Загальна характеристика перемінних і мета фірм.

Лекція 2

5.Загальна характеристика перемінних і мета фірм.

6.Організаційно-технологічні компоненти керованих перемінних

7.Завдання і ресурси.

8.Взаємовплив перемінних і закон самозбереження

Розглянувши вплив зовнішнього середовища на організацію і провівши деякі дослідження ситуації, зв'язаної з ухваленням рішення по переходу на новий продукт, доцільно ознайомитися зі складом і змістом внутрішніх керованих перемінних, котрі необхідно також враховувати при розробці й ухваленні рішення.

Оскільки організації являють собою створені людьми системи, то внутрішні перемінні, в основному, є продуктом управлінських рішень. При цьому буде вважатися помилковим, що всі внутрішні перемінні повною мірою цілком контрольовані і керовані. Згадаємо хоча б Хоторнський експеримент, проблеми страйків, непокора, конфлікти в колективі, монотонність і втома, викликані конвеєрним виробництвом і т.п.

Основні перемінні в самій організації, що вимагають особливої уваги керівництва, це мета, технологія, структура, функціональні зони, завдання і ресурси, поєднання й ефективність використання яких може привести до різних результатів (рис. 1.2).

Усі ці перемінні найтіснішим образом взаємозалежні і можуть давати різний синергетичний ефект. Більш того, технологія, будучи одним з ресурсів, найважливішим фактором виробництва, тут виділена окремо. Це диктується головним чином тою обставиною, що технологія (особливо в сфері матеріального виробництва) є важливою складовою внутрішніх перемінних. Вона, по суті, є факторостворюючою складової сімейства перемінних, хоча, і є сама по собі досить консервативною (щодо постійної) економічною категорією в порівнянні, наприклад, з ресурсами і завданнями, які прагне досягти фірма (ЛПР) при ухваленні рішення.

В організації можуть бути різні цілі. Організації, що займаються бізнесом, спрямовані, головним чином, на створення визначених товарів чи послуг у рамках специфічних обмежень — по витратах і одержуваному прибутку. При цьому визначальним фактором є місце розглянутої мети в шкалі людських потреб.

Орієнтація, зумовлена цілями, пронизує всі наступні рішення керівництва, тому дуже важливою обставиною є встановлення таких цілей, що надалі (при ухваленні рішення) не змінювалися, чи, принаймні, носили уточнюючий характер, що не змінює на ступні економічні категорії (див. рис. 1.2) у принципі. У зв'язку з викладеним, загальні цілі фірми повинні бути піддані ретельним дослідженням потреб за допомогою, наприклад, таких питань:

1. Чи відноситься нова ідея до продукту чи послуги?

2. Чи задовольняє вона нові функції? (тут і далі під словом «функція» мається на увазі не функція керування, а функціональні зони (галузі) діяльності організації, наприклад; фінансова функція, функція виробництва, функція забезпечення, збуту і т.д.)

3. Чи задовольняє продукт існуючу чи постійну потребу більш ефективно, наприклад, з меншою вартістю, із кращою якістю чи з більшою привабливістю?

4. Чи відкриває він нову лінію продуктів чи завершує стару?

5. Чи полягає мета у відкритті нового ринку чи в розширенні існуючого?

6. Чи полягає мета в більш ефективному використанні засобів виробництва чи розподілу, робочої сили й сировини чи в усуненні недостачі цих факторів?

7. Чи усуває продукт труднощі сам, чи збільшує надійність існуючого продукту?

8. Чи використовує продукт який-небудь новий пристрій, теорію, матеріал, метод чи який-небудь інший елемент нової технології і якщо так, то з яким з перерахованих вище питань можна зв'язати це застосування?

З іншого боку, установлюючи мету, керівництво організації повинно критично оцінювати і свої можливості відповідно до наявних ресурсів і обмежень. Цю оцінку можна виконати за допомогою іншої групи питань:

1. Чи допускає статут організації передбачувані напрямки діяльності фірми? Чи потрібна юридична консультація для з'ясування загальної юридичної атмосфери?

2. Чи буде сприятливою реакція акціонерів і органів влади на передбачуваний вид діяльності?

3. Чи можна одержати для продукту патент, авторські права, фабричні марки за допомогою заявки, покупки чи обміну?

4. Чи може організація використовувати існуючу технологію, у якій вона вже має права і досвід?

5. Скільки буде потрібно коштів для освоєння виробництва і яка можливість покриття цих потреб?

6. Чи досить гнучка фінансова політика? Чи в змозі фірма придбати і розподілити необхідні фонди? Чи сприятлива ділова коньюктура для збору цих грошових фондів?

7. Чи наявні в організації таланти необхідної широти і глибини для розробки продукту чи їх можна залучити?

8. Які частини проекту треба буде віддати субпідрядникам (огляд ринку, зовнішнє оформлення, напівфабрикати, упакування, виготовлення і т.д.)?

9. Чи наявні необхідні ресурси робочої сили, часу і лабораторних засобів чи їх можна швидко одержати з обліком швидкозмінних вимог ринку?

10. Чи досить придатні для нового продукту існуючі наявні засоби — робоча сила, машини, простір і складське господарство — чи будуть потрібні нові?

11. Чи є необхідною передумовою дослідження і розробка виробництва і якщо так, то які з попередніх питань сюди відносяться?

Проведена оцінка можливостей постановки тих чи інших цілей з погляду нового продукту чи послуги є первинною, наближеною, але дозволяє установлювати вихідні цілі, що можуть уточнюватися в процесі роботи над проектом. Орієнтація, обумовлена встановленими цілями, пронизує всі наступні рішення керівництва.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Споживчий рівень і вимоги до продукту розроблювального рішення	\|	Організаційно-технологічні компоненти керованих перемінних

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.