• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 4 Маркетингова інформація і маркетингові дослідження

3.

Процес сегментування ринку

ü За незалежністю до суспільного класу: - прошарки нижчого класу; - вищі прошарки нижчого класу; - робітничий клас; - середній клас; - вищі прощарки середнього класу; - нижчі прошарки вищого класу; - вищі прошарки вищого класу; ü За стилем життя: - молодіжний; - спортивний; - богемний; - елітний; ü Тип особистості: - імпульсивна натура; - конформіст; - авторитарна натура; - чистолюбива натура. ü За адаптацією споживачів до нового товару: - суперноватори; - новатори; - помірковані

ü Очікувані вигоди: - якість; - сервіс; - ціна; - престиж та ін. ü Статус споживача. - той, що не споживає товари; - раніше споживав; - потенційний споживач; - регулярний споживач ü Статус споживача - той, що не споживає товари; - раніше споживав; - потенційний споживач; - регулярний споживач. ü Ступінь споживача - слабкий споживач; - помірний споживач; - активний споживач. ü Привід для купівлі: - для власного споживання; - для подарунку. ü Ступінь прихильності. - слабка; - середня; - сильна; - абсолютна. ü Ступінь готовності до сприймання товару - непоінформований; - поінформований; - зацікавлений; - охочий; - має намір придбати. ü Ставлення до товару - у захваті; - позитивне; - байдуже; - негативне, агресивне.

4. Позиція товару –місце, яке цей товар займає у свідомості покупців порівняно з аналогічними конкурентними товарами. Формування певної чітко визначеної позиції товару повинно мати керований фірмою характер. Отже, йдеться про позиціювання товару.

Позиціювання товару –комплекс маркетингових заходів, завдяки яким споживачі ідентифікують цей товар порівняно з товарами – конкурентами.

Стратегії позиціювання:

ü позиціювання за характеристиками товару;

ü позиціювання за низькою ціною;

ü позиціювання за співвідношенням «ціна – якість»;

ü позиціювання на сервісі;

ü позиціювання на вигодах, які надають товари, або на вирішенні проблем споживачів;

ü позиціювання за походженням;

ü позиціювання за категорією товару;

ü позиціювання товару або фірми як «номер 1»;

ü позиціювання на основі порівняння товару фірми з товарами конкурентів;

ü позиціювання за умовами застосування товару, який пропонується на продаж;

ü позиціювання за різновидом товару, який пропонується на продаж;

ü позиціювання на позитивних особливостях технології;

ü позиціювання на іміджі.

Для графічного зображення позиції торгової марки використовують карти – схеми сприйняття (перцепційні карти, позиційні схеми), двомірні діаграми різних пар характеристик, що відображують позицію конкуруючих марок (наприклад, «ціна – якість»).

Якщо позиція товару не відповідає очікуванням фірми, для зміни позиції товару в свідомості споживачів використовується стратегія репозиціювання товару (модифікація несприятливого позиціювання).

Бойд, Рей і Стронг виділили шість стратегій репозиціювання:

· модифікувати товар – поліпшити певну характеристику товару, яка наразі не відповідає очікуванням ринку;

· модифікувати важливість атрибутів – переконати ринок у тому, що слід приділяти більше уваги певній характеристиці, яка є сильною стороною марки;

· модифікувати сприйняття марки, адже ринок може бути погано поінформований і недооцінювати реальні якості марки, що відрізняють її від інших товарів;

· модифікувати сприйняття марок фірми – конкурентів (передбачає порівняльну рекламу, якщо ринок переоцінює деякі характеристики товару);

· привернути увагу до тих атрибутів, які ринок ігнорує(передбачає створення нової вигоди, яка розглядалась цільовим сегментом);

· модифікувати необхідний рівень атрибута, якщо ринок очікує рівень якості, який не завжди потрібен. Фірма може робити спробу переконати сегмент у тому, що рівень якості є адекватним його вимогам.

Стратегія репозиціювання може потребувати зміни ціни, назви, упаковки товару.

План

1.Значення маркетингової інформації.

2. Маркетингова інформаційна система.

3. Класифікація інформації.

4. Поняття маркетингового дослідження.

5. Організація маркетингового дослідження.

6.Анкета – як основний інструмент маркетингового дослідження.

1. Здійснення маркетингової діяльності базується на використанні різноманітної інформації, яка необхідна для прийняття управлінських рішень. Тому потрібна інформація про покупців (споживачів), конкурентів та інших факторах зовнішньої та внутрішньої сферах.

В перекладі “інформація” – повідомлення, надання відомостей.

Маркетингова інформація – сукупність повідомлень, знань про стан будь – якого об’єкта, середовища, що його оточує і процесах, які там відбуваються.

Маркетингова інформація – важливий стан маркетингових досліджень, що дозволяє фірмі на ринку отримувати переваги у конкурентній боротьбі знижувати ступінь ризику, координувати дії у ринковій стратегії.

Інформація – це основа маркетингової діяльності. Інформація, яку використовують в маркетингових дослідженнях, має бути:

Þ високоякісною;

Þ вірогідною (min. помилковість);

Þ повною;

Þ точною;

Þ актуальною;

Þ цінною і корисною.

Основні види маркетингової інформації: вторинна і первинна.

Вторинна інформація являє собою дані, зібрані раніше для цілей, відмінних від пов’язаних з розв’язанням проблеми, що досліджується. Незалежно від того, чи достатня вона для прийняття рішення, її низька ціна і відносно швидка доступність вимагають, щоб первинні дані не збиралися до завершення ретельного пошуку вторинної інформації. Щоб оцінити загальну цінність, дослідник повинен зіставити її переваги і недоліки.

Вторинна інформація володіє наступними перевагами:

Ø дешевизна багатьох її видів;

Ø швидкість підбору;

Ø наявність декількох джерел;

Ø наявність в ній даних, які фірма не може отримати самостійно;

Ø достовірність, що визначається незалежністю джерел.

Недоліки вторинної інформації:

Ø невідповідність цілям дослідження внаслідок своєї неповноти або загального характеру;

Ø можливість застаріння інформації;

Ø можливість публікації не всіх результатів дослідження;

Ø існування суперечливих даних у різних джерелах.

Існують внутрішні і зовнішні джерела вторинної інформації.

Внутрішні джерела вторинної інформації:

Ø плани і фінансова звітність;

Ø дані про збут;

Ø дані про прибутки і збитки;

Ø дані про запаси;

Ø результати попередніх досліджень;

Ø письмові повідомлення (поточна інформація);

Ø скарги споживачів та ін.

Якщо дослідницька проблема не була вирішена за допомогою внутрішньої інформації, фірма повинна використовувати зовнішні джерела вторинної інформації:

Ø урядові і неурядові періодичні видання;

Ø книги, монографії та інші неперіодичні публікації;

Ø комерційні дослідницькі організації.

Первина інформаціяявляє собою щойно отриману інформацію для розв’язування конкретної проблеми або питання, що досліджується. Вона необхідна в тих випадках, коли досконалий аналіз вторинних відомостей не дає необхідну інформацію.

Читайте також:

1. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
2. Актуальність дослідження
3. Алгоритм дослідження кон’юктури
4. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.
5. Аналіз інформації та постановка задачі дослідження
6. Аналіз потреб споживачів та аналіз конкурентів у процесі маркетингового дослідження
7. Аналітичний метод дослідження
8. Анкета — основний інструмент дослідження
9. Апостеріорна інформація
10. Апріорна інформація
11. Асиметрична інформація
12. Безумовною є інформація про події, що реально відбуваються у матеріальному світі.

Переглядів: 882