• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Оцінка безробіття.

Типові характеристики безробіття, що застосовуються в практиці статистичного аналізу і прогнозування поділяються на абсолютні та відносні. Перша група об'єднує:

1 загальну чисельність безробітних;

2 тривалість безробіття;

3 обсяг безробіття.

До другої групи відносяться такі показники:

1 рівень безробіття;

2 структура безробіття (за чисельністю та обсягом).

Головним джерелом інформації є статистична звітність, що складається за результатами реєстрації безробітних служб зайнятості, та розрахунки чисельності і складу пропозиції робо­чої сили на ринку праці, а також обстеження населення з питань економічної активності, які починаючи з 1995 року щокварталь­но проводить Держкомстат України.

Загальна чисельність безробітнихфіксується як по всій су­купності населення, так і по окремих групах (за статтю, віком, освітньою або професійною підготовкою тощо); одиницею ви­міру є тис. чол. або чол. Досвід економічно розвинутих країн свідчить, що навіть за умов широкої реклами діяльності служб зайнятості реєструється від 50 до 80% всіх осіб, які не мають ро­боти, але активно пропонують свою робочу силу на ринках праці.

Середня тривалість безробіттярозраховується для осіб, які раніше мали роботу, визначається за формулою середньої ариф­метичної:

X = Sx_if_i : Sf_i, ( 6.1)

де X – середня тривалість безробіття;

х_і – тривалість безробіття в і-й групі;

f_і – чисельність і-й групи безробітних.

Для всього незайнятого населення (включаючи тих, хто впер­ше вийшли на ринок праці і раніше не мали роботи) розрахо­вується показник середньої тривалості пошуку роботи:

X = Sx_if_i : Sf_i, ( 6.2)

де X – середня тривалість пошуку роботи;

х_і – тривалість пошуку роботи в і-й групі;

f_і – чисельність і-й групи зайнятих.

Розрахунки можуть виконуватися як по всій сукупності безробітних, так і по окремих групах – професійних, соціально-демографічних тощо.

Обсяг безробіттявизначається як загальна кількість людино-місяців, втрачених суспільством внаслідок безробіття, за формулою:

X = Sx_if_i, ( 6.3)

Рівень безробіття визначається відношенням чисельності безробітних до сукупної робочої сили.

Структура безробіттяможе визначитися як за розподілом чисельності безробітних, так і обсягу безробіття за тривалістю періоду безробіття.

Ці формули мають суттєві недоліки: в першій кількість робочої сили підмінена кількістю зайнятих, а в другій – не враховано, що не все працездатне населення пред'являє попит на робочі місця.

Реально попит на робочі місця пред’являє робоча сила або еконо­мічно активне населення, кількість якого визначається за формулою:

З + Б = П – ДНЗ, ( 6.4)

де ДНЗ – добровільно незайняте населення.

Тоді рівень безробіття:

. ( 6.5)

Читайте також:

1. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
2. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка
3. Аналіз і оцінка рівня соціальної відповідальності бізнесу
4. Аналіз і оцінка стану охорони праці
5. Аналіз рейтингових підходів і оцінка інвестиційної
6. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
7. Аналіз стану й оцінка рівня нормування праці
8. Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
9. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.
10. Аналіз та оцінка організаційних структур управління
11. Аналіз та оцінка проведеного уроку
12. Аналіз та оцінка рентабельності продукції

Переглядів: 889