Поняття міжнародного транспортного права

Тема 13. Міжнародне транспортне право

1- Поняття міжнародного транспортного права.

2- Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю залізничного транспорту.

3. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участе авіаційного транспорту.

4. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю автомобільного транспорту.

5. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю морського, річного транспорту та поштових перевезень і транзиту.

Економічні відносини між державами та їх юридичними й фізичними особами без застосування транспорту неможливі. Конвенції та інші міжнародно-правові акти у сфері транспорту створюють уніфіковане право і зменшують застосування до перевезень колізійних норм.

Міжнародне транспортне право— це система принцип/в і норм, що регулюють правовідносини, які виникають між суб'єктами міжнародного права у зв'язку з використанням транспортних засобів у процесі міжнародного економного співробітництва.

Коротко розглянемо джерела права щодо кожного з найважливіших міжнародних транспортних засобів.

§2. Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю залізничного транспорту

Потреба в міжнародно-правовому регулюванні залізничних перевезень виникла з того часу, коли залізничні національні мере* з'єднались і потяги розпочали перетинати державні кордони.

У 1890 р. у Берні дев'ять європейських держав (у тому числі и Росія) уклали дві конвенції' — про залізничні перевезення вантажів і пр° залізничні перевезення пасажирів, які зберігали чинність до 1985 р.

у 1966 р як додаток до останньої було укладено Угоду про • повідальність залізниць при перевезенні пасажирів.

На конференції з перегляду Бернських конвенцій (1980 р.) було вийнято Угоду про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) , яка фактично є об'єднаним текстом зазначених двох Бернських конвенцій, та становить правову основу сучасних міжнародних залізничних перевезень разом з додатками - А (умови перевезення пасажирів - Єдині правила Міжнародної пасажирської конвенції), і В (умови перевезення вантажів - Єдині правила Міжнародної вантажної конвенції).

Угода КОТІФ і додатки А та В регулюють загальні принципи міжнародних залізничних перевезень. Якщо виникає непередбачувана угодою і додатками ситуація, то застосовується право держав-учасниць конвенцій. Додаток В застосовується лише до перевезень залізницями, перелік яких визначений учасниками Угоди про міжнародний залізничний транспорт. Плата за перевезення визначається міжнародними і національними тарифами. Передбачені також максимально сприйняті терміни доставки вантажів.

Перевезення вважається можливим за наявності звичайних засобів перевезень і якщо їм не перешкоджають обставини, яких залізниця не може уникнути чи усунути. Компетентні органи мають право припинити рух, заборонити чи обмежити приймання окремих вантажів до перевезень, якщо цього потребують суспільні інтереси чи умови виробничої діяльності. Угода КОТІФ передбачає відповідальність перевізника, встановлює порядок висування претензій і позовну Давність, визначає товаросупроводжувальні документа.

Країни соціалістичного табору (Росія, окремі країни Східної Європи, Монголія, Китай, Північна Корея, В'єтнам) у 1950 р. уклали угоду про міжнародне вантажне сполучення, яка зберігає чинність і діє в редакції 1992 р. Згідно з її положеннями та Міжнародним транзиті тарифом можливе перевезення вантажів у країни Західної Європи та з них.

Взагалі держави світу укладають двосторонні угоди пп пасажирське і вантажне сполучення, які втілюють загальноприйнята практику перевезень і спираються на правила Бернських конвенцій.

Конвенцію про статус і міжнародне облаштування залізниць було укладено в Женеві 9 грудня 1923 р. Вона містить уніфіковані норми стосовно організаційних питань міжнародного залізничного сполучення

Усі суб'єкти колишнього СРСР уклали Угоду про розподіл інвентарних парків вантажних вагонів і контейнерів колишнього Міністерства шляхів сполучень СРСР та їх подальше спільне використання (22.01.1993р.) й Угоду про спільне використання вантажних вагонів і контейнерів (12.03.1993р.). Дванадцять країн СНД 9 вересня 1994 р. уклали Угоду про співробітництво у сфері технічного переоснащення та поновлення залізничного рухомого складу.

Перевезення вантажів у прямому залізничному сполученні між Україною та державами, які не є учасниками Угоди про міжнародне вантажне сполучення, здійснюється на основі дво- та багатосторонніх договорів. Для перевезень вантажів у міждержавному сполученні між суб'єктами колишнього СРСР застосовується Статут залізниць СРСР і Правила перевезення вантажів. Рішення про це було прийняте 19-20 жовтня 1992 р. на нараді керівників центральних органів залізниць

Перевезення пасажирів і вантажу здійснюється відповідно до Тимчасової угоди країн СНД від 12.03.93р

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Міжнародні валютно-кредитні відносини та джерела їх регулювання	\|	Правове регулювання міжнародних економічних відносин за участю автомобільного транспорту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.