• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сучасне вживання терміна «ринкова економіка».

У працях західних і вітчизняних економістів спостерігаєть­ся неоднозначний підхід до вживання терміна «ринкова система». Застосування цього терміна пов'язане з такими обставинами:

1. З одного боку, ним послуговуються, коли йдеться про протиставлення командно-адміністративної системи, або затратної економіки, що існувала (й існує значною мірою донині) у країнах колишнього СРСР, і високоефек­тивної економіки в розвинутих країнах Заходу. З іншого боку, це поняття вважається ірраціональним і вживаєть­ся у суто науковому значенні щодо капіталізму минулих століть.

2. Використання терміна «ринкова економіка» зумов­лене слабким знанням основ діалектичного методу пізнан­ня та відсутністю відповідного методу мислення, який пе­редбачає, зокрема, що коли змінюються реальні економіч­ні явища і процеси, то й їхнє відображення — економіч­ні поняття і категорії — також повинні зазнати відповід­них змін. Якщо при цьому вживаються фундаментальні поняття «капітал», «власність», «ринок» тощо, то для їх вираження у постійному процесі зміни слід вживати до­даткові терміни, що наповнюють ці поняття елементами якісно нового змісту. Так, для пізнання сутності сучасної економічної системи розвинутих країн Заходу недостат­ньо поняття «капітал» або «капіталістична власність». Щоб відобразити еволюцію цієї системи, вживають додат­кові поняття — «акціонерний», «монополістичний» (у то­му числі й «олігополістичний»), «фінансовий», «держав­но-монополістичний », «інтернаціональний », « транснаціо­нальний» тощо капітал. Характеризуючи процес еволюції ринку, також слід вживати додаткові категорії: «монопо­лістичний» (у тому числі «олігополістичний»), «держав­ний» ринок та інші. Крім того, поняття «ринок» нерідко вживають у поєднанні з іншими поняттями («план», «макроекономічний контроль», «регулювання», «макроекономічне регулювання» тощо).

3. Термін «ринкова економіка» вживають і тоді, коли одну зі сфер суспільного відтворення, у даному випадку обмін, проголошують визначальною і на цій підставі ха­рактеризують усю економіку. Але виробництво товарів ви­сокої якості в розвинутих країнах Заходу підтверджує виз­начальну роль сфери безпосереднього виробництва і необ­хідність урахування зворотного впливу сфери обміну на виробництво, що на практиці означає потребу у вивченні платоспроможного попиту населення, його формування то­що. Не слід забувати, що саме виробництво, зокрема виго­товлення принципово нових товарів, активно формує по­пит населення. Так само діють, зокрема, широке викорис­тання маркетингу, політика крупних компаній щодо запровадження нової моди тощо. Твердження про пріори­тетність сфери обміну означає проповідування мінової концепції, яка здебільшого аналізує поверхові зв'язки, а не намагається проникнути в сутність явищ і процесів.

4. Вживання цього терміна зумовлене механічним пе­ренесенням стереотипів західної економічної науки у віт­чизняну, що (поряд з названими вище причинами) ха­рактеризує активне його використання українськими економістами стосовно спрямованості трансформаційних процесів в економічній системі України.

5. Використання терміна «ринкова економіка» зумов­лене підміною критеріїв класифікації економічних систем, зокрема необґрунтованим висуненням на перше місце критерію з погляду товарно-грошових відносин замість критерію з погляду відносин власності на засоби виробництва.

З великої кількості парних понять, які сучасні захід­ні науковці протиставляють ринку, найуживанішим є «планування». Більшість напрямів, течій і шкіл сучасної економічної думки доводять необхідність запровадження планування для стабілізації економічної системи Заходу.

Американський економіст Б. Селігмен, полемізуючи з Ф. Хаєком (який виступав проти планування, проти втручання держави в економіку), заперечував: «Головна проблема не в тому, чи потрібні планування і контроль, а передусім у тому, хто буде затверджувати плани — па­нівна еліта, зокрема вузьке коло приватних осіб, чи сус­пільство загалом».

Логічного завершення ці погляди (про необхідність діалектичного поєднання планування і ринку) набувають у положенні про те, що сучасний ринок є регульованим. Тому, враховуючи вимоги діалектичної логіки (зокрема необхідність адекватного відображення у поняттях і ка­тегоріях реальної дійсності), існуючу в Україні соціаль­но-економічну систему слід трансформувати не в ринко­ву, а в планомірно ринкову або регульовану ринкову сис­тему. Але така назва не характеризує економічної систе­ми з боку відносин власності.

Читайте також:

1. Англійці Вільям Стенлі Джевонс (1835–1882) та Альфред Маршалл (1842–1924), замість терміна ”політична економія”, вводять нейтральний термін “economics“.
2. Вживання однорідних членів речення.
3. Вживання тире і двокрапки
4. Вимоги безпеки під час роботи з відеодисплейним терміналом.
5. Детермінанти ефективності менеджера як лідера зі змін: особистість лідерів зі мін, загальна ситуація, стиль лідерства та управління
6. Детермінанти конкурентної переваги
7. Детермінанти розвитку творчих здібностей
8. Детермінація ззовні / самодетермінація
9. Дисперсія (варіація), коваріація, коефіцієнт кореляції і детермінації
10. Економічні наслідки зловживання антидемпінговими заходами
11. За характером дослідницьких завдань та за термінами проведення соціологічні дослідження мають декілька видів
12. Задовольнити його може лише вживання наркотика.

Переглядів: 535