Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Наскільки важливі для засвоєння навчальної інформації емоції, що викликає навчання?


1. Не значимі;

2. Суттєво впливають;

3. Скоріше важливі, ніж не важливі;

4. Скоріше не важливі ніж важливі;

5. Важко відповісти.


3. Що Ви відчуваєте найчастіше під час навчання вдома (оберіть всі підходящі варіанти)?


1. Задоволення;

2. Гнів;

3. Розпач;

4. Інтерес;

5. Жах;

6. Спокій;

7. Радість;

8. Відчай;

9. Подив;

10. Страждання;

11. Збудження;

12. Гордість;

13. Невпевненість;

14. Зацікавленість;

15. Відраза;

16. Презирство;

17. Сором;

18. Насолода;

19. Стрес;

20. Свій варіант _____________________


4. Що Ви відчуваєте найчастіше під час навчання в аудиторіях інституту (оберіть всі підходящі варіанти)?


1. Задоволення;

2. Гнів;

3. Розпач;

4. Інтерес;

5. Жах;

6. Спокій;

7. Радість;

8. Відчай;

9. Подив;

10. Страждання;

11. Збудження;

12. Гордість;

13. Невпевненість;

14. Зацікавленість;

15. Відраза;

16. Презирство;

17. Сором;

18. Насолода;

19. Стрес;

20. Свій варіант _____________________


5. Які з вказаних нижче емоційних проявів Ви найчастіше спостерігаєте у ваших одногрупників під час навчальної діяльності (оберіть всі підходящі варіанти):


  1. Схвалення;
  2. Агресивність;
  3. Апатія;
  4. Жага до пізнання;
  5. Інертність;
  6. Бездіяльність;
  7. Гносеологічне задоволення;

8. Депресія;

9. Хамство;

10. Байдужість;

11. Ініціативність;

12. Інтелектуальне горіння;

13. Наполегливість;

14. Свій варіант _____________________


6. Чи мають місце названі нижче чинники у навчальному процесі в інституті? Якщо мають, то які саме (оберіть всі підходящі варіанти)?


1. Образи від викладача;

2. Складність навчального матеріалу;

3. Атмосфера психологічної напруги;

4. Непрофесійність викладача;

5. Відсутність доступу до підручників та навчально-методичних посібників;

6. Нечіткість вимог, що пред’являються до Вас викладачами;

7. Відсутність зрозумілих пояснень на чітко поставлені питання;

8. Відсутність можливості комфортно сидіти (зламані меблі, холод);

9. Свій варіант _____________________

 


7. Що з перерахованого може викликати у Вас позитивні емоції під час навчання (оберіть всі підходящі варіанти)?


1. Цікавий навчальний матеріал;

2. Привабливий викладач;

3. Позитивна оцінка;

4. Високий фаховий професіоналізм викладача;

5. Анекдот від викладача, як ілюстрація навчального матеріалу;

6. Комфортні умови навчальної аудиторії;

7. Пояснення для чого саме потрібні запропоновані знання;

8. Приємна компанія;

9. Ввічлива манера навчального спілкування;

10. Можливість сміливо висловлювати свої думки;

11. Приємна інтонація та голос викладача;

12. Свій варіант ____________________


8. Що на Вашу думку треба змінити у навчальному процесі, аби він викликав лише позитивні емоції(оберіть всі підходящі варіанти)?


1. Умови навчального процесу;

2. Професіоналізм викладачів;

3. Манеру спілкування викладачів зі студентами;

4. Навчальну програму;

5. Систему оцінювання;

6. Мову викладання;

7. Форму проведення занять;

8. Критерії відбору студентів до ВНЗ;

9. Свій варіант_____________________


9. Стать:


1. Чоловіча

2. Жіноча


10. Курс:


1. 1 курс;

2. 2 курс;

3. 3 курс;

4. 4 курс;

5. 5 курс;


 

 


Контрольні питання для самоперевірки

1. Основні підходи до визначення соціології як науки. Поняття «соціальне» в соціології. Категорії соціології.

2. Соціальні закони: сутність, типологізація, класифікація за формами зв’язку, механізм дії.

3. Соціологія як наука: особливості визначення предмету та об’єкту. Структура соціології як науки. Функції соціології.

4. Дайте порівняльний аналіз основних теоретичних напрямів західної соціології ХХ ст.: теорія постіндустріального розвитку, теорія соціального обміну, неофункціоналізм, структуралізм, інвайроменталізм, постмодернізм у соціології.

5. Етапи розвитку американської соціології. Характеристика основних теоретичних напрямів американської соціологічної думки: еволюційно-психологічний напрямок (Л.Уорд, Ф.Гіддінгс, Ч.Кулі), теорія символічного інтеракціонізму (Г.Блумер, Дж.Мід), неомарксизм (Н.Бірнаум, Г.Маркузе, Ч.Міллс), теорії соціального обміну (П.Блау, Б.Скінер, Дж.Хоманс), феноменогічна соціологія (А.Шюц, Т.Лукман).

6. Інтегральна соціологія П.Сорокіна: людина як «інтегральна істота», соціокультурні надсистеми, теореми флуктуації, соціологія революції.

7. Німецька формальна соціологія(Ф.Тьоніс, Г.Зіммель, Л.фон Візе, А.Фіркандт, Г.П.Беккер та ін.): «чисті форми соціальності», класифікація форм соціального життя, норми соціального порядку, форми соціальної взаємодії.

8. Передумови виникнення соціології як науки та початковий етап її становлення (А.Сен-Сімон, О.Конт, Г.Спенсер).

9. Соціологічні концепції Е.Дюркгейма: «соціологізм» як соціальна теорія, теорія соціального факту, соціальна аномія, соціологія девіацій.

10. Соціологічні погляди М.Вебера: «розуміюча» соціологія, теорія соціальної дії, вчення про ідеальні типи, соціологія релігії.

11. Формування доктрини «людських відносин». Хоуторнський експеримент (Е.Мейо, Ф.Ретлісбергер, Е.Діксон). Концепції трудової мотивації А.Маслоу, Ф.Херцбергера, Д.Мак-Грегора, У.Оучи.

12. Чиказька школа та її значення у розвитку соціології як науки: методологічні розробки У.Томаса та Ф.Знанецького, соціальний контроль та соціальна екологія Р.Парка, соціологія науки та соціологія техніки У.Огборна.

13. Діяльність та ідеї М.Драгоманова в українській соціології кінця ХІХ – початку ХХ ст.: метод «логічної семантики», соціальні зміни та прогрес, політичний федералізм.

14. Історичний контекст виникнення та розвитку української суспільної думки у XVI—ХІХ ст.: Я.Козельський, І.Шад, П.Лодій, Г.Сковорода, Кирило-Мефодіївське товариство. Головні риси української суспільної думки у XVI—ХІХ ст.

15. Наукова діяльність М.Ковалевського в контексті української, російської та світової соціології: соціальна організація та еволюція суспільств, солідарність як універсальний закон розвитку соціуму; багатофакторна концепція її характеристика.

16. Проект створення наукової соціології Б.Кістяківського: колективна свідомість, її форми; психологізм у структурі соціологічної теорії; норми і цінності як частина соціально-історичного процесу.

17. Соціологічні розробки М.Грушевського: сутність «генетичної соціології», закони суспільного розвитку, теорія «натиску колективізму», «психологія народів».

18. Сучасна українська соціологія: основні дослідницькі центри, представники, напрямки теоретичних та емпіричних досліджень.

19. Соціальна взаємодія, соціальні відносини, соціальні норми та соціальний контроль. Суть девіантної поведінки, її причини та види.

20. Соціальна мобільність: сутність, види (вертикальна, горизонтальна, висхідна, низхідна, одноосібна, групова, класова). Виміри соціальної мобільності. Люмпени та маргінали.

21. Соціальна структура суспільства: сутність та характеристика основних підходів. Теорії соціальної стратифікації (конфліктний підхід М.Вебера, функціональний підхід Т.Парсонса, багатомірний підхід П.Сорокіна).

22. Соціальні групи, інститути та організації як складові соціальної структури суспільства: соціальні спільноти, групи, їх різновиди; соціальні організації, типи організацій і бюрократія; соціальні інститути, їх типи, інституалізація.

23. Суспільство як соціальна система: сутність, основні підходи до визначення, теорії виникнення суспільств, типи суспільств. Теорії постіндустріального розвитку суспільства (Д.Белл, Д.Гелбрейт, О.Тофлер, Е.Шумахер).

24. Особистість у системі соціальних зв’язків: поняття особистості, основні соціологічні теорії особистості (теорія «дзеркального Я» Ч.Кулі, теорія розвитку Дж.Міда, психоаналітичні теорії З.Фрейда та Е.Кріксона, теорія когнітивного розвитку Ж.Піаже, теорія морального вдосконалення Л.Колберга).

25. Особистість як суб’єкт й об’єкт соціальних відносин. Соціальна структура особистості, характеристика складових. Соціальний статус і соціальні ролі особистості. Поняття соціальної поведінки.

26. Соціалізація особистості: етапи, фази, рівні, стадії. Характеристика основних підходів до визначення стадій соціалізації. Десоціалізація. Ресоціалізація. Соціальні типи особистості (ідеальний, базисний, модальний).

27. Генеральна та вибіркова сукупність. Вибірка соціологічного дослідження: типи і процедури відбору (ймовірнісні (систематична, гніздова, районована) та неймовірнісні (квотна, снігова куля, стихійна)). Обсяг вибірки. Репрезентативність.

28. Методи аналізу й обробки даних соціологічного дослідження: номінальна, порядкова і метрична шкали; статистичний метод; одновимірний та багатовимірний аналіз; стандартне відхилення і дисперсія та ін. Звіт та його структура.

29. Основні методи збору соціологічної інформації, їх характеристика: опитування (анкетування, інтерв’ю), аналіз документів, експеримент, спостереження.

30. Програма соціологічного дослідження: сутність, структура, методологічні й методичні функції, технологічна схема підготовки.

31. Соціологічне дослідження: сутність, різновиди. Етапи підготовки і проведення соціологічного дослідження.

32. Місце соціології освіти у системі соціологічного знання. Соціологічні методи дослідження сфери освіти. Теорії освіти в соціології (функціоналістичний та конфліктологічний підходи; освіта як засіб соціального контролю; «мовні коди» Б.Бернштейна; неомарксистська теорія освіти; сутність теорії «людського капіталу»; концепція «культурного відтворення»; концепція «відмови від масової освіти»; освіта як боротьба за соціальний статус).

33. Освіта як соціальний інститут: головні ознаки, структура, функції. Приватна та державна освіта. Масова та елітна освіта. Соціалізація особистості у системі освіти.

34. Система освіти в Україні. Актуальні проблеми реформування системи загальної середньої освіти. Реформування вищої школи. Програма розвитку освіти «Україна ХХІ століття».

35. Соціологія освіти: предмет, об’єкт, структура, функції як галузевої соціології. Історична еволюція та сучасний стан соціології освіти.

36. Культура як предмет соціологічного дослідження: сутність, типи, основні елементи, функції культури у суспільстві.

37. Соціологія культури: предмет, об’єкт, проблемне поле досліджень. Культурологічні концепції у світовій соціології. Соціологічне вивчення культури соціальних спільнот.

38. Місто як соціокультурний феномен. Соціальна структура міста та специфіка міського способу життя. Соціально-культурні проблеми урбанізації.

39. Соціологія вільного часу: предмет, об’єкт, категорії та функції. Культура вільного часу. Культурно-дозвіллєва діяльність. Основні принципи організації системи дозвілля.

40. Соціологія девіантної поведінки: сутність, предмет, об’єкт, характеристика основних теорій (біологічна концепція, теорія аномії, теорія структурної напруги, теорія інвестування, теорія прив’язаності, теорія стигмації, теорія соціальної та моральної інтеграції).

41. Соціологія міста: предмет, об’єкт, історія розвитку, основні категорії. Ознаки класифікації міст та їх групи за функціональним призначенням.

42. Соціологія релігії: об’єкт, предмет, витоки. Релігія як соціальний інститут, її еволюційні та організаційні форми. Соціологічні дослідження релігійної ситуації у сучасній Україні.

43. Сім’я як соціальний феномен. Соціальні функції сім’ї. Сім’я та шлюб. Класифікація сімейно-шлюбних відносин. Альтернативні форми шлюбу.

44. Соціологія сім’ї: предмет, об’єкт, категорії. Основні аспекти функціонування сім’ї, етапи життєвого циклу сім’ї.

45. Економіка як соціальний інститут: економічна свідомість, економічна поведінка, економічна діяльність, економічні відносини. Соціальний механізм управління економікою.

46. Соціологія економіки: зміст, об’єкт, предметна сфера, функції. Сутність законів та основних методів соціології економіки, її місце і роль у розвитку соціологічних теорій середнього рівня та системи соціологічного знання в цілому.

47. Молодь як соціально-демографічна група: сутність, вікові межі, специфічні ознаки. Місце і роль молоді у сучасному суспільстві. Молодіжна політика в Україні.

48. Соціологія молоді як спеціальна соціологічна теорія: об’єкт, предмет, завдання, функції. Молодіжна субкультура як об’єкт соціологічного дослідження.

49. Соціальний конфлікт як неодмінний атрибут соціальних взаємодій індивідів, груп, спільнот і суспільств: сутність, класифікація за різними ознаками, діагностика, фази розвитку. Управління соціальним конфліктом.

50. Соціологія конфлікту: предмет, об’єкт, методи. Марксистська соціологія і конфлікт як результат соціального протиборства. Соціальна інтерпретація природи конфлікту Р.Дарендорфа. Функціональна інтерпретація конфлікту Л.Козера.

51. Праця як соціальний базовий процес: соціальний та функціональний зміст праці, оплачувана й неоплачувана праця, трудова мотивація, сутність соціально-трудових відносин, сучасні тенденції на ринку праці, безробіття.

52. Соціологія управління: предмет, об’єкт, основні категорії, етапи становлення (Ф.тейлор, А. Файоль, Е.Мейо, американський менеджеризм, вітчизняна школа організації праці та управління (А.Хоронжий, Ю.Пачковський, Н.Черниш та ін..)). Сучасні концепції управлінського впливу.

53. Трудовий колектив як соціальна організація та соціальна спільнота: типи, структура, функції (виробничо-економічна, соціальна, духовно-інтегративна), стадії розвитку, згуртованість. Трудові організації у ринкових умовах.

54. Гендер як параметр вертикального виміру стратифікації суспільства. Гендер і нерівність у різних культурах. Гендерні аспекти зайнятості та безробіття. Типи фемінізму.

55. Гендерна ідентичність і сексуальність: теорії гендерного розвитку З.Фрейда та Н.Ходорова. Дослідження сексуальної поведінки Е.Кінсі. Типи сексуальності (аполонівський, ліберальний, патріархальний, «культура коханців», оргіастичний, репресивний, пуританський, містичний).

56. Соціологія гендеру. Стать, гендер і біологія. Фемінність і маскулінність. Гендерна соціалізація та ідентифікація.

57. Інтернет як об’єкт соціологічного дослідження. Віртуальне середовище як соціальний феномен. Особливості соціальної поведінки у віртуальному середовищі. Соціальні практики в мережі Інтернет.

58. Соціальний аспект обумовленості здоров’я. Здоров’я та хвороба як соціальні категорії. Фактори впливу на здоров’я. Соціальні хвороби. Нерівність в охороні здоров’я. Соціальні показники здоров’я населення.

59. Соціологія ЗМК: предмет, об’єкт, категорії. Комунікація як передача і обмін інформацією. Загальна теорія комунікації М.Маклуєна. Теорії засобів массової комунікації Ю.Хабермаса, Ж.Бодрільяра, Дж.Томпсона. Етапи розвитку комунікативних процесів (усне мовлення, писемність друкований верстат і аудіовізуальні засоби комунікації).

60. Функції масової комунікації. Комунікація як вид управлінської діяльності. Маніпуляція у діяльності ЗМК. Ефективність діяльності ЗМК та соціологічні методи їх дослідження. Виборчі технології та ЗМК.



Читайте також:

  1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  2. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
  3. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
  4. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
  5. V. Засвоєння знань
  6. V. НАЙБІЛЬШ ВАЖЛИВІ ПОДІЇ І ДАТИ
  7. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
  8. Аналіз зовнішньої інформації
  9. Аналіз інформації та постановка задачі дослідження
  10. Аналіз та інтерпретація інформації
  11. Аналіз та компонування інформації для проекту
  12. Аналіз та узагальнення отриманої інформації.




Переглядів: 922

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Напишіть, які заходи, на Вашу думку, має здійснити адміністрація КЕІ КНЕУ імені Вадима Гетьмана, аби Ваше бажання втупити до інституту було однозначним. | Зразок контрольної роботи з курсу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.