• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Історія створення ХНУРЕ

Харківський інженерно-будівельний інститут (ХІСІ) був утворений на базі будівельного факультету Харківського політехнічного інституту (ХПІ) і архітектурного факультету Харківського художнього інституту в 1930 році. У 1934 р. до складу ХІСІ увійшли: Харківський геодезичний інститут і науково-дослідний інститут геодезії і картографії. Через 10 років до 1941 р. ХІСІ став найбільшим вищим навчальним закладом України. За цей час була створена ґрунтовна учбово-матеріальна база, сформувався кваліфікований викладацький колектив. У 1941 р. навчалося 1734 студента, заняття вели біля 200 викладачів на 4-х факультетах:

Архітектурному;

Будівельному;

Сантехнічному;

Геодезичному.

Директорами інституту працювали: Мельчук ІНІЦІАЛИ?(1930 – 1932 р.), Вокутан А.Д. (1932 – 1934 р.), Крол С.Л. (1934 – 1938 р.), Блинов В.В. (1938 – 1941 р.). З 1930 р. по 1941 р. інститут підготував біля 3000 інженерів-будівельників. Багато хто з них стали не тільки відмінними спеціалістами, але і значними організаторами виробництва, талановитими вченими:

Козюля І.К. – зам. міністра будівництва СРСР;

Григоренко М.Г. – герой радянської. Спілки, зам. міністра оборони СРСР;

Кучеренко В.А – заступник голови Ради міністрів СРСР;

Гончарук А.І. – директор промбуда НДІ проекту;

Душкин А.А. – автор проектів станцій метро "Маяковская" і "Кропоткинская" міста?;

Тиц А.А. – професор, зав. кафедрою ХІСІ.

Харківський Гірський Інститут (1947 – 1962). У 1944 р. ХІСІ перетворено на Харківський гірсько-індустріальний інститут вугільної промисловості СРСР (ХГІІ). Замість факультетів ХІСІ, інженерно-будівельного, архітектурного, сантехнічного, геодезичного і вечірнього будівельного створили 3 факультети:

машинобудівний (2 фаху: гірські машинобудування і технологія машинобудування);

гірсько-електромеханічний;

промислового транспорту.

Архітектурний факультет передали в новий будівельний інститут. У такому складі інститут працював 1944 – 1947 р.

У 1947 р. Харківський гірсько-індустріальний інститут було перетворено на Харківський гірський інститут мінвузу СРСР.

У ХГІ було 4 факультети:

Гірський (8 кафедр). Фаху: розробка родовищ корисних копалин; маркшейдерська справа

Шахтобудівельний (6 кафедр). Фах: будівництво гірських підприємств.

Гірсько-електромеханічний (11 кафедр). Фаху: гірська електромеханіка; гірські машини; збагачення корисних копалин.

Промислового транспорту (4 кафедри). Фах: промисловий транспорт.

ХГІ був п’ятим гірським вузом у СРСР і другим в Україні (Московський, Ленінградський, Свердловський, Дніпропетровський, Харківський). Директорами ХГІ працювали: доц. Лукин Г.Г., Коржик М.В., Ємельянов Д.С. до 1962 р. у складі ХГІ працювало 4 загальнотехничних факультету (у Харкові, Бєлгороді, Конотопі, Кадіївці), де навчалося 1803 студента. Усього ж в інституті було цього року біля 5000 студентів. Заняття проводили: проф. Остащенко-Кудрявцев Б.П., Іванченко Е.Я., Нестеров П.П., Левін Б.Я. і ін.

За час діяльності у ХГІ підготовлено понад 6 000 спеціалістів для гірської промисловості країни і 9 закордонних держав (Китаю, Польщі, Угорщини, Чехословаччини, Румунії, Болгарії, Монголії, Кореї, В’єтнаму). Багато випускників інституту стали значними керівниками виробництва, науки, педагогіки, ученими: Академік Свірідов В.В., професора Глушко М.В., Віводін Ю.М., Єфімов А.Н., Салига В.І., і ін.

Науково-дослідна робота (НІР) в інституті особливо активно проходила після 1955 року. Загальний обсяг її виріс від 150 тис. руб до 6 млн. руб у 1961 році.

У 1957 році були створені наукові лабораторії під керівництвом проф. Іванченко Е.Я., Нестерова П.П., доц. Карпухіна В.Д. Поширилась участь у НІР студентів у 1962 р. – 450 чоловік об’єднували 20 студентських наукових кружків. ХГІ був пов’язаний із науковими заснуваннями і виробництвом Москви, Ленінграда, Києва, Донецька, Луганська, Казахстану, а також Китаю, Польщі і Чехословаччини.

ХІГМАОТ (1962 – 1966). У 1962 році ХГІ перетворений у Харківський інститут машинобудування, автоматики й обчислювальної техніки. ХІГМАОТ містив 3 факультети:

Автоматизація виробничих процесів у гірській промисловості. З спеціалізацією:

– автоматизація процесів у гірській промисловості;

– автоматизація виробничих процесів на збагачувальних фабриках;

– автоматика і телемеханіка.

Радіотехнічний. З спеціалізацією:

– математичні і лічильно-вирішальні прилади та устрої;

– промислова електроніка;

– радіотехніка;

– конструювання і технологія виробництва радіоапаратури.

Гірського машинобудування. З спеціалізацією:

– гірські машини;

– машини та обладнання нафтових і газових промислів.

У 1963 році в інституті був створений факультет Обчислювальної техніки, а в серпні 1964 року в інституті навчалося 5845 студентів, у тому числі на денному відділенні – 2525 чоловік, а в 1965 р. – 7687 чоловік, серед них на денному відділенні 3438 чоловік.

Вже в 1962 році було створено 12 нових кафедр і 38 навчальних лабораторій. Ректором інституту був проф. Терещенко А. І., а деканами факультетів – доц. Литвиненко Е.А, Кукуш В.Д., Гордиенко О.Н., Тиховидов Б.Д., Храбров Н.І. Великий внесок у перетворення інституту внесли вчені ХГІ і академіки, що прийшли з інших вузів, Рвачев В.Л., Шестопалов В.П., проф. Кукуш В.Д., Прошкин Е.Г., Лагутин М.Ф., доценти Червов В.Г., Толстов В.В., Губернаторов О.І., Дорохов А.П., Волков А.А., Грецков В.Л., Трушлевич І.В., Трубецков Л.В. Особливу активність у цьому проявив проф. Іванченко Е.Я. і сформована ним наукова школа. З їхньої ініціативи з 1957 р. вперше в СРСР почали підготування фахівців з автоматики..

При ХІГМАОТі працювали 3 загальнотехнічні факультети: Харківський, Конотопський, Білгородський.

Науково-дослідна робота велася по 91 держбюджетних і 82 господарчо-договорних темах.

За підсумками 1962 року було опубліковано 2 монографії, 51 наукова стаття і 2 збірника наукових статей, отримано 9 авторських посвідчень. До 1952 р. відбулося укрупнення наукової тематики: замість 73 у 1962 році до 95 у 1965 році, із котрих 13 найважливіших тим: 3 союзного призначення, 4 республіканського і 6 відомчих. У НІР брало участь 132 викладача, 263 наукових співробітника, 33 аспіранта, 221 студент. За час своєї діяльності (1962 – 1966 р.) ХІГМАОТ підготував 2443 інженера по фахах: радіоелектроніки, автоматики, обчислювального техніки й електронних приладів.

ХІРЕ (1966 – 1993). У 1966 році ХІГМАОТ перейменований у Харківський інститут радіоелектроніки (ХІРЕ). До складу інституту входили факультети:

У 1966 році:

– автоматики (7 кафедр);

– обчислювальної техніки (8 кафедр);

– радіотехнічний (6 кафедр);

– радіофізичний (6 кафедр);

– електроніки (6 кафедр);

– гірського машинобудування (3 кафедри).

У 1972 році:

– систем керування (7 кафедр);

– конструювання радіоапаратури (10 кафедр);

– радіотехнічний (6 кафедр);

– обчислювальної техніки (7 кафедр);

– електроніки (6 кафедр).

До початку 70-х років ХІРЕ готував інженерів по 7-ми фахах:

0606 – автоматики і телемеханіки;

0608 – математичні й обчислювально-вирішальні устрої;

0611 – електронні прилади;

0612 – промислова електроніка;

0704 – радіофізика й електроніка;

0701 – радіотехніка;

0705 – конструювання і технологія виробництва радіоапаратури.

Підготовка велася за денною, вечірньою, заочною формами навчання. До кінця 1971 року вели підготовку молодих спеціалістів 457 викладачів, у тому числі 11 докторів, професорів і 141 кандидатів наук.

У 1981 році указом президії верховної ради СРСР: "За заслуги в підготуванні кваліфікованих спеціалістів і розвитку наукових досліджень" Харківський інститут радіоелектроніки був нагороджений орденом трудового червоного стяга. У 1982 році Харківському інституту радіоелектроніки було привласнене ім’я радянського ученого конструктора в галузі ракетно-космічної техніки, академіка, двічі героя соціалістичної праці Янгеля Михайла Кузьмича.

У 1993 році Харківський інститут радіоелектроніки перетворено у Харківський Державний Технічний Університет Радіоелектроніки, якому згодом було надано статус Національного.

1.1.2 Структура університету

Харківський національний університет радіоелектроніки об’єднує факультети і кафедри, які здійснюють підготовку фахівців і наукові дослідження за напрямками: комп’ютерні науки, комп’ютерна інженерія, комп’ютеризовані системи, автоматика та управління, прикладна математика, економіка і підприємництво, видавничо-поліграфічна справа, інформаційна безпека, радіотехніка, телекомунікації, метрологія, стандартизація і сертифікація, електронні апарати, електроніка, лазерна та оптоелектронна техніка за 29 спеціальностями за денною формою навчання.

Факультети і спеціальності:

Комп’ютерних наук

Інформаційні управляючі системи та технології

Інформаційні технології проектування

Програмне забезпечення автоматизованих систем

Інтелектуальні системи прийняття рішень

Комп’ютеризовані технології та системи видавничо-поліграфічних виробництв

Комп’ютерної інженерії і управління

Комп’ютерні системи та мережі

Системне програмування

Спеціалізовані комп’ютерні системи

Системи управління і автоматики

Гнучкі комп’ютеризовані системи та робототехніка

Захист інформації з обмеженим доступом та автоматизація її обробки

Прикладна математика і менеджмент

Інформатика

Прикладна математика

Системний аналіз та управління

Економічна кібернетика

Радіотехнічний

Радіотехніка

Апаратура радіозв’язку, радіомовлення і телебачення

Радіотехнічні пристрої, системи та комплекси

Телекомунікацій та вимірювальної техніки

Метрологія та вимірювальна техніка

Інформаційні мережі зв’язку

Телекомунікаційні системи та мережі

Електронних апаратів

Виробництво електронних засобів

Біотехнічні й медичні апарати та системи

Технології та засоби телекомунікацій

Побутова електронна апаратура

Електронної техніки

Електронні прилади та пристрої

Фізична та біомедична електроніка

Лазери та оптоелектронна техніка

Мікроелектроніка і напівпровідникові прилади

Факультет заочної форми навчання здійснює підготовку студентів за заочною формою навчання за 12 спеціальностями за напрямами: радіотехніка, телекомунікації, електроніка, електронні апарати, комп’ютерна інженерія, економіка і менеджмент, видавничо-поліграфічна справа.

Факультет післядипломної освіти надає освітні послуги за денною, заочною, дистанційною формами навчання та екстернатом за 13 спеціальностями.

32 кафедри забезпечують навчання студентів з гуманітарних, фундаментальних, загально-інженерних і спеціальних дисциплін, є центрами навчальної методичної та науково-дослідної роботи.

До факультету комп'ютерних наук (КН) належать такі кафедри:

· Інформаційні управляючі системи (ІУС)

· Системотехники (СТ)

· Програмне забезпечення ЕОМ (ПЗ ЕОМ)

· Штучного інтелекту (ШІ)

· Українознавства (Укр)

До факультету комп'ютерної інженерії та управління (КIУ):

· Електронно-обчислювальних машин (ЕОМ)

· Автоматизація проектування обчислювальної техніки (АПОТ)

· Безпека інформаційних технологій (БІТ)

· Філософії

До факультету прикладної математики та менеджменту (ПММ):

· Прикладної математики (ПМ)

· Інформатики (ІНФ)

· Економіки

· Вищої математики (ВМ)

· Соціальної інформатики (СІ)

До радіотехнічного факультету (РТ):

· Радіоелектронних систем (РEС)

· Основ радіотехніки (ОРТ)

· Іноземної мови

До факультету телекомунікацій та вимірювальної техніки (ТКВТ):

· Телекомунікаційні системи та мережі (ТCС)

· Інформаційні мережі зв'язку (MЗ)

· Метрологія та вимірювальна техніка (МВТ)

До факультету електронних апаратів (EА):

· Проектування та експлуатація електронних апаратів (ПЕЕА)

· Технології та автоматизації виробництва радіоелектронних засобів та електронно-обчислювальних засобів (ТАПР)

· Інженерно - комп'ютерної графіки (ІКГ)

· Фізики

· Охорони праці (ОП)

До факультету електротехніки (EТ):

· Мікроелектроніки, електронних приладів та устроїв (МEПУ)

· Фізичних основ електронної техніки (ФОEТ)

· Біомедичніх електронних устроїв та систем (БМE)

· Фізичного виховання

Навчально-методичне управління забезпечує організацію, планування, контроль і аналіз та подальше удосконалення навчального процесу.

Управління міжнародного співробітництва, зовнішніх зв’язків і маркетингу проводить, організовує і координує роботу навчально-наукових підрозділів університету за питань навчання іноземних громадян, міжнародного співробітництва, здійснення міжнародних наукових програм.

Центр технологій дистанційного навчання здійснює дослідження і розробку новітніх комп’ютеризованих технологій дистанційного навчання та їх впровадження в навчальний процес. Інформаційно-обчислювальний центр забезпечує навчальний процес і наукові дослідження сучасними засобами обчислювальної техніки, локальними та розподіленими мережними сервісами.

Учбово-виробничий видавничо-поліграфічний центр здійснює випуск навчальної, навчально-методичної, наукової, рекламної та іншої видавничої продукції та є базою практичної підготовки студентів напряму "Видавничо-поліграфічна справа".

Навчально-технічний телевізійний центр здійснює створення й реалізацію навчальних, наукових, розважальних, рекламних теле- і радіопрограм та продуктів.

Бібліотека забезпечує студентів і працівників університету навчальною, науково-методичною й науково-технічною літературою та інформацією в друкованому та електронному вигляді.

Науково-дослідна частина здійснює організацію наукової діяльності в університеті, проведення наукових конференцій, семінарів, виставок та забезпечує виконання науково-дослідних, проектно-конструкторських, науково-виробничих робіт, захист інтелектуальної власності, координує роботу наукових підрозділів університету.

Відділ аспірантури і докторантури здійснює підготовку докторів наук за 13 спеціальностями, кандидатів наук за 26 спеціальностями.

Центр довузівської підготовки забезпечує довузівську підготовку і професійну орієнтацію учнівської молоді за денною, вечірньою і заочною формами навчання через організацію підготовчих курсів, позашкільних гуртків та секцій.

Підготовчий факультет іноземних громадян здійснює підготовку іноземних громадян для їх подальшого навчання у вищих навчальних закладах України.

Бібліотека ХНУРЕ є навчальним, науковим, інформаційним та культурно-освітнім підрозділом університету.

Сьогодні фонд бібліотеки складає більше 750 тис. примірників книг, журналів, дисертацій, е-видань, CD-ROM, DVD-ROM на 10 іноземних мовах. На 3 абонементах і в 4 читальних залах обслуговується більш як 27000 читачів. Щодня бібліотеку відвідують 1200 чоловік. Поліпшуються умови самостійної роботи студентів з літературою, особливо з е-виданнями з фонду "Електронної бібліотеки", попрацювати з якими тепер можна в електронному читальному залі. Там же представлені три основні бази даних бібліотеки (електронний каталог з 1994 р., електронна картотека "Праці вчених ХНУРЕ", картотека періодичних видань), що містять більш 20000 записів. Загальний електронний ресурс бібліотеки складає більш 100 Гб. Завдяки грантам МФ "Відродження" бібліотека на сьогоднішній день може дати можливість читачам користуватися 5 базами на CD-ROM і DVD-ROM і базами в режимі "он-лайн". Бібліотека є учасником міжнародного проекту INTAS з доступу до повнотекстових наукових журналів, муніципального проекту зведеного каталогу книг бібліотек Харківського регіону, а також корпоративного проекту зведеного каталогу періодики.

1.1.3 Основні права та обов’язки співробітників, аспірантів і студентів університету

Студенти та аспіранти мають право:

- обирати та бути обраними до Вченої Ради університету /Ради факультету/;

- укладати контракт з університетом і підприємством на індивідуальні умови навчання та працевлаштування;

- брати участь через профспілку організацію в обговоренні та вирішенні важливих питань діяльності університету /факультету/;

- користуватися приміщенням, обладнанням, бібліотекою, учбовими та спортивними спорудами;

- визначати за домовленістю з деканатами ряд дисциплін навчання в межах, встановлених учбовим планом, вчитися за індивідуальними графіками та планами, відвідувати додатково будь-які учбові заняття, що проводяться в університеті;

- одержувати направлення на навчання, стажування до інших навчальних закладів, у тому числі и за кордон за рекомендацією Вченої Ради;

- брати участь у науково-дослідній роботі;

- вільного відвідування лекцій, починаючи з третього курсу;

- працювати за сумісництвом як в університеті, так і в інших організаціях та закладах.

Загальні обов’язки співробітників і студентів:

- працювати чесно і добросовісно, дотримуватися учбового режиму, вимог статуту університету та правил внутрішнього розпорядку, своєчасно і точно виконувати розпорядження адміністрації, використовувати весь робочий час для продуктивної праці, утримуватися від дій, що заважають іншим працівникам виконувати їхні трудові обов’язки;

- суворо зберігати державні та службові секрети /таємниці/;

- дотримуватися вимог з охорони праці, техніки безпеки виробничої санітарії, гігієни праці и протипожежної безпеки, що передбачені відповідними правилами та інструкціями, працювати у спецодязі, спецвзутті, користуватися необхідними засобами індивідуального захисту;

- вживати заходів до негайного усунення причин та умов, які перешкоджають чи заважають нормальній роботі /простій, аварія/, та негайно повідомити про те, що трапилося, адміністрацію;

- дотримуватися встановленого порядку зберігання матеріальних цінностей і документів;

- берегти та зміцнювати державну і суспільну власність, ефективно використовувати обладнання, дбайливо ставитися до інструментів, вимірювальних приладів, навчального приладдя, спецодягу та інших речей, які даються в користування працівникам, економно та раціонально витрачати сировину, матеріали, енергію, паливо та інші матеріальні ресурси;

- виховувати у студентів бережливе ставлення до майна університету;

- поводити себе гідно, систематично підвищувати свою ділову /виробничу/ кваліфікацію.

Студенти університету зобов’язані:

- систематично і глибоко оволодіти теоретичними знаннями та практичними навичками з обраної спеціальності;

- підвищувати свій науковий і культурний рівень, брати активну участь у суспільному житті колективу університету;

- набувати навичок організаційної та виховної роботи;

- відвідувати обов’язкові учбові заняття та виконувати в установлені терміни всі види занять, передбачені навчальним планом і програми;

- брати активну участь у суспільно корисних заходах;

- з нетерпінням ? ставитися до недоліків, займати активну життєву і громадянську позицію;

- виконувати правила внутрішнього розпорядку університету та студентського гуртожитку;

- брати участь у пропаганді наукових знань, а також у громадських заходах, які проводяться університетом серед населення;

- доводити до відома при нез’явленні з поважної причини не пізніше наступного дня декана факультету і в перший день присутності в університеті подати дані про причини пропускання занять. /У разі хвороби студент подає декану факультету довідку установленого зразка відповідного лікувального закладу/;

- підводитися при вході керівників вузу, факультету та викладацького составу в аудиторію і виході з неї;

- дбайливо та акуратно ставитися до державної і суспільної власності /інвентар, учбове приладдя, книжки, прилади тощо/;

- бути дисциплінованими і охайними як в університеті, так і на вулиці та у громадських місцях;

- підтримувати належну чистоту і порядок в усіх учбових та учбово-виробничих примушеннях.

Заохочення за успіхи в роботі та навчанні

За успіхи у навчанні, активну участь у науково-дослідній роботі та громадському житті університету для студентів, аспірантів, слухачів підготовчого відділення запроваджуються такі заходи заохочення:

оголошення Подяки;

нагородження грамотами;

нагородження цінними подарунками;

видача Премії.

Заохочення оголошується наказам ректора за погодженням з профкомом студентів і доводяться до відома студентів групи, факультету на зборах. Виписка з наказу про заохочення зберігається в особовій справі студента.

Відповідальність за порушення трудової та учбової дисципліни.

Порушення трудової та учбової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання з вини працівника, студента, аспіранта чи слухача покладених на нього обов’язків спричиняє застосування заходів дисциплінарного або громадського впливу, а також застосування інших заходів, передбачених діючим законодавством.

За порушення трудової та учбової дисципліни і правил внутрішнього розпорядку адміністрація університету застосовує дисциплінарні стягнення:

догану;

звільнення /відрахування/.

1.2 Кваліфікаційні вимоги до бакалавра та магістра, структура навчального плану бакалаврату напряму 0927 „Видавничо-поліграфічна справа”

Читайте також:

1. ACCESS. СТВОРЕННЯ ЗВІТІВ
2. ACCESS. СТВОРЕННЯ ФОРМ
3. А. Створення власної папки.
4. Автоматичне і ручне створення об’єктів.
5. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
6. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
7. АЛГОРИТМ СТВОРЕННЯ БРЕНДУ
8. Алгоритм створення тренінгової програми
9. Безкласова адресація та створення підмереж.
10. Біблійні теми та історія раннього християнства у драмах Лесі Українки
11. Болонська конвенція як засіб створення зони європейської вищої освіти.
12. ВИЗНАЧЕННЯ, ПОНЯТТЯ І КОРОТКА ІСТОРІЯ.

Переглядів: 807