Натуральна (традиційна) форма організації виробництва.

Натуральне виробництво є історично первинним. Воно базується на низькому рівні розвитку ПС, де, як правило, відсутній суспільний поділ праці. Головною ознакою є те, що продукти праці призначені для власного споживанні всередині економічної одиниці (плем’я, латифундія, маєток). Виробництво і споживання прямо пов’язані, продукти не обмінюються, а розподіляються між членами. Розподіл започаткований на різних засадах:

– на основі рівності;

– в залежності від статі і віку;

– в залежності від місця в ієрархічні структурі економічної одиниці;

– на позаекономічному примусі.

Таким чином, натуральне виробництво – це тип господарства, у якому процес створення матеріальних благ спрямований безпосередньо на задоволення власних потреб виробника.

Характерними рисами є:

– організаційні:

· замкненість

· консерватизм

· стійкість

– економічні:

· слабо виражений поділ праці

· відкритість економічних відносин

· слабо виражений суспільний характер праці

– обмежена мета виробництва (задоволення потреб виробників).

Натуральне виробництво поступається місцем товарному.

Товарна форма виробництва.

Товарне виробництво – це організація суспільного господарювання (економіки), за якої економічні відносини між виробниками виявляються через купівлю-продаж продуктів (через ринок). Продукти праці виробляються не для власного споживання, а для продажу на ринку. Продукт праці набуває товарної форми. Товари виробляються з метою задоволення потреб споживачів і надходять до них через використання ринкових відносин.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Критерії періодизації розвитку суспільства	\|	Матеріальною основою виникнення товарних відносин є суспільний поділ праці.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.