• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Математична постановка ЦЗЛП.Геометрична інтерпретація розв’язків на площині.

Існує доволі широкий клас задач математичного програмування, в економіко-математичних моделях яких одна або кілька змінних мають набувати цілих значень, наприклад, коли йдеться про кількість верстатів у цеху, корів у сільськогосподарських підприємствах тощо, тобто коли така вимога випливає з особливостей технології виробництва. До цілочислового програмування належать також задачі оптимізації, в яких змінні набувають лише двох значень — 0 або 1 (бульові, або бінарні, змінні).

Розглянемо приклад. Інвестиційна компанія може вкласти кошти у три різні підприємства. Ефективність кожного проекту оцінено згідно з тим, що його реалізація можлива за чотирьох умов. Дані про ці проекти наведено в таблиці:

Проект	Змінна	Умови реалізації проектів
Імовірності оцінки реалізації проектів	0,2	0,1	0,4	0,3

Кожна змінна може набувати лише двох значень -1 або 0, тобто інвестиційна компанія вкладає або не вкладає кошти у відповідне підприємство.

До цілочислового програмування відносять задачі про призначення, найкоротший шлях і т. ін. У реальних задачах часто цілочислових значень набувають не всі, а одна чи кілька змінних. Такі задачі називають частково цілочисловими.

Загальна задача цілочислового програмування записується так:

(6.1)

за умов

	(6.2)
	(6.3)
	(6.4)

Для знаходження оптимального розв'язку цілочислових задач застосовують спеціальні методи. Найпростішим методом розв'язування цілочислової задачі є знаходження її оптимального розв'язку як задачі, що має лише неперервні змінні, з подальшим округленням останніх. Такий підхід часто є виправданим. Нехай, наприклад, у результаті розв'язування задачі про поєднання галузей у сільськогосподарському підприємстві дістали, що воно по требує 1235,6 корів. Округливши це значення корів до 1236, не припустимося значної похибки. Проте в деяких випадках такі спрощення призводять до істотних неточностей. Якщо, скажімо, у разі розв'язування як неперервної задачі про сушильний цех, що може бути обладнаний агрегатами трьох типів, дістали , будь-які округлення недопустимі.

Для знаходження оптимальних планів задач цілочислового програмування застосовують дві основні групи методів:

· методи відтинання;

· комбінаторні методи.

Основою методів відтинання є ідея поступового «звуження» області допустимих розв'язків розглядуваної задачі. Пошук ціло числового оптимуму починається з розв'язування задачі з так званими послабленими обмеженнями, тобто без урахування вимог цілочисловості змінних. Далі введенням у модель спеціальних додаткових обмежень, що враховують цілочисловість змінних, многокутник допустимих розв'язків послабленої задачі поступово зменшуємо доти, доки змінні оптимального розв'язку не набудуть цілочислових значень.

До цієї групи належать:

а) методи розв'язування повністю цілочислових задач (дробовий алгоритм Гоморі);

б) методи розв'язування частково цілочислових задач (другий алгоритм Гоморі, або змішаний алгоритм цілочислового програмування).

Комбінаторні методи цілочислової оптимізації базуються на повному переборі всіх допустимих цілочислових розв'язків, тобто вони реалізують процедуру цілеспрямованого перебору, під час якої розглядається лише частина розв'язків (досить невелика), а решта враховується одним зі спеціальних методів.

Найпоширенішим у цій групі методів є метод віток і меж.

Починаючи з розв'язування послабленої задачі, він передбачає розбиття початкової задачі на дві підзадачі виключенням областей, що не мають цілочислових розв'язків, і дослідженням кожної окремої частини многокутника допустимих розв'язків.

Для розв'язування задач із бульовими змінними застосовують комбіновані методи, причому оскільки змінні є бульовими, то методи пошуку оптимуму значно спрощуються.

Читайте також:

1. Аналіз інформації та постановка задачі дослідження
2. Аналіз розв’язків спряжених економіко-математичних задач
3. Аналіз та інтерпретація інформації
4. Аналіз та інтерпретація одержаних даних
5. Геометрична інтерпретація задачі лінійного програмування
6. Геометрична інтерпретація задачі нелінійного програмування
7. Геометрична інтерпретація ЗЛП. Кононічна форма ЗЛП і її оптимальний план.
8. Геометрична інтерпретація розв’язків цілочислових задач лінійного програмування на площині
9. Геометрична інтерпретація частинних похідних функції 2-х змінних.
10. Динамічна інтерпретація диференційного рівняння другого порядку. Консервативні системи.
11. Економічна і математична постановка задачі нелінійного програмування
12. Економічна і математична постановка задачі нелінійного програмування

Переглядів: 799