• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 5. Структура міжнародної торгівлі та основи зовнішньоторговельної діяльності

Міжнародна торгівля (МТ): чинники розвитку, товарна і географічна структура

МТ – це сукупність зовнішньої торгівлі різних країн світу. Зовнішня торгівля – це торгівля однієї країни з іншими країнами, складова зовнішньоекономічних зв‘язків. Поділяється на експорт та імпорт товарів та послуг.

МТ виникла ще в період рабовласницького ладу, але у 16 ст. до МТ залучалась лише незначна частка виробленої країнами продукції. Активний розвиток МТ починається із промисловою революцією, зародженням капіталізму і великої промислової індустрії. На початку 20 ст. виділяються відносно самостійні підсистеми у МТ:

- торгівля між капіталістичними країнами (машини і устаткування);

- торгівля між розвинутими капіталістичними країнами і країнами, що розвиваються (машини і устаткування та сировина);

- торгівля між соціалістичними країнами (машини, устаткування та сировина);

- торгівля між розвинутими капіталістичними та соціалістичними країнами.

Умови торгівлі - співвідношення цін на експортовані та імпортовані товари. Якщо для одержання певної кількості імпортованих товарів потрібно щороку експортувати більшу кількість товарів, то умови торгівлі вважаються такими, що погіршуються.

Учасниками міжнародної торгівлі є – держави, державоподібні утворення, міжурядові організації, юридичні особи, фізичні особи-підприємці.

Протягом 20 ст. темпи росту експорту країн світу щороку збільшуються в середньому на 6 %. На сучасному етапі обсяг світової торгівлі становить більше 4 трлн. дол. США щороку. Частка промислово розвинутих країн в торговельних операціях становить біля 70 %. Причому, 80 % цих операцій припадає на взаємну торгівлю. На кожні 10 % зростання світового виробництва припадає 16 % збільшення обсягу світової торгівлі.

Найперша форма торгівлі – бартер (зустрічна торгівля). Зараз біля 30 % світової торгівлі складають бартерні операції.

Чинники МТ:

- поглиблення МПП та інтернаціоналізація виробництва;

- впровадження досягнень науково-технічної революції;

- активізація діяльності ТНК на світовому ринку;

- лібералізація міжнародної торгівлі;

- розвиток інтеграції,

- поява НІК.

Тенденції МТ:

- Найбільш поширені товраи - машини і обладнання, особливо електротехнічна і електронна галузь (25 % сектору);

- Зменшення темпів росту торгівлі сировиною та енергоресурсами;

- скорочення міжнародного попиту на продовольство;

На сировинний сектор припадає 25 % МТ, на сектор обробної промисловості – 75 %.

Експорт послуг становить біля 500 млрд. дол. США (25 % від експорту товарів). З‘явились нові послуги – інжиніринг, лізинг, факторинг, консалтинг, інформаційно-обчислювальне обслуговування. Лідерами у сфері бізнес-послуг є США, Франція, Нідерланди, Великобританія, Німеччина, Японія, Італія. Туризм займає біля 1/3 вартості МТ послугами.

Географічна структура експорту:

1. Розвинуті країни: Німеччина, Японія, США, Франція, ВБ, Італія.

2. НІК: Тайвань, Сінгапур, Південна Корея, Китай, СА, Бразилія, Мексика.

3. Країни, що розвиваються: переважно експортують сировину (70 % експорту): какао, чай, кава, пальмова олія, спеції, банани, морепродукти, цукор, джут, бавовник, олово, залізна руда, боксити, алюміній, фосфорити, алмази, нафта, мідь, уран.

Україна за часів Радянського Союзу мала торговельні відносини з 123 країнами, в МТ брали участь 1400 підприємств (через посередництво і керівництво держави). З набуттям незалежності Україна включилась у МТ як аутсайдер.

В структурі національного експорту переважає металопродукція, мінеральна та хімічна продукція, продукція АПК. Машинобудування займає лише біля 12 %. Обсяг експорту на душу населення в Україні втричі менші ніж в Польщі і 10 разів – ніж в Угорщині.

Географічно Україна зменшила торговельні операції з країнами СНД вдвічі, але майже 50 % імпорту з Росії займають енергоносії, отже зберігається енергетична залежність. Україна переважно експортує товари в Китай, Туреччину, Німеччину та Італію.

Зберігають в структурі торгівлі й бартерні операції. Переважно чорні метали і вироби з них, руди, концентрати, цукор, кондитерські вироби, транспортні засоби, механічне машинне устаткування, органічні хімічні речовини (на експорт). Нафта та інші енергоресурси, електричні та механічні машини, каучук, гумові вироби (імпорт). Україна належить до групи 10 найбільших країн експортерів зброї.

Світові ринки сировинних, продовольчих і промислових товарів

В економічній географії розрізняють три сектори економіки і відповідно три групи товарів:

1) первинний сектор – галузі промисловості, що спеціалізуються на обробці або перетворенні сировинних матеріалів;

2) вторинний сектор – галузі промисловості, що надають корисності матеріалам, виготовленим первинним сектором;

3) третинний сектор – економічна діяльність, пов‘язана з обміном і споживанням товарів і послуг.

Основні групи товарів, що перебувають в обігу МТ:

Промислові товари (в готовому вигляді або як деталі)

Продукція мікроелектроніки: напівпровідники, інтегральні схеми та їх складові, електронні компоненти та їх елементи. Головні експортери: Японія, чотири «тигри» - Південна Корея, Тайвань, Гонконг (Сянган), Сінгапур.

Сталеливарна продукція: імпорт сталі в США перевищував її експорт в кінці 20 ст. Головний експортер – країни Західної Європи. Зараз з‘явились нові конкуренти – Японія, Бразилія, Південна Корея, Тайвань.

Текстиль і одяг: трудомістка галузь, яка перемістилась з розвинутих країн в країни, що розвиваються: Далекий Схід, Індія і Китай (43 %). Гонконг став світовим лідером з експорту готового одягу. Німеччина та Італія лідирують в експорті текстилю (47 %).

Продукція автомобілебудування: традиційний лідер – Західна Європа (Німеччина та Франція). Новий лідер – Японія (займає 25 % ринку США). Серед лідерів – ТНК: General Motors (41,8 % виробляється за кордоном), Ford (58,7%), Toyota (8,3 %), Volkswagen (30,5 %), Peugeot-Citroen (15,4 %).

Спостерігається тенденція до об‘єднання концернів: у 1998 році Daimler-Benz (Німеччина) та Chrysler (США) об‘єдналися в один концерн, що дозволило піднятися компанії на дві позиції в рейтингу галузі.

Продовольство

Частка продовольства у світовій торгівлі знизилась до 15 відсотків. По групам країн сільське господарство розвивається дуже нерівномірно. В країнах третього світу велика частка населення зайнята в цій галузі, але праця переважно не механізована, і відповідно продуктивність в кілька разів менша ніж в розвинутих країнах. Тому в країнах, що розвиваються імпорт продовольства перевищує експорт в більшості випадків.

Лідер в експорті продовольства - США. Один американський фермер годує 144 особи (94 в США і 50 – за кордоном).

Особливість ринку продовольства – велика кількість товарів рослинного та тваринного походження, біржова торгівля, коливання цін протягом року можуть складати до 100 %, протягом місяця – до 10-13 %. Сільське господарство - галузь, яка найчастіше підпадає під політику протекціонізму, тому ціни тут формуються не лише через ринковий механізм.

Зернові:

- пшениця (виробляється 100 млн. т) – США, Канада, Австралія, Аргентина (експортери), Китай, Бразилія, Японія, Єгипет (імпортери);

- кукурудза – США;

- рис (530 млн. т) – Таїланд, США, В‘єтнам, М‘янма, Пакистан (експортери), Індонезія, Бангладеш, північна Корея, Іран, СА, Бразилія.

- інші зернові культури – ячмінь, овес, жито.

Продукція борошномельної промисловості – головний експортер Німеччина, імпортер – Японія.

Олійні та харчосмакові товари:

- соєва олія (США), пальмова олія, рапсова олія, соняшникова олія, бавовникова олія, кукурудзяна олія;

- кава (Е – Бразилія, Колумбія, Кот-д‘Івуар, Індонезія, В‘єтнам, І - США, ЄС), чай, спеції (чорний перець – США займає 90 % експорту).

Цукор: виробляють біля 100 країн світу і його пропозиція перевищує попит, тому ціни на нього нестабільні.

Продукція тваринництва:

- ВРХ – Австралія, Аргентина, Бразилія, Уругвай, Нова Зеландія, – експортери;

- свині – США, Канада, Данія, країни Бенілюксу – експортери;

- баранина – Австралія, Нова Зеландія,

- птиця – США, ЄС;

- молокопродукти – Нова Зеландія, ЄС.

За прогнозами виробництво продукції тваринництва може скоротитися на третину через коров‘ячий сказ і пташиний грип.

Сільськогосподарська сировина

- лісові товари (круглі лісоматеріали, фанера, папір і картон) – США, Канада, Росія, Індія, Китай, Фінляндія;

- бавовник: США, Узбекистан, Австралія, Пакистан, Туркменістан – експортери, Росія, Японія, Південна Корея, Індонезія, ЄС – імпортери;

- джут: Індія, Шрі-Ланка, Бангладеш, Африканські країни;

- вовна: Австралія, Нова Зеландія, Аргентина, Уругвай, ПАР, азіатські країни СНД;

- каучук: Малайзія, Таїланд, Індонезія.

Руди і метали (ринок чорних металів, ринок кольорових металів)

- мідні руди: США, Чилі, Папуа-Нова Гвінея, Португалія, Філіппіни – експортери, Японія, Німеччина, Іспанія, Південна Корея – імпортери;

- алюміній: Норвегія, Канаді, Австралія, Бразилія – експортери, Японія, США, Німеччина, Франція, Італія, Південна Корея, Тайвань – імпортери;

- свинець: Австралія, Канаді, Мексика – експортери, США, ЄС – імпортери;

- цинк: Канада, Швеція, Перу, Мексика – експортери, Німеччина, Франція, Бельгія, Японія – імпортери;

- золото, діаманти: ПАР (4 десятки шахт, де працює 500 тис. чоловік).

Паливо

- нафта: країни ОПЕК – експортери, Японія, США, ЄС – імпортери; щороку добувається 3 млрд. т нафти;

- природний газ: Нідерланди, Росія, Алжир – експортери, Азія, ЄС – імпортери;

- вугілля: 96 % запасів вугілля припадає на 10 країн (Росія, США, Південна Корея, Австралія, Німеччина, ПАР, Великобританія, Польща, Індія).

Кон’юнктура товарного ринку – це економічна ситуація на ринку, співвідношення попиту і пропозиції на товари та послуги. На підставі вивчення кон’юнктури ринку складається прогноз ринку і в залежності від нього приймаються ефективні рішення.

Ціна – це :

- універсальний показник кон’юнктури ринку;

- грошовий вираз вартості товару;

- економічна категорія для виміру величини витраченого на виробництво товару суспільно необхідного робочого часу.

Формуванні світової ціни

Світові ціни – це домінуючий рівень цін на світових товарних ринках у кожний конкретний період часу.

Ціноутворюючі фактори:

- ціна виробництва товару;

- співвідношення попиту і пропозиції;

- механізм регулювання цін;

- стан грошової системи (інфляція, валютні курси, купівельна спроможність національних грошових одиниць тощо).

Класифікація світових цін:

1) за ступенем відкритості (по секторах ринку):

- закритого ринку – стабільність регулювання;

- відкритого ринку – стихійне регулювання;

2) за ступенем наближення до ринкового рівня:

- базисні - довідкові ціни прейскурантів, каталогів, проспектів;

- ціни фактичних угод - відбивають реальний рівень ринкових цін;

3)з урахуванням транспортних витрат:

- СІФ (cost (вартість), insurance (страхування), freight (фрахт)) - включає транспортні та страхові витрати;

- ФОБ (free on board (франко-борт)) - не включає транспортні та страхові витрати;

4) за напрямами торгових потоків:

- експортні (ввезення товарів);

- імпортні (вивезення товарів);

5) засферою розповсюдження:

- загальносвітові;

- регіональні.

Рівні світових цін:

- високий - ціни СПОТ = реальна купівля товару з негайною оплатою у вільноконвертованій валюті ;

- середній - ціни клірингових (безготівкових) розрахунків;

- низький - ціни за програмами допомоги.

Світові ціни за джерелами відомостей:

- довідкові - у бюлетенях, прейскурантах, каталогах, газетах, журналах, пропонуються продавцями, а не конкретних угод;

- ціни статистики - у статистичних збірниках зовнішньої торгівлі відбиваються ціни товарної групи;

- біржові котирування - у біржових відомостях, відбивають реальні ціни на біржах, є еталоном для встановлення світових цін;

- ціни аукціонів - у бюлетенях аукціонів, газетах;

- ціни фактичних угод - комерційна таємниця (у торгових угодах).

Міжнародна торгівля використовує наступні види експорту та імпорту:

Торгівля готовою продукцією. Готова продукція – продукція, призначена для кінцевого споживача. Торгівля нею здійснюється шляхом підписання контрактів безпосередньо між виробниками та споживачами, або через посередників. При цьому не виключається виконання посередниками передпродажного сервісу і передпродажної доробки, а для високотехнічних товарів і технічне обслуговування. Передпродажний сервіс не змінює технічних характеристик товарів – це комплекс робіт по розконсервовуванню товарів після транспортування, надання ним товарного вигляду.

Торгівля продукцією в розібраному вигляді. Експорт продукції в розібраному вигляді застосовується для підвищення її конкурентоспроможності, а також для проникнення на ринок країн, які заперечують ввіз тих чи інших товарів у готовому вигляді, для захисту аналогічної продукції або стимулювання створення аналогічних галузей у своїй країні.

Торгівля комплектним обладнанням. Комплектним вважається обладнання промислового підприємства, уявляється яке єдиний технологічний комплекс.

Торгівля сировинними товарами. В загальне поняття „сировинні товари” входять мінеральна сировина, продукти її переробки, сільськогосподарська сировина рослинного та тваринного походження та продукти її переробки хімічні та продовольчі товари. Торгівля сировинними товарами здійснюється через міжнародні товарні узгодження, біржі, аукціони.

Торгівля кооперованою продукцією,тобто продукцією, яка виробляється в кооперації з якимось об’єктом. Тут виділяють:

- виробничу кооперацію, коли вузли та деталі кооперованої продукції виготовляють не для ринку, а по завданню конкретних замовників;

- збутова кооперація, коли співробітництво незалежних виробників організують спільне підприємство по збуту ними продукції;

- компенсаційні операції. Це одне з напрямків коопераційного співробітництва з іноземними підприємствами. Складається угода про купівлю продукції, виробленої на підприємствах з фінансовою підтримкою або для погашення отриманого кредиту;

Зустрічна торгівля. До неї відносяться зовнішньо торгівельні операції, які фіксують зобов’язання експортерів та імпортерів зробити повний або частковий обмін товарами. При частковому обміні різниця вартості компенсується грошима.

Міжнародні торги. Покупець оголошує конкурс для продавців на товар і після порівняння пропозицій підписує контракт з тим продавцем, який пропонував товар на більш вигідних умовах.

Оренда машин та обладнання.

Консигнаційна торгівля – продаж товарів за кордон, коли власник товару (консигнант) передає їх комісіонеру (консигнатору) для продажу зі складу консигнатора.

Біржова торгівля

Біржа – це комерційне підприємство, вид ринку, де укладаються угоди та здійснюються операції купівлі-продажу товарів за стандартами і зразками.

Перші біржі: 1531 р. – м. Антверпен, Бельгія; 1549 р. – м. Ліон, Франція; 1796 р. – м. Одеса, Україна.

Біржові операції здійснюються без пред’явлення товару, а за стандартами і зразками. На біржову торгівлю сировиною припадає 20% торговельних операцій. Торгівля реальним товаром складає 5-10%, а ф’ючерси і спекулятивні операції – більше 90%.

Товари біржової торгівлі:

1) кольорові та дорогоцінні метали – мідь, олово, свинець, нікель, алюміній, платина, срібло;

2) продовольство – цукор, кавою, какао-боби, м’ясо, яйця, картопля, рослинне масло, перець, арахіс, концентрат апельсинового соку;

3) промислова сировина – пиломатеріали, прокат чорних і кольорових металів;

4) сільськогосподарська сировина – зерно, соя, бобові, текстильна сировина (льон, бавовна, шовк, вовна, джут), худоба і м’ясо.

Спеціалізовані міжнародні товарні біржі:

1. Кольорові метали – Лондон, Нью-Йорк.

2. Зерно – Чикаго, Лондон, Вінніпег, Ліверпуль, Роттердам, Антверпен, Мілан.

3. Бавовна - Нью-Йорк, Чикаго, Нью-Орлеан, Ліверпуль, Бомбей, Олександрія.

4. Кофе, какао - Нью-Йорк, Лондон, Париж, Ліверпуль, Амстердам, Роттердам, Гамбург.

Універсальні міжнародні товарні біржі (товари, валюта, цінні папери):

- Чикаго – зерно, соя, бройлери, срібло, золото;

- Лондон – кофе, какао, цукор, каучук, копра;

- Токіо – золото, срібло, платина, каучук, вовна, бавовняна пряжа.

Аукціон – спеціально організований і періодично діючий ринок, на якому шляхом публічних торгів у раніш обумовлений час здійснюється продаж товарів, які переходять у власність тих покупців, що запропонували більш високу ціну.

Аукціонні торги:

1. “Гласні” – ціна на лот підвищується відкрито на раніш встановлену величину (0,001-0,25% первинної ціни);

2. Негласні (німі) – покупці подають аукціоністу знаки про підвищення ціни: якщо чергового підвищення ціни не запропоновано, аукціоніст після трьохкратного запитання “хто більшу/” ударом молотка, підтверджує, що товар продано останньому, хто назвав найвищу ціну;

3. “Голландські ” – торг ведеться з найвищої ціни, вона знижується аукціоністом, доки хтось першим не скаже “так” (квіти, фрукти, овочі, риба).

Автоматизовані торги здійснюються шляхом натискування на кнопки автоматизованих систем (Північна Європа) – збільшується продаж у 1,5-2 рази.

Аукціони

1. Регіональні і міжнародні.

2. Спеціальні:хутро (Санкт-Петербург, Лейпциг), коні (Довіль, Франція), чай (Сінгапур), каракуль (Лондон, Санки-Петербург), немита вовна (Сідней, Кейптаун);

3. Універсальні – “Сотбіз”, 1744р.; “Крістіз”, 1766р. – головні контори у США: антикваріат, художні цінності, дорогоцінні метали, рукописи.

Міжнародні торги (тендери) –

це конкурсна форма закупівлі машин та обладнання, розміщення замовлень на капітальне будівництво, на освоювання корисних копалень.

Тендер – замовлення. Тендерний комітет залучає учасників до конкурсу, здійснює тендер. Оференти – учасники.

Умови тендера: гарантійний внесок; об’ява про тендер (за 1-4 місяці); умови тендера викупляються у тендерного комітету; відповідальність – тендерний комітет; остаточне присудження контракту – урядові органи, Кабінет Міністрів. Головний принцип торгів: вибір пропозиції з найменшою ціною.

Найбільша кількість торгів проводиться у США, Канаді, Франції, Німеччині, Італії, ПАР, Австралії, Новій Зеландії.

Міжнародні ярмарки і виставки –

це специфічні форми світових товарних ринків, які мають за мету полегшити підготовку і укладання зовнішньоторговельних угод. Вони є інструментом маркетингової рекламної, комерційної і техніко-економічної діяльності. Ярмарки – з часів Римської імперії. Перші Всесвітні виставки – у Лондоні (1851) і Парижі (1867).

Міжнародні центри виставок і ярмарок:

- Європа: Ганновер, Франкфурт, Кельн, Мюнхен, Дюссельдорф, Лейпциг, Берлін (Німеччина – 2/3 світових галузевих ярмарок); Париж, Ліон; Мілан, Генуя; Загреб; Брюссель; Базель; Відень; Утрехт; Лондон; Барселона; Брно;

- Америка: Чикаго, Лас-Вегас, Х’юстон, Клівленд; Торонто; Богота;

- Азія: Осака, Токіо;

- Африка: Дамаск.

Всесвітні виставки – ЕКСПО 2000 – “Людина, природа, техніка” у Ганновері, який є найкрупнішим виставковим центром світу.

У світі понад 2000 ярмарок, але головних - 150. У 1995 році відновлено Контрактову ярмарку в Києві, яка існувала з 1897 по 1923 роки.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
3. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
4. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
5. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
6. V. Питання туристично-спортивної діяльності
7. VІ. План та організаційна структура заняття
8. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
9. Автомати для комбінованої торгівлі
10. Автоматизація банківської діяльності в Україні
11. Автоматизація метрологічної діяльності
12. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Переглядів: 1376