Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Функції перестрахування.

Головна функція:

· вториний перерозподіл ризику.

Зміст її полягає в тому, що страховик може забезпечити страхувальнику тільки таку гарантію, яка відповідає його фінансовим можливостям. Самотужки домогатися значних результатів страховику досить важко. Якісніше і в повнішому обсязі виконувати свої забов'язання страховик може завдяки перестрахуванню, тобто через розподіл ризику з іншими страховиками. За цих умов перестраховик бере на себе відносно значну частку ризику чи гарантії. Частина ж ризику, яку цедент залишає за собою, називається власним утриманням.

Допоміжні функції:

перестрахування дає змогу брати на страхування дуже дорогі та унікальні ризики;

воно сприяє запровадженню та поширенню нових видів страхування;

якщо перерозподіл ризику здійснюється між компаніями різних країн, то воно набирає форми зовнішньої торгівлі, де об'єктом купівлі-продажу є страхові гарантії. Це "невидимий" експорт-імпорт.

Розділяють активне та пасивне перестрахування.

Активне перестрахування полягає у прийнятті іноземних ризиків для покриття або продажу страхових гарантів.

Пасивне - це передача ризиків іноземним страховикам (купівля страхових гарантій). Головна його мета - передача відносно дрібних ризиків великій кількості перестраховиків у різних країнах.

4. Доходи й витрати страховика.  
Страхова організація може мати доходи:

v від страхової діяльності;

v від інвестиційної діяльності та розміщення тимчасово вільних коштів;

v від інших операцій.

Доходи від страхової діяльності включають:

· зароблені страхові платежі за договорами страхування та перестрахування;

· комісійні винагороди за перестрахування;

· частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиком;

· повернуті суми із централізованих страхових резервів;

· повернуті суми технічних резервів, відмінних від резерву незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених чинним законодавством.

Зароблені страхові платежі визначаються за формулою:

 

ЗСП = СНСП зв.п. + СНЗСП поч.зв.п. - СНЗСП к.зв.п.

 

ЗСП - зароблені страхові платежі;

СНСП зв.п. - сума надходжень страхових платежів за звітний період;

СНЗСП поч.зв.п. - сума незароблених страхових платежів на початок звітного періоду;

СНЗСП к.зв.п. - сума незароблених страхових платежів на кінець звітного періоду.

 

До суми надходжень страхових платежів не включаються частки страхових платежів, які сплачено перестраховиками у звітному періоді за договорами перестрахування.

Страхові платежі - первинний доход страхової організації та основа подальшого обігу засобів, джерело фінансування інвестиційної діяльності.

Оскільки від моменту надходження платежів страхувальників на рахунки страховиків до виплати їх у формі страхового покриття минає певний час, а тривалість збереження засобів страхувальника визначається строком договору, що може дорівнювати трьом, п'яти, десяти, п'ятнадцяти і більше років, то запасні і резервні фонди, які формує страховик, можуть десятиріччами не використовуватись. Це створює об'єктивну основу для формування позичкового фонду, прямого інвестування, участі в комерційних операціях іншого виду, даючи доход від інвестиційної діяльності та розміщення тимчасово вільних засобів.

Крім того страхова компанія може мати доход від надання послуг, пов'язаних з ризик-менеджментом, консультаціями, підготовкою кадрів і т.ін. (доходи від інших операцій).

Витрати страховика утворюють собівартість страхових послуг. Вони мають таку структуру:

· витрати на виплату страхових сум та страхових відшкодувань;

· відрахування в централізовані страхові резервні фонди;

· відрахування в технічні резерви, відмінні від резервів незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених актами чинного законодавства;

· витрати на проведення страхування;

· інші витрати.

Собівартість у страховій справі - явище особливе. Страховик, беручи на себе страхову відповідальність за даним видом договору, тільки приблизно знає, у яку суму йому обійдеться надання тієї чи іншої страхової послуги. Вона може коштувати страховику тільки суми витрат на веденя справи за даним договором, а може, окрім цього, включати виплату річного відшкодування. Саме тому в страховій практиці явище собівартості розглядають у вузькому та широкому її розумінні.

У широкому розумінні собівартість - сукупність усіх затрат страховика з надання послуг як безпосередніх, спрямованих на здійснення виплат з відшкодування збитків або страхових сум та на ведення страхової справи, так і опосередкованих, тобто витрат, пов'язаних із забезпеченням фінансової стійкості страхової компанії (формування запасних та резервних фондів).

У вузькому розумінні собівартість - це витрати страховика на ведення страхової справи.

Головна стаття витрат страховика - виплата страхових сум і страхового відшкодування.

Питання для самоконтролю:

 

1. Розкрити сутність та необхідність страхування в сучасних умовах господарювання.

2. Розкрити зміст основних функцій страхування.

3. Визначіть основних учасників страхового ринку.

4. Які ви знаєте форми страхового захисту?

5. Розкрити класифікацію страхових відносин.

6. Розкрити сутність:

· майнового страхування;

· страхування економічних ризиків

· особового страхування;

· страхування відповідальності;

7. Розкрити сутність перестрахування.

 

Література:

 

1. В.Д.Базилевич, К.С. Базилевич. Страхова справа. - К.: Знання, 1997, стор. 16-19, 35-37, 41-45.

2. О.Заруба. Страхова справа. - К.: Знання, 1998, стор. 16-19, 35-37, 41-45.

3. А.Д.Дробозина. Финансы. - М.: Финансы, 1999, стр. 352-385.

4. Н.Е.Заяц. Теория финансов. - М.:1997, стр. 237-254.

 

Тема 10

 


Читайте також:

  1. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  2. Алгоритм знаходження ДДНФ (ДКНФ) для даної булевої функції
  3. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
  4. Аналіз коефіцієнтів цільової функції
  5. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
  6. Асимптоти графіка функції
  7. Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження
  8. Базові функції, логічні функції
  9. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Функції банків.
  10. Банківська система та її основні функції
  11. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.
  12. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн




Переглядів: 1984

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
СТРАХУВАННЯ ТА СТРАХОВИЙ РИНОК | Оподаткування дивідендів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.