ЛЕКЦІЯ 7

Шкільна навчальна Програма з фізичної культури Міністерства освіти та науки України для учнів 5-9 класів

З 1 вересня 2009 р. школярі середнього старшого віку в Україні почали займатися фізичним вихованням за Новою навчальною Програмою з фізичної культури для учнів 5-9 класів. Ця Програма, за визначенням Міністерства освіти та науки України, передбачає новий підхід до формування навчального матеріалу. Її загальне завдання (за висловами авторів) полягає не в тому, щоб перевірити, хто має кращі ті чи інші нормативні показники, а в тому, щоб підвищити фізичний розвиток учнів і прищепити їм любов до фізкультури на все життя.

Раніше Програма з фізичної культури була єдиною та обов'язковою до виконання всіма середніми навчальними закладами. Відтепер її зміст формує сама школа залежно від її матеріального й кадрового забезпечення, а також бажання учнів з урахуванням регіональних традицій. Однак зберігається й певна обов'язкова частина.

Обов'язкову частину складають:

1) теоретико-методична підготовка учнів (історія фізкультури, правила техніки безпеки, надання першої медичної допомоги);

2) загальна фізична підготовка учнів (біг, стрибки, вправи для формування правильної постави, профілактики плоскостопості).

Решту модулів складає запропонований Програмою перелік занять з елементів різних видів спорту чи спортивної діяльності. Сюди входять легка атлетика, футбол, баскетбол, волейбол, гандбол, настільний теніс, бадмінтон, плавання, аеробіка і туризм). Конкретні заняття та вправи з цих модулів обирає сама школа. У Програмі зазначено, шо кількість варіативних модулів з часом зростатиме. Передбачається, що учні 5-6 класів вивчатимуть 4-6 модулів, учні 7-8 класів – 3-5 модулів, учні 9 класів – 3-4 модулі. Кількість модулів з переходом до старших класів має зменшуватися для того, щоб учні могли більш досконало освоїти елементи певних видів спорту. Водночас кількість годин на вивчення кожного модуля залишається приблизно однаковою, а вчитель із фізичної культури за певних умов має право збільшувати або зменшувати кількість годин на вивчення кожного модуля. Найважливішим критерієм, за яким школа повинна обирати той чи інший модуль, – бажання учнів. Так, учні мають право самостійно обирати варіативні модулі.

Інше питання, чи можуть українські школи забезпечити виконання такої Програми. Питання це добре ілюструє ситуація в нашому Ужгороді, де заклади середньої освіти, не маючи не те що потужної, а хоча би нормальної спортивної бази (навіть спортивного залу та майданчику), можуть забезпечити переважно викладання лише легкої атлетики, футболу і гімнастики, та й то на посередньому рівні. Серед усіх таких закладів лише 5 мають басейни: гімназія, загальноосвітні школи №№ 8, 12, ліцей "Лідер" та навчально-виховальний комплекс "Веселка". Але навіть вони не можуть обирати модулі з плавання, оскільки немає жодних гарантій, що басейни ці працюватимуть. Утім, на державному рівні прийнято рішення, за яким усі новозбудовані школи повинні мати басейн і 2 спортивних зали. Про самостійний вибір учнями варіативних модулів наразі взагалі не йдеться, адже для цього потрібна потужна спортивна база з великою кількістю фахівців із різних видів спорту. Серед усіх загальноосвітніх закладів України на це спроможні хіба що одиниці, та й то ті, які називають "елітними".

У Програмі здійснено перегляд старих нормативів. Нормативи, що існували до того, були під силу лише 20% сучасних українських школярів середніх класів (дані Інституту педіатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук України). Отже, практично всі нормативи знижено. Наведу декілька характерних прикладів. У 5 класі за найвищий бал дівчата раніше мали стрибнути в довжину з розбігу, зігнувши ноги, на 3 м; новий норматив – 2,4 м. Що стосується, наприклад, бігу, то в 5-6 класах введено рівномірний біг без урахування часу, іншими словами, за найвищий бал учень повинен просто пробігти визначену відстань. Норматив часу для цієї вправи з'являється, лише починаючи з 7 класу. При цьому дистанцію в 1 км для дівчат 5 класу скорочено вдвічі (тобто до 500 м). У 7 класі норматив із бігу зменшено з 1,5 км до 1 км. У 9 класі його зменшено для хлопців з 2 км до 1,5 км, а для дівчат – з 1,5 км до 1 км. Крім того, на подолання цієї дистанції збільшено час на одну хвилину. Інший приклад. Для отримання середнього рівня з виконання гімнастичних вправ у 9 класі хлопці повинні були підтягнутися 7 разів, за новим нормативом – тричі; дівчата у висі лежачі мали підтягнутися 10 разів, за новим нормативом – 5 разів.

Інша новація полягає в тому, що, якщо раніше учні складали всі нормативи, то тепер – лише ті, що входять до варіативного модуля. Виняток складають нормативи з загальної фізичної підготовки, для якої передбачено однакові для всіх шкіл фізичні навантаження. Йдеться про біг, стрибки, вправи для формування правильної постави та профілактики плоскостопості.

Програмою визначені правила складання нормативів. У період із 1 вересня по 1 жовтня кожного навчального року прийом контрольних нормативів не здійснюється, оскільки після літніх канікул учні можуть мати нерівномірний фізичний стан. У цей період з метою їхньої адаптації до навантажень на уроках із фізичної культури рекомендується проводити заняття переважно рекреаційно-оздоровчого характеру. Надалі контрольні навчальні нормативи повинні складати всі учні основної медичної групи, якщо на момент складання нормативу вони не скаржаться на самопочуття. Крім того, кожній заліковій вправі має передувати спеціальна фізична підготовка, на яку відводиться не менш ніж 2 уроки. Перед складанням нормативу, як і на будь-якому уроці (ці питання ми будемо розглядати на наступних лекціях), вчитель зобов'язаний провести розминку, а після складання – відновлювальні вправи. За новою Програмою учні мають право перескладати нормативи на визначеному вчителем занятті. Вчитель, у свою чергу, зобов'язаний забезпечити безумовне дотримання правил і вимог щодо безпеки кожного школяра під час складання нормативів.

Програмою передбачені зміни щодо загального оцінювання учнів. До її прийняття єдиним критерієм оцінювання з фізичної культури був норматив. За новою Програмою підсумкова оцінка є сумарною; вона виставляється за:

· виконання навчального нормативу з урахуванням динаміки особистих результатів;

· роботу на уроці та опанування техніки виконання вправ;

· теоретичні знання (наприклад, про те, як правильно виконувати біг з низького чи високого старту, або знання з техніки ведення м'яча, або знання правил гри в баскетбол тощо).

За кожну з цих складових ставиться відповідна оцінка, а потім на підставі цих оцінок виводиться середній бал.

Але в процесі фізичного виховання шкільний учитель має керуватися не лише цими критеріями. Нова Програма передбачає систему бонусних балів, яка полягає в тому, що приріст певного результату дає бонуси при оцінюванні. Наприклад, сьогодні хлопець підтягнувся 5 разів, через місяць – уже 7, а наприкінці навчального року – 9. За таку старанність, за роботу над собою вчитель може підвищити оцінку відповідно до визначених бонусів. Система бонусних балів повинна враховувати також особисті напрацювання учня поза школою. Наприклад, учень активний, багато часу займається певним видом спорту, але скласти на високому рівні нормативи через свої фізичні особливості не може. В такому разі, враховуючи активність учня, відвідування ним, наприклад, певної спортивної секції, школи чи клубу, а також з огляду на його самостійну роботу вчитель нараховує йому бонусні бали.

Поділ учнів на основну, підготовчу та спеціальну медичні групи, який існував у шкільному фізичному вихованні, у Новій програмі залишився без змін. Відвідування уроків для школярів усіх груп є обов'язковим, але рівень фізичних навантажень для них встановлюється різний. До підготовчої групи належать учні, які нещодавно повернулися на навчання після хвороби. Від них не можна вимагати виконання тих вправ, які протипоказані їм лікарем. Учитель тут повинен керуватися розробленими медиками рекомендаціями, після якої хвороби, протягом якого часу та які саме вправи школяреві не дозволяється виконувати. До спеціальної медичної групи належать учні з хронічними захворюваннями. Вони виконують на уроці фізичної культури лише те, що дозволяє стан їхнього здоров'я. Пам'ятайте, що такі школярі потребують підсиленої уваги й контролю. На мою думку, в ідеалі для таких груп потрібні біли б окремі приміщення, до яких ставляться вищі вимоги щодо гігієни та санітарії. Працювати з ними мав би окремий фахівець із фізичної культури, який досконало володіє методикою роботи з "групами ризику". При цьому, можливо, було би доцільно об'єднувати учнів різних шкіл в одні групи, а заняття проводити в позаурочний час. Звісно, в наших сучасних умовах усе це залишається нездійсненими мріями.

До цього можна додати, що в Новій програмі набагато більше уваги приділяється теоретичній частині. Раніше вона зводилася до того, що перед виконанням вправи учневі просто розповідали, як це робиться. Так, звичайно, неможливо було розв'язати деякі освітні задачі фізичного виховання школярів, які ви вже знаєте. У новій Програмі розроблено перелік теоретичних питань, зокрема щодо історії спорту, досягнень українських спортсменів і т. п.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Навчальна програма з фізичної культури: поняття, задачі, види, побудова	\|	Загальна характеристика форм організації занять

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.