Теплопровідність, від’ємний температурний коефіцієнт електричної провідності, властивість добре відбивати світлові хвилі, пластичність.

Метали мають величезне значення в розвитку людської цивілізації. З давніх-давен людству відомі золото, срібло, мідь та залізо. Сучасна металургія отримує для потреб техніки більше 60 металів та на їх основі понад 5000 сплавів.

Розглянемо положення елементів-металів у Періодичній системі хімічних елементів Д. І. Менделєєва. До металічних елементів відносяться елементи головних підгруп І та ІІ груп (крім Гідрогена), всі елементи побічних підгруп та елементи головних підгруп III – VII груп, що знаходяться під діаголлю Бор-Астат. Згідно будови атомів це s-елементи (крім Гідрогену), всі d- nf f-елементи та p-елементи, що розташовуються над діагоналлю Бор-Астат.

Атоми елементів-металів на зовнішньому енергетичному рівні містять невелику кількість електронів — від одного до трьох, зрідка — чотири. Намагаючись набути стійкої електронної конфігурації інертних газів, металічні елементи легко віддають електрони, утворюючи катіони. Чим менше електронів міститься на зовнішньому енергетичному рівні і чим більший радіус атома, тим легше атом металічного елемента перетворюється на відповідний катіон. За цієї причини в періодах при збільшенні заряду атомного ядра, металічні властивості послаблюються, а в групах — посилюються.

Якщо в Періодичній системі провести діагональ від Берилію до Астату, то зліва внизу розміщуватимуться елементи-метали (до них також належать метали побічних підгруп – d-елементи). Елементи, які розміщені поблизу діагоналі, мають амфотерні властивості (Ве, Аl та ін.)

Лужні елементи: Літій, Натрій, Калій, Рубідій, Цезій і Францій утворюють головну підгрупу першої групи Періодичної системи елементів. Усі періоди (за винятком першого) починаються з лужних металів. На зовнішньому електронному шарі атомів лужних елементів міститься один валентний електрон, тому лужні елементи — сильні відновники: всі вони легко окиснюються, вступаючи в реакції з киснем, галогенами і з сіркою.

Елементи: Кальцій, Стронцій, Барій називаються лужноземельними металічними елементами. Назва виникла за часів алхімії і пояснюється тим, що оксиди цих металів («землі» алхіміків) проявляють у водних розчинах лужні властивості.

Перехідні метали виділяють на підставі незавершеності внутрішніх електронних оболонок їх атомів. Термін «перехідні» пов'язаний з тим, що в періодах ці елементи розташовуються між s- та р-елементами. Перехідні метали, у свою чергу, підрозділяють на d-елементи, у яких відбувається заповнення 3d-, 4d-, 5d- і 6d-підоболонок, і f-елементи, у яких заповнюється 4f- (лантаноїди) або 5f-підоболонка (актиноїди).

Для того, щоб визначити, чи є елемент металічним, необхідно враховувати такі його характеристики:

· на зовнішньому енергетичному рівні, як правило, знаходяться один-два, рідше – три електрони;

· останній підрівень атома, який заповнюється електронами, - це s-, d- та f- підрівні, рідше – p-підрівень;

· металічні елементи утворюють оксигеновмісні сполуки основного характеру, а газуватих гідрогеновмісних сполук не утворюють;

· атоми металічних елементів, на відміну від неметалічних, віддають електрони, утворюючи прості катіони, і є відновниками в хімічних реакціях. Це характерна властивість металічних елементів.

Ме⁰ - nệ = Меⁿ⁺

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція № 4	\|	Металічний хімічний зв’язок і металічні кристалічні ґратки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.