Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Структура міської території

Аспекти Параметри Елементи вивчення
Екологічний Природні Елементи ландшафту
Техногенні Промислові об’єкти, транспорт, медицина тощо.
Естетичний Архітектурні Композиційні
Архітектонічні Елементи дизайну, реклами
Психофізіо­логічний Густина населення Зони приватного самопочуття
Ритм, темп життя
Комфортність
Символічний (значимість міста) Соціально-функціональні Індивідуально-прагматичні
Культурні Особистісно-значимі місця

 

Поліфункціональність міста зумовлює різноманітність його культурного середовища, сприяючи як виходу за територіальні межі, так і перерозподілу людських контактів, складанню культурних інновацій, можливостей вибору форм дозвілля, поведінки.

Місто є не тільки результатом, а й умовою подальшого соціального розвитку, його соціально-культурна своєрідність статистично моделюється. Операційним поняттям для поглиблення характеристики культури міста і визначення програми її подальшого розвитку є соціально-культурне середовище, яке дає змогу вивчати проблему комплексно, виділити у межах міста окремі зони з різним рівнем розвиненості.

Глобалізація міст – формування центрів національного та світового життя, концентрації та інтеграції виробництва, фінансів та управління. Отже, провідними причинами виникнення глобальних міст є. по-перше, територіальний розподіл економічної діяльності; по-друге, ускладнення інфраструктури виробництва (наукового, кадрового, юридичного забезпечення економічної діяльності).

Специфіка існування глобальних міст визначається наступними характеристиками:

– великий розрив шкал високої та низької заробітної плати, як наслідок, наявність елітних районів у центрі, субурбанізація (розростання приміської зони), занепад сфери виробництва, зростання сектору послуг;

– зростання долі та ролі інноваційних фірм, зайнятих пошуками нових форм і способів виробництва капіталу;

– прагнення до інновацій породжує неформальну економіку (сервіс нетрадиційного типу (наприклад, нічне обслуговування), надання конфіденційних послуг, торгівля специфічним асортиментом).

Сучасне інформаційне суспільство – це суспільство, у якому соціально-економічний розвиток залежить, перш за все, від виробництва, переробки, зберігання, розповсюдження інформації серед членів суспільства. «Ми вступаємо в XXI ст., – пише М. Моісєєв, – цивілізація якого буде проникнута електронікою подібно до того, як організм тварини пронизаний нервовими волокнами. Головне тут полягає, напевно, у тому, що без відповідного розвитку обчислювальної техніки ми не можемо розраховувати на вступ до ери «спрямованого розвитку »».

Інформаційне суспільство якісно відрізняється від постіндустріального, оскільки тут головним чинником виступають не матеріальні, а ідеальні чинники – знання та інформація, у процесі отримання, обробки, зберігання і видачі яких зайнята більшість членів суспільства.

Глобальна інформатизація сприяє появі міст нового типу, таких як:

– технополіс – місто з високою концентрацією наукоємкого виробництва на інформаційних технологій (висока технологічна культура, податкова та організаційні ініціативи міської влади, наявність венчурного капіталу);

– технопарк – місто з великою концентрацією виробничих потужностей, індустріальне зростання яких відбувається за рахунок продуктивності праці та обороту виробничих фондів;

– наукоград – місто з високою концентрацією академічної науки вузько спеціалізованого профілю.


Читайте також:

  1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  2. III. По території охоплення
  3. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
  4. VІ. План та організаційна структура заняття
  5. А) Структура економічних відносин.
  6. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
  7. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
  8. Алфавіт мови і структура програми
  9. Антропологічні особливості давнього населення території України
  10. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
  11. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
  12. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА




Переглядів: 687

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Характеристики міського способу життя | Тема 14. Соціологія праці та управління. Соціологія економіки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.