

Літо користується чи не найбільшою любов'ю як у дітей, так і в до- рослих. Це не тільки час відпочинку, але й наймальовничіша пора року. Літо приваблює нас своїм теплом. Природа тягнеться назустріч йому.

Як гарно зараз у лісі! Помилуйтеся зеленню дерев. Влітку вона стає яскравішою.

Зранку на травичці можна побачити росу. Як ви розумієте вислів «сонце росу випиває»? Особливо гарні квіти вранці, всі прикрашені кра- пельками роси. Загадки

Горів у траві росистій Ліхтарик золотий. Світив — і враз потух — Перетворився в пух. (Кульбаба)

Стебельце — шершава драбинка, У серединці — чорна вуглинка, Пелюстки блискучі, як лак.

Це квітує червоний... (мак).

Стою стрункий, високий, В зелених шатах я,

І золотом оздоблена Голівонька моя. (Соняшник)

На просторах поля золотого Сині зірочки тремтять.

Мов шматочки неба голубого,

Вмирають, виблискують, горять, горять. (Волошки)

Виросли на лузі сестрички маленькі. Очки золоті, а вії — біленькі. (Ромашки) (Розгляд українського віночка на С. 132.)

Прислухайтесь до ароматів літа. Чим пахне ця пора року? Які запахи літа подобаються вам найбільше?

Як ви думаєте, чому літо називають «смачним»? Які літні «дарун- ки» подобаються вам?

Червона, солодка, пахуча,

Росте низько — до землі близько. (Суниця)

Червоний колір, Чудовий смак, Кам'яне серце. Чому це так? (Вишня)

На гілках шари висіли

Та на сонці посиніли. (Сливи)

Мов їжак, колючий, Солодкий та пахучий, Ягідку зірвеш — Руку обдереш. (Аґрус)

Учитель. Як гарно літом на городі! На грядках достигають овочі. Давайте виполемо бур'ян, і город стане чистим і красивим. Опісля понюхайте руки. Вони пахнутимуть землею і зіллям. Це також запах літа!

Розучування гри «Подоляночка» (С. 133, підручника).

КАНІКУЛИ

«Канікули! Канікули!» — співає все навколо.

Канікули, канікули, канікули у школі!

А що таке канікули?

Це літні дні барвисті.

Це час, коли нам ніколи

Хоча б на мить присісти,

Бо треба мчати босими,

Наввипередки з вітром,

З густих лісів приносити

Горіхів повні відра.

Це час у річці хлюпатись,

Підсмажувати спини,

І зранку в лузі слухати

Тонку струну бджолину....

(А. Костецький)

Чи знаєте ви, що таке «канікули»?

В буквальному перекладі це слово означає «собачки» (з латини «каніс» — собака).

Найяскравішу зірку сузір'я великого пса називали «Канікулою». Ця зірка з'являлася щорічно на небі в липні, всередині літа. У цей період було спекотно, тому студентів і школярів звільняли від занять, а дні на честь цієї зірки почали називати канікулярними, канікулами.

Спочатку канікулами називали лише літній відпочинок, а потім по­чали називати й інші перерви у навчанні. 5. Завдання для спостережень влітку.

Підручник (С. 135).

Спробуйте перевірити влітку такі народні прикмети щодо передба- чення погоди.

Птахи в'ють гнізда з сонячного боку — на холодне літо.

Перші гриби (зморшки та сморжі) виросли на пагорбі — на дощове літо, коли ж в улоговищі, — на сухе.

Трава в червні починає сохнути,— на дощове літо.

Рясно цвіте гречка — на спекотне літо.

Які метелики навесні вилетіли першими — білі чи червоні? Якщо червоні, літо буде багате на мед і сухе, а білі — мокре і щедре на мо­локо.

На початку місяця з'явилися маленькі гусенята — на сонячне літо. III. Підсумок уроку

Де будете відпочивати влітку?

Що збираєтесь робити влітку?

Чистих вам рос, любі діти, й доброго відпочинку!

УРОК 34

Тема. Ми і природа

Мета: узагальнити й розширити знання учнів про природу; розви­вати спостережливість за природними явищами; виховувати інтерес до пізнання навколишньої дійсності, любові до природи та бережного став- лення до неї.

Обладнання: картки з тваринами і місцем їх проживання.

ХіД УРОКУ

I. Організація класу

У ч и т е л ь

Добрий день вам, любі діти!

Рада вас вітати!

Щастя та добра вам

Сьогодні побажати.

Діти, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала й чарує, хвилювала й хвилює людину.

Діти, а ви любите подорожувати?

Тоді вирушаємо в подорож лісом. Послухаємо щедрий голос при- роди.

II. Систематизація й узагальнення знань, вмінь, навичок

1. Гра «Обери правильну дорогу».

Завдання. Уточнити знання дітей про взаємозв'язок людини з при­родою.

Ігрова ідея. Дитина повинна визначити, якою стежкою вона пройде, і пояснити свій вибір.

Хід гри

Слід вибрати дорогу. На першій розташований завод — тут забрудне- не повітря. На другій рухається багато транспорту. Третя дорога — алея з густонасадженими деревами.

Висновок: найкраще йти третьою дорогою, оскільки тут дихатимеш чистим повітрям і можеш послухати спів птахів.

2. Пори року.

Ось ми на лісовій галявині.

А яка зараз пора року? А які ще пори року ви знаєте?

Гра «Пори року»

Завдання. Діти повинні зрозуміти, які зміни відбуваються з рослина- ми у різні пори року.

Я вас запрошую пограти. Всіх вас перетворюю на насіння. (Діти згортаються в клубочок, згинають голову і накривають руками.)

Як тільки проглянуло тепле весняне сонечко, насіння починає повільно рости. (Піднімаються) У нього з'являються листочки. (Руки тягнуть вгору) Росте стебельце (тіло витягується), з'являються гілочки з пуп'янками. (Руки в сторони, пальці стиснуті.) Настає радісний день, і пуп'янки лопаються. (Різкорозтуляються кулачки) Пагін перетворюєть- ся на чудову сильну квітку. Настає літо, квітки гарнішають, милуються собою, посміхаються квітам-сусідам, кивають їм, легенько торкаються своїми пелюстками.

Але ось подув вітер, наступила осінь. Квітка гойдається в різні боки, бореться з негодою (колихання рук, голови, тіла), квітка нахиляється до землі, лягає на неї. Їй сумно.

Та ось пішов зимовий сніжок. Квітка знову перетворилася на насін­ня. Сніг прикрив насіння, йому тепло і затишно.

Незабаром знову настане весна, і воно оживе!

Гра «Допоможіть кожному потрапити додому».

Завдання. Клас ділиться на дві команди, які отримують картки із зо­браженням тварин та їх житлом. За сигналом потрібно стати по парах.

Ведмідь — барліг риба — річка

бджола — вулик шпак — шпаківня

жаба — вода птах — гніздо

білка — дупло миша — нора

Ліс — це своєрідна зелена нива і водночас сонячна лабораторія, де відбувається велике таїнство. Саме тут мільйони, мільярди різних листоч- ків своїми ротиками п'ють цілющу енергію сонця. У лісі зароджується ор- ганічна речовина, яка потрібна для життя всьому живому,— людині, твари- нам, птахам. Ліс прикрашає землю, дає нам цілюще повітря. У лісі росте ба- гато різних дерев.

Які з них ви знаєте?

Яку користь ми маємо від них?

Крім дерев, у лісі ростуть і різноманітні квіти. Життя квітів розпо- чинається з перших вісників весни — пролісків. (Потім розквітне ряст, жовтий козелець, фіалки.)

Які квіти ви ще знаєте?

Де вони ростуть?

«Червона книга».

Завдати болю природі — не хитра справа.

На жаль, погане ставлення до природи призводить до того, що деякі види рослин і тварин перебувають під загрозою зникнення і потребують охорони.

Розв'яжіть завдання кросворда і прочитайте, як називається книга, де записані всі види рослин і тварин, що зникають.

Колір, що означає небезпеку. (Червоний)

Узимку голі мерзнуть в полі,

А весною, диваки, одягають кожушки. (Дерева)

Навесні веселить, Влітку холодить, Восени годує,

А взимку гріє. (Природа)

Головний ворог лісу. (Вогонь)

Де лежала червона коза, там трава не росте. (Вогнище)

Дихають, ростуть, а ходити не можуть. (Рослини)

По білому полю Чорні вівці гуляють,

Всіх розуму навчають. (Книга) Ключ. Червона книга. Гра «Треба — не можна»

Завдання. Закріпити правила поведінки у природному середовищі. Ігрова ідея. Дитина має дати правильну відповідь, як слід і як не тре­ба поводитись у природі, і в цьому випадку вона отримує фант. Виграє той, хто збере найбільше фантів. Потрібно пригадати, як слід поводитись і чого не можна робити. Вчитель називає дію, а діти відповідають, «мож­на» чи «не можна» так чинити.

Згодом пропонується ускладнений варіант гри. На слова вчителя «можна» або «не можна» діти називають відповідні вчинки. Можна:

саджати квіти, рослини;

охороняти рідкісні рослини;

берегти молоді рослини;

огороджувати мурашники;

спостерігати за жабами;

підгодовувати птахів;

прибирати місце відпочинку;

милуватися красою природи. Не можна:

ламати гілок дерев;

обдирати кору дерев;

рвати багато квітів;

збивати гриби ногами;

руйнувати павутиння;

ловити метеликів;

ловити жаб. (С. 138 «Про шкоду природі») III. Підсумок уроку

Діти, ми з вами можемо не тільки берегти природу, а й примножу- вати 'її. Що для цього слід зробити, на вашу думку? (Відповіді дітей)

Дорогі друзі, час повертатись. Бачу, що ви ростете справжніми знав- цями й охоронцями рідно'ї природи. Більше читайте — книги збагатять вас новими знаннями. Адже для того, щоб охороняти все живе навкру- ги, треба перш за все бути добре обізнаними з довкіллям.

УРОК 35

Тема. Узагальнення вивченого за рік

Мета: узагальнити здобуті знання учнів.

Обладнання: малюнки весняних квітів, карта подорожі, магнітофон- ний запис руху потягу, мелодія пісні «Голубий вагон», слайди пам'ятних місць Києва або фотографії.

ХіД УРОКУ

Організація класу до уроку

У ч и т е л ь

Добрий день вам, любі діти, Рада вас вітати! Щастя та добра вам Сьогодні побажати!

Протягом року ми вивчали предмет «Я і Україна», а сьогодні уза- гальнимо здобуті знання, здійснимо подорож поїздом. До неї ми старан- но готувались. Сподіваюсь, що вона мине цікаво. Мандруючи, ми здій­снимо три зупинки на станціях «Українознавчій», «Природознавчій» та на «Станції добрих вчинків». Тож будемо ми не просто пасажирами-спос- терігачами, а пасажирами, які повинні виконувати всі завдання. За кож- ну правильну відповідь ви будете одержувати жетон.

Всі готові? Ну що ж, вирушаймо!

(Звучить магнітофонний запис руху потяга.)

Подорожування потягом 1. Зупинка «Добрих вчинків».

Наш потяг наближається до зупинки «Добрих вчинків». На цій зупинці на нас чекають Миколка й Оксанка, які мають поради для вас. Що це за поради? Давайте дізнаємось, відкривши свій підручник «Я і Україна» (С. 140). (Дискусія щодо порад Оксанки та Миколки. Чиїпо­ради сподобались? Чому?)

Миколка зажурився, що його поради вам не сподобались. Але за до­помогою чарівних слів можна навіть сумну чи зажурену людину повернути до гарного настрою. Кожен із вас повинен пам'ятати ці слова і вживати їх у своєму мовленні. Давайте назвемо ці слова. (Здрастуйте, будь ласка, будьте так ласкаві, вибачте, спасибі, дозвольте пройти, добрий ранок, добрий вечір, добрий день, будьте таклюб'язні, дозвольте ввійти, перепрошую...)

Ось і гарний настрій у нашого Миколки від того, що ви знаєте чарівні слова! Миколка та Оксанка запрошують нас у гості. Давайте зга- даємо, як треба поводитися за столом у гостях. (Не розпочинати одразу їсти, не відкушувати великі шматки, не розмовляти з повним ротом, на- магатись їсти тихо, не їсти ложкою те, що можна їсти виделкою, не за- бувати подякувати господарям за гостину тощо.)

А чи можна приходити в гості без запрошення?

Спізнюватися?

Молодці! Я рада за вас!

(Вручення жетонів за правильні відповіді.)

Погостювавши у Миколки і Оксанки, вирушаємо у нашу подо- рож далі.

(Звучить запис мелодії «Голубий вагон».)

Зупинка «Українознавча».

Наш потяг наближається до зупинки «Українознавча». Але, щоб зійти на цій зупинці, нам потрібно назвати символи нашої держави, най- більші українські міста та найбільші річки України.

Молодці! (Вручення жетонів.) А зараз вирушимо пам'ятними міс- цями міста Києва.

(Перегляд слайдів (або фотографій) із зображенням Софійського собору, Анд- ріївської церкви, Михайлівського собору, Хрещатику.)

На спогад про минуле у Києві встановлено пам'ятники славетним українцями Тарасу Шевченку, Богдану Хмельницькому, Лесі Українці та Іванові Франку.

(Вручення жетонів.)

Зупинка «Природнича».

(Продовження руху потяга до зупинки «Природнича» під мелодію «Голу- бий вагон».)

На цій зупинці ми завітаємо в гості до старичка-лісовичка. Ви знає­те, хто це такий? Це чарівний дідусь, який навчає за допомогою книг без букв і без сторінок. Ви здогадались, що це за книга природи. Мудра при­рода навчає нас у будь-яку пору року. Птахи вчать співу. Бджолиний рій вчить дисципліни трудової, навчає жити в труді і по справедливості, а де­рева всіх порід, увесь веселий лісний рід дружби вчить міцної.

Дідусь хоче переконатися, чи вмієте ви відгадувати загадки і відпові- дати на його запитання.

Перша сестра від квітів рябіє,

Друга сестра палить, як вогнище,

Третя сестра від дощів мокра,

А четверта сестра сувора — жах!

(Пори року: весна, літо, осінь, зима)

І шумить, і гуде, але з місця не йде.

Віддалік, мов стіна, і проходу нема.

Але от навесні там лунають пісні,

А повітря таке... чисте, свіже, п'янке! (Ліс)

Кого з названих тварин не можна зустріти взимку?

Ведмідь, олень, їжак, вовк, лисиця.

Який це місяць?

Місяць тихий. Багато турбот у птахів і звірів у цей час. Вони дбають про малят, добувають їм їжу, а звірі учать малят полювати. У цьому міся­ці не можна турбувати тварин. (Червень)

Чому так кажуть: «Весняний день рік годує»?

Назвати осінні квіти, які за кольором нагадують осіннє сонце, небо, опале листя. (Жоржини, айстри, хризантеми, чорнобривці, гербери)

Відгадайте кросворд — і прочитаєте назву науки, що допомагає лю- дині охороняти природу.

Річкова тварина — будівельник плотин і заплав. (Бобер)

Рідкісна порода дерев, що росте у лісах Карпат і Криму. (Бук)

Велика рогата тварина, яка водиться у лісах Карпат і Криму й одер­жала другу частину назви «благородний». (Олень)

Птах, який на Поліссі відкриває весну. (Лелека)

Степова рослина, що має довгі вирости, схожі на волосся. (Ковила)

Рідкісний вид ящірки, що мешкає у Криму, має мелодійний голос, який нагадує дзенькіт крапель. (Гекон)

Рідкісний вид птаха, який гніздиться у Чорноморському заповедни­ку. Друга частина назви — «шипун». (Лебідь)

Водяна рослина, що має прекрасні білі квіти і велике листя, яке вкри- ває поверхню води. (Латаття)

Ключ: екологія.

Молодці! Дідусь-лісовичок задоволений вашими відповідями. (Вру- чення жетонів.)

Ось, діти, ми й завершили свою подорож. А зараз порахуємо всі жетони і побачимо, хто ж є переможцем нашої гри-подорожі. Найбільша кількість жетонів у... Ці діти нагороджуються ось такими медалями за пе­ремогу в грі. А за участь всі діти одержують на згадку усміхнене сонечко.

V. Підсумок заняття

Діти, чи сподобалась вам гра?

А що найбільше запам'яталось?

Час нашого уроку закінчився. Але не закінчилась мандрівка в Краї- ну Знань. Попереду таких мандрівок буде ще багато!

[1] Бутрім В. Л. Казка вчить. Збірник нестандартних дидактичних матеріалів з ос- новних дисциплін. 1—4 класи.— Х. : ВГ «Основа», 2006.— 128 с.— (Б-ка журн. «Початкове навчання»; Вип. 4 (28)).— С. 66—67, 70.

Бутрім В. Л. Курс «Я і Україна»: цікава дидактика.— Х. : ВГ «Основа», 2004.— 112 с.— (Б-ка журн. «Початкове навчання»; Вип. 7).— С. 103.

Анотація

• Методологія систем прийняття рішень. Технологія і засоби систем прийняття рішень. Типові помилки процесу прийняття рішень. Проблеми у процедурах ухвалення рішень. Узагальнення та агрегація даних.

1.1 Методологія систем прийняття рішень.

Під ухваленням рішень розуміється людська діяльність, направлена на вибір якнайкращого способу досягнення поставленої мети. Процеси ухвалення рішень пронизують людське життя. Якщо вирішення повсякденні мелькають і навіть зникають з пам'яті людини, то стратегічні - впливають на долі тисяч людей. Вони приймаються на верхніх рівнях управління. Саме вони залишаються в пам'яті надовго. По цих вирішеннях, по їх своєчасності, передбачливості, вдалій судитимуть нащадки про наше суспільство.

Отже, передбачається, що керівники (фірми, заводу, області, країни) повинні приймати рішення відповідальніше, ніж це робимо всі ми в своєму повсякденному житті.

1. Людина може помилитися при покупці плаща, у виборі фасону і кольору, і нарешті - переплатити. При цьому він сам здійснює помилку і сам розплачується за неї.

2. Ділові (а не особисті) вирішення впливають на багатьох. Підприємець вклав гроші у виробництво товару і прогорів. Його вирішення позначаються на долі всіх співробітників фірми.

3. Уряд не виділив своєчасно засобу для північних районів, і міста не запаслися паливом. Руйнівні наслідки цього відгукнуться на долі сотень, тисяч людей.

На цих прикладах ми вже бачимо важливу особливість ділових вирішень: відповідальність перед організаціями і соціальними групами, перед суспільством.

Отже, як суспільство в цілому, так і кожна людина може пред'явити особливі вимоги до якості ділових рішень.

Ухвалення відповідальних рішень з наслідками, що впливають на життя багатьох людей, стає на сучасному етапі усе більш складною справою. Проблеми, що раніше представлялися ізольованими, виявляються взаємозв'язаними. Зростає не лише число чинників, які необхідно взяти до уваги, але і кількість можливих варіантів вирішень. Вони зачіпають багато організацій і соціальні групи, які прагнуть заважати або сприяти вибору тих або інших варіантів. Сказане вище можна віднести до ухвалення рішень в будь-якій країні миру.

Для подальшого викладу ми введемо наступну термінологію.

1. Особою, що приймає рішення (ОПР) прийнято називати людину або групу осіб, що здійснюють вибір якнайкращого варіанту вирішення і що несуть відповідальність за цей вибір.

2. Експертом вважається професіонал, фахівець в своїй області, що дає свої оцінки по певних (часто вузьким) питаннях. Експерт є по суті справи "вимірювальним пристроєм" для ОПР.

3. Активними групами називають організації, групи людей, соціальні групи, які зацікавлені в рішенні, що приймається, і роблять прямий або опосередкований вплив на ЛПР.

4. Консультантом (або аналітиком) називають людину, що допомагає ОПР в аналізі варіантів рішень, що приймаються.

Технологія прийняття рішень передбачає певну послідовність управлінських операцій і процедур, які необхідно здійснити для вирішення проблеми. Вона охоплює діагностику проблеми, виявлення можливих способів її вирішення, оцінку варіантів і вибір варіанта, який дасть змогу найвигіднішим для організації способом вирішити проблему. Відповідно до цього виділяють такі методи:

• постановки проблеми;

• виявлення способів вирішення проблеми;

• оцінка варіантів і вибір найкращого рішення;

• реалізація рішення. Розгляньмо їх детальніше.

Постановка проблеми, або її діагностика, потребує застосування методів, що дають змогу достовірно й повно описати проблему і виявити чинники, що її зумовили. Важливе місце тут належить методам збору, обробки та аналізу інформації, факторного аналізу, порівняння, аналогії, моделювання тощо. Вибір методів залежить від характеру та змісту проблеми, термінів і коштів, що надаються для її вивчення. Зокрема, значного поширення набули методи економічного аналізу та прогнозування. Вони використовуються для того, щоб об'єктивно оцінити поточний стан фірми як економічного суб'єкта й передбачити, "що буде далі, якщо нічого не змінювати".

Прогнозування — це метод, в якому використовуються як накопичений у минулому досвід, так і поточні припущення щодо майбутнього з метою його визначення. Якщо прогнозування виконане якісно, то результатом стане картина майбутнього, яку цілком можливо використати для планування поступу.

Для прогнозування можна використовувати кількісні методи, якщо є підстави вважати, що діяльність у минулому мала певну тенденцію, яку можна продовжити в майбутньому, та коли наявної інформації достатньо для виявлення статистично достовірних тенденцій або залежностей.

Менеджери можуть застосовувати різні методи прогнозування, вибираючи ті з них, які придатні для використання в рамках наявних обмежень і відповідають ситуації, що склалася на підприємстві. Дуже мало напрямів управлінської діяльності здійснюється без складання прогнозів. Особливо це стосується прогнозів ринкових ситуацій щодо майбутнього попиту на продукцію фірми, прогнозів, що супроводжують виробничу діяльність.

На етапі виявлення способів розв'язання проблеми (генерації ідей) теж важливими є методи збору інформації, але при цьому змінюється підхід до її аналізу. Замість пошуку причин, що зумовили проблему, відшукується інформація, яка могла б допомогти її вирішити. При напрацюванні можливих варіантів розв'язання проблеми можна скористатися різними джерелами, починаючи від спеціальних досліджень і розробок і закінчуючи інформацією, яка надходить від споживачів чи є результатом аналізу діючих фірм. Так, споживачі досить часто можуть наштовхнути на ідею щодо нового продукту чи послуги. Тому організаціям слід напрацьовувати методику зворотного зв'язку, виявляючи думки споживачів щодо їхнього товару чи товарів-аналогів. Ідеї щодо вдосконалення технології виготовлення продукту можуть з'явитися завдяки ретельному моніторингові дій конкурентів та інших фірм, що діють на ринку. Вони навіть можуть стати основою концепції діяльності організації. Корисним джерелом нових ідей може бути й діяльність урядів та законодавчих органів країн, де організація здійснює свій бізнес. Наприклад, після введення російським урядом нових митних тарифів на імпорт української карамелі розпочалися розробки нових її видів, які не підпадають під дію цього мита (зокрема, тих видів карамелі, які містять какао). Нарешті, одним із важливих джерел є результати власних або запозичених досліджень і розробок. Власні розробки використовують зазвичай фірми-лідери, а запозичені — фірми-послідовники.

На етапі генерації ідей велику роль може відіграти здатність менеджера до творчого опрацювання отриманої інформації, неординарність його мислення й широта кругозору, які дають змогу використовувати евристичні методи в підготовці та обґрунтуванні управлінських рішень. Вони являють собою сукупність логічних прийомів, методичних правил дослідження, пошуку істини, способів реалізації творчого потенціалу особистості. Ці методи активізують та інтегрують мислення, знання, ерудицію, творчі начала, фантазію особистості. До них належать методи аналогій, інверсії, ключових запитань, морфологічного аналізу, вільних асоціацій тощо.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
3. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
4. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
5. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
6. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
7. А. В. Дудник 1 страница
8. А. В. Дудник 10 страница
9. А. В. Дудник 11 страница
10. А. В. Дудник 12 страница
11. А. В. Дудник 2 страница
12. А. В. Дудник 3 страница

Переглядів: 588