• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості діяльності підприємця в малому бізнесі.

Успіх діяльності підприємства малого бізнесу багато в чому визначається майстерністю його засновника, який, за необхідності, звертається до послуг консультантів консалтингових компаній з питань банківського, юридичного, кадрового обслуговування.

Власник малого підприємства здійснює управління ним від самого початку діяльності, він приймає на себе весь ризик підприємництва. По мірі розвитку підприємства запрошують на роботу бухгалтер, маркетолог, робочі, майстри, технологи і т.д. При цьому суміщення професій, управлінських функцій сприяють економному використанню трудових ресурсів.

Життєздатними на сьогодні залишаються ті підприємства, які впроваджують ті форми і методи управління, що ґрунтуються на стратегії підприємства. Успіх малих підприємств забезпечують їх спрямованість на нові ринки продукції та послуги, що дозволяє створити нові ринки та задовольнити нові потреби. Стиль управління на таких підприємствах відрізняється залученням всіх працівників до пошуку нових ідей та пропозицій щодо вдосконалення діяльності та отримання максимального прибутку. При цьому створюється колектив професіоналів, що спеціалізу-ються на певному напрямку виробничої, торгівельної, наукової чи іншої діяльності та раціонально організовують свою працю на базі гнучкого, високотехнологічного обладнання чи інтелектуального потенціалу.

Показники виробничо-господарської діяльності малого підприємства в порівнянні з крупними досить різні. Так, за нормою прибутку малі випереджають крупні, за обсягом прибутку чи добавленої вартості на одного працівника–випереджають крупні. На малому підприємстві набагато нижчі трудові затрати, так як вони досить часто недоплачують своїм працівникам за соціально-побутовими напрямками: не будують ; не тримають житла, медпунктів, дитячих садків, баз відпочинку, не організовують відпочинок дітей працівників, не завжди дотримуються безпечних умов праці. В більшості малих підприємств відсутні профспілкові організації, або ж вони досить слабкими і не можуть здійснювати впливу на директорів.

4. Державна підтримка та регулювання діяльності підприємств малого бізнесу.

Підтримка малого підприємництва в Україні здійснюється відповідно до Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, регіональних та місцевих програм підтримки малого підприємництва, які затверджуються відповідно до законодавства.

Програма підтримки малого підприємництва включає наступні положення:

1) Фінансово-кредитну та інвестиційну підтримку суб’єктів малого підприємництва.

2) Забезпечення участі суб’єктів малого підприємництва у виконанні поставок для державних, регіональних та місцевих потреб.

3) Вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності.

4) Сприяння створенню інфраструктури розвитку малого підприємництва.

5) Пропозиції щодо встановлення системи пільг для суб’єктів малого підприємництва, у т.ч. пом’якшення податкової політики.

6) Допомогу в матеріально-технічному та інформаційному забезпеченні.

Державна підтримка малого бізнесу передбачає вирішення наступних завдань:

1. Створення ринкової інфраструктури:

- розвиток товарних, фондових, інформаційних, універсальних та ін. бірж, аукціонних та ярмаркових форм реалізації продукції і послуг, посередницько-збутових підприємств, торгівельних домів;

- розвиток мережі маркетингових, консультаційних, лізингових, інженерних, аудиторських, бухгалтерських, юридичних та ін. послуги;

- формування доступної інвестиційно-кредитної та страхової системи;

2. Розробка та реалізація антимонопольних заходів та захисту підприємницької діяльності, зокрема, малого бізнесу:

- забезпечення умов ефективного функціонування регіональних управлінських структур, що здійснюють функції антимонопольного спрямування:

- боротьба з недобросовісною конкуренцією:

- підвищення результативності податкових інспекцій, ліцензійної палати органів фінансового контролю;

- створення різного роду союзів, асоціацій, фондів, об’єднань;

- розвиток недержавних правоохоронних служб, в тому числі підрозділів по охороні вантажів, об’єктів малого бізнесу;

3. Створення режиму найбільшого сприяння для розвитку МП в пріоритетних сферах підприємництва:

- широке використання пільг з оподаткуванням в місцеві бюджети;

- надання переваг в ресурсному забезпеченні в межах можливостей місцевих органів влади;

- розвиток в регіонах виробництва спеціального малогабаритного і надійного в експлуатації обладнання, модулів, міні-заводів, міні-пекарень, міні-млинів, та ін. обладнання, в т.ч. для фермерських господарств.

4. Орієнтація МП на вирішення соціально-економічних та екологічних проблем регіону:

- створення нових робочих місць, вирішення житлової проблеми;

- розвиток ресурсозберігаючих технологій та раціонального природокористування; вирішення екологічних і рекреаційних проблем;

- розвиток комплексу соціальної інфраструктури.

5. Адаптація населення до ринкових умов:

- розробка і розповсюдження на некомерційній основі знань у вигляді посібників, методик, буклетів;

- організація на комерційній основі курсів підготовки та перепідготовки спеціалістів і робітників малих підприємств;

6. Розширення мережі малих підприємств за рахунок приватизації і виділення із крупних об’єднань та акціонерних товариств:

- проведення приватизації;

- проведення реструктуризації крупних підприємств умов для їх розкручення;

- здавання в оренду з викупом і без викупу нежитлових приміщень та об’єктів нерухомості, що знаходяться у власності місцевих органів самоврядування.

7. Розширення мережі малих підприємств в с/г на основі земельної реформи, що включає:

- оцінку вартості землі;

- розкрупнення колективних сільськогосподарських підприємств;

- перерозподіл земельних ресурсів для розвитку фермерських господарств, для розширення особистих підсобних господарств;

- створення економічної та адміністративних умов, які б сприяли розширення мережі малих підприємств, в т.ч. спрощення процедури відводу земельних ділянок, надання виробничих площ, розвиток ринку житла, ринку землі, тощо.

Державна підтримка малого бізнесу здійснюється за такими напрямами:

1. Формування інфраструктури підприємств підтримки і розвитку малого бізнесу, організація державної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб’єктів малого бізнесу;

2. Встановлення системи пільг для суб’єктів малого підприємництва;

3. Запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності;

4. Фінансово-кредитна підтримка малого бізнесу;

5. Залучення суб’єктів малого бізнесу до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення поставки продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб.

Державна підтримка малого бізнесу щодо формування його інфраструктури здійснюється шляхом створення та забезпечення діяльності мережі бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо.

Основними завданнями таких організацій є:

– консультування з питань законодавства України;

– надання інформації щодо здійснення державної підтримки суб’єктів малого підприємництва;

– надання інформації щодо наявності в регіонах необхідності використання товарів (послуг), що виготовляються суб’єктами малого бізнесу, які розташовані на території регіону;

– підвищення рівня кваліфікації управлінського персоналу суб’єктів малого бізнесу.

Для суб’єктів малого бізнесу може застосовуватись спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає:

– заміну сплати встановлених законодавством податків та зборів (обов’язкових платежів) сплатою єдиного податку;

– застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку та звітності.

Основними напрямками підтримки малого бізнесу є:

1. Фінансово-кредитна підтримка інноваційної діяльності;

2. Кадрове забезпечення;

3. Інформаційне забезпечення;

4. Податкова політика;

5. Створення ефективної законодавчої бази.

Фінансово-кредитна підтримка – надання цільових субсидій, прямих і гарантованих позик, дотацій, податкових пільг і кредитів, амортизаційних пільг, суб’єктам малого бізнесу, у формі вкладень у збільшення власної частки статутного фонду підприємців.

Фінансово-кредитна підтримка здійснюється з боку центральних та місцевих органів влади, позабюджетних фондів, приватних, іноземних інвесторів та спонсорів, а також міжнародних організацій Європейського банку реконструкції та розвитку, Світового банку, Фонду Євразія, на основі різноманітних програм.

Кадрове забезпечення малих підприємств здійснюється державою шляхом підготовки кадрів менеджменту в вузах, організації відповідних курсів підвищення кваліфікації, розробка навчальних планів, програм, випуску спеціальної літератури, страхування. Така підготовка здійснюється в тісному співробітництві з діючими підприємствами та запозиченням передового зарубіжного досвіду.

Інформаційне забезпечення державою малого бізнесу відбувається шляхом регіональних інформаційних центрів, які відкривають доступ до різних видів інформації (комерційної, законодавчої, наукової), створення широкої мережі консультативних пунктів з різних напрямів діяльності малих підприємств, інкубаторських центрів розвитку малого бізнесу.

Сприятлива податкова політика встановлюється щодо інвестицій, витрат на НДДКР, створення робочих місць суб’єктами малого бізнесу тощо.

Форми підтримки малого бізнесу:

- забезпечення участі суб’єктів малого бізнесу в державних, регіональних соціально-економічних, інвестиційних, екологічних програмах на конкурсних засадах;

- залучення суб’єктів малого бізнесу до формування, розміщення і виконання на договірній основі державних і регіональних замовлень на виконанні робіт, надання послуг для задоволення державних та регіональних потреб.

Фінансове забезпечення реалізації державної політики к сфері підтримки малого бізнесу здійснюють:

– на загальнодержавному рівні – Український фонд підтримки підприємництва:

– на регіональному рівні-регіональні фонди підтримки підприємництва;

– на місцевому рівні-місцеві фонди підтримки підприємництва.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
5. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
6. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
7. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
8. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
9. Автоматизація банківської діяльності в Україні
10. Автоматизація метрологічної діяльності
11. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
12. Аграрне виробництво і його особливості

Переглядів: 735