Згідно з цим сільськогосподарські підприємства сплачують

такі основні податки :

v податок на доходи;

v податок на добавлену вартість;

v плату за землю;

v акцизний збір;

v податок з власників транспортних засобів.

Теоретичні відомості

Крім цього вони здійснюють відрахування на соціальне страхування, у Пенсійний фонд, Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, на фінансування шляхового господарства України, сплачують інші податкові платежі.

Платниками податку з прибутку (доходів) виступають юридичні особи, які займаються виробничою підприємницькою діяльністю і одержують прибуток (доход). Це насамперед, суб’єкти підприємницької діяльності, бюджетні організації в частині здійснення госпрозрахункової діяльності, комерційні банки, які є юридичними особами, міжнародні організації, які здійснюють підприємницьку діяльність в Україні; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи підприємств і об’єднань ,що складають окремий баланс та мають розрахунковий рахунок. Підприємства, що мають відокремлені підрозділи без статусу юридичних осіб, можуть сплачувати консолідований податок.

Об’єкти оподаткування - доход.

Новостворені підприємства мають право зменшення балансового прибутку на суму збитків від операцій, одержаних протягом будь-якого з трьох перших років господарювання, що передували оподатковуваному періоду. У разі недостатності суми балансового прибутку від відшкодування збитків дозволяється віднесення таких збитків на балансові прибутки протягом наступних п’яти років з моменту одержання таких збитків.

G Зверніть увагу:

Але при цьому треба мати на увазі, що новоствореними не вважаються суб’єкти підприємницької діяльності, що реорганізуються шляхом внесення змін до своїх установчих документів відповідно до розміру та структури статутного фонду, складу учасників (засновників), інших змін, що вносяться до державного реєстру і підлягають державній реєстрації, а також ті, що корпоратизуються згідно із законодавством про корпоратизацію державних підприємств.

Мають певні пільги щодо оподаткування і підприємства агропромислового комплексу. Вони на одержуваний прибуток від виробництва сільськогосподарської продукції та продукції її переробки на власних переробних потужностях, включаючи міжгосподарські підприємства, податок не сплачують. Виняток становить прибуток, одержуваний від квітково-декоративного рослинництва, виробництва спирту, лікеро-горілчаних виробів, виноматеріалів, крім тих, що реалізуються для наступної переробки.

Запам’ятайте! Не оподатковується прибуток:

Ø Рибних господарств від вилову риби та її переробки на власних переробних потужностях.

Ø Ветеринарно-санітарних заводів, одержуваний від збору та утилізації трупів, загиблих тварин і виробництва з них білкових кормових добавок.

Ø Будівельних, монтажних, проектних та інших підприємств і організацій, одержуваний в результаті спорудження в сільській місцевості житла, об’єктів побуту, культури, торгівлі, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, освіти, зв’язку, а також шляхів, енергетичних приміщень, інженерно-технічних комплексів машинно-тракторного парку та інших об’єктів, які впливають на поліпшення соціального становлення села.

G Зверніть увагу:

Не вважаються прибутком і тому не виступають об’єктом оподаткування :

Ø Кошти, матеріальні цінності й нематеріальні активи, що надходять підприємству у вигляді внесків до його статутного фонду, оплати емітованих ним акцій або інших корпоративних прав.

Ø Кошти громадян, що надходять до кредитних спілок, Пенсійних фондів та інших спеціалізованих фінансових установ у вигляді внесків на податкове пенсійне страхування або вкладів на інші потреби, передбачені чинним законодавством.

Ø Взяті на облік, але не погашені боргові вимоги та права вимоги на використання договірних зобов’язань, у тому числі одержані, але не оплачені векселі, боргові розписки, акредитиви, чеки, гарантії, банківські накази та інші види забезпечення заборгованості щодо розрахунків з дебіторами.

Ø Курсові різниці, нараховані на валютні цінності підприємства.

Ø Сума до оцінок, одержана від переоцінки залишків товарно-матеріальних цінностей, що здійснюється платниками податку самостійно, виходячи з щомісячного офіційного індексу інфляції або за рішенням Кабінету міністрів, спрямованих на поповнення власних оборотних коштів.

Ø Кошти спільного інвестування інвестиційних фондів та внесені у вигляді іноземної інвестиції та повернуті іноземному інвестору в разі припинення інвестиційної діяльності на суму фактичного внеску в грошовій або натуральній формі.

Ø Кошти, матеріальні цінності та нематеріальні активи, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб фондам, установам, закладам, громадським та релігійним організаціям, митою діяльності яких є одержання прибутку, для здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності.

Ø Кошти, одержувані закладами і установами освіти та науки, що повністю або частково фінансуються з бюджету, на здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами.

Ø Кошти, одержувані релігійними організаціями від здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами.

Теоретичні відомості

Певні види операцій комерційної діяльності накладають відбиток на визначення оподатковуваного прибутку. Так, виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) у межах товарообмінної (бартерної) операції для цілей оподаткування визначається виходячи із звичайних цін на таку продукцію (роботу, послуги), що діяли на дату виписки відвантажувальних документів.

Прибутком від торгівлі цінними паперами є різниця між вартістю їх придбання і ціною продажу, включаючи норму дисконту (облікову ставку) від вексельних операцій, зменшеною на суму витрат, пов’язаних з цими операціями.

Прибутком від надання матеріальних цінностей в оренду є орендна плата, одержана орендодавцем за оподатковуваний період, зменшена на суму амортизаційних відрахувань, нараховану на повне відновлення наданих в оренду основних фондів згідно з встановленим нормативами за весь строк користування, та інших витрат, пов’язаних з цією операцією.

Прибуток для оподаткування від наданих в оренду матеріальних цінностей визначається, виходячи з суми одержаних процентів від вартості орендованих основних фондів за ставкою, встановленою угодою сторін, але не нижчою середньозваженої облікової ставки Національного банку, що діяла протягом оподатковуваного періоду.

Прибутком від операції по реалізації майнових цінностей, немайнових активів, включаючи цінні папери, передані в заставу (іпотеку), є сума, одержана від їх реалізації, зменшена на суму непогашених боргових зобов’язань заставодавця та інших витрат, пов’язаних з цією операцією.

Прибутком від здійснення форвардних ф’ючерсних операцій та операцій з опціонами є різниця між звичайною ціною продукції сезонного виробництва на дату закінчення форвардної угоди та сумою, що була сплачена покупцем такої продукції, збільшеною на середньозважену ставку рефінансування. Національного банку, що діяла протягом строку форвардної угоди, сумою форвардної премії та інших витрат, пов’язаних з цією операцією.

Звичайною ціною вважається ціна, не менша від середньозваженої ціни реалізації аналогічної продукції за будь-якими іншими угодами купівлі-продажу, укладеними з будь-якою третьою стороною протягом 30 календарних днів, що передували реалізації.

G Зверніть увагу:

Ставки податку-побудовані за пропорційною системою, тобто не змінюються залежно від оподатковуваного доходу.

Прибуток підприємств, включаючи підприємства, засновані на власності окремого громадянина України, оподатковується за базовою ставкою 30%.

Обчислення і сплата податку підприємствами здійснюється самостійно, виходячи з величини оподатковуваного прибутку, ставок податку і наданих пільг. У разі одержання підприємством прибутків від кількох видів діяльності, щодо яких застосовуються різні ставки, податок на прибуток визначається окремо для кожного виду діяльності за відповідною ставкою податку незалежно від підсумків діяльності підприємства в цілому.

Протягом кварталу всі підприємства, за винятком нерезидентів, здійснюють авансові внески податку до бюджету, виходячи з суми фактично одержаного прибутку в першому і другому місяці поточного кварталу і діючих ставок податку.

Авансові внески податку до бюджету проводяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним, на підставі даних бухгалтерського обліку фінансових результатів.

Підприємства за три дня до терміну сплати авансових внесків подають державним податковим інспекціям довідку про фактично одержаний прибуток за звітний місяць і розмір авансового внеску.

Після закінчення першого кварталу, півріччя, 9 місяців і року підприємство обчислює суму податку наростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактично одержаного прибутку, що підлягає оподаткуванню. Сума податку, що підлягає сплаті, визначається з урахуванням раніше нарахованих платежів.

Сплата податку проводиться за квартальними розрахунками податку на прибуток у п’ятиденний термін з дати, встановленої для подання бухгалтерських звітів, а за річними розрахунками - десятиденний термін з дати, встановленої для подання бухгалтерського звіту за рік.

Запитання для самоконтролю

1. Дати визначення податків.

2. Назвати і охарактеризувати функції податків.

3. За якими критеріями класифікують податки ?

4. Хто являється платником податку з прибутку ?

5. Податок обчислення і сплати податку на прибуток.

Тема 8. Фінансове планування

Основні запитання

1. Фінансова стратегія і фінансова політика підприємства.

2. Зміст, завдання та методи фінансового планування.

3. Зміст фінансового плану.

&Прочитайте!

Л.- 1 с. 189 – 198 , Л.- 2 с. 325 – 335.

Теоретичні відомості

1. Фінансова стратегія підприємства - складова його загальної економічної стратегії, яка охоплює систему довготермінових завдань фінансової діяльності підприємства та шляхів їх досягнення.

Мета фінансової стратегії підпорядковується загальній меті економічного розвитку підприємства. Фінансова стратегія підприємства є основою для розроблення його фінансової політики.

Фінансова політика -це форма реалізації фінансової ідеології та стратегії підприємства в розрізі окремих аспектів його фінансової діяльності.

Основними напрямками фінансової політики підприємства є :

· політика формування активів і структури капіталу;

· політика управління активами та інвестиціями;

· політика залучення фінансових ресурсів;

· політика управління фінансовими ризиками і

запобігання банкрутству.

Цінова політика -це політика формування цін на продукцію підприємства з урахуванням динаміки кон’юнктури ринку (попиту та пропозиції) та рівня витрат на виробництво та реалізації продукції.

Податкова політика ґрунтується на виборі оптимального способу здійснення податкових платежів за наявності альтернативних варіантів господарської діяльності підприємства.

Амортизаційна політика - це політика управління амортизаційними відрахуваннями з метою інвестування їх у виробничу діяльність підприємства.

Дивідендна політика підприємства ґрунтується на оптимізації пропорцій між частиною прибутку підприємства, що використовується на споживання (виплату дивідендів), і тією частиною прибутку, яку капіталізують.

Важливою складовою фінансової політики підприємства є його інвестиційна політика, яка полягає у виборі та реалізації найвигідніших шляхів розширення і оновлення активів підприємства задля забезпечення основних напрямів його економічного розвитку.

Фінансова стратегія підприємства втілюється в його стратегічному перспективному плані розвитку, в якому визначають основні альтернативні фінансові показники діяльності підприємства, відповідно до передбачених варіантів розвитку ринкового середовища.

Ефективність фінансової стратегії залежить від того чи враховує вона реальні економічні можливості підприємства та стан і тенденції розвитку зовнішнього щодо підприємства підприємницького середовища.

1Визначення:

2. Фінансове планування- це розроблення системи фінансових планів за окремими напрямами фінансової діяльності підприємства, які забезпечують реалізацію його фінансової стратегії у плановому періоді.

Мета фінансового планування - забезпечення поточної діяльності підприємства необхідними фінансовими ресурсами.

Запам’ятайте

Основними завданнями фінансового планування є :

§ оптимізація фінансових відносин підприємства з діловими партнерами у плановому періоді;

§ фінансове забезпечення основної, операційної та іншої звичайної діяльності підприємств;

§ визначення собівартості ефективного інвестування капіталу підприємства у плановому періоді ;

§ забезпечення раціонального використання матеріально-технічних і фінансових ресурсів підприємства у плановому періоді;

§ контроль за організацією поточних розрахунків і використанням платіжних засобів підприємства.

GЗверніть увагу:

Фінансовий план розробляють на основі :

§ загальної фінансової стратегії підприємства;

§ основних напрямів його фінансової політики;

§ даних про планові обсяги виробництва та реалізації продукції;

§ показників розвитку фінансового ринку;

§ результатів фінансового аналізу діяльності підприємства за попередні звітні періоди;

§ оцінки фінансового стану і результатів економічного розвитку підприємства на початок планового періоду тощо.

Для розробки фінансових планів застосовують такі методи :

§ балансовий – згідно з яким балансують не тільки підсумкові показники доходів і витрат, а й для кожної статті витрат визначають конкретні джерела їх покриття;

§ нормативний, за яким потребу у фінансових ресурсах визначають на основі фінансових норм і нормативів;

§ розрахунковий – аналітичний, відповідно до якого планові показники розраховують на основі фактичних даних за базовий період та індексів їх зміни у плановому періоді;

§ методи економіко-математичного моделювання для прогнозування показників та оптимізації планових рішень.

1Визначення:

3. Поточний фінансовий план - це план формування та розподілу фінансових ресурсів підприємства на плановий рік із розбивкою показників за кварталами.

Річний фінансовий план відображає обсяги надходжень і витрачання грошових коштів підприємства у плановому періоді на забезпечення потреб його поточної діяльності та розвиток і виконання фінансових зобов’язань , вимогами зобов’язань щодо сплати податків та обов’язкових платежів, розраховують з діловими партнерами тощо.

GЗверніть увагу:

Основою для розрахунку річного фінансового плану державних підприємств є Положення про порядок складання річного фінансового плану державних підприємств, затверджене наказом № 277 Міністерства економіки України від 25.12.2000 року.

Під поточним фінансовим планом також розуміють розділ бізнес-плану, який розробляють як підтвердження окупності та прибутковості інвестицій у підприємницький проект і який містить такі складові : план доходів і витрат, план грошових надходжень і витрат, план активів і пасивів (балансовий план), план формування і використання фінансових ресурсів.

У Ірозділі річного фінансового плану записують дані про обсяги джерел формування та надходження коштів на підприємство.

ІІ розділ фінансового плану містить дані про приріст активів підприємства.

У ІІІ розділі записують дані про планові обсяги повернення підприємством залучених коштів.

А в ІV– про планові витрати підприємства, пов’язані зі сплатою обов’язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів.

У Vрозділі відображають планові суми витрачання фінансових ресурсів підприємства на покриття збитків попередніх періодів.

Запам’ятайте

Платіжний календар- це оперативний фінансовий план, який розробляють за звичай на місяць із розбивкою на декади або тижні.

У ньому визначають очікувані грошові кошти за всіма напрямами і термінами їх надходження і використання, а також порівнюють залишки грошових коштів, їх надходження і вибуття та оцінюють спроможність підприємства своєчасно виконувати всі свої поточні фінансові зобов’язання.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте характеристику суті фінансової стратегії підприємства.

2. Поясніть суть і назвіть основні напрями фінансової політики підприємства.

3. Дайте визначення фінансового планування.

4. Поясніть мету та основні завдання фінансового планування.

5. Дайте характеристику основних методів розроблення фінансових планів.

6. Охарактеризуйте розділи річного фінансового плану.

7. Дайте визначення платіжного календаря.

Тема 9. Фінансова санація та банкрутство підприємства, оцінка фінансового стану підприємства

Основні запитання

1. Фінансова криза на підприємстві .

2. Фінансова санація підприємства .

3. Банкрутство підприємства .

4. Суть фінансової стабільності підприємства .

5. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства .

&Прочитайте!

Л.-1 с. 213- 221 , Л.-2 с. 282-314, 341-352 .

Теоретичні відомості

1. Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених властивостей його впливу на фінансові відносини (нездатність задовольняти вимоги кредиторів, сплатити податків і збори тощо)

Фактори, які спричиняють виникнення фінансової кризи, поділяють на зовнішні і внутрішні .

Зовнішні стосовно підприємства фактори – це інфляція, нестабільність законодавства і податкової системи, нестабільність валютного і фінансового ринків, посилення конкуренції, політична нестабільність тощо .

Внутрішні стосовно підприємства фактори охоплюють брак фінансової стратегії, низький рівень менеджменту, втрату ринків збуту, незадовільне використання виробничих ресурсів підприємства .

Запам’ятайте

Кризовий стан підприємства оцінюють за такими основними ознаками :

а) за причиною виникнення :

- стратегічна криза, за якої на підприємстві зруйновано виробничий потенціал, бракує можливостей виходу з кризи власними фінансовими ресурсами ;

- криза прибутковості, коли збитки підприємства зменшують його капітал що спричиняє незадовільну структуру балансу підприємства ;

- криза ліквідності, за якої підприємство є неплатоспроможним або існує потенціальна небезпека втрати його платоспроможності ;

б)за глибиною кризових явищ :

- фаза кризи, яка безпосередньо не загрожує функціонуванню підприємства ;

- фаза, яка загрожує подальшому існуванню підприємства, тобто існує потреба негайної фінансової санації ;

- кризовий стан, за якого підприємство неспроможне функціонувати і його слід ліквідувати .

1Визначення:

2. Санація – це комплекс послідовних, взаємно пов’язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного і соціального характеру ; спрямованих на виявлення суб’єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнення його прибутковості та конкурентоспроможності в довгостроковому періоді .

Фінансова санація вимагає комплекс заходів, спрямованих на мобілізацію та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємства .

Мета фінансової санації – покриття поточних збитків і усунення причин їх виникнення, поповнення або збереження ліквідності або платоспроможності підприємства, скорочення всіх видів його заборгованості, поліпшення структури його оборотного капіталу, формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру .

Інформація

Для фінансової санації підприємств розробляють дві основні групи заходів :

Ø заходи спрямовані на реформування боргу підприємства – державне субсидування, державне пільгове кредитування, подання державних гарантій для одержання кредитів, цільове банківське кредитування, реструктуризація короткострокової заборгованості в довгострокову, випуск облігацій, інших боргових цільових паперів під гарантію санатора, перетворення боргу у власність, продаж власного майна тощо ;

Ø заходи спрямовані на реструктуризацію ( реорганізацію ) підприємства, перетворення в акціонерне товариство, в орендне підприємство тощо .

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ППпппппп лллллипдрожд	\|	Фінансування санаційних заходів може здійснюватися з

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.