• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема: Об’єднання громадян в системі суб’єктів АП.

Лекція № 11

План

1. Поняття та види об’єднань громадян.

2. АП статус об’єднань громадян.

3. ознаки( загальні і спеціальні)-на самоопрацювання

1.

Право громадян на свободу дій передбачено в національних та міжнародних джерелах права. Свобода дій передбачає здійснення будь-якої діяльності, яка не заборонена законом. Одним із видів такої діяльності може бути створення об’єднань громадян, як суспільних та соціальних дій в правовому колі.

Джерела права, що слугують правовою базою для створення і функціонування об’єднань громадян:

І. Національні джерела права:

1. КУ;

2. ЗУ „ Про об’єднання громадян ”;

3. ЗУ „ Про свободу совісті ”;

4. ЗУ „ Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності „;

ІІ. Міжнародні джерела права:

1. Загальна декларація прав людини;

2. Міжнародні договори, що ратифіковані Україною щодо демократії та свободи думки;

КУ виступає фундаментальним джерелом права щодо діяльності об’єднань громадян стаття 36 КУ закріплює право громадян на свободу об’єднання в політичні партії та громадські організації, для здійснення політичних, економічних, соціально-культурних та інших інтересів.

Принципи функціонування об’єднань громадян:

- принцип законності – передбачає діяльність об’єднань лише в рамках правового поля;

- принцип добровільності – передбачає переважне право рішення, щодо належності до певної політичної партії, за фізичною особою;

- принцип незалежності – передбачає обмежене втручання ОВВ в діяльність об’єднань громадян , держава не несе відповідальність за забов`язання об’єднань громадян, останні не відповідають за забов`язання держави;

- принцип співробітництва – об’єднання громадян є повноцінними суб’єктами права, тому можуть співпрацювати з фізичними особами, юридичними особами, іншими об’єднаннями громадян.

Класифікація об’єднань громадян – це структурований поділ даного суб’єкта права за певними ознаками, які можуть бути притаманні певній однорідній структурі.

В ЗУ „ Про об’єднання громадян” передбачене визначення різних видів об’єднань громадян, політичних партій і громадських організацій.

1) Політична партія ( згідно ЗУ „ Про політичні партії” ) зареєстроване відповідно до закону добровільне об’єднання громадян – прихильників загальнонаціональної програми суспільного розвитку, яка має за мету сприяння формуванню й вираженню політичної волі громадян, участі у виборах та інших політичних заходах.

2) Громадська організація – об єднання громадян, що створене для задоволення і захисту своїх законних, соціальних, вікових, інтересів.

ІІ. За організаційно-правовими властивостями:

- масові об’єднання громадян, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, добровільні товариства, професійні спілки.

- Органи громадської самодіяльності – творчі об’єднання, народні дружини по охороні порядку.

- Органи громадського самоврядування – ради й колективи мікрорайонів, домові та вуличні комітети.

ІІІ. За масштабом діяльності:

- міжнародні об’єднання громадян;

- об’єднання громадян в межах адміністративно-територіальних одиниць та їх частин;

Ознаки об’єднань громадян – тобто ті базові положення їх діяльності, що відрізняють об’єднання громадян від державних організацій ( правові та соціальні ознаки ).

Правові ознаки визначають дану різницю в правовому полі країни. Соціальні ознаки визначають межі впливу на суспільний розвиток об єднань громадян та державних організацій.

Ознаки можна поділити на загальні та спеціальні ( загальні відображають принципові різниці між об’єднаннями громадян та державними організаціями, а спеціальні визначають таку різницю в межах об єднання громадян.

До загальних ознак слід віднести:

1. Добровільність об’єднання – визначає добровільність вступу та виходу з об єднання громадян та методах роботи, сутністю яких є досягнення певної мети внутрішньо організаційними методами, та особливими формами примусу, з яких найвищим є виключення із членів об’єднання громадян.

2. Організаційність заходів основними з яких виступають методи саморегуляції та самоврядування.

3. Відсутність у об’єднаннях громадян , внаслідок їх правової природи державно владних повноважень.

До спеціальних ознак відносяться:

1. Членство у об’єднанні та відносини членства що випливають звідси.

2. Обов’язковість участі членів об’єднання громадян, в активній діяльності об’єднання та у створенні матеріальної бази такого об’єднання шляхом членських внесків.

3. Наявність статуту об єднання громадян, як правило діяльність об єднання громадян не передбачає отримання прибутку, або комерційних цілей.

2.

Адміністративно-правовий статус ( АПС ) в тому числі і об’єднань громадян – це урегульованість взаємовідносин держави і об’єднань громадян, що регулюється нормами АП, які визначають правовий статус об’єднань громадян, тобто сукупність прав і обов’язків, які реалізуються в правовідносинах, що виникають між об єднаннями громадян і суб’єктами ВВ.

Складові елементи АПС:

1. Складова легалізації об єднань громадян держава, офіційно визнає об єднання громадян і оформлює його правове становище шляхом реєстрації в державних органах ВВ. Цей складовий елемент є базовим у визначенні об єднання громадян, як повноцінного суб’єкта права.

2. Внутрішньо-правовий (організаційний елемент) – це обов’язковість статуту об’єднання в якому міститься перелік атрибутів об єднання громадян:

- назва;

- мета діяльності;

- герб;

- структура;

- порядок та умови вступу;

- юридична адреса;

- положення про керівні органи;

3. Встановлення державного обмеження на створення і діяльність об’єднань громадян. За певним переліком мети діяльності об’єднанню громадян може бути відмовлено в реєстрації, але відмову можливо оскаржити в судовому порядку;

4. Невтручання держави в діяльність об’єднання громадян передбачає можливість контролю за їх діяльністю;

5. Основним елементом АПС є діяльність в рамках чинного законодавства, що передбачає можливість застосування адміністративного примусу в разі порушення:

- попередження;

- штраф;

- тимчасове припинення діяльності;

- ймовірність заборони і ліквідації даного об єднання громадян;

6. АПС передбачає наявність адміністративного об’єднання та здійснення діяльності правовими методами, та не правовими методами: організації прес-конференцій адміністративних об’єднань, звернення до виборців, та інші організаційні заходи, що не несуть за собою правових наслідків.

Читайте також:

1. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
2. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
3. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
4. Адміністративно-правовий статус об'єднань громадян
5. Адресація в системі ЕП НБУ.
6. Акти Конституційного суду України в системі національного законодавства.
7. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства.
8. Акціонерна власність в економічній системі
9. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
10. Аналіз посередників в системі розподільчої політики
11. Антитоталітарні демократичні революції у країнах Східної Європи. Розпад Югославії. Об’єднання Німеччини
12. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА

Переглядів: 397