МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Індивідуальний підхід до психокорекції А. АдлераАльфред Адлер був опонентом Фройда. На його думку, людина – свідома істота, яка шукає сенс життя і прагне до самореалізації. Головна перепона на цьому шляху – базове почуття неповноцінності, у подоланні якого полягає розвиток особистості. Адлер виходив із таких принципів: 1. Людина сприймає світ суб’єктивно. У неї своя логіка: уявлення та розмірковування. 2. Людина істота цілісна, тому більше уваги приділяв внутрішньо особистісним проблемам. 3. Поведінка людини цілеспрямована. Корені неврозу лежать в негативному інфантильному досвіді. Першопричина – переживанні слабкості дитиною. Пізніше почуття неповноцінності переростає у комплекс неповноцінності. Він пов'язаний з формуванням апперцептивних схем. Часто ці апперцептивні схеми є помилковими. Вони функціонують як аксіоми, підтримуючи не адаптивну поведінку: справжні чоловіки повинні бути агресивними. На основі аперцевтиних схем формується стиль життя, як неповторний шлях самоутвердження. Він виникає у 3-5 років (план життя). Це базисні помилки, в основі яких лежать: § помилкові цінності: треба завжди запобігати конфліктам; § обмеження сприйняття і розумінням життя: за радістю чекають сльози; § надто широке узагальнення травматичного досвіду: нікому не можна вірити; § почуття неповноцінності: я – нікчема. Людина формує захисну форму поведінки. В основі захисної поведінки лежить компенсаторна робота. Вона телеологічно детермінує поведінку: слід вивчити, які цілі перед собою ставить клієнт. Компенсація може відбуватися на позитивній і негативній стороні життя. Коли відбувається компенсація комплексу неповноцінності, вона набуває гіпертрофованого змісту. Людина ставить перед собою нереалістичні цінності, які віддаляють Я-реальне та Я-ідеальне. Ціль життя не змінюється, але можна коригувати відносини. У людини слід формувати соціальний інтерес – інтерес до життя людей. Соціальний інтерес – основа людського існування. Його потрібно розвивати, розвивати взаємозалежність з людьми. Мета корекції: § зниження почуття неповноцінності; § розвиток соціального інтересу; § корекція цілей та мотивів з перспективою зміни стилю життя. Позиція психолога: знайти помилку в картині світу клієнта. Вимоги до клієнта: активність, відвертість, відповідальність, прагнення до співпраці і взаємна довіра. Головне – пошук помилок у мисленні. Тому ключовим є звернення до ресурсів мислення клієнта. Техніки: 1) аналіз сновидінь; 2) ранні спогади (тема, повтор, почуття); 3) антисугестія (парадоксальна інтенція). Етапи терапії: 1. Встановлення правильних стосунків. 2. Аналіз особистісної динаміки (розуміння специфіки життя). 3. Підбадьорювання (визнання психологічної мужності клієнта, пошук свободи вибору). 4. Заохочення інсайту (створення умов). 5. Допомога в переорієнтації.
Читайте також:
|
||||||||
|