Тема 3. Найважливіші наукові терміни і поняття

Політологія

Соціологія

Раннім попередником соціологів можна вважати арабського середньовічного автора Ібн Хальдуна. Але сучасна соціологія також починається з XIX ст. в роботах Еміля Дюркгейма, Макса Вебера, Георга Зіммеля та інших вчених. Їх метою було розуміння соціальної структури, зв'язків між соціальними групами, а також розробка засобів від дезінтеграції суспільства і для його раціональної модернізації. Соціологічні дослідження на мікрорівні, розпочаті Зиммелем, стали особливо популярні в американській науці, видними представниками якої є Джордж Герберт Мід, Герберт Блумер і Толкотт Парсонс, основоположник структурного функціоналізму. Серед інших напрямків, що розроблялися в ХХ ст., Можна також відзначити школу Ірвіна Гофмана і теорію раціонального вибору.

Хоча вивчення політики має дуже давні традиції, як сучасна наука політологія з'явилася навіть пізніше багатьох інших суспільних наук. Вона утворилася на стику історії, політичної філософії, етики, політичної економії та інших областей науки і філософії. Крім дослідження політичних феноменів, у політології, як і у етики, є нормативна частина, завдання якої полягає у визначенні характеристик і функцій ідеальної форми уряду.

Ранніми дослідниками політики вважаються Платон, Аристотель, Фукидід, Ксенофонт і навіть Гомер, Гесіод і Еврипід. У Стародавньому Римі видатними знавцями політики були Юлій Цезар, Цицерон, Полібій, Тіт Лівій, Плутарх, Августин, в мусульманських країнах - Омар Хайям, Фірдоусі, Ібн Сіна, Рамбам, Ібн Рушд, У середньовічній Європі - Макіавеллі.

У XIX-ХХ ст. у зв'язку з розвитком ідеології, біхевіоризму і міжнародних відносин в політології з'явилося кілька нових напрямів: теорія виборчої системи, теорія ігор, геополітика / політична географія, політична економія, політична психологія / політична соціологія, теорія державного управління, порівняльний політичний аналіз, теорія конфліктів.

Наукова картина світу та її історичні типи
Науковий метод: історія розвитку
Види наукового методу: теоретичний та емпіричний

Наукова картина світу (скор. НКС) - одне з основоположних понять в природознавстві - особлива форма систематизації знань, якісне узагальнення і світоглядний синтез різних наукових теорій. Будучи цілісною системою уявлень про загальні властивості і закономірності об'єктивного світу, наукова картина світу існує як складна структура, що включає в себе в якості складових частин загальнонаукову картину світу і картини світу окремих наук (фізична, біологічна, геологічна і т. п.). Картини світу окремих наук, у свою чергу, включають в себе відповідні численні концепції - певні способи розуміння і трактування яких-небудь предметів, явищ і процесів об'єктивного світу, що існують в кожній окремій науці

Система переконань, яка стверджує основоположну роль науки як джерела знань і суджень про світ називається сцієнтизм.

У процесі пізнання навколишнього світу у свідомості людини відображаються і закріплюються знання, вміння, навички, типи поведінки та спілкування. Сукупність результатів пізнавальної діяльності людини утворює певну модель (картину світу). В історії людства були створені й існували досить велика кількість найрізноманітніших картин світу, кожна з яких відрізнялася своїм баченням світу і специфічним його поясненням. Однак прогрес уявлень про навколишній світ досягається переважно завдяки науковому пошуку. У наукову картину світу не входять часткові знання про різні властивості конкретних явищ, про деталі самого пізнавального процесу. Наукова картина світу не є сукупністю всіх знань людини про об'єктивний світ, вона являє собою цілісну систему уявлень про загальні властивості, сфери, рівні й закономірностях реальної дійсності.
Наукова картина світу - система уявлень людини про властивості і закономірності дійсності (реально існуючого світу), побудована в результаті узагальнення і синтезу наукових понять і принципів. Використовує науковий мову для позначення об'єктів і явищ матерії.

Наукова картина світу - безліч теорій, що в сукупності описують відомий людині природний світ; це цілісна система уявлень про загальні принципи і закони світобудови. Картина світу - системне утворення, тому її зміну не можна звести ні до жодного одиничного (нехай і самого радикального) відкриття. Мова звичайно йде про цілу серію взаємопов'язаних відкриттів (в фундаментальних науках), які майже завжди супроводжуються радикальною перебудовою методу дослідження, а також значними змінами в самих нормах, критеріях та ідеалах науковості.

Наукова картина світу - особлива форма теоретичного знання, репрезентує предмет дослідження науки на певному етапі її історичного розвитку, за допомогою якої інтегруються й систематизуються конкретні знання, отримані в різних областях наукового пошуку.

Для західної філософії середини 90-х років XX століття відзначалися спроби ввести в арсенал методологічного аналізу нові категоріальні засоби, але разом з тим чіткого розмежування понять «картина світу» і «наукова картина світу» не проведено. У нашій вітчизняній філософсько-методологічній літературі термін «картина світу» застосовується не тільки для позначення світогляду, але і в більш вузькому сенсі - тоді, коли мова заходить про наукову онтологію, тобто ті уявленнях про світ, які є особливим типом наукового теоретичного знання. У цьому значенні наукова картина світу виступає як специфічна форма систематизації наукового знання, що задає бачення предметного світу науки відповідно до певного етапу її функціонування і розвитку.

Також може використовуватися словосполучення природничо-наукова картина світу.

У процесі розвитку науки відбувається постійне оновлення знань, ідей і концепцій, більш ранні уявлення стають окремими випадками нових теорій.

Наукова картина світу - не догма і не абсолютна істина. Наукові уявлення про навколишній світ грунтуються на всій сукупності доведених фактів і встановлених причинно-наслідкових зв'язків, що дозволяє з певним ступенем упевненості робити прогнози про властивості нашого світу, що сприяють розвитку людської цивілізації. Невідповідність результатів перевірки теорії, гіпотези, концепції, виявлення нових фактів - все це змушує переглядати існуючі уявлення і створювати нові, відповідні реальності. У такому розвитку - суть наукового методу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Економіка	\|	Ейнштейнівська революція

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.