• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Градація стратегічного потенціалу підприємства

При розробленні стратегій розвитку може бути використано та­кий метод оцінювання відповідності стратегічних напрямів досяг­нутому рівню стратегічного потенціалу підприємства. Для кожного стратегічного напряму розвитку складається матриця, що враховує всі структурні складові стратегічного потенціалу з метою оцінювання ступеня впливу кожної на реалізацію конкретного напряму. Для кож­ного стратегічного напряму розраховується загальне значення, що ві­дображає ступінь його привабливості для підприємства порівняно з іншими (табл. 3.18).

Проведення цього оцінювання та їх подальше порівняння дасть можливість обрати найбільш привабливий стратегічний напрям та ефективний тип стратегії підприємства з урахуванням стану й тен­денцій розвитку стратегічного потенціалу.

У процесі реалізації стратегічних напрямів розвитку підприєм­ства необхідно забезпечити умови максимізації прибутку на основі мінімальних витрат ресурсів. Основним завданням стійкого функці­онування підприємства є формування оптимальної структури стра­тегічного потенціалу.

Якість впливу структурних змін на стратегічний потенціал може бути виражено показником його ефективності, який відображає сту­пінь оптимальності структури стратегічного потенціалу, раціональ­ності фінансових і матеріальних потоків, і в результаті — ефектив­ності реалізації стратегічних напрямів розвитку та функціонування підприємства:

SPp — прогнозний стратегічний потенціал підприємства; SPf — фактичний стратегічний потенціал підприємства; Npv — норматив потенціальних можливостей підприємства.

Структурні зміни стратегічного потенціалу ефективні, якщо вони приводять до однакової граничної корисності при реалізації страте­гічних напрямів розвитку. Тобто ефективні структурні зміни, напрям яких відповідає позитивним еволюційним тенденціям розвитку під­приємства. За критерієм оптимуму Паретто, ефективні структурні зміни на підприємстві збільшують ефективність стратегічного по­тенціалу та підприємства в цілому, не погіршучи при цьому якісних і кількісних показників структурних складових. Від своєчасної іденти­фікації та оцінки інтенсивності впливу зовнішніх й внутрішніх фак­торів на стратегічний потенціал і його структурні елементи залежить ефективність реалізації стратегії підприємства.

До потенціалу успіху відносяться, наприклад, нові продукти, придбані додаткові ринкові долі, нові ринки або підвищення ефективності організації. Якщо керівництво підприємства не виявило і не реалізувало новий потенціал успіху, то в майбутньому виручка із звороту почне повільно або швидко скорочуватися. Таким чином, між траєкторіями запланованого довгострокового розвитку підприємства і розвитку на базі потенціалу успіху, що є в даний час, виникають стратегічні розриви (рис.1).

Визначення стратегічного розриву повинне спонукати до розроблення нової стратегії або модифікації старої, щоб можна було досягти довгострокових цілей. Для цього особливо личать такі інструменти планування, як крива життєвого циклу продукту і крива досвіду. Якщо стратегічний розрив все ж таки виник, то керівництво і менеджери підприємства повинні подумати, який додатковий потенціал успіху створити для його усунення. Необхідно з'ясувати динаміку показника виручки із звороту при використанні додаткового потенціалу [4].

Новий потенціал успіху слід врахувати в стратегічному плані. Керівництво підприємства повинне прийняти заходи до того, щоб при використанні нового потенціалу результати підприємства зростали, а не знижувалися.

Для того, щоб ліквідовувати стратегічний розрив, використовують метод розробки сценарію майбутнього. Для цього визначають, за допомогою яких стратегій з відповідними наборами заходів можна досягти прогнозних цільових показників і які фінансові кошти для цього буде потрібно. При розробці сценаріїв виходять з оптимістичного або песимістичного варіанту розвитку подій [4].

Якщо стратегічний розрив підприємству відомий, то керівництво може концентруватися на вивченні наявного потенціалу, пошуку і реалізації нового потенціалу успіху. Керівництво підприємства слід приймати такі рішення, які б сприяли швидкому прояву ефекту нового потенціалу успіху.

Особливості управління потенціалом різних сфер діяльності.

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
3. WEB - сайт підприємства в Інтернет
4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
5. Автопідприємства вантажних автомобілів
6. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
7. Активами торговельного підприємства
8. Активи підприємства, їх кругооборот і оборот
9. Алгоритм формування потенціалу Ф2
10. Альтернативні варіанти довгострокового фінансування діяльності підприємства
11. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
12. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації

Переглядів: 1003