• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості проведення психологічного обстеження з метою планування та визначення завдань корекції. Методи отримання психологічної інформації

Оцінка ефективності психокорекції.

Корекційний (виконання корекційно-розвивальної роботи).

Основні етапи психокорекції

У психокорекційній роботі можна умовно виділити кілька взаємопов’язаних етапів.

Діагностичний:

§ вивчення запиту клієнта;

§ первинне формулювання психологічної проблеми;

§ висунення гіпотез стосовно причин проблеми;

§ комплексна психологічна діагностика особистості;

§ визначення чинників, які пов’язані з вказаною проблемою або зумовлюють її появу;

§ формулювання психологічного діагнозу з обов’язковим визначенням прогнозу подальшого розвитку особистості за умови своєчасної корекції та за відсутності такої;

§ розробка загальної програми психологічної корекції з урахуванням усіх перелічених чинників та вимог.

Установчий:

§ формування адекватного ставлення клієнта до своєї проблеми, до психолога та методів психокорекції;

§ можливе переформулювання запиту, мети психологічної корекції;

§ створення активної настанови особистості на психокорекційну роботу;

§ формування мотивів самопізнання та самовдосконалення, усвідомлення себе суб’єктом саморозвитку, який відповідає за свою поведінку, емоції, рішення.

Динаміка психокорекційного процесу відбувається нерівномірно: є падіння і злети, уповільнення і прискорення руху, нагромадження і якісні стрибки (інсайти), регресія, погіршений стан (внутрішній опір).

Психолог за допомогою психокорекційних методів і тактики своєї поведінки може лише створювати умови для виникнення яскравих емоційно забарвлених переживань. Саме вони створюють можливість нового бачення старих проблем, життєвої ситуації.

Трапляється, що складно з’ясувати ці критерії, позаяк не існує чіткої психічної норми. Крім того, досягнення усунення певних симптомів може мати тимчасовий характер, якщо не усунуто причини проблем. Тому перевірку результатів бажано відкласти на кілька місяців.

Показник ефективності корекції може змінюватися залежно від того, хто оцінює (клієнт, психолог, оточення).

Чинники, що визначають ефективність роботи:

1. Очікування та настанови клієнта.

2. Зміст і кількість проблем клієнта.

3. Особистісна мотивація і активність особистості, її відповідальність за зміни. Перехід корекції в самокорекцію.

4. Очікування психолога.

5. Професійний та особистісний досвід психолога.

6. Глибинне опрацювання проблеми, усунення причини, усвідомлення її.

Психодіагностика завжди має підпорядковуватись завданням психокорекції чи наданню рекомендацій і не бути самоціллю. Завдання ж корекційної роботи можуть бути правильно поставлені тільки в результаті адекватної діагностики й оцінки проблеми. Діагностика – перший етап психокорекції.

Особливості діагностичної роботи з метою планування завдань колекційної роботи:

§ діагностика повинна бути комплексною (бо особистість цілісна і її розвиток системний);

§ діагностика проблем здійснюється в контексті діагностики міжособистісних відносин у родині і оточення;

§ необхідно вивчати не тільки актуальний стан дитини, але й особливості її психічного розвитку на попередніх етапах розвитку (психологічний анамнез);

§ діагностика потребує дотримання принципу активності самих досліджуваних (особистісна мотивація клієнтів);

§ діагностика і корекція здійснюються майже одночасно на всіх етапах роботи.

Основні методи: спостереження, бесіда, психологічний анамнез, стандартизовані і проективні методики, аналіз продуктів діяльності.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. II. Організація і проведення спортивних походів
6. III. Аудіювання тексту з метою розуміння
7. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
8. Ocнoвнi визначення здоров'я
9. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
10. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
11. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
12. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці

Переглядів: 1485