• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ІІ. Методики визначення вартості науково-технічної інформації

Питання вартості такого нематеріального активу, як науково-технічна інформація, нео­днозначне й суперечливе, бо визначити нау­кову чи технічну цінність будь-якого інтелек­ту практично неможливо, тому розрахунок вартості науково-технічної інформації ґрунтується на формальних показниках, а отже, є відносним.

Кожне джерело науково-технічної інфор­мації мас свою специфіку. Для порівняння різних інформаційних джерел застосовується коефіцієнт коригування. Цей коефіцієнт про­понується визначати за формулою складних процентів, що дає змогу привести рівномірні величини оцінки розрахункової величини і встановити опосередковану залежність інформаційного джерела від його поширеності або відомості широкому загалу фахівців у даній галузі чи кількості джерел з даної тема­тики, врахувати наукове старіння матеріалу. Коефіцієнт коригування а обчислюється за формулою:

, (10.20)

де а — коефіцієнт коригування;

n — поширеність чи відомість, або кількість джерел з даної те­матики, або кількість джерел, врахованих під час пошуку;

t - час з моменту публікації даної інформації або доведення її до відома необме­женого кола осіб.

Оскільки по­рівняння наукової і технологічної цінності будь-якого джерела неможливе, а оцінка його цінності може бути тільки відносна, доцільно виділити характерні спільні ознаки об'єктів інтелектуальної власності.

Формальними ознаками будь-якого джере­ла науково-технічної інформації є: автор або кількість авторів; тираж видання або середня кількість учас­ників заходу; вартість одного примірника чи вартість участі в тому чи іншому заході; обсяг публікації чи виступу; час з моменту публікації.

Крім перелічених вище ознак, важливим є розсіювання інформації в різних джерелах, або «інформаційний шум». Величина «ін­формаційного шуму» різних джерел науко­во-технічної інформації значно відрізняєть­ся. Так, для джерел, які можна кваліфікува­ти за приналежністю до декількох галузей знань, «інформаційний шум» більший, для більш вузькоспеціалізованих — менший. «Інформаційний шум» характеризується коефіцієнтом, який дорівнює відношенню відповідних запитові джерел до всіх ві­дібраних за даною темою матеріалів (за певний період часу). Практика показала, що кое­фіцієнт «інформаційного шуму» лежить в межах 0,3 - 0,05.

На підставі вищевикладених параметрів можна встановити формальну взаємоза­лежність величин, що характеризують будь-яке джерело науково-технічної інформації. Вартість науково-технічної інформації можна визначити як прямо пропорційну залежність від ціни одного примірника, тиражу видання, ступеня наукового старіння і специфіки ви­дання, та обернено пропорційну обсягові пуб­лікації. Таким чином, вартість науково-техніч­ної інформації можна обчислити за фор­мулою:

, (10.21)

де а — коефіцієнт коригування;

К_ш — коефіцієнт «інформаційного шуму»;

Ц — ціна одного при­мірника або прирівняна до неї величина;

Т — тираж видання або прирівняна до нього вели­чина;

V — обсяг публікацій або величина, яка може бути прирівняна до нього;

К_стр — ко­ефіцієнт морального старіння.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
6. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
7. Альтернативні теорії вартості
8. Аналіз вартості капіталу
9. Аналіз витрат на 1 грн. вартості продукції
10. Аналіз зовнішньої інформації
11. Аналіз інформації та постановка задачі дослідження
12. Аналіз показників валового прибутку і собівартості реалізованої продукції

Переглядів: 779