Поняття «цивілізації».

У повсякденному житті поняття «культура» часто ототожнюється з поняттям «цивілізація»: ми говоримо «культурне життя» і «цивілізоване життя», «культурне суспільство» і «цивілізоване суспільство» і т.д.

Те саме простежується і в історії людської думки: терміни «культура» та «цивілізація» увійшли в науковий обіг у XVIII ст., в епоху Просвітництва, де вони часто фігурували як синоніми.

І пізніше (наприклад, в концепції російського соціолога М.Данилевського) вони досить часто позначали те ж саме, хоч у вихідному значенні латинський термін «civilis» перекладається як «громадський, міський».

Проте вже у першій третині ХІХ ст. американський соціолог Л.Морган, позначав терміном «цивілізація» певну велику епоху історичного розвитку людства, яка йшла за епохами дикунства і варварства.

За Морганом, для дикунства були характерні стадне життя, збиральництво, використання для життя природних схованок (печер, гротів і т.д.), оперування примітивними кам’яними знаряддями праці.

Варварство вже характеризувалося родовою організацією життя, використанням вогню, прирученням тварин, елементарним землеробством, побудовою житла та виготовленням глиняного посуду.

За цією епохою розпочалася епоха цивілізації – епоха міст, виникнення сім’ї, виготовлення та використання металів, поява держави та відкриття і використання письма.

Це і є ознаки цивілізації.

Наведені характеристики цивілізації свідчать, що поява цивілізації суттєво стабілізувала суспільне життя та хід історії, створила умови для нагромадження історичного досвіду і, звичайно, сприяла продуктивному розвитку культури.

Тепер певний народ або спільність людей могли захищати свої культурні здобутки, зберігати відомості про своє минуле у записах, письмових пам’ятках.

Проте стає також ясним, що поняття «цивілізації» не співпадає з поняттям «культури»: цивілізація ніби концентрує переважно ті сторони суспільного життя, які забезпечують функціонування технологічної складової культури, а не її смислових засад.

Першими гаслами цивілізації стають «зручність, ефективність, комфорт».

Через це вже в ХІХ ст. виникають ідеї протиставлення одне одному культури і цивілізації, але найбільш виразно це протиставлення було подано у концепції «морфології культури» Освальда Шпенглера і у деяких міркуваннях М.О.Бердяєва.

Сьогодні поняття «цивілізація» найчастіше застосовується для означення досягнутого ступеня суспільного розвитку, а також набутого рівня функціонування культури в усіх її складових.

Іншими словами, цивілізація – це такий рівень і стан суспільства, якому притаманні високий зліт культури та її ефективне функціонування в усіх галузях буття суспільства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Культура: суть та структура.	\|	Марксистська концепція прогресу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.224 сек.