Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Прогресивні форми організації виробництва

РОЗДІЛ 5 . ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ В УМОВАХ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ

Організація енергетичного господарства

Основною задачею енергетичного господарства є - виконання своїх функцій наступними підрозділами:

ЕЛЕКТРОЦЕХ - експлуатація підстанцій для забезпечення електроенергією підприємства, ремонт мереж, електроустаткування машин і механізмів,

- підтримка і ремонт підземних комунікацій (кабельні тунелі).

При поточному ремонті устаткування електроцех виконує ремонт його електричної частини.

ПАРОСИЛОВИЙ цех - забезпечує підрозділи підприємства парою, газом (підведення і відвід), а також виконує:

- контроль за експлуатацією трубопроводів, газопроводів,

- забезпечує водою (питною, технічної), каналізацію,

- вентиляція приміщень;

- КОТЕЛЬНЯ - подача гарячої води і пари.

Оптимальність організації енергогосподарства залежить від правильного обліку і сполучення наступних факторів на підприємстві:

- видів споживаної енергії й енергоносіїв, наявності вторинних ресурсів (наприклад: доменний газ йде потім у прокатний цех для нагрівання заготівель у печах);

- можливості зв'язку з зовнішніми джерелами енергопостачання;

- режиму роботи підприємства.

Зведена схема енергопостачання складається у виді ЕНЕРГОБАЛАНСУ

- це система показників, що характеризують потребу підприємства в різних видах енергії.

Енергобаланси можуть складатися на підставі потужностей цехів або за їхнім енергоспоживанням:

1) за календарними термінами випуску продукції;

2) за енергоносіями (окремо за електричними, паровими);

3) за фізичними процесами: силовими, високотемпературними (більш 500⁰С), середньотемпературними (200-500⁰С), низькотемпературними (до 200⁰С), освітлювальними;

4) за цільовим призначенням: на технічні нестатки, на господарські нестатки, на опалення, висвітлення;

5) за об'єктами споживання: підприємства, цехи, господарства, ділянки.

Показники ефективності енергетичного господарства:

- ЕНЕРГООСНАЩЕНІСТЬ праці:

Е_в= М / С_р,

де М - сумарна виробнича потужність обладнання;

С_р – кількість робітників;

- ЕНЕРГОЄМНІСТЬ продукції:

Е_е= Е _ен / N_в ,

де Е _ен - уся спожита енергія на виробництво продукції;

N _в - обсяг виробництва продукції.

Поділ і усуспільнення праці знаходять безпосереднє вираження у виробничих процесах у виді диференціації і концентрації операцій по виготовленню продукції, а на рівні суспільного виробництва в цілому ¾ у галузевій диференціації і концентрації виробництва.

За ступенем диференціації знарядь праці диференціюються і ті галузі виробництва, у яких ці знаряддя виготовляються.

Галузева диференціація виражається в рості числа галузей виробництва, а концентрація - у зосередженні виробництва на великих підприємствах, як у рамках кожної галузі, так і в більш широких границях, що включають виробничі процеси різних галузей.

КОНЦЕНТРАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА має чотири форми: укрупнення підприємств; спеціалізація; кооперування і комбінування.

УКРУПНЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ - зосередження виробництва на великих підприємствах. Визначається науково-технічним прогресом знарядь праці (ростом продуктивності одиничних потужностей машин, агрегатів, удосконалюванням техніки керування і т.п.) і ростом обсягів продукції, що випускається.

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ - зосередження (концентрація) однорідного виробництва, що за своїм типом є масовим чи багатосерійним.

КООПЕРУВАННЯ - прямі виробничі зв'язки між підприємствами (об'єднаннями), що беруть участь у спільному виготовленні визначеної продукції.

КОМБІНУВАННЯ - з'єднання різних виробництв, що представляють собою послідовні ступені обробки сировини чи використання відходів виробництва в одному підприємстві (комбінаті);

- технологічне й організаційне з'єднання на одному підприємстві виробництв, що відносяться до різних галузей промисловості на базі єдиної сировини.

При плануванні розвитку форм організації промислового виробництва передбачається:

- укрупнення підприємств відповідно до росту одиничної потужності агрегатів і машин;

- формування нових і розвиток діючих спеціалізованих потужностей;

- зосередження виробництва продукції у відповідних спеціалізованих галузях промисловості;

- ліквідація невиправданої розосереджуванності виробництва конструктивно і технологічно однорідної продукції на підприємствах різних галузей;

- звільнення підприємств від виготовлення продукції, що не відповідає профілю;

- створення і розвиток спеціалізованих підприємств з централізованого виробництва заготівель і виробів загальгалузевого застосування;

- встановлення економічно вигідних зв'язків по кооперації.

ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА

Концентрація виробництва створює можливості для більш ефективного використання сучасної високопродуктивної техніки і неухильного росту продуктивності суспільної праці.

При розгляді проблем концентрації виробництва в практиці, як правило, використовується поняття «розміри підприємства».

Розмір підприємства ¾ кількість живої й упредметненої праці на підприємстві (обумовлене чисельністю працюючих) і вартість виробничих фондів.

Розмір виробництва ¾ кількість продукції, що випускається підприємством, у натуральних, трудових чи вартісних вимірниках.

Мінімально допустимий розмір виробництва повинний забезпечувати:

- застосування прогресивної техніки, передових технологій, організації виробництва і праці;

- ефективне використання високопродуктивної техніки;

- комплексну механізацію й автоматизацію виробництва;

- високий рівень спеціалізації і кооперування виробництва.

Таке тлумачення мінімальне припустимого розміру спеціалізованого виробництва полегшує вибір його оптимального розміру, тому щовсі економічні показники уже визначені для мінімального розміру.

Оптимальний розмір визначається за допомогою збільшення в кратне число раз мінімального розміру. При цьому досягаються оптимальні техніко-економічні показники не тільки на даному підприємстві , але й у народному господарстві (мінімальні народно-господарські витрати на виробництво, транспортування, звертання продукції).

Найбільше точно рівень концентрації виробництва характеризується абсолютними показниками обсягу продукції, що випускається.

Основним критерієм ефективності концентрації виробництва в промисловості є максимальне використання факторів виробництва.

ВИДИ КОНЦЕНТРАЦІЇ:

- абсолютна - збільшення розмірів самих підприємств і їхніх виробництв;

- відносна - збільшення питомої ваги великих підприємств у загальному обсязі випуску однорідної продукції.

НАПРЯМКИ КОНЦЕНТРАЦІЇ :

- універсалізм - зосередження різнорідних виробництв на одному підприємстві;

- на базі спеціалізації - зосередження виробництва однорідної продукції на одному підприємстві;

- на базі кооперування - зосередження взаємозалежних виробництв на підприємстві.

ФОРМИ КОНЦЕНТРАЦІЇ:

- агрегатна - збільшення одиничної виробничої потужності устаткування, машин, агрегатів, потокових та автоматичних ліній;

- виробничо-технічна - збільшення кількості верстатів, агрегатів і ліній у конкретному виробництві;

- технологічна - одночасне збільшення кількості одиниць устаткування при підвищенні його одиничної потужності.

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ КОНЦЕНТРАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА

1 Обсяг продукції - питома вага виробництва продукції великих підприємств Q_кр у загальному обсязі випуску однорідної продукції Q_заг:

ДО = Q_кр / Q_заг.

Чисельність працюючих - питома вага працюючих на великих підприємствах Ч_кр у загальній чисельності працюючих на підприємствах, що випускають однорідну продукцію Ч_заг:

ДО = Ч_кр / Ч_заг.

За основними фондами - питома вага вартості основних виробничих фондів великих підприємств ОВФ_кр у загальній вартості фондів підприємств, що випускають однорідну продукцію ОВФ_заг:

К = ОВФ _кр / ОВФ _заг.

ПЕРЕВАГИ концентрації виробництва:

- краще використання ОВФ;

- створення умов для більш доцільного поділу праці усередині підприємства;

- застосування більш зробленої технології, організації виробництва і праці;

- раціональне використання сировини і матеріалів;

- відносне зниження витрат по керуванню, загальних витрат виробництва;

- можливість організації могутніх конструкторських баз, лабораторій, експериментальних баз.

НЕДОЛІКИ концентрації виробництва:

- ріст транспортних витрат;

- утруднення комплексного розвитку економічних районів;

- великі витрати засобів і тривалі терміни будівництва нових підприємств;

- ускладнення структури виробництва і керування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організація складського господарства	\|	Спеціалізація виробництва

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.