Характеристики міського способу життя:структурний рівень
Характеристики стану особистості:психологічний рівень
Характеристики поведінки
1. Розміри території та населення
2. Густина населення
3. Гетерогенність населення
Стрес
Локалізація життєдіяльності
Структурна диференціація
Особистісна диференціація
Рольова динаміка
Формальна інтеграція
Сегментарність структури особистості
Ізоляціонізм
Анонімність
Відсторонення
Девіація
Рівень життя – сукупність кількісних параметрів способу життя. Аналізуючи рівень життя, можна визначити два аспекти: психофізіологічний (ритм, темп, інтенсивність, тощо) та економічний – стандарт життя, що виражає ступінь задоволення матеріальних і культурних потреб людей.
Якість життя – це міра взаємодії між середовищем і його використанням, задоволення матеріальних та духовних потреб, що не піддаються прямому кількісному вимірюванню (змістовність праці, дозвілля, рівня рекреації, рівень соціального комфорту, рівень особистісної самореалізації і т. д.).
Життєвий простір міста – соціокультурно детермінований простір, у якому протікає життєдіяльність людини. Воно має визначену структуру, складається в об’єктивних (територіальних, організаційних, інформаційних, соціально-групових і т. ін.) і суб’єктивних (особистісних настанов, мотивів та інтенцій, тощо) елементів – усіх життєвих стратегій і біографій, що створюють континуум співіснування, взаємозв’язку, комунікації.
Міська територія–це сукупність об’єктних аспектів життєвого середовища, місця проживання людини як психофізичної, індивідуальної сутності (табл. 2).