Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ДО ПРОБЛЕМИ ОБ’ЄКТНИХ ВІДНОШЕНЬ У ПСИХОЛОГІЇ

 

Проблема об’єктних відношень розкрита у психоаналізі Дж. Боулбі [1], Д. Віннікотта [див: 8], О. Кернберга [див: 8], М. Кляйн [4], Г. Кохута [див: 3], Р. Спіца [див: 4], З. Фрейда [10], та ін. Дослідники пов’язують феномен об’єктних відношень із травмівними переживаннями дитинства, зокрема проходженням суб’єктом едіпової та доедіпової стадії розвитку. У філософській енциклопедії об’єктні відношення окреслено як: «погляд особою на структуру дійсності, систему взаємозв’язків речей та явищ, які існують незалежно від уявлень людини» [11, 122] «відображення взаємозв’язків об’єктів між собою» [7, 235]. У психоаналітичному словнику об’єктне відношення окреслено як: «відношення суб’єкта до оточуючого світу, людей, речей, що базується на сприйнятті реальних або уявних об’єктів та можливих способів взаємодії з ними» [6, 56]; «спосіб сприйняття реальності, як основи для формування емоційного та когнітивного досвіду особистості, послідовність взаємодії з оточуючими людьми» [5, 68]. Отже стверджується, що об’єктні відношення формуються під впливом способів сприйняття суб’єктом світу; адекватних або неадекватних реакцій оточуючих людей; форм психологічного захисту; які виникають у ранньому дитинстві та виявляються в дорослому віці. Для об’єктних відношень характерні певні автоматизми, стереотипи, що виявляються у ригідних формах поведінки і в реальному житті суб’єктом повністю не усвідомлюються.

Коротко окреслимо розуміння феномену об’єктних відношень у дослідженнях Дж. Боулбі [1], Ж. Бодріяра [див: 8], Д. Віннікотта [див: 8], А. Грінсона [див: 2], М. Кляйн [4], З. Фрейда [10], та ін. Дослідники зазначають, що об’єктні відношення формується в едіпів або доедіпів період та підкорюються закону «вимушеного повторення». Так З. Фрейд зазначав, що суб'єкт формує для себе шаблони або патерни поведінки які задають тенденцію перенесення на актуальні стосунки. Дослідник наголошує на деструктивному впливові едіпової ситуації на психіку суб’єкта, яка зумовлює блокування вираження енергії лібідо. Він писав: «біль, яка наноситься первинною ситуацією (едіповою) фіксується та примушує суб’єкта до неусвідомлених порухів» [10, 111]. З. Фрейд зазначає, що об’єктні відношення пов’язані з механізмом «вимушеного повторення», яке зумовлює неусвідомлене «занурення» суб’єкта у переживання травмівної події, що призводить до страждань але водночас реалізує витіснені потреби та приносить задоволення [10]. Отже, зародження об’єктних відношень пов’язано з едіпової ситуацією, в якій формуються патерни, шаблони поведінки, які зумовлюють дезадаптивну поведінку суб’єкта. Об’єктні відношення також пов’язуються із механізмом вимушеного повторення, принципом реальності та задоволення.

Взаємозв’язок об’єктних відношень та механізму «вимушеного повторення» констатують Ж. Бодріяром [8], А. Гринсоном [2], О. Феніхелем [див: 2]. Дослідники стверджують, що об’єктні відношення формуються в едіпів період та їх вияв пов’язаний з фіксацією на драматичному досвіді дитинства. Ж. Бодріяр зазначає, що «об’єктні відношення знаходять вияв у вимушеному повторенні, яке відтворює з минулого ті переживання, які не були задоволеними в минулому» [8, 39.]. Подібне твердження знаходиться у А. Гринсона, який наголошує, що суб’єкт схильний повторювати власне минуле у міжособистісних стосунках. Таке повторення спрямоване на задоволення фрустрованих в минулому (в едіпів період) потреб, що відбувається шляхом проектування на оточуючих людей власних очікувань, які пов’язані з лібідним об’єктом [див: 2]. Близької позиції дотримується О. Феніхель, який відзначав, що суб'єкт неусвідомлено шукає повторення травмуючої ситуації, що відбувається за допомогою перенесення на актуальну ситуацію. Дослідник пише: «Я суб'єкта несвідомо потребує повторення травми для позбавлення від внутрішньої напруги, але таке повторення лише актуалізує цю напругу, що зумовлює хибне коло» [див: 2, с. 32], та постійну втрату енергії. Отже, суб’єкт неусвідомлено повторює витіснені переживання дитинства, що виявляється у перенесенні власних очікувань, прагнень на оточуючих людей. Об’єктні відношення тісно пов’язані з механізмом вимушеного повторення драм дитинства адже енергія, що була блокована в едіпальний період, створює внутрішню напругу та зумовлює неусвідомлені дії суб’єкта задля її реалізації у міжособистісних стосунках.

Торкаючись проблеми об’єктних відношень, М. Кляйн [4] та М. Балінт [див: 6] наголошують на доедіпальному періоді їхнього формування, вказуючи на взаємозв’язок досліджуваного феномену з внутрішньою суперечністю психіки. М. Кляйн наголошує на важливості відчуття любові у дитячо-батьківських стосунках та зародження амбівалентності почуттів до лібідного об’єкта. Дослідниця окреслює процес формування об’єктних відношень: ″Частини тіла матері, незалежно від їхніх особливостей, піддаються інтроекції та проекції з боку дитини і тим самим набувають характеристик об’єктності. Об’єкт, незалежно від валентності – ″хороший″ чи ″поганий″, – наділений фантазмічною владою, схожою до влади людини: ″погана мати″ – карає, переслідує″; ″хороша мати″ – ніжить, захищає″ [4, с. 564]. М. Кляйн наголошує, що якості ″хороший″ чи ″поганий″ приписуються об’єкту не лише тому, що вони приносять задоволення або фрустрацію, але й тому, що на них проектуються лібідні, або, навпаки, руйнівно-мортідні потяги [4]. Близької позиції дотримується М. Балінт, стверджуючи, що формування об’єктних відношень ідентичне розвитку любові, вони структурують психічний розвиток особи. Дослідник стверджує: «об’єктні відношення, виявляються у залежності від зовнішнього об’єкту, що об’єктивують при будь якій аналітичній терапії» [див: 6, 221]. М. Балінт пояснював актуалізацію об’єктних відношень фіксацією на взаєминах з лібідним об’єктом, що зумовлене «браком вияву любові між дитиною та лібідними об’єктами»… «розумінням дитиною відмови у піклуванні про неї оточуючого світу» [див: 6, 54]. Дослідник пов’язував об’єктні відношення з «пасивною об’єктною любов’ю», яка базується на амбіваленості почуттів відносно лібідного об’єкту [див: 6], та обумовлює суперечливе ставлення до об’єкту любові. Таким чином, об’єктні відношення пов’язані з травмуючими переживаннями дитинства та виконують психотерапевтичну функцію (позбавлення від відчуття меншовартості, образи, тривоги тощо). Для об’єктних відношень характерна амбівалентність почуттів, що було властиве у батьківських стосунках, а з тим і переноситься на партнерські взаємини.

Ряд дослідників Д. Віннікотт [див: 8], М. Ейнсворт [див: 4], Дж. Боулбі [1], В. Фалберг [див: 8] пов’язують формування об’єктних відношень із порушенням материнського ставлення, що призводить до актуалізації деструктивних тенденцій. Так Д. Віннікот стверджує, що об’єктні відношення зароджуються в немовлячий період; при цьому найтурботливіша мати нездатна виправдати очікування дитини. Дослідник зазначав, що валентність об’єктних відношень залежить від здатності матері ефективно «дзеркалити», що надалі знаходить вираження в перенесеннях на оточуючих людей [див: 8]. Подібне тлумачення феномену об’єктних відношень знайшло вираження у дослідженнях В. Фалберг, котрий наголосив, що прив’язаність дитини до батьків дає можливість сформувати позитивне відношення до оточуючого світу [див: 8]. Дж. Боулбі також наголошував на важливості прив’язаності дитини до батьків, що забезпечує стабільність довготривалих стосунків з оточуючими людьми та адекватний розвиток ідентичності. Дослідник стверджує, що емоційна глухота та психологічна відстороненість матері можуть породжувати деструкції психічного розвитку дитини [1]. Близької позиції дотримується М. Ейнсворт стверджуючи, що втрата емоційних зв’язків дитини з матір’ю обумовлює формування негативних об’єктних відношень. Дослідниця вводить поняття ″порушення материнського ставлення″, яке характеризує роз’єднання спілкування матері з дитиною і виражається в авториторизмі, відстороненні, гіперопіці, інфантилізації дитини, що фруcтрує її потреби [див: 4]. Отже, об’єктні відношення пов’язані з динамікою енергії, здатністю лібідних об’єктів відчувати та реалізувати потреби дитини. Прояв емпатії, любові батьків сприяє формуванню позитивного сприйняття суб’єктом оточуючого світу, та навпаки емоційна черствість, агресія, призводить до блокування внутрішнього потенціалу особи та виникнення деструкцій психіки.

У контексті заявленої теми статті, зупинимося на розумінні сутності об’єктних відношень в психодинамічному підході, що розробляється у науковій школі академіка Т. С. Яценко. В основу психодинамічної теорії покладено розуміння єдності свідомої і несвідомої сфер психіки, динамічний взаємозв'язок між свідомим і несвідомим в суперечності їх тенденцій. Цілісність психічного представляється в його суперечливій суті, що нівелюється суб'єктивною інтеграцією психіки та це виражається у відступах суб’єкта від об’єктивної реальності. Психодіагностика в межах методу активного соціально-психологічного навчання має процесуальний характер, тобто вона є багаторівневою, дозованою і процесуально тривалою упродовж усіх занять. Навчальний ефект у процесі глибинно-психологічного пізнання має опосередкований характер та досягається шляхом змін на латентному рівні. Об’єктивування змісту несвідомого здійснюється за допомогою вербальних та невербальних методів (комплексу тематичних малюнків, неавторських малюнків предметних моделей, психодраматичних методів та ін.) [12]

Розроблена Т. С. Яценко в межах психодинамічної теорії «Модель внутрішньої динаміки психіки» (рис. 1) доповнює структуру психіки по вертикалі (за З. Фрейдом) лінійними взаємозалежностями, що дозволяє розкрити її функціонування в єдності суперечливих тенденцій та дослідити вплив об’єктних відношень на психіку суб’єкта. У психодинамічному підході Т. С. Яценко, психіка представлена в трьох аспектах: динамічному, енергетичному та структурному. Динамічний аспект презентований через взаємозв’язок свідомого та несвідомого; енергетичний – через різноспрямованість енергій лібідо і мортідо; структурний – через лінійні взаємозалежності, що доповнюють структуру психіки за Фрейдом. «Модель» (див. рис. 1) ілюструє внутрішню суперечність психіки, яка зумовлена тяжінням до минулого досвіду (в дитинство) і до соціальних успіхів (у майбутнє) та поєднання цих суперечливих тенденції в їх співіснуванні, без взаємного нівелювання.


Читайте також:

  1. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
  2. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  3. Аграрні проблеми в працях письменників аграрників.
  4. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
  5. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
  6. Актуальні проблеми біоетики
  7. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
  8. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
  9. Актуальність проблеми.
  10. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми
  11. Базові (головні, стратегічні) психологічні проблеми управління.
  12. Базові принципи психології спорту.




Переглядів: 1417

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
РОЛЬ ПСИХОКОРЕКЦІЙНОГО ДІАЛОГУ В ПСИХОАНАЛІТИЧНІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КОМПЛЕКСУ ТЕМАТИЧНИХ ПСИХОМАЛЮНКІВ | Психодинамічна методологія як необхідна передумова психодіагностики дисфункцій психіки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.