• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Структура коду рахунку

Система рахунків другого порядку побудована у двох напрямках:

· перший – застосування субрахунків, що мають встановлені конкретні номери і призначення згідно з Планом рахунків;

· другий – застосування субрахунків, які не мають встановлених конкретних номерів, у яких номер і конкретне призначення встановлюються підприємством.

Підприємство має право не використовувати субрахунки (рахунки другого порядку), але якщо воно їх використовує, слід застосовувати коди, передбачені Планом рахунків. Якщо Планом рахунків не передбачено субрахунок для певного виду активів або зобов'язань, а підприємство вважає за необхідне виділити в обліку цей вид, воно може ввести додатковий субрахунок, використовуючи для цього наступні цифри. Наприклад, рахунок 28 може бути доповнений субрахунком 286 "Товари на відповідальному зберіганні".

Інструкція щодо застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках та їх субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика та призначення синтетичних рахунків і субрахунків, а також типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).

Рахунки класів 0-7 є обов'язковими для всіх підприємств. Порядок ведення аналітичного обліку та кореспонденції рахунків, який не наведено в Інструкції, встановлюється підприємством, виходячи з норм Інструкції, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та управлінських потреб.

Аналітичний облік в межах рахунків запасів, витрат і доходів надає можливість здійснювати калькулювання собівартості продукції (товарів), контроль витрат і визначення результатів діяльності за центрами відповідальності.

Рахунки класу 9 "Витрати діяльності" ведуться підприємствами всіх форм власності, крім суб'єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на здійснення комерційної діяльності, з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 "Витрати за елементами".

Малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на здійснення комерційної діяльності, можуть вести бухгалтерський облік витрат з використанням лише рахунків класу 8 "Витрати за елементами" або в порядку, який наведено вище.

Рахунки класу 0 надають інформацію, розкриття якої передбачено в примітках до фінансових звітів.

Отже, кожний клас рахунків має конкретне призначення і тісно пов'язаний з інформаційними потребами зовнішніх та внутрішніх користувачів.

У відповідності з класифікацією видів обліку всі рахунки поділяються на рахунки фінансового і управлінського обліку. В свою чергу, рахунки фінансового обліку поділяються на реальні (балансові) і номінальні, або рахунки доходів і витрат за видами діяльності, внаслідок якої вони виникають.

Бухгалтерській облік на субрахунках ведеться в розрізі аналітичного обліку для забезпечення кількісно-сумовою та якісною (марка, сорт, розмір тощо) інформацією про наявність і рух об'єктів бухгалтерського обліку на відповідному синтетичному рахунку класу 1 "Необоротні активи", 2 "Запаси" та 0 "Позабалансові рахунки". Підприємства роздрібної торгівлі, що застосовують метод оцінки товарів за ціною продажу, можуть вести аналітичний облік товарів в сумовому вираженні.

Структура Плану рахунків зорієнтована на потреби складання фінансової звітності (Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал). Тому в ньому чітко розмежовано балансові та номінальні рахунки, які застосовуються для обліку витрат, доходів і фінансових результатів діяльності.

Балансові рахунки побудовані таким чином, щоб їх сальдо, відповідало сумам, які відображаються у статтях Балансу. При цьому такі рахунки об'єднані в класи згідно з розділами активу і пасиву Балансу. Показники; розділів І-Ш активу Балансу заповнюються на підставі даних рахунків класів 1-3 показники розділів I-V пасиву Балансу – на підставі даних рахунків класів 4-6.

Обороти по рахунках, що застосовуються для обліку витрат доходів і фінансових результатів діяльності, а саме по рахунках класів 7-9, використовуються для заповнення показників Звітів про фінансові результати.

Схематично це має такий вигляд (див. рис. 1).

Рис. 1. Відповідність Плану рахунків Показникам фінансової звітності

2. На позабалансових рахунках обліковуються ТМЦ, інші активи та зобов’язання, що належать установі або перебувають у тимчасовому розпорядженні. Для обліку зазначених цінностей застосовують такі забалансові рахунки:

01 “Орендовані необоротні активи”: тут обліковуються необоротні активи, прийняті від сторонніх організацій за договором оренди, за вартістю передбаченою договором.

02 “Активи на відповідальному зберіганні” ТМЦ, усі види обладнання і предметів тирів, спортивних стрільбищ тощо.

04 “Непередбачені активи і зобов’язання”: перехідні призи, куби, прапори.

05 “Гарантії та забезпечення”: тут враховується заборгованість за учнями та студентами за неповернене ними обладнання, білизну, інструменти тощо.

07 “Списані активи та зобов’язання”

08 “Бланки суворого обліку”: атестати, дипломи, путівки отримані безоплатно від громадських чи профспілкових організацій.

09 “Призначення та зобов’язання”: тут обліковують суми коштів загального та спеціального фондів, планові асигнування та зобов’язання установ.

Питання для самоперевірки:

1. Сутність та побудова плану рахунків

2. У чому полягає контрольне значення платну рахунків?

3. Які рахунки називаються позабалансовими?

Тема 7. Форми бухгалтерського обліку

1. Облікові регістри, їх класифікація та значення.

2. Помилки в бухгалтерських записах та способи їх виправлення.

3. Сучасні форми бухгалтерського обліку, що використовуються в Україні.

Основні терміни теми:обліковий регістр, відомість, журнал-ордер, форма бухгалтерського обліку.

1. Обліковий регістр – це спеціальна таблиця, призначена для відображення документально оформлених господарських операцій в системі рахунків, накопичення та зберігання облікової інформації. Облікові регістри є носіями впорядкованої вторинної інформації, джерелом якої є бухгалтерські документи. Оскільки в обліку відображаються наявність та рух усіх засобів підприємства, джерел їх утворення та здійснюваних господарських процесів, для кожного об’єкту обліку необхідні інформація, яка б найбільш повно його характеризувала, відображаючи його специфічні особливості. Саме у цьому полягає значення облікових регістрів та необхідність їх застосування. Так як записи в облікових регістрах базуються на інформації, що ретельно перевірена у первинних документах, то й самі регістри набувають доказової сили при використанні їх показників для аналізу господарської діяльності підприємства. Облікові регістри виступають у формі відомостей, журналів, книг, журналів-ордерів.

Класифікація облікових регістрів:

1. За характером записів:

а) хронологічні – це регістри, в яких записи здійснюються в хронологічній послідовності (касова книга);

б) систематичні – це регістри, в яких господарські операції групуються, систематизуються і відображаються на відповідних аналітичних і синтетичних рахунках;

в) комбіновані – регістри, в яких записи робляться одночасно в хронологічному і систематичному порядку (журнали-ордери, відомості).

2. За ступенем узагальнення:

а) синтетичні – регістри, де облік ведуть за синтетичними рахунками (головна книга, відомості);

б) аналітичні – за аналітичними рахунками; в них дані подаються у натуральному, трудовому і грошовому вимірнику (книги, картки);

в) комбіновані.

3. За зовнішньою формою:

а) бухгалтерські книги – зброшуровані, спеціально розграфлені облікові регістри, в яких відображають дані про наявність господарських засобів, джерела їх формування та господарські процеси за синтетичними та аналітичними рахунками (Головна книга, касова книга);

б) картки – це таблиці спеціальної форми і стандартних розмірів, що призначені для реєстрації господарських засобів (інвентарні картки обліку ОЗ). Залежно від об’єктів картки аналітичного обліку поділяються на картки кількісно-сумарного обліку для ТМЦ, контокорентні для обліку розрахунків та багатостовпчикові, що призначені для обліку витрат на виробництво. Картки зберігаються у картотеках. При відкритті картки в бухгалтерії її реєструють у спеціальному журналі і надають їм порядковий номер, який відповідає їх реєстраційному номері в журналі;

в) окремі листки (вільні аркуші) – журнали-ордери, відомості.

Після закінчення звітного періоду і складання балансу книги, картки та окремі відомості закривають шляхом підрахунку підсумків по кожному рахунку та запису суми залишку.

4. За будовою:

а) односторонні – головна книга – в цьому регістрі надають дані про господарську операцію, суму якої записують по дебету чи по кредиту відповідного рахунку;

б) двосторонні – ті регістри, що складаються з двох частин: в одній частині продають дані про дебетові обороти на рахунку, а у другій – про кредитові обороти цього ж рахунку (касова книга);

в) шахові – побудовані за принципом шахової дошки (журнали-ордери).

2.Помилки в записах в облікових реєстрах можуть бути виправлені кількома способами: коректурним, сторнуванням та з допомогою додаткового запису.

Сутність коректурного способу полягає ось у чому: правильно записаний текст або цифру перекреслюють так, щоб можна було добре побачити, що було записано спочатку. Потім угорі записують правильні дані. Поруч з виправленим робить напис «виправлено» та особа, яка робила виправлення, а також підписує виправлення. Це виправлення робиться тоді, коли ще не підбито "підсумки (або не виконано інші види бухгалтерської обробки).

Сторнування (червоний запис) робиться тоді, коли неправильно складено бухгалтерське проведення та вже зроблено відповідні записи підсумкового характеру або коли сталося механічне збільшення суми проведення. У цих випадках помилка виправляється складанням додаткового бухгалтерського проведення червоним (тобто сторно, «мінус»), коли не має червоного чорнила, то суму можна взяти в рамку.

У тому разі, коли трапилася помилка у записах, що спотво­рює істину в бік зменшення, то робиться додаткове проведення.

У всіх випадках виправлення має бути посилання на прове­дення, яке виправляється.

Документи, облікові реєстри та звіти мають зберігатися в тимчасовому архіві підприємства. Термін зберігання залежить від характеру документа та визначається Головним архівним управлінням України.

Вилучення бухгалтерських документів з архіву або поточного сховища можливе на підставі письмової вимоги відповідних слідчих органів. При цьому на місце документа кладуть його фо­токопію.

3. Форма БО – це сполучення різних регістрів аналітичного і синтетичного обліку, їх взаємозв’язок, послідовність і способи облікових записів з метою узагальнення й одержання звітності. Зміст форм БО залежить від вимог суб’єкта господарювання щодо інформаційного і контрольного забезпечення менеджменту і маркетингу у підприємницькій діяльності. Призначення форм БО визначається повнотою інформації, яка надається господарюючому суб’єкту для управління підприємницькою діяльністю. За даними БО приймають рішення з питань обсягу та якості продукції, яка випускається, її собівартості і ціни продажу на ринку, залучення інвестицій для розширення виробництва, кредитно-розрахункових відносин із контрагентами, ефективності використання власного капіталу, нарахування й сплати податків. Таким чином, форма БО має задовольняти вимоги, покладені на фінансовий, управлінський і податковий облік у мікроекономіці.

Отже, зміст і призначення форм БО залежить від функцій, покладених на БО державою і суб’єктом господарювання, матеріально-технічної бази обробки обліково-економічної інформації.

Форми БО:

1. Меморіально-ордерна форма ведення БО передбачає ведення окремих аркушів (меморіальних ордерах), в яких об’єднуються бухгалтерські проводки з кожного первинного документа, а в тексті зазначається короткий зміст операції. Меморіальний ордер складається за звітний період і реєструється у реєстраційних журналах. У процесі розвитку й удосконалення меморіально-ордерної форми обліку бухгалтерські проводки почали записувати не з кожного первинного документа, а з групувальних відомостей. Для деяких операцій – касові, банківські, розрахункові – застосовують накопичувальні відомості по дебетових і кредитових записах і відображають в окремі меморіальні ордери. Це значно поліпшило, спростило систему облікових записів і набагато зменшило кількість меморіальних ордерів.

2. Журнально-ордерна форма ведення БО – це система інформаційно-пов’язаних між собою журналів-ордерів, у яких господарські операції відображають по кредиту одного рахунку і дебету кількох взаємопов’язаних з ним рахунків БО. Для ведення обліку за даною формою централізовано розроблено форми облікових регістрів (журналів-ордерів). У журнали-ордери з документів виписують дані про господарські операції або попередньо заносять їх до накопичувальних відомостей та розроблювальних таблиць. При цьому записи здійснюються на рахунках з порівняно невеликою кількістю фіксованих у них операцій (облік ОЗ), на інших рахунках необхідно спочатку накопичувати дані у допоміжних відомостях, а потім у згрупованому виді відображати у журналі-ордері.

Облікові регістри при журнально-ордерній формі обліку, передбачають суміщення даних аналітичного і синтетичного обліку. Облікові регістри – це місячні накопичувальні регістри, де відображають усі операції по кредиту одного і кількох взаємопов’язаних синтетичних рахунків у кореспонденції з тими рахунками, на яких ці операції відображають по дебету.

У кінці місяця після відображення операцій по кожному журналу-ордеру підбивають підсумки, які потім переносять до Головної книги, де здійснюється контроль записів на рахунках. У Головній книзі для кожного синтетичного рахунку відведено декілька сторінок. На початок року до Головної книги вносять вступне сальдо по кожному синтетичному рахунку.

Журнально-ордерна форма БО застосовується на підприємствах, різних за своїми розмірами, формами власності, з використанням різних класів і видів обчислювальної техніки.

3. Спрощена форма ведення БО. БО на малих підприємствах базується на єдиних методологічних принципах, встановлених положенням Про організацію БО і звітності в Україні. Створення, прийом і відображення у БО, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів бухгалтерської звітності здійснюється відповідно до положення про документальне забезпечення записів у БО. Мале підприємство самостійно обирає форму БО, виходячи з потреб свого виробництва і управління, їх складності і чисельності працівників. Спрощена форма БО може застосовуватися за двома видами:

1) проста форма (без використання регістрів обліку майна малого підприємства) – застосовують ті підприємства, які здійснюють не менше 100 господарських операцій на місяць, не мають виробництва продукції і робіт, пов’язаних з великими матеріальними витратами;

2) форма БО з використанням регістрів обліку майна малого підприємства.

При простій формі обліку реєстрація первинних облікових документів, відображення операцій на рахунках, визначення собівартості продукції і фінансового результату ведуться в одному бухгалтерському регістрі – Книзі обліку господарських операцій за формою № К-1.

4. Автоматизована форма ведення БО. В умовах використання обчислювальних машин створено принципово нові механізовані і автоматизовані форми БО, при яких обліково-обчислювальні роботи виконуються автоматично на ПК. Завдання автоматизації – підвищення якості роботи бухгалтерів.

Питання для самоперевірки:

1. Що таке форма бухгалтерського обліку?

2. Що визначає форму ведення бухгалтерського обліку на підприємстві?

3. Які існують форми ведення бухгалтерського обліку?

4. В чому полягають недоліки та переваги спрощеної форми ведення бухгалтерського обліку?

5. Які підприємства мають право застосовувати спрощену форму ведення бухгалтерського обліку?

6. Сутність і особливості меморіально-ордерної форми ведення бухгалтерського обліку.

7. Переваги і недоліки меморіально-ордерної форми ведення бухгалтерського обліку.

8. Сутність і особливості форми обліку Журнал-Головна.

9. Переваги і недоліки форми бухгалтерського обліку Журнал-Головна.

10. Які основні особливості журнально-ордерної форми ведення бухгалтерського обліку?

11. Що таке журнал-ордер?

12. Переваги і недоліки журнально-ордерної форми.

13. Сутність автоматизованих форм ведення бухгалтерського обліку.

14. Переваги і недоліки автоматизованих форм ведення бухгалтерського обліку.

15. Що таке обліковий регістр?

16. Місце облікових регістрів в бухгалтерському обліку.

17. Як класифікують облікові регістри за характером записів?

18. Як класифікують облікові регістри за ступенем узагальнення?

19. Як класифікують облікові регістри за зовнішньою формою?

20. Як класифікують облікові регістри за будовою?

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. А) Структура економічних відносин.
4. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
5. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
6. Алгоритм маркетингового розрахунку цін.
7. Алгоритм розрахунку апаратів псевдозрідженого шару.
8. Алгоритм розрахунку ризиків за загрозою відмова в обслуговуванні
9. Алгоритм розрахунку та підбору технологічного обладнання
10. Алгоритм розрахунку температури поверхні чипу ІМС процесора
11. Алфавіт мови і структура програми
12. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Переглядів: 1136