• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сутність і структура ринку.

Ринкова рівновага в умовах недосконалої конкуренції.

Взаємодія попиту і пропозиції в умовах досконалої конкуренції.

Еластичність попиту і пропозиції та їх основні види

Сутність закону спадної віддачі

Закон попиту і закон спадної віддачі

Біржа робочої сили.

Фондова і товарна біржі.

Інфраструктура ринку

Структура ринку.

Сутність і структура ринку

Ринкова рівновага та механізм його її досягнення.

Тема: Сутність, структура, механізм ринку і проблеми його розвитку.

Лекція № 6

Основні функції закону вартості

Основними функціями закону вартості є стихійне ре­гулювання пропорцій товарного виробництва (через ко­ливання цін навколо вартості і збільшення випуску то­варів з відхиленням цін вгору від вартості і навпаки), він є рушійною силою розвитку продуктивних сил (товарови­робники, в яких індивідуальні витрати виробництва вищі від суспільно необхідних, намагаються скоротити їх, впро­ваджуючи нову техніку, розширюючи обсяги виробництва та ін.) і основи диференціації товаровиробників (коли ок­ремі товаровиробники не реалізовують товари на ринку внаслідок надмірних витрат виробництва та інших фак­торів, вони банкрутують; інші ще більше збагачуються

Навчальна мета:Дати поняття ринку, його структури та інфраструктури. Показати як взаємодіє попит і пропозиція в умовах конкуренції.

Час:80 хв.

Навчальні питання:

1. 20 хв.

2. 25 хв.

3. 15 хв.

4. 15 хв.

3. Заключна частина – 5 хв.(підсумок лекції, відповіді на запитання).

Матеріально-технічне забезпечення:першоджерела, таблиці, схеми, малюнки.

Джерела і література:

1. Башнянин Г.І., Шевчик Є.С. Політична економія: Навч. посіб. 3-те вид., перероб. і випр. – Львів: "Новий світ– 2000". – 2004. – 480с.

2. Гальчинський А.С. Палкін Ю.І. Основи економічних знань. Київ. "Вища

школа", 1999.

3. Економіка. Навчальний посібник / за ред. доц.. С.Д.Степаненка. – К.: КНЕУ, 2006. – 246с.

4. Крупка М.І, Островерх П.І., Реверчук С.К.. Основи економічної теорії: Під-ручник. – К.:Анка. – 2001. – 344с.

5. Кулішов В.В.. Основи економічної теорії: Підручник для студентів ВНЗ 3-те вид. випр. і доп.. – Львів: "Магнолія 2006" 2007. – 516с.

6. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник. – Київ, "Видавництво центр", "Академія", 2003. – 656с.

7. Основи економічної теорії, (політичний аспект). Київ, "Вища школа", 1999.

План

1.1 Економічний зміст поняття "ринок"

3.1 Економічний зміст закону попиту.

1.1.Економічний зміст поняття «ринок».

Ринок як одна з категорій товарного виробництва у процесі еволюції за­знав істотних кількісно-якісних змін, що не могло не позначитися на його визначенні в останні понад два століття. У працях А. Сміта і Д. Рікардо термін «ринок» не набув чіткого політекономічного визначення, оскільки його відносили до зовнішніх, поверхових явищ ринкової економіки, а тому використовували переважно для ха­рактеристики ринкового попиту.

Першу спробу дати наукове визначення ринку зробив французький економіст О. Курно. На його думку, цей термін позначає «будь-який район, на якому взаємовідносини покупців і продавців вільні, тому ціни на одні й ті самі товари мають тенденцію легко й швидко вирівнюватися». Англійський економіст А. Маршалл стверджував, що «чим досконаліший ринок, тим сильнішою є тен­денція до того, щоб у всіх його пунктах в один і той са­мий час платили за одну й ту саму річ однакову ціну». У підручнику «Економікс» ринок розглядається як «інститут або механізм, який зводить покупців (представників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг». Американський економіст П. Хейне стверджував, що «ринок — це набір взаємозв'язків, або процес конкурентних торгів». Наведені визначення об'єднує те, що всі вони виходять із тлумачення західними науковця­ми предмета економічної науки, тобто без акцентування уваги на вивченні виробничих або економічних відносин. Крім того, не слід обмежувати ринок лише сферою товар­ного обміну, оскільки ринок передбачає грошовий обіг, у тому числі ринок цінних паперів.

У сучасній політичній економії відповідно до предме­та цієї науки на передній план при визначенні сутності ринку виходить система або певна сукупність економіч­них відносин, а також робиться спроба пов'язати його з певними функціями (формування попиту й пропозиції та ціни на товари). Крім того, необхідно з'ясувати основні суб'єкти ринку, між якими виникають і розвиваються такі відносини.

В одних визначеннях такими суб'єктами називають сукупність покупців, у других — виробників і спожива­чів, продавців і покупців, у третіх — домашні господарства, підприємців і уряд, у четвертих — господарюючих суб'єктів. З погляду принципу історизму суб'єктами рин­ку найдоцільніше називати домашні господарства (у тому числі окремих індивідів), різні типи фірм і організацій (насамперед крупні корпорації) та державу (у тому числі наднаціональні органи).

Сучасний ринок — певна сукупність економічних відносин між до­машніми господарствами, різними типами фірм та організацій (насамперед крупними компаніями) і державою (утому числі над­національними органами) з приводу купівлі товарів і послуг у сфе­рі обігу та механізм забезпечення цього процесу відповідно до за­конів товарного виробництва і грошового обігу.

Щоб дати комплексне (або системне) визначення сутності ринку, необхідно з'ясувати його функції. .

Основними функціями ринку є:

1. Ціноутворююча функція. Остаточне визначення вартості товарів і послуг та їх реалізація, перетворення продукту праці на товар.

2. Відтворювальна функція. Забезпечення безперервності процесу суспільно-го відтворення (зокрема зв'язку між виробництвом і споживанням), формува-ння цілісної національної економічної системи та її зв'язку з іншими націона-льними економіками в масштабі світового ринку. З допомогою цієї функції здійснюється оборот сукупного суспільного продукту та його складових час-тин.

3. Спонукаюча функція. Спонукання виробників това­рів і послуг знижувати індивідуальні витрати порівняно із суспільно необхідними, підвищення суспільної корисності товарів і послуг, їх якості та споживчих властивостей.

4. Регулююча функція. Регулюючий вплив на еконо­міку загалом, на пропорції між різними сферами та галу­зями економіки, приведення у відповідність платоспро­можного попиту й пропозиції, нагромадження й спожи­вання та інших пропорцій. Внаслідок цього ринок не знає дефіциту, товарного голоду та інших негативних явищ, властивих командно-адмістративній системі.

5. Контролююча функція. Сприяння контролю спо­живачів за виробництвом, вирівнювання цін.

6. Функція посилення конкуренції між виробниками товарів і послуг у межах окремих країн і світового госпо­дарства.

7. Функція санації. Очищення економічної системи від неефективних і нежиттєздатних підприємств через механізм конкуренції. Це унеможливлює або значно послаблює виробництво заради виробництва, а отже витратний характер економіки.

8. Інформаційна функція. Постійна наявність таких ринкових сигналів, як ціни, ставки за кредит тощо, з допомогою яких можна оперативно вносити зміни у плани господарської діяльності.

Таким чином, ринок слід розглядати як певну сукупність економічних відносин між різними суб'єктами, де відбуваються остаточне визнання й визначення їх вартості та реалізація, завдяки чому посилюється конкуренція між товаровиробниками за зниження витрат виробництва й підвищення суспільної корисності товарів, поліпшується пропорційність розвитку народного господарст­ва, забезпечується безперервність суспільного відтворен­ня й формування цілісної економічної системи, а також здійснюються опосередкований контроль споживачів за виробництвом та санація економічної системи від нее­фективних підприємств. Це позитивні функції ринку, які поєднуються з певною сукупністю його негативних аспектів.

Для ефективного функціонування такого ринку необ­хідні відповідні умови:

1. Реальний плюралізм форм власності та форм гос­подарювання. Якщо виходити з досвіду розвинутих кра­їн Заходу, то для забезпечення такого плюралізму повин­ні існувати індивідуальна приватна власність (заснована як на власній, так і на чужій праці), колективна власність (у формі акціонерних компаній, кооперативів, власності трудових колективів тощо), державна власність, муніципальна власність, змішана форма власності як наслідок різних комбінацій названих форм.

2. Здатність суб'єктів підприємницької діяльності впливати на рівень цін. Наявність такого впливу, що передбачає існування монополій (у тому числі олігополій як колективних монополій), знижує ефективність функціонування ринку.

3. Розвинуте антимонопольне законодавство та на­явність достатніх механізмів його реалізації. Це пев­ною мірою послаблює монополістичні тенденції в еконо­міці й сприяє ефективному функціонуванню сучасного ринку.

4. Добре розвинута система економічного та адмініс­тративного регулювання економіки державою (за пере­важання економічних методів). Це створює передумови для існування регульованого ринку.

5. Наявність і доступність всебічної інформації про ринок, розвинута маркетингова діяльність.

6. Конкурентна боротьба між різними суб'єктами підприємницької діяльності. Кількість їх у виробництві однотипної продукції повинна становити більш як 7—8, оскільки 1—2 суб'єкти — це монополія, а 3—5 — олігополія.

7. Розвинутий і розгалужений комплекс об'єктів власності, які можуть стати об'єктом купівлі-продажу (засоби виробництва, у тому числі земля, робоча сила, інтелектуальна власність у формі патентів, ліцензій то­що, послуги, різні види цінних паперів — акцій, обліга­цій, сертифікатів тощо, гроші, нерухомість, предмети споживання та ін.).

8. Наявність ринкової інфраструктури. Тобто комп­лексу інститутів, підприємств, служб та установ, які забезпечують обслуговування ринку, купівлю-продаж різ­них об'єктів власності.

У певній сукупності економічних відносин, яку вира­жає категорія «ринок», ключову роль відіграють відноси­ни власності. Так, у процесі купівлі-продажу товарів і послуг здійснюються їх привласнення й відчуження, створюються передумови привласнення чужої неоплаченої праці (якщо йдеться про купівлю-продаж робочої сили на відповідній біржі); на фондовій біржі такі відносини реалізуються через діяльність посередників-лідерів тощо (внаслідок привласнення засновницького прибутку, випуску цінних паперів інвестиційними компаніями та іншими методами).

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
4. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
5. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
6. Атомно-кристалічна структура металів
7. Базова алгоритмічна структура
8. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.
9. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
10. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
11. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
12. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.

Переглядів: 1092