• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Видатні діячі культури про роль книги у вихованні дітей.

Про можливості дитячої книжки впливати на розумовий розвиток дитини писали педагоги, письменники, журналісти – просвітителі К.Ушинський, С.Миропольський, І.Франко, Ю.Сиропятова, В.Лобанов, Є.Єлачич, О.Чепа, А.Ленський, В.Вахтєрєв, А.Острогорський, М.Хмельов, М.Бахтин, Н.Феоктистов, В.Герд, М.Парланд та багато інших. “Для дітей книжка має велике, інколи найважливіше значення: вона їх радість і горе,- зазначав О.Чепа,- книжка у відповідних умовах є чи не самим природним і значним засобом виховання, розвитку та освіти: вона якщо не створює із дитини людину, то допомагає їй стати такою”.

Серед педагогів XIX ст. була поширена думка, що дитяча книжка може бути визнана тільки тоді, коли навчатиме доброму і корисному. Особливої гостроти набула вона у 80-і роки. В силу цього педагоги, науковці, батьки досить критично ставилися як до художніх творів для дітей, так і до їх авторів. Цікава думка і відомого українського письменника І.Франка, який у журналі “Друг” (1876 р.) зазначав, що слід створювати твори, які збуджують розум, облагороджують почуття, будять одночасно розум і дух і становлять, таким чином, здоровий поживок для душі.

Існує думка, що писати для дітей надзвичайно важко, особливо для дітей дошкільного віку. Потрібно мати особливий талант писати про прості речі, на прості теми і при цьому доступно для дитячого розуміння. Так, у статті опублікованій в журналі “Педагогический музей”(1862р.) відзначалось, що можна назвати ряд письменників, твори яких безумовно відповідають інтересам дитячого читання. “Багато оповідань І.Тургенєва (“Муму”, “Бірюк”), Л.Толстого (“Военные рассказы”), Марка Вовчка (“Кармелюк”, “Игрушечка”, “Невольница”), казка Щедріна “Совесть” – це все чудове читання для дітей”. При цьому автори підкреслювали, що і “імена таких гігантів вітчизняної літератури, як Гоголь, Лермонтов, Тургенєв, Пушкін, повинні бути знайомі ще з дитинства”

“Дитина пізнає світ дивуючись, – писав В.О. Сухомлинський, – підліток – захоплюючись і обурюючись, юнак – утверджуючись і одухотворюючись”

“Дитинство – світ складний, драматичний, багатий духовним життям, відповідальний період, початок початків особистості індивіда. Істинні творчі відкриття дитячого письменника необхідні юному читачеві і не обмежуються віковим адресуванням твору. Вони перспективні і в майбутньому. Вони цікаві і для дорослих” Рогачев В. Проблемы становления и развития русской советской детской поэзии 20-х годов. – Свердловск., 1990. – С. 6

• Рильський М. „Книга – це джерело освіти, знання і якщо збагачення, то збагачення культурного і душевного»

(Білецький Д. М., Ступак Ю. П. Дитяча література):«...Дитяча література... є органічною частиною всієї художньої літератури і всіма своїми засобами здійснює спільну всій літературі мету — виховує молоде покоління...

Читайте також:

1. Cтаровинні рукописні книги
2. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
3. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ
4. Амстердам, Дельфт — осередки культури Нідерландів
5. Артефакти культури. Знання, цінності і регулятиви як три основних види смислів культури.
6. Архаїчний і класичний періоди культури Давньої Греції
7. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
8. Атрибутивні ознаки і властивості культури
9. Багатомірність і сутність культури виявляється в її основних функціях: соціальній (гуманістичній), пізнавальній, аксиологічній, семіотичній, нормативній.
10. Біографії історичних діячів
11. Братства та їх роль в розвитку української культури.
12. Варни і касти, їх роль у розвитку культури. Поширення буддизму та джайнізму.

Переглядів: 2254