Методи перевірки ПЗС.

Візуально перевіряють:

· правильність встановлення світлових приладів, їх стан (наявність тріщин, світло відбивальних або світло поглинальних поверхонь, що змінюють їх силу світла);

· працездатність сигналізаторів, кількість, колір визначають у відповідності до таб. 2.1;

· робота габаритних вогнів;

· сигнал гальмування

· сигнал заднього ходу;

· аварійного сигналу;

· наявність автоматичного коректора кута нахилу газорозрядних джерел світла;

· початковий кут нахилу фар та розташування світлотіньової межі перевіряють так, як показано на рис. 2.1. у відповідності до вимог таб.2.2.

Для забезпечення відстані від нижнього краю видимої поверхні фари до опорної поверхні тиск повітря в пневматичних шинах установлюють згідно з НЕ або, за відсутності НЕ, згідно із загальноприйнятими правилами експлуатування пневматичних шин. Керовані колеса КТЗ та ланки автопоїзда встановлюють у положення, що відповідає прямолінійному руху.

КТЗ має бути у стані порожньої маси, коректор кута нахилу фар (за наявності) приводять у стан, який відповідає початковому нахилу (положення «0»), Майданчик, призначений для проведення контролювання, має бути горизонтальним, рівним, із допустимим відхилом ± 3 мм на 1 м у будь-якому напрямку.

Розташування світлотіньової межі на контрольному екрані (кут нахилу фар) визначають вимірюванням різниці вертикальних координат точок Р та О (рис. 2.1).

Площина контрольного екрана має бути перпендикулярною до площини майданчика, призначеного для проведення контролю, та вихідної осі ПЗС, із допустимим відхилом ± 2 %.

Під час контролювання вказаних параметрів двигун КТЗ має працювати з мінімальною частотою обертання колінчастого вала в режимі холостого ходу.

Силу світла фар, які працюють у режимі «дальнє світло», вимірюють у місці розташування найяскравішої частини світлового пучка.

При використанні фотометричного приладу, який визначає величину освітленості, силу світла обчислюють за формулою:

I = E ∙ L², (2.1)

де I – сила світла, кд;

E – освітленість або одиниця світлового потоку лк;

L – відстань фотометрування (рисунок 1), м.

Нагадаємо, що у системі одиниць СІ:

· 1 кандела (1кд) дорівнює силі світла в заданому напрямі джерела, що випускає монохроматичне випромінювання частотою 540*10¹² Гц, енергетична сила світла якого в цьому напрямі становить 1/683 Вт/ср;

· 1 стерадіан (1 ср) дорівнює тілесному куту з вершиною в центрі сфери, який вирізає на поверхні сфери площу, що дорівнює площі квадрата зі стороною, яка дорівнює радіусу сфери.

Одиниця світлового потоку 1 люмен (лм) дорівнює

1 лм = 1 кд 1 ср. Оскільки , то , а одиниця освітленості 1 люкс (1 лк= ) то

Фотоприймач і ПЗС, що контролюють, мають бути захищені від сторонніх засвічувань. Дозволено наявність сторонніх джерел світла із сумарною силою світла, яка не перевищує 50 % від нормативного значення для ПЗС, що контролюють, але її має бути враховано.

У разі контролювання сили світла покажчиків повороту за результат вимірювань слід брати її максимальну величину.

Частоту блимання покажчиків повороту відповідно до 6.1.7.4 необхідно визначати не менше ніж за 10 проблисками.

Границя допустимої основної похибки має бути не більше ніж, у разі вимірювання:

· лінійних розмірів (абсолютна) ± 0,008 м;

· параметрів часу (абсолютна) ± 0,1 с;

· тиску повітря в шинах (зведена) ± 5,0 %;

· сили світла (зведена) ± 15,0 %.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 2.	\|	ПЕРЕДМОВА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.083 сек.