• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Інноваційні технології вдосконалення техніки читання

Урок-обмін інформацією

Підготовка до уроків зводиться до того, що за 1-2 тижні перед їх проведенням учням даються завдання попрацювати в бібліотеці, підібрати книги, в яких би в тій чи іншій формі висвітлювалась тема уроку; продумати і запропонувати план вивчення даного питання на уроці; відібрати матеріал для свого виступу і розрахувати його не більш, ніж на 5 хв. Бажаючі можуть підготувати дослід, схеми, малюнки, таблиці і т. ін. Виступаючих спеціально не призначають. Для бажаючих проводяться консультації. Дається також інформація, що з даної теми є в навчальному кабінеті. Кожен учень приносить на урок хоча б одну книгу, в якій ця тема розкрита більш-менш повно, з якою учень працював найбільше. Одне із головних завдань, які стоять перед учителем, — добре організувати обмін знаннями, які здобувають учні при роботі із «своїми книгами, подбати про дотримання регламенту, відфільтрувати від неістотної інформації істотну, нову, актуальну. Схема уроку: формулювання цілей уроку, ознайомлення із принесеними книгами, складання їх списку і написання на дошці, вибір плану вивчення матеріалу, робота з матеріалом, записи в зошитах, підбиття підсумків, домашнє завдання.

Над цією проблемою працювали такі відомі вчені, науковці, педагоги: Марія Монтессорі, Ж.-Ж.Руссо, Й.Г.Песталоцці, Ш.О.Амонашвілі, Я.А.Коменський, К.Д.Ушинський, Г.Сковорода, О.В.Сухомлинський, А.С.Макаренко, Б.Д.Грінченко, Л.В.Занков, Д.Б.Ельконін, О.Я.Савченко (автор підручників «Читанка» для учнів 2-4 класів), М.С.Вашуленко, Н.Ф.Скрипченко (автори «Букваря»), І.Т.Федоренко, В.М.Зайцев, О.М.Кушнір, Б.В.Едігей та інші.

Програма ЧПКМ пропонує різноманітні методи та прийоми, згруповані у рамках триступеневої моделі. Вона передбачає:

попередню активізацію учнів у роботі над матеріалом; усвідомлення змісту; міркування щодо виконаної роботи.

Учителі застосовують на практиці такі види діяльності як:мозкова атака; дискусія; читання з передбаченням; взаємонавчання; актуальна мета; інтрига; проблематизація; фантастична ситуація; впіймай помилку; прес-конференція та ін.

Автор інноваційної методики, кандидат психологічних наук О.М.Кушнір пропонує дотримуватися логічно-послідовного навчання читанню:

- знайомство з буквами (графічним символом) і вимова звуків;

- перехід від злиття букв і складів з одночасним показом графічного і фонетичного матеріалів;

- ідентифікація фонетичного і графічного матеріалів у супроводі диктора;

- відтворення артикуляційної моделі слова на основі графічного образу;

- вокалізація та закріплення навичок голосного читання;

- удосконалення виразного читання, оволодіння інтонацією, емоційною експресією, наслідуючи диктора.

Працюючи за цією технологією у третьому класі, вчитель спочатку записує на магнітофонну плівку текст зі швидкістю читання 80 – 90 слів за хвилину, використовуючи при цьому вірші, казки, невеликі оповідання. Діти стежать за кожним словом диктора спочатку олівцем, пошепки читають виразно разом з диктором. Щодня швидкість читання збільшується приблизно на 1 сл/хв до 160 слів за хвилину. При цьому кожна дитина працює в оптимальному для неї режимі. Але ті учні ( їх 2,3 в класі), що не встигали, забезпечувалися окремим магнітофоном з навушниками.

Цікавий матеріал був підготовлений на основі дослідження лабораторії педагогічної діагностики Донецького університету під керівництвом В.Н.Зайцева. Науковцями були розглянуті найбільш ефективні резерви навчання читання, їх лише вісім, але це ті рекомендації, які працюватимуть в будь-яких умовах:

1. Важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ. Людська пам’ять влаштована таким чином, що запам’ятовується не те, що постійно перед очима, а те, що маячить: то є, то зникає. Саме воно викликає подразнення й запам’ятовується. Тому, щоб засвоїти якісь уміння, довести їх до автоматизму, до рівня навички, то зовсім не обов’язково виконувати тривалі вправи. Їх варто проводити коротенькими відрізками, але з більшою частотою.

2. Читання – «гудіння». Воно було одним з основних елементів навчання читання в Павлишській школі В.О.Сухомлинського. Всі учні читають одночасно вголос або напівголосно, щоб не заважати товаришам, кожен зі своєю швидкістю: хтось швидше, хтось повільніше.

3. Щоурочні п’ятихвилинки читання. Кожен урок – математика, мова, читання, малювання, музика і інші – розпочинається з того, що діти 5 хвилин читають книгу в режимі читання – «гудіння», а потім олівцем позначають частину тексту, яку прочитали, закривають книгу, - продовжується звичайний урок.

4. Ефективні результати дає читання перед сном. Справа в тому, що остання подія дня фіксується емоційною пам’яттю, і ті години, коли людина спить, вона перебуває під її враженням. Організм звикає до такого стану.

5. Якщо дитина не любить читати, то використовується помірний режим, при якому дитина читає два-три рядки і після цього отримує короткочасний відпочинок.

6. Вчителі початкових класів використовують багато прийомів стимулювання. В кінці уроку читання вчителі зазвичай залишають

3-4 хвилини для того, щоб використати читання із самозаміром швидкості.

Після того, як оповідання прочитане учителем і усвідомлене учнями, вчитель пропонує розпочати читання всім одночасно і читати протягом хвилини. Кожен позначає, до якого слова він дочитав. Потім цей самий уривок читається другий раз і кожен учень знову позначає, до якого слова він дочитав, порівнюючи з результатами першого разу. Звичайно, другого разу він прочитує на кілька слів більше. Збільшення темпу читання викликає позитивні емоції, дітям хочеться читати ще й ще. Але більше трьох разів той самий уривок читати не варто.

7. Багаторазове читання.

8. Читання з метою розвитку оперативної пам’яті. Розвиток техніки читання гальмується також через слаборозвинену оперативну пам’ять. Що це означає? Часто ми спостерігаємо таку картину. Дитина читає речення з 6-8 слів. Дочитавши до третього – четвертого слова, вона забуває те, що прочитала спочатку, тому не може висловити змісту речення, зв’язати всі слова разом. У цьому випадку необхідно попрацювати над оперативною пам’яттю.

Ефективним методом розвитку оперативної пам’яті є зорові та слухові диктанти, тексти, які розроблені і запропоновані професором І.Т.Федоренком.

Не менш ефективні вправи вченого І.Г.Пальченка, що розширюють і удосконалюють методику І.Т.Федоренка:

- проведення слухових диктантів кожного уроку зі збільшенням кількості букв і слів у реченнях, що диктуються;

- прочитування тексту скоромовкою;

- виразне читання з переходом на незнайому частину тексту;

- багаторазове читання в зазначеному часі (однаковому для всіх учнів);

- читання з хвилинними замірами швидкості;

- читання скоромовкою з простукуванням ручкою;

- вправи з цифровими таблицями Шульте та Лезера зі складовими пірамідами. Таблиця Шульте – це квадрат 20 х 20 см, поділений на 25 частин, в кожну з яких вписано числа від 1 до 25. Стукаючи олівцем, дитина повинна знайти числа від 1 до 25.

Час опанування таблиці 25 секунд.

Професор М.М.Кольцова дійшла висновку, що імпульси від пальців рук сприяють розвитку мовленнєвих зон мозку. Тримісячні малюки, з якими виконують вправи з розвитку пальців, починають говорити раніше й краще від дітей, з якими не займалися таким чином. Такі вправи необхідні всім дітям, особливо тим, хто погано читає, бо в них, як правило, нерозвинені малорухливі пальці, особливо мізинець та безіменний.

Тому після перевірки домашнього завдання корисно використати вправи для розвитку пальців руки, корисні для всіх дітей:

За допомогою завдань оригінальної методики В.Б.Едігея можна досягнути вражаючих результатів у навчанні і всебічному розумовому розвитку молодших школярів. Наукова праця «Вчися читати, малюк» вміщує понад 60 видів захоплюючих інтелектуальних завдань. Водночас розвивається увага дітей до писаного слова, його складу, формується так звана «інтуїтивна грамотність», коли діти пишуть грамотно ще до вивчення орфографічних правил; зростає інтерес учнів до читання, розвивається мислення.

Утворений склад продиктований позицією.

2. Наявність у початковому складі однієї з складових

3. Завдання на словоскладання

ІК + РА =

БОР + СУК =

4. Завдання на реконструкцію слова

ПАЛАМ - ЛАМПА

БАТРУ - ТРУБА

ДАЗАЧА - ЗАДАЧА

НАКАРВАЛ - КАРНАВАЛ

ЗЕКОНЯ - КОЗЕНЯ

НІКАКУЛИ - КАНІКУЛИ

5. Реконструкція частково деформованого тексту

ЧАС

Час жемо есв, що хоче. Він може ДИХОТИ і бігти, ЯСТОТИ на одному місці і йти назад, пролітати і навіть лікувати. Ось який він ВИДИВОЖНИЙ!

6. Реконструкція повністю деформованого тексту

КНИГА

АМАМ ПИЛАУК ВИГУК АМТ ВШРІІ ТА

АКРИТНКИ. ОЬС МВЕДІДЬ ТА ЄЗАЦЬ

7. Додавання та віднімання літер

8. Речення, які треба відкоригувати

«ГОП» КАЖИ

НЕ

ПОКИ НЕ ПЕРЕСКОЧИШ

Частковий пропуск голосних

Отже, читання за такими методиками допоможе дитині в майбутньому розкрити межі своїх інтересів, межі пізнання. Оволодівши такою технікою читання, дитина буде з цікавістю і читати і пізнавати; читання стане основою її успішної навчальної діяльності.

Урізноманітнюючи види роботи над текстом, вчитель сприяє розвиткові і формуванню всіх навичок читання.

Читання тексту вчителем.

Читання учнями вголос.

Напівголосне читання.

Мовчазне читання.

Вибіркове читання.

Вибіркове читання за малюнками.

Вибіркове читання за питаннями.

Читання в особах.

Читання ланцюжком.

Словникова робота.

Дати повні відповіді на питання до тексту, зачитати їх.

Доповнення тексту розповіддю.

Скласти кінцівку до поданого початку.

Скласти початок розповіді за даною кінцівкою.

Складання плану до тексту.

Поділ тексту на частини і підбір заголовків.

Складання плану до окремих частин тексту.

Читання на одній «ноті».

Чергування голосного і мовчазного читання.

Читання із зміною темпу.

Читання-гудіння.

Інтонаційне читання.

Читання виду «Пташиний базар».

Читання частини тексту, що найбільше сподобалась.

Читання уривку, що викликає сум, радість, співчуття.

Читання опису.

Читання характеристики героїв.

Зачитати рядки, де виражається ставлення автора до героя.

Зачитати питальні (окличні) речення.

Читання тексту з поміткою незрозумілих слів.

Читання тексту з першою закритою буквою в слові.

Читання тексту з пропущеними словами.

Читання за смужкою.

Емоційне читання зі зміною голосу.

Читання виділених частин тексту.

Відшукування рядків та їх читання за даним планом.

Читання рядків, де виражена головна думка твору.

Читання в темпі скоромовки.

Читання під музику.

Читання абзацами.

Читання з поясненням незрозумілих слів, понять.

Читання діалогів.

Читання образних слів та виразів.

Читання тексту з відривом від книги.

Читання напіввідкритого тексту.

Читання за диктором з використанням аудіотехніки.

Читання і визначення правди і вигадки (для казки, легенди).

Читання і знаходження речень, які стали приказками (для байок).

Читання назви оповідання (як це можна назвати?).

Читання і переказ прочитаного.

Читання і переказ прочитаного за допомогою міміки і жестів.

Конкурсне читання віршів.

Знаходження в тексті найдовшого слова.

Комбіноване читання (учитель – учні хором).

Читання «краплинкою».

Читання з постукуванням олівцем.

Читання з самозаміром швидкості.

Щоб удосконалити швидке читання, використовують різноманітні засоби. Цікавий дидактичний засіб «Решітка» сприяє розвитку мовної догадки (антиципації) при частково перекритому тексті.

Решітка являє собою комплект чотирикутників, які вирізані з міцного паперу розміром 16 х 10 см. В кожному чотирикутнику вирізані віконечка розміром 6 х 1 см.

Решітки розрізняються шириною перегородки. В решітці № 4 усі перегородки між віконцями дорівнюють 4 мм. В решітці № 5 – ширина перегородок 5 мм, в № 6 – 6 мм.

Тренування читання текстів починається з решітки № 4. Вона накладається горизонтально на частину сторінки, яка читається і поступово зсувається донизу. При накладанні решітки на текст, перпендикулярні перетинки перекривають деякі ділянки тексту (букви, буквосполучення, слова).

Учні, сприймаючи видимі у віконця елементи текстів, повинні подумки відновлювати перекриті перетинки ділянки рядка для розуміння тексту.

Тренування читання з решіткою продовжується не більше 5 хвилин безперервно і змінюється читанням без решітки протягом 2-3 хв. Решітку № 4 потрібно замінити на № 5, якщо з’явиться відчуття легкого читання.

Для вправи «Дзвіночок» потрібен звичайнісінький дзвіночок.

Перша подача сигналу – діти читають пошепки.

Другий сигнал – читають напівголосно.

Третій сигнал – діти читають голосно.

Четвертий сигнал – замовкають.

Перед виконанням вправи доцільно зорієнтувати учнів, щоб вони читали чітко, спокійно, слідкували тільки за силою голосу і диханням.

Вправа «Піраміда» сприяє розширенню периферичного зору. Діти повинні зосередити свій зір на зірочках, крапочках чи вертикальній лінії.

Учнів молодших класів необхідно навчити визначати цілісність тексту за його частиною. Тому в третьому класі проводиться вправа «Віконце». Діти вирізають з картону рамку (розміри можуть залежати від формату підручника – ½ його). При опрацюванні нового тексту накладаємо рамочку-віконце на середину оповідання (а можна й на кінець) і уважно прочитуємо. Вчитель запитує, про що вони прочитали, чи можуть вони по цій частинці приблизно сказати, про що буде розповідатися в оповіданні, хто його дійові особи і т.д.

Всі вищезгадані прийоми навчання оптимального читання мають значну цінність для української і навіть світової системи освіти. Мета педагога: створити сприятливі умови для роботи над змістом прочитаного, частіше використовувати творчі завдання, поєднувати різноманітні форми роботи на уроках.

Навчання читання вимагає від учителя терпіння, тривалих роздумів і пошуків. Вдалий в одному випадку прийом роботи може на дати бажаних результатів в іншому. Але достатнє володіння вчителем методами, прийомами та навчальним матеріалом дає можливість творчо оперувати ними й досягти високих результатів.

Читайте також:

1. D і 3D технології креслення в AutoCAD
2. N Уроки класного читання
3. OLAP-Технології
4. PR-ІНСТРУМЕНТАРІЙ І МАНІПУЛЯТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ
5. PR-технології у виборчій кампанії.
6. PR-технології.
7. Web-технології
8. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
9. Аналіз паралельного інтерфейсу з DSP-процесорами: читання даних з АЦП, що під’єднаний до адресного простору пам’яті
10. Асортимент оргтехніки
11. Базові поняття про класифікацію медичної техніки
12. Варіантне проектування технології зведення будівель та споруд.

Переглядів: 4288