• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Концепції ідеальних типів М.Вебера та Дж.Фейблмана.

На початку ХХ століття М.Вебером були розглянуті ідеально абстрактні способи соціокультурної інтеграції, що стало основою вчення про ідеальні типи культур.

Ідеальний тип, за Вебером, - це теоретична конструкція, образ-схема, отримана в результаті спрощення, посилення та логічного поєднання рис феноменів, що трапляються в різні епохи, в різних культурах.

Ідеальні типи культур були виділені на грунті аналізу соціуму за видом існуючого панування. У чистому вигляді М.Вебер виділяє три таких типа:

1) раціональний тип панування, що обумовлений раціональними інтересами тих, хто підкорюється, і тих, хто панує. Відповідним йому є правовий тип держави, покора перед законом, а не перед авторитетом;

2) традиційний тип панування, що грунтується на святості традицій та звичаїв. Відповідною йому є патріархальна спільнота на чолі з господарем, якому безумовно підкоряються всі члени спільноти;

3) харизматичний тип панування, що пов’язаний з емоційним сприйняттям влади. Нагадаємо, що харизма – це певні якості особистості, набуті або дані від народження, які дозволяють надихати людей та вести їх за собою). За Вебером, харизма була притаманна засновникам світових релігій (Будда, Іісус, Мухаммед), видатні полководці (Олександр Македонський, Юлій Цезарь, Тамерлан, Наполеон), та видатні політики (Авраам Лінкольн, Петро Перший, В.І.Ленін).

Ідеальний тип не має прямого аналога в реальній історії культури, він є умовністю, науковою абстракцією, яка дає можливість досліджувати численні феномени реальних культур, вивчати причини й характер відхилення реальних культурних типів від ідеальних.

Інша класифікація ідеальних типів культур була запропонована Дж.Фейблманом. Він, як і Вебер, підкреслював, що виділені ідеальні типи не співпадають з реально існуючими культурами. Ідеальний тип – це абстрактна модель, що може бути присутньою в реальній культурі автономно або з кількома подібними моделями.

Фейблман виділяє сім таких типів: чотири ранніх та три розвинених.

Р а н н і т и п и культур:

1) допервісний тип культури: люди кочують, використовуючи коней як їжу та транспорт. Допервісні люди не перетворюють природу, шукаючи в ній підтримку. Головне питання, спрямоване до представників цієї культури, за Фейблманом, наступне: «Наскільки потрібен саме ти, щоб ми всі вижили?» Становище людини повністю визначається її фізичною силою. Соціальна організація не розвинена. По суті ця культура – перманентна, нескінчена боротьба за виживання.

2) первісна культура: звичаї та інститути соціальної групи формують людину настільки, що вона не уявляє власного існування поза групою. Головне питання, спрямоване до первісної людини: «Наскільки ти ввімкнена в спільноту?» Позитивний індивід – той, хто ретельно дотримується культурних зразків традиційного стилю життя. Розподіл праці здійснюється в інтересах всього суспільства. Первісна культура більше залежить від природи, максимально пристосовується до неї. Розвивається скотарство, землеробство. Ця культура створює божества, які допомагають людині вижити.

3) воєнний тип культури: ідея виживання поступається ідеї володіння речами. Ця культура виявляється у таких видах діяльності, як торгівля та військова діяльність (алчність та хижацтво). Головне питання до її представників: «Як добре ти підкорюєшся?» Сформована цілковита влада меншості та покірливість більшості. Людина повинна відмовитися від власних інтересів заради досягнення загальної мети. Ця культура скоріше регламентована, ніж організована. Господарська діяльність грунтується на ефективному використанні природних ресурсів та розвитку работоргівлі. Поклоніння не природним божествам, що допомагають вижити, а богам війни.

4) релігійний тип культури: відкидає активну діяльність, її ідеал – пасивність та невизначеність. Все визначається Богом і йому підкоряється. Загальна мета – відмова від значущості земного життя в ім»я досягнення вічного потойбічного життя. Питання до людини цієї культури: «Наскільки ти побожна?» Ступінь конформізму надзвичайно високий. Спосіб виробництва – феодальний. Головний соціальний інститут – церква. Релігійна культура відкрита для контактів з іншими культурами, переймає релігійні елементи інших культур, проте зачиняє двері перед науковими дослідженнями. По відношенню до культурного прогресу відіграє роль заборони або обмеження.

Р о з в и н е н і к у л ь т у р н і т и п и:

1) цивілізаційний або урбаністичний тип культури: людина повинна задовільнятися лише дійсністю, яку може пізнавати за допомогою відчуттів та інтелекту. Наука та мистецтво розвиваються як засоби самоствердження та саморозвитку. Головне питання: «Наскільки індивідульні твої відчуття?» Ідеальна особистість – та, що спроможна створити власні унікальні критерії почуттів, думок, дій. Єдність суспільства досягається надзвичайними зусиллями, спрямованими на об’єднання індивідів. У соціальному житті відсутня спільна мета. Спосіб виробництва – капіталістичний. Людина цивілізованого типу отримує задоволення від життя, перебуває у пошуках різноманітності. Ця культура – атеїстична.

2) науковий тип культури: домінує теорія, у відповідності до якої відомі наукові закони діють на будь-якому рівні буття. Провідний мотив діяльності – дослідження, а мета досліджень – відкриття законів природи. Головне питання до представників цієї культури: «Наскільки ти допитливий?» Ідеальний тип особистості – дослідник, що перебуває у перманентному процесі пошуку таємніць буття. Відповідно до цього, мета культури – безперевне вдосконалення можливого майбутнього реального світу. Науковий тип культури надає індивіду йти власним життєвим шляхом, неповторним, відмінним від інших, проте таким, що забезпечує особистості задоволення від реального служіння цілям суспільства. Єдиний бог, якого визнає людина наукового типу – природа.

3) пост-науковий тип культури: провідна роль як і раніше належатиме дослідницькій діяльності, головна мета – знання. Питання, що ставиться до представників цієї культури: «Наскільки ти досконалий?». Ідеальна особистість – та, що задтна поєднати в собі граничну спеціалізацію з всеохоплюючим інтересом та розумінням. Мета цієї культури – створення раю на землі (або хоча б максимальне наближення до цієї мети). Постнаукова культура віднайде способи застосування наукових методів до вирішення психологічних та соціальних проблем. Цікаво, що людині цієї культури будуть притаманними релігійні почуття, проте без ганьби на адресу нечистого, адже все створене Богом в однаковій мірі богоподібне.

Крім запропонованої класифікації культур, Фейблман визначив фактори, від яких залежить рівень розвитку культури. Останній прямо пропорційний високому ступеню соціальної організації, що дозволяє вирішувати проблеми, які турбували попередні покоління, автоматично.

Читайте також:

1. IV. Закони ідеальних газів.
2. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.
3. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
4. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
5. Аксіологія як наука про цінності. Філософські концепції цінностей.
6. Вивчення типів речень за метою висловлювання й за інтонацією
7. Види і структура внутрішніх правовідносин у приватних аграрних підприємствах кооперативного і корпоративного типів.
8. Види, фактори і ступінь порушення типів місцевості.
9. Визначення ООП і його основні концепції
10. Визначення типів нервової системи тварин і людини.
11. Використання концепції В. Тарасенка „64 стратегеми” в управлінні стратегічними змінами
12. Внутрішньовиробничі логістичні концепції штовхаючого та тягнучого типу

Переглядів: 3279