МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Питання 4. Інформація і діловодство в менеджментіТипи моделей Питання 3. Методи розробки управлінських рішень Етап 4. Вибір альтернативи. Етап 3. Розробка альтернативних рішень. Питання. 2 Характеристика процесу прийняття рішень, його основні стадії Принципи прийняття ефективних управлінських рішень
Незалежно від підходу, за яким вирішується проблема, існують певні кроки (етапи), які необхідно пройти у процесі прийняття рішень. Етап 1.Визначення проблеми. Процес визначення проблеми передбачає: Етап 2. Формулювання цілей, обмежень і критеріїв. Передбачає визначення того, что потрібно досягти за допомогою визначеного рішення. У якості основних обмежень найчастіше виступають: Критерії – це стандарти, за якими мають оцінюватися альтернативні варіанти рішень:
Етап 5. Здійснення альтернативи. Реалізація цього етапу передбачає: Етап 6. Оцінка результатів рішення. Цей етап передбачає визначення: · чи досягнуто мету вирішення проблеми? · чи відповідає отриманий результат прийнятому критерію (критеріям)? · прйняття наступних рішень, обумовлених наслідками попередніх.
Вибір методу розробки управлінського рішення обумовлюється типом проблеми, яка підлягає вирішенню:
Для розв΄язання проблем першого типу, як правило, використовуються стандартні рішення, які викладені у нормативних документах (інструкціях, положеннях, методичних вказівках тощо). Однак для прийняття більшості управлінських рішень використовуються спеціальні методи. Формалізовані методи прийнятті управлінських рішень – засновані на отриманні кількісних результатів розрахунків. Використовуються для добреструктурованих і частково слабкоструктурованих проблем. В основі таких методів лежить використання моделей. Модель - це спрощена копія дійсності. Необхідність моделювання обумовлена складністю процесів, зниженням ризиків впровадження безпосередньо в практику, можливістю прогнозів. Фізична модель – збільшене/зменшене відображення досліджуваного об'єкта (наприклад структура управління підприємством); Аналогова модель - замінює досліджуваний об'єкт об'єктом-аналогом, що поводиться як реальний об'єкт, але виглядає інакше (графіки, схеми, карти тощо); Математична модель - заснована на використанні символів і позначень для опису властивостей об'єкта за допомогою формульних (математичних) залежностей. Неформалізовані (якісні) методи прийнятті управлінських рішень – засновані на інтуіції, власному досвіді та досвіді інших осіб (експертів). Взаємозв’язок між суб’єктом управління і об’єктом управління — здійснюється через інформаційну систему. Сучасний менеджер, як показують дослідження, витрачає від 50 до 90 % робочого часу на обмін інформацією. Інформація –
Дані –
Для того, щоб дані перетворилися в інформацію, необхідно розуміння що вони означають. Тобто інформація - це перетворені в певному контексті дані, що є змістовними та корисними для конкретних користувачів. Управлінська інформація - це сукупність відомостей про процеси, що протікають усередині фірми та її оточенні, які служать основою ухвалення управлінських рішень. Економічна інформація - це сукупність цифр, фактів, відомостей та інших даних, які переважно кількісно відображають суспільно-економічні явища і процеси. Вона містить дані соціально-економічного планування і прогнозування, фінансових планів, первинного, оперативного й бухгалтерського обліку, статистичної звітності, економічного аналізу тощо. Здатність інформації знімати невизначеність - одна з найбільш важливих її властивостей, від яких залежить цінність інформації. Обсяги та зміст інформації, потрібної різним суб’єктам управління, залежать від: - масштабу й важливості управлінського рішення, яке приймає той чи інший менеджер; - кількості й характеру параметрів, які регулюються в керованій системі (об’єкті управління) та які характеризують результати роботи системи; - кількості варіантів можливого стану й поведінки керованої системи; - величини та різноманітності внутрішніх і зовнішніх факторов; - кількості та якості показників. Тож для вироблення та прийняття конкретного управлінського рішення той чи інший менеджер має бути забезпечений релевантною інформацію - об’єктивною, повною, наданою в потрібний час, для конкретної особи і під конкретну ціль. Тому до інформації, що використовується в управлінні системою, пред’являється ряд вимог:
Інформацію, що використовується в управлінні, класифікують за різними ознаками (табл. 7.1): Таблиця 7.1 Класифікація інформації
Поширеним носієм інформації, за допомогою якого реалізуються управлінські функції є документ. За державним стандартом України (ДСТУ 2732-94), документ - це матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у заведеному порядку і має згідно з чинним законодавством юридичну силу. Тобто, документом називають . Приблизно 12% управлінської інформації представлено в електронній формі, структуровано зберігається і управляється за допомогою системи управління базами даних; приблизно 15% неструктуровані дані в електронній формі (як правило це текстова інформація); біля 73% інформації традиційно зберігається на папері. Документиодного виду мають загальне призначення і єдиний формуляр. Формуляр – . Реквізит–
. За призначенням ділові документимають вид оригіналу, копії, дубліката, витягу. Оригінал - основний вид документа, його перший або єдиний примірник. Оригінал має підпис уповноваженої особи і у разі потреби оформляється штампом і печаткою. Точне відображення оригіналу називається копією. На копії повинен бути штамп підприємства, а в правому верхньому куті - позначка «Копія». її засвідчують проставленням нижче реквізиту «Підпис» засвідчувального надпису «Вірно». При цьому пишуть назву посади працівника, який засвідчив копію, його особисті підписи і дату. Витяг (із офіційного документа) відображає тільки частину певного документа (наприклад, виписка із постанови зборів акціонерів, з наказу директора підприємства та ін.). На відміну від оригіналу і копії, виписки не підписують відповідальні особи, їх тільки засвідчують. Дублікат - повторний примірник офіційного документа, який має юридичну силу оригіналу. Він видається у разі втрати оригіналу і має однакову юридичну силу. На практиці оперативність управліннябезпосередньо залежить від швидкості обробки і доставки документів, вірогідності інформації, включеної у документ, стійкості системи приймання і передачі документованої інформації, організації пошуку, зберігання і використання документів, тобто чіткості роботи інформаційної системи організації. Інформаційна система (ІС) —
ІС складається з: 1. компонентів обробки інформації; 2. внутрішніх і зовнішніх каналів передачі інформації; 3. інформації. Система об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, як і будь-яка інша інформаційна система, включає як складову частину інформаційну базу. Інформаційна база є сукупністю певним чином організованої, збережуваної та контрольованої інформації, зафіксованої на різних носіях, яка відображає стан і процеси, які відбуваються на об’єкті управління та в його зовнішньому середовищі.
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|