• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція 2.

Нормативні вимоги до дорожних транспортних засобів

згідно ДСТУ 3649-2010.

Основні терміни та визначення. Експлуатаційні вимоги та методи контролю світлових приладів, рульового керування, шин та коліс, гальмівної системи, склоочисників та склоомивачів вітрового скла, двигуна та його системи.

2.1. Основні терміни та визначення.Автомобіль–колісний транспортний засіб (КТЗ), який урухомлюється джерелом енергії, має не менше ніж 4 колеса, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт.

Автобус – автомобіль із кількістю місць для сидіння більше дев’яти з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки

Вихідна вісь зовнішнього світлового приладу– характерна вісь, визначена підприємством-виробником зовнішнього світлового приладу як така, що є орієнтиром для кутів поля під час фотометричних вимірювань та у разі встановлення цього приладу на КТЗ. Вона водночас є паралельною до опорної поверхні та до поздовжньої площини симетрії КТЗ

Вихідний центр зовнішнього світлового приладу – точка перетину вихідної осі з вихідною поверхнею зовнішнього світлового приладу, зазначена підприємством-виробником цього приладу

Вогонь (фара, ліхтар) – пристрій, призначений для освітлення дороги або подавання світлового сигналу іншим учасникам дорожнього руху. Ліхтарі освітлення заднього номерного знака і світловідбивальні пристрої також розглядають як вогні.

Гальмівний шлях– відстань, що проходить КТЗ під час екстреного гальмування з моменту здійснення впливу на орган керування гальмівною системою до моменту його зупинення.

Зносостійка гальмівна система (система сповільнення)– додаткова система гальмування, здатна забезпечувати та підтримувати ефект гальмування протягом тривалого періоду часу без значного погіршення експлуатаційних характеристик (ДСТУ UN/ECE R 13-09 )

Зона огляду з місця водія вперед– зона огляду через переднє і бокові стекла кабіни, яка обмежена кутом зору водія, що дорівнює 180^о у горизонтальній площині, у разі напрямлення лінії зору з місця водія паралельно

середній поздовжній площині КТЗ

Колісний транспортний засіб– транспортний засіб, призначений для руху безрейковими дорогами, за допомогою якого перевозять людей і (або) вантажі, а також перевозять і приводять у дію під час руху чи на місці встановлене на ньому обладнання чи механізми для виконання спеціальних робочих функцій, допущений до участі в дорожньому русі.

Максимальна маса КТЗ – технічно допустима максимальна маса, вказана підприємством-виробником (ця маса може бути більше допустимої «максимальної маси», що зазначається національними компетентними органами).

Порожня маса КТЗ (маса порожнього КТЗ)– КТЗ спорядженої маси з навантагою (75 ± 15) кг на місце для сидіння водія (людина або вантаж)

Причіп (напівпричіп)– колісний транспортний засіб без власного джерела енергії, що забезпечує його самостійний рух, призначений для руху лише разом з автомобілем.

Споряджена маса КТЗ (маса спорядженого КТЗ)– маса КТЗ без водія, пасажирів, обслуговувального персоналу та вантажу, враховуючи массу палива, охолоджувальної рідини, оливи, інших експлуатаційних рідин і, за потреби, запасного колеса та інструментів

Сумарний кутовий проміжок рульового керування – сумарний кут, на який повертається рульове колесо під дією нормативного зусилля, що діє у протилежних напрямках, за умови відсутності повороту керованих коліс КТЗ.

Тривалість задіювання органа керування робочої гальмівної системи – проміжок часу від початку гальмування (моменту прикладання зусилля на орган керування) до моменту, коли зусилля на органі керування набуває усталеного значення.

Тривалість спрацьовування гальмівної системи– проміжок часу від початку гальмування до моменту, в який сповільнення (гальмівна сила КТЗ) набуває усталеного значення.

Тривалість спрацьовування гальмівної системи на стенді – проміжок часу від початку гальмування до моменту, коли гальмівна сила колеса КТЗ набуває усталеного значення або відбувається його блокування на роликах стенда.

Усталене значення (сили, сповільнення, тиску)– середнє значення величини, яка змінюється в межах ± 5 % в інтервалі часу не менше ніж 1 с

Фари типу світлорозподілу R, C, CR – фари з лампами розжарювання дальнього R та ближнього С світла і дворежимні фари

(ближнього та дальнього світла) CR

Фари типу світлорозподілу НR, НC, НCR– фари з галогенними джерелами дальнього НR та ближнього НС світла і дворежимні фари

(ближнього та дальнього світла) НCR

Фари типу світлорозподілу DR, DC, DCR– фари з газорозрядними джерелами дальнього DR та ближнього DС світла і дворежимні фари (ближнього та дальнього світла) DCR

«Холодний» гальмівний механізм – гальмівний механізм, у якого температура деталей, пов’язаних із поверхнями тертя, не перевищує 100 ^оС

2.2. Загальні вимоги до КТЗ. Зміну конструкції КТЗ необхідно проводити відповідно до порядку встановленого законодавством. При переобладнанні в автобус для перевезення дітей чи інвалідів, перевезення небезпечних вантажів, самоскид, цистерну для перевезення вогненебезпечних продуктів, броньований автомобіль для інкасаторів КТЗ повинен відповідати вимогам законодавства та НЕ.

Контроль ідентифікаційних даних КТЗ, характеристики використаного обладнання, умови та результати контролювання заносять до протоколу, зразок якого подано у ДСТУ 3649-2010.

Якщо нема іншого обладнання перевірку вимог стандарту, якщо це можливо, здійснюють органолептичним методом без демонтування обладнання встановленого на КТЗ.

Під час проведення державного технічного огляду РГС та СГС перевіряють методом стендових випробовувань. У разі неможливості через конструктивні особливості КТЗ проводити стендові випробовування (наприклад, постійний повний привод, наявність електронних систем, що контролюють обертання кожного з коліс та вибірково їх блокують, на КТЗ установлено шини з шипами) дозволено проводити перевіряння методом дорожніх випробовувань.

2.3. Вимоги до зовнішніх світлових приладів та методи їх перевірки. 2.3.1. Вимиги до ПЗС.Змінювати розміщення, встановлювати додаткові або демонтувати ПЗС можна тоді, коли це передбачено документами на переобладнання КТЗ.

ПЗС повинні бути справними, без тріщин та покриттів, що обмежують їх видимість та зменшують світло пропускання, змінюють силу світла, його розподіл або колір.

На знятих з виробництва КТЗ дозволено використовувати ПЗС від інших КТЗ зі застосуванням вимог ДСТУ UN/ECE R 48-02.

Сигналізатори вмикання світлових приладів повинні бути справними та мати відповідні позначення.

Нижче подано таблицю 2.1 з вказаною кількістью та кольором ПЗС, що повинні бути на КТЗ

Таблиця 2.1

Кількість та колір ПЗС, що повинні бути встановлені на КТЗ

Не обов’язкововстановлювати ліхтарі заднього ходу, бічні покажчики повороту, задні протитуманні ліхтарі, додатковий сигнал гальмування та аварійний сигнал на КТЗ, випуску до 2003 р.

На причепах до вантажних та легкових автомобілів, випуску до 2003 р., не обов’язково встановлювати передні габаритні ліхтарі.

На КТЗ, довжиною більше ніж 6 м, випуску до 2003 р., встановлювати бічні світло відбивальні пристрої нетрикутної форми та бічні габаритні ліхтарі не обов’язково.

Не дозволено застосовувати фари, призначені для експлуатування на дорогах із лівостороннім рухом.

Газорозрядні джерела світла без автоматичного коректора кута нахилу фар і пристроїв для очищання фар використовувати не дозволено.

Початковий кут нахилу променів фар ближнього світла має відповідати значенню, вказаному виробником КТЗ у НЕ або в маркованні безпосередньо поруч із фарами, або на табличці підприємства-виробника.

г) розташування КТЗ лід час контролювання

О — точка перетину вихідної осі фари з контрольним екраном;

Р — для фари, що працює в режимі «ближнє світло» — точка переходу світлотіньової межі з горизонтальної ділянки в похилу, для протитуманної фари або фари, призначеної для експлуатування як під час лівостороннього, так і під час правостороннього руху (у режимі «ближнє світло») — точка, розташована на горизонтальній ділянці світлотіньової межі;

L — відстань до контрольного екрану;

I — зона малої освітленості;

II — зона інтенсивної освітленості.

Рис. 2.1. Початковий кут нахилу променів фар.

Таблиця 2.2.

Значення початкових кутів нахилу променів фар.

Сила світла кожної фари, що працює в режимі «ближнє світло», має відповідати значенням, наведеним у таблиці 2.3.

Таблиця 3

Сила світла кожної фари в режимі «ближнє світло»

Найяскравіша частина світлового пучка фари в режимі «дальнє світло» повинна бути сконцентрована біля точки О, розміщення якої наведено на рис. 2.1.

Сумарна сила світла усіх фар у режимі «дальнє світло», має бути не менше ніж 20 000 кд і не більше ніж 225 000 кд.

Кут нахилу променів протитуманних фар або розташування світлотіньової межі на контрольному екрані повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Значення кута нахилу променів протитуманних фар

Сила світла кожної протитуманної фари, виміряна у точці О (рисунок 1), має бути не більше ніж 625 кд.

Світлові сигнальні вогні.

Габаритні вогні, контурні вогні та знак автопоїзда повинні функціювати у сталому режимі. Ліхтар освітлення заднього номерного знака має вмикатися одночасно з габаритними вогнями та надійно освітлювати поверхню номерного знака.

Сигнали гальмування мають вмикатися під час приведення у дію відповідних органів керування гальмівних систем та функціювати у сталому режимі весь період гальмування.

Ліхтар заднього ходу має вмикатися лише у разі вмикання передачі заднього ходу.

Покажчики поворотів та бічні повторювані покажчиків мають працювати в проблисковому режимі з такими параметрами:

— частота проблисків — (90 ± 30) хв^-1;

— покажчики поворотів, розташовані на одному боці КТЗ, повинні працювати в одній фазі.

Аварійна сигналізація повинна забезпечувати синхронне увімкнення всіх покажчиків повороту та бічних повторювачів у проблисковому режимі.

Задні протитуманні ліхтарі мають вмикатися за умови увімкнення фар ближнього, дальнього світла або протитуманних фар та функціювати у сталому режимі.

Сила світла світлових сигнальних вогнів має відповідати значенням, наведеним у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Сила світла світлових сигнальних вогнів

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 866