МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Лекція №12Тема: Функції державного управління. План 1. Поняття функцій державного управління в АП. 2. Види функцій державного управління в АП.
1. Система державного управління – це перелік дій та функцій, що виконуються державними органами ВВ з метою досягнення головної мети їх діяльності. Головною метою діяльності ОВВ – є встановлення і контроль за дотриманням режиму законності і порядку, а також вимог закону в суспільному середовищі. Функціонувати ( в філософії ) означає здійснювати якісь дії, працювати з метою досягнення результату. Функція ( як категорія дії ) – це обов’язок, коло призначення , вид діяльності. Функція управління, як поняття – це певний напрям спеціальної діяльності ВВ зміст якої характеризується однорідністю та цільовою спрямованістю. Завдання ОВВ, що пов’язані з управлінням випливають із сутності управлінських функцій. Такі завдання є різноманітними. Вони формуються в сукупності з соціальними та суспільними потребами, їх окрема мета – впорядкування суспільних відносин, в соціальній економічній або суспільно-політичній сферах діяльності держави. Практична реалізація функцій – здійснення через планування та проведення певних заходів – управлінських акцій, що передбачає наявність важелів та засобів для їх досягнення. Чинним джерелом права, що визначає головну спрямованість діяльності ОВВ є КУ ( ст. 3 ) в якій визначено , що це є права і свободи людини та гарантії їх дотримання. Роль ОВВ – полягає у виконанні цього припису, і в забезпеченні виконання іншого організаційного управління. Зміст ВВ як самостійного виду державної діяльності – це комплекс функцій у яких безпосередньо виявляється владно-організаційний зміст державного управління, яке здійснюється у різних процесуальних формах, шляхом інформаційного обміну між суб’єктом і об’єктом управління на основі прямих та зворотних зв’язків . Фактично функція управління пов'язує в єдине ціле запланований результат та практичну діяльність по виконанню намічених завдань і реально отриманий результат. Функція управління – це відносно самостійна і однорідна частина в змісті управлінської діяльності в якій виражається владно-організаційний вплив суб’єкта управління на об’єкт. Суб’єкт управління – це 1) органи ВВ в правовій діяльності яких закладено здійснення такого управління; 2) органи делегованих повноважень, адміністрацій, підприємств та установ; 3) інші особи, яким делегуються повноваження здійснення управління. Запланований результат – це передбачений НПА ефект управлінського впровадження прийнятих рішень, щодо управління процесами в соціально суспільному середовищі. Практична діяльність – це забезпечення реалізації рішень в часовому просторі ( в реальному часі ) та у відповідності до територіальних ознак місця, щодо якого приймається рішення. Реально отриманий результат – це реакція суспільства на впровадження управлінського рішення. Об’єкт управління – це 1) суспільні відносини, що охороняються державою; 2) фізичні або юридичні особи, щодо яких прийняте управлінське рішення; 3) посадові особи. Функція державного управління – це частина діяльності держави, яку здійснюють на основі закону чи інших НПА органи ВВ, притаманними ним методами для виконання завдань державного управління. 2. Функції державного управління в АП визначається двома основними характеристиками: 1. Самостійності – означає, що вони мають самостійну базу і є самостійними в правовому полі держави; 2. Універсальності – означає, що вони можуть застосовуватися в будь-яких суб’єктах права, це є передбачено законодавством. Класифікація функцій державного управління – це їх поділ за певними ознаками, що притаманні групі функцій. Є багато думок і поглядів на класифікацію функцій держави. Нема однозначної думки у таких вчених, як Битяк, Бандурка, Овер'янів. але найбільш універсальною класифікацією виступає поділ за ознаками досягнення мети. Така класифікація передбачає поділ на загальні функції, спеціальні і допоміжні. Загальні функції справляють необхідний вплив на певні процеси, що відбиваються в господарській, політичній, соціально-культурній та інших сферах управління. Загальні функції – є основними, вони притаманні управлінню на будь-якому рівні та будь-якій галузі, в якій здійснюється. Загальні функції побудовані на підставі внутрішніх технологій управлінської діяльності. 1. Функція прогнозування – потреба в прогнозуванні випливає із природи державного управління, щодо розв’язання повсякденних потреб суспільства. Прогнозування – це наукове передбачення та систематичне дослідження стану структури, динаміки та перспективи управлінських явищ і процесів, що властиві як суб’єктам, так і об’єктам. Прогнозування обґрунтоване динамічністю суспільних явищ та необхідністю передбачити результат управлінського рішення. Державне управління покликане вирішувати довгострокові завдання з урахуванням перспективи та в умовах невизначеності. 2. Функція планування – присутня на всіх щаблях управління, полягає у визначенні мети, напрямів, завдань і засобів, реалізації управлінських процесів. Шлях реалізації функції планування: необхідність – завдання – функція – рішення – отриманий результат. Методика планування повинна ґрунтуватися на принципах законності, науковості, комплексності, варіативності. 3. Функція організації – її мета сформувати керуючі та керовані системи та визначити зв’язки і відносини між ними. Особливість цієї функції – це єдина функція, яка забезпечує взаємозв'язок і ефективність усі інших функцій управління. Зміст функції – створення органів управління та організація їх діяльності. 4. Функція регулювання – її метою є досягнення необхідного стану впорядкування та стійкої системи управління. За допомогою регулювання здійснюється безпосереднє керівництво поведінкою керованих об’єктів. Завдання регулювання – це виконання програми у відповідності до плану. Регулювання буває постійне та оперативне ( корегування ). 5. Функція координації – забезпечує узгодження діяльності систем управління. Управлінські структури об’єднуються в клерувальні для досягнення мети. 6. Функція обліку – це процес збирання, передачі, зберігання та перероблення, реєстрація та групування відомостей про діяльність систем управління та отриманий результат, та реально витрачені ресурси на впровадження управлінських рішень. 7. Функція контролю – це отримання інформації про реальний стан впровадження управлінських рішень, ймовірні, та можливі відхилення, стан керованого об’єкта в результаті управлінського впливу. Головним принципом контролю є принцип зворотних зв’язків (обмін інформацією ). Спеціальні функції характеризуються особливостями конкретних суб’єктів та об’єктів управління. Головними спеціальними функціями є функції, що виконує КМУ: 1. Забезпечення державного суверенітету і економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики. 2. Розроблення проекту закону « Про державний бюджет» і забезпечення його виконання. 3. Розроблення і здійснення державних програм розвитку в усіх галузях народного господарства. Спеціальні функції державного управління здійснюють відповідні ОВВ по суті покладених на них завдання ( згідно чинного законодавства ). Допоміжні функції – забезпечують обслуговування процесів загальних і спеціальних функцій. 1. У ціле покладаючи організації прогнозування, стратегічне та поточне планування. 2. У необхідних ресурсах – матеріально-технічне забезпечення та фінансування, кадрове наповнення. 3. У впорядкуванні ( погодженості дій ) координація, контроль, керування. 4. У вдосконаленні систем управління – організація, діагностика, проектування, організаційний розвиток.
Читайте також:
|
||||||||
|