• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

А. В. Дудник 1 страница

ЗМІСТ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

На сучасному етапі інтенсивного розвитку міжнародних зв’язків України зростає необхідність вивчення міжнародної статистики. Міжнародна економічна статистикаоцінює та аналізує дані про рівні й динаміку розвитку світового господарства. Вона є важливою галуззю знань зі збирання, аналізу, обробки і публікації статистичної інформації про явища на рівні світової економіки.

Мета вивчення дисципліни «Міжнародна економічна статистика» – здобути теоретичні знання і набути практичних навичок оцінювання соціально-економічних явищ та процесів, що відбуваються у світі.

Основне завдання дисципліни – ознайомити студентів з діяльністю міжнародних статистичних організацій, із міжнародними класифікаціями й групуваннями, із статистичними методами вивчення населення світу, його життєвого рівня, національного багатства країн та капітальних вкладень, а також із системою національних рахунків і навчити студентів досліджувати макроекономічні показники різних країн, статистичні показники міжнародної торгівлі, зовнішньоекономічних зв’язків та міжнародної статистики фінансів.

Предметом міжнародної економічної статистики є кількісна сторона стану та закономірностей розвитку світової економіки.

Курс «Міжнародна економічна статистика» охоплює всі основні статистичні показники та класифікації, які необхідні для аналізу ринкової економіки. Велика увага надається методології та інформаційній базі, необхідній для визначення основних показників міжнародної економічної статистики.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен –

знати:

– основи організації державної системи формування статистичної інформації;

– законодавчу базу, що регламентує діяльність національних статистичних органів;

– методи і способи збирання статистичної інформації;

– методи обробки та аналізу статистичної інформації;

– міжнародні стандарти обліку і статистики.

уміти:

– розробляти програму спостереження за методологією міжнародних стандартів;

– збирати первинні статистичні дані та здійснювати їх обробку згідно з методологією міжнародних організацій;

– зіставляти статистичні показники національної економіки з показниками інших країн;

– проводити аналіз тенденцій розвитку національної економіки та світового господарства.

1. ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СТАТИСТИКИ

1.1. Предмет міжнародної економічної статистики

Міжнародна економічна статистика є важливою галуззю знань і практичної діяльності зі збирання, обробки, аналізу й публікації статистичної інформації про економічні явища на рівні світової економіки в цілому.

Міжнародна економічна статистика розробляється статистичними службами міжнародних організацій після одержання вихідної інформації від національних статистичних органів, приводиться до зіставного вигляду, узагальнюється в регіональних і світових підсумках, публікується для широкого використання при порівняльному аналізі. Вона оцінює й аналізує дані про рівні та динаміку розвитку світового співтовариства і є базою для відповідних прогнозів.

Головна функція міжнародної економічної статистики – розроблення міжнародних рекомендацій щодо уніфікованого розрахунку системи статистичних показників та їхніх угруповань за стандартними класифікаціями для всіх країн і територій на основі міжнародних стандартів обліку й статистики, побудованих за єдиною методологією. Зони забезпечують порівнянність складу і методів розрахунку всієї системи показників для аналізу тенденцій та закономірностей економічного розвитку країн. Саме це виокремило міжнародну економічну статистику з її особливим предметом, об'єктом і методами.

Предметом міжнародної економічної статистики є методологія вивчення кількісної сторони стану та закономірностей розвитку світової економіки. Вона характеризує не тільки кількісні, але і якісні аспекти економічного стану й розвитку країн, їх світогосподарських зв’язків, а також регіонів та світу в цілому.

Тепер вона представлена широкою мережею порівняно самостійних і незалежних організацій. Так, якщо об'єктом статистичного спостереження є світове господарство та економічні явища, котрі в ньому відбуваються, то за одиницю спостереження, як правило, беруть окрему країну.

Статистична інформація про світове господарство ґрунтується на єдиній системі статистичних показників, що обчислюються за єдиними рекомендаціями, розробленими і схваленими міжнародними організаціями як міжнародні статистичні стандарти.

Міжнародна економічна статистика узагальнює поточний досвід застосування єдиної системи показників у різних країнах і міжнародних організаціях, виробляє та вдосконалює систему міжнародної статистичної інформації за допомогою діяльності Статистичної комісії ООН та статистичних служб інших міжнародних організацій системи ООН, Міжнародного статистичного інституту й інших міжнародних організацій.

Статистична інформація країн, як правило, розрізняється за змістом показників, методикою їх розрахунку, розумінням об’єкта статистичного спостереження, періодами і моментами спостереження, одиницями вимірювання та ін.

Тому перед міжнародною економічною статистикою постає низка проблем, для розв’язання яких необхідно:

1) скоординувати всі найважливіші статистичні роботи глобального характеру через Статистичну комісію ООН шляхом розроблення відповідних програм;

2) перейти від розроблення міжнародних стандартів для окремих статистичних показників до розроблення й удосконалення їхньої системи для різнобічної характеристики світової економіки в її різноманітних формах;

3) розробити і застосувати методології розрахунку зведених вартісних показників у однакових грошових одиницях з урахуванням реальної купівельної спроможності валют різних країн;

4) здійснити побудову достовірних значень динамічних рядів порівнянних показників для виявлення світових тенденцій та складання прогнозів можливого розвитку світу й окремих країн як на короткостроковий, так і на довгостроковий періоди, розробляючи для цього необхідні моделі;

5) домогтися зіставності змісту національних показників відповідно до визначених міжнародних стандартів. Сприяння розвитку національної статистики на базі впровадження міжнародних стандартів зі статистики і розв’язання проблем уніфікації збирання, обробки й поширення статистичних публікацій міжнародних організацій.

У міжнародній економічній статистиці як навчальній дисципліні можна виділити такі основні розділи:

1. Предмет міжнародної економічної статистики.

2. Організація міжнародної економічної статистики.

3. Основні етапи розвитку міжнародної статистики.

4. Міжнародні стандарти економічної статистики.

5. Міжнародні класифікації.

6. Міжнародна система національних рахунків.

7. Показники міжнародної статистики сільського і лісового господарства.

8. Показники міжнародної статистики промисловості.

9. Показники міжнародної статистики торгівлі.

10. Показники міжнародної статистики фінансів.

11. Показники міжнародної статистики цін та інфляції.

12. Міжнародні зіставлення макроекономічних показників.

1.2. Основні етапи розвитку міжнародної статистики

Зачатки міжнародної статистики простежуються в окремих збережених писемних та інших джерелах інформації з давніх часів. Але перші спроби систематизувати уривчасті дані про інші країни зафіксовані в Європі в XVI – XVII століттях: це роботи представників «описової школи» й особливо «політичних арифметиків».

Створення національних статистичних служб у багатьох країнах в IX – на початку X ст. відкрило можливість узагальнення результатів їх діяльності та вироблення загальних підходів розв’язання виниклих проблем і зіставності даних, що збираються. Такі узагальнення були започатковані періодичними міжнародними статистичними конгресами, ініціатором яких став бельгійський статистик А. Кетле. З 1853 р. по 1876 р. було проведено дев'ять таких конгресів.

Перша сесія Міжнародного статистичного конгресу відбулась у 1853 р. у Брюсселі. Він почав свою діяльність з розроблення міжнародної класифікації хвороб – першої міжнародної класифікації. (Сучасна версія цієї класифікації – 10-е видання – є безпосереднім продовженням роботи над цією класифікацією, прийнятою наступником Міжнародного статистичного конгресу – Міжнародним статистичним інститутом – у 1893 р. у Чикаго.)

Хоч увесь аспект важливих ідей, що стосуються міжнародної статистики (методологія та міжнародне збирання даних), уперше було відпрацьовано Міжнародним статистичним конгресом, необхідно зважати на його міжурядовий статус (та статус його Постійної комісії). Особливістю ери Міжнародного статистичного конгресу було впровадження статистичних методів, загальновживаних для країн-учасниць.

На міжнародних статистичних конгресах розглядалися питання методології й змісту програм демографічної та карної статистики, їх уніфікації стосовно методів збирання й обробки даних. Предметом обговорень стало вироблення правил проведення переписів населення, промисловості, сільського господарства і торгівлі. У результаті діяльності конгресів почав налагоджуватися обмін інформацією, було покладено початок регулярному виданню матеріалів з міжнародної статистики.

Міжнародний статистичний інститут (МСІ) – з 1885 року

Міжнародний статистичний інститут є міжнародною професійною асоціацією, мета якої – вдосконалення статистичних методів і сприяння їх однаковому застосуванню в різних країнах. Питання міжнародної зіставності статистичних даних стало важливим напрямом його рекомендацій, які, однак, не є обов'язковими ні для країн, ні для міжнародних організацій.

При МСІ в 1913 р. було створено Постійне бюро, яке організовує діяльність цієї міжнародної організації й керує роботою комісій МСІ. Бюро займається видавничою діяльністю, з 1916 р. Видає свій Міжнародний статистичний щорічник, а з 1923 р. – і Спеціальний бюлетень. Цим було відкрито низку перших міжнародних регулярних статистичних публікацій, у яких узагальнювалися різноманітні статистичні дані.

У 1905 р. в Римі почав функціонувати Міжнародний аграрний інститут, у якому сформувалася секція статистики, її завданням було узагальнення й аналіз даних, що були по країнах, про земельні угіддя і їх використання, виробництво сільськогосподарської та лісової продукції тощо. Після 1919 р. цей інститут співробітничав з Лігою Націй, з її Статистичною секцією, а в 1946 р. він увійшов до складу спеціалізованих установ ООН, узагальнюючи широкий спектр інформації про сільське, лісове і рибне господарство, торгівлю їхньою продукцією у світі й т. ін.

У 1919 р. було засновано два міжнародні органи: Міжнародний інститут торгівлі та Міжнародне бюро праці (зараз – Міжнародна організація праці), що збирали відповідну інформацію від країн, узагальнювали її у своїх статистичних довідниках і бюлетенях, якими широко користувались у світі. Ці організації тісно співпрацювали з Лігою Націй, а після 1946 р. увійшли до складу організацій системи ООН.

Ліга Націй (1919 – 1944 рр.)

Лігу Націй засновано в серпні 1919 р. у Лондоні. Важливим етапом становлення міжнародної статистики є скликана Лігою Націй у 1919 р. Конференція з міжнародного співробітництва в галузі статистики, а також створення в Секретаріаті Ліги Націй секції економіки і фінансів, до складу якої входив спеціальний підрозділ статистики. Ця секція за допомогою Міжнародного статистичного інституту почала розроблення системи показників міжнародної статистики, сформулювала принципи і рекомендації до однакового розрахунку таких показників. До розроблення такої системи показників залучалися й інші міжнародні організації, в яких функціонували статистичні служби.

У 1928 р. відбулася конференція з економічної статистики, її завдання полягало в розробленні переліку статистичних даних для порівняльної характеристики і методів розрахунку показників розвитку окремих країн та світового господарства в цілому. Повною мірою такої мети конференція не досягла, але для окремих галузей статистики було сформульовано загальні принципи (статистики зовнішньої торгівлі, промисловості, сільського господарства, рибальства, статистики професій, методи розрахунку оптових цін й індексів прожиткового мінімуму). Статистичний апарат Ліги Націй спільно з Міжнародним статистичним інститутом розпочав реалізацію міжнародних зіставлень статистичних показників на порівняльній основі (індекси фізичного обсягу промислової продукції, національного доходу, а також низки натуральних показників виробництва і характеристик населення). Але переважна частина статистичних матеріалів, що публікувалися, являла лише просте зведення матеріалів, отриманих від окремих країн. Причому охоплення країн у виданнях Ліги Націй найчастіше було неповним, хоча регулярно робилися спроби включати дані щодо більшої кількості країн та показників.

Статистичні публікації під егідою Ліги Націй, по суті, започаткували регулярні випуски міжнародних щорічників, довідників, бюлетенів і різних досліджень стану світового господарства й окремих регіонів. Значна частина таких публікацій і нині використовується при аналізі довгострокових тенденцій розвитку світового господарства та людства.

ООН та інші міжнародні організації (з 1945 року)

Сучасна система міжнародної статистики сформувалася і розвинулася після Другої світової війни. Ця система набагато досконаліша від попередніх, але все ж таки дуже до них подібна. Тому немає потреби описувати існуючу систему навіть у загальному плані. В центрі системи — статистичні органи ООН. Існують спеціалізовані агенції й інші структурні одиниці під егідою ООН. Крім того, створено регіональні організації, такі, як СС та ОЕСР, які не є складовими ООН. ООН та деякі її агенції мають свої регіональні представництва в усіх регіонах світу, але найкраще вони репрезентовані в Європі.

Сучасна система організацій з міжнародної статистики є більш інтернаціональною, ніж раніше, навіть незважаючи на неоднаковість соціальних умов та рівня економічного розвитку країн.

Сучасний етап розвитку міжнародної статистики істотно відрізняється від усіх попередніх своїм високим методологічним і організаційним рівнем завдяки використанню накопиченого раніше досвіду міжнародної статистики й національних статистичних органів поряд із практичною діяльністю окремих фахівців.

Відповідно до Статуту ООН у 1946 р. заснована Економічна і соціальна рада ООН (ЕКОСОР) як один з органів усесвітнього форуму країн. До його функції було віднесено дослідження міжнародних проблем у галузі економіки, соціального життя, культури, освіти, охорони здоров’я та інших аналогічних аспектів життя міжнародного співтовариства країн, розроблення рекомендацій у цих галузях для Генеральної Асамблеї ООН, а також країн-членів і зацікавлених спеціалізованих установ.

При ЕКОСОР засновано п'ять регіональних економічних комісій, при яких почали працювати регіональні конференції статистиків у Європі, у країнах Азії й Океанії, Африки, Латинської Америки. У секретаріатах останніх створено статистичні відділи як постійні виконавчі органи регіональних статистичних конференцій для сприяння впровадженню міжнародних статистичних стандартів і рекомендацій ООН стосовно до умов цих регіонів чи для розроблення регіональних варіантів міжнародних стандартів.

При ЕКОСОР було також утворено дев’ять функціональних комісій, зокрема Статистичну комісію ООН (СК ООН). Поряд з цими функціональними комісіями ЕКОСОР заснував систему спеціалізованих установ, зв'язаних зі статистичним відділом ООН спеціальними угодами. З ООН співпрацюють десятки інших міжнародних організацій, пов’язаних безпосередньо з її діяльністю, функціонуючих самостійно і які не входять формально в систему ООН, але також мають свої статистичні служби, які вносять пропозиції щодо розроблення і впровадження відповідних статистичних стандартів.

У 1993 р. в Секретаріаті ООН було створено Департамент соціально-економічної інформації та аналізу результатів проведеної міжнародними організаціями політики і програм розвитку. Його завдання полягає в узагальненні й координації діяльності всієї інформаційної системи ООН (не тільки статистичної) у сфері соціальних проблем та економіки. Він має інтегрувати та поліпшувати всю відповідну інформацію у світі на основі концепцій СНР та баз даних міжнародних обчислювальних центрів системи ООН. На цей департамент також покладено обов'язок підготовки світового економічного й соціального огляду.

Тим самим ООН заклала основи унікальної системи міжнародної статистики на базі єдиних методологічних принципів та координації найважливіших статистичних робіт як окремих країн, так і міжнародних організацій. Ця система успішно функціонує й удосконалюється шляхом упровадження в практику дедалі більшої кількості країн і міжнародних організацій статистичних стандартів, розроблених ООН, серед яких першорядне значення має стандарт національного рахівництва для системи взаємозалежних узагальнюючих характеристик стану та розвитку країн.

1.3. Сучасний стан глобальної статистичної системи

Основою глобальної статистичної системи є статистичні служби ООН – Статистична комісія і Статистичний відділ у її Секретаріаті, а також статистичні підрозділи спеціалізованих агенцій та інших органів у системі ООН.

Ключова роль в організації статистики не тільки в системі ООН, а і в усьому світі належить Статистичній комісії ООН. Вона заснована рішенням першої сесії ЕКОСОР у 1946 р. як органа, що готує проекти всіх міжнародних рекомендацій у галузі статистики. На неї покладено такі основні завдання:

– сприяти розвитку національної статистики і її міжнародній зіставності;

– координувати статистичні роботи організацій системи ООН;

– удосконалювати статистичну службу Секретаріату ООН;

– розробляти рекомендації із загальних проблем збирання, обробки і поширення статистичних даних у світі;

– сприяти загальному вдосконаленню статистики та її методів;

– консультувати міжнародні організації з проблем збирання, обробки і поширення статистичних даних;

– служити центральним органом із збирання, аналізу, стандартизації й вдосконалення статистичних даних та їх публікації.

Нині СК ООН складається з 24 членів, які обираються на ротаційній основі терміном на 3 роки, її сесії проводяться щорічно в штаб-квартирі ООН. Рішеннями СК ООН остаточно формулюються міжнародні принципи і стандарти. Комісія також готує огляди практики країн в окремих галузях статистики. Результати кожної сесії СК ООН доповідаються ЕКОСОР.

До спеціалізованих агенцій системи ООН належать ті, які пов’язані з ООН спеціальними угодами і мають підрозділи для узагальнення статистичної інформації у своїх сферах діяльності:

Ø Продовольча і сільськогосподарська організація;

Ø Міжнародна організація праці;

Ø Міжнародний валютний фонд;

Ø МВФ, правління бюлетеня з поширення даних;

Ø Міжнародний Союз із телекомунікацій;

Ø Міжнародний центр торгівлі;

Ø Інститут статистики ООН з питань освіти, науки і культури;

Ø Організація ООН з промислового розвитку;

Ø Світовий банк;

Ø Міжнародна організація цивільної авіації;

Ø Всесвітня організація охорони здоров’я;

Ø Міжнародна метеорологічна організація.

Як особливі органи ООН діють такі міжнародні організації, зі своїми статистичними відділами:

Ø Дитячий фонд;

Ø Комісаріат у справах переміщених осіб;

Ø Програма розвитку ООН;

Ø Інститут з підготовки і досліджень;

Ø Міжнародна фінансова корпорація;

Ø Всесвітня туристична організація;

Ø Агентство допомоги і сприяння переміщеним особам;

Ø Дослідний інститут соціального розвитку;

Ø Міжнародна продовольча програма та ін.

Схарактеризуємо діяльність деяких з них.

Продовольча та сільськогосподарська організація розробляє систему показників статистики сільського господарства, рибальства і суміжних галузей – лісового господарства, торгівлі цими продуктами, балансів продукції тваринництва тощо. Вона розробляє програми переписів цих галузей та інших обстежень, методологію розрахунку відповідних показників, розраховує індекси світового виробництва сільськогосподарської продукції.

Міжнародна організація праці розробляє й вдосконалює систему показників для різноманітних характеристик робочої сили, її використання, оплати праці, тривалості робочого тижня, безробіття, рівня життя, продуктивності праці, споживчих цін, страйків і т. ін. Вона також готує проекти рекомендацій, класифікацій, обстежень у цій галузі статистики, поряд з узагальненням вихідної інформації від країн та підготовкою статистичного щорічника МОП і різних бюлетенів.

МВФ на основі узагальнення інформації про діяльність фінансових установ у світі готує міжнародні рекомендації до однакового обліку фінансових операцій, реєстрації грошових і валютних ресурсів, курсів національних валют, розрахунків між країнами, оцінює їхній економічний стан для визначення розмірів можливих міжнародних кредитів та ставок користування такими кредитами. Найважливішим методологічним стандартом МВФ є Посібник зі складання платіжного балансу.

ЮНЕСКО (з питань освіти, науки та культури) виробила і продовжує вдосконалювати уніфіковану систему показників і методологію статистичного обліку процесу навчання, культури і науки в країнах світу, тому що до утворення цієї міжнародної організації в 1950 р. такого розділу міжнародної статистики не існувало. ЮНЕСКО здійснює найрізноманітніші обстеження шкіл та інших навчальних закладів, засобів масової інформації, навчання іноземців й інші аспекти цієї галузі статистики. Видається статистичний щорічник, звіти про проведені обстеження тощо.

Читайте також:

1. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
2. А. В. Дудник 10 страница
3. А. В. Дудник 11 страница
4. А. В. Дудник 12 страница
5. А. В. Дудник 2 страница
6. А. В. Дудник 3 страница
7. А. В. Дудник 4 страница
8. А. В. Дудник 5 страница
9. А. В. Дудник 6 страница
10. А. В. Дудник 7 страница
11. А. В. Дудник 8 страница

Переглядів: 1770