Експериментальна перевірка Максвеллівського розподілу молекул по швидкостям (дослід Штерна)
Перша експериментальна перевірка Максвеллівського розподілу молекул по швидкостям була здійснена німецьким фізиком О.Штерном (1888-1969) у 1920 р. Схема досліду показана на рис 6.8. Вздовж осі двох коаксіальних циліндрів була натягнута платинова нитка, покрита сріблом. Внутрішній циліндр мав вузьку щілину. Вся система була поміщена у вакуум. При нагріванні нитка срібло випаровувалось. Щілиною формувався пучок атомів срібла, які осідали на внутрішній поверхні більшого циліндра напроти щілини. Коли циліндри приводились в обертання (~2700 об/хв), срібна пляма зміщувалась і розмивалась так як за час прольоту атомів між циліндрами вони встигали повернутися на певний кут. Зміщення . Тоді швидкість атомів . По зміщенню максимуму плями знаходили найбільш ймовірна швидкість (~600 м/с), яка добре узгоджувалась з розрахованим по (6.22) значенням. Вимірювання товщини плівки срібла з різним зміщеннями дали можливість впевнитись у справедливості формули (6.19), так як молекули з різними швидкостями зазнавали різного зміщення: повільні молекули – більшого, швидкі – меншого.